Велодень

Основний принцип проведення Велодня — збір колон по районах. Це дозволяє збирати дуже велике число учасників. У кожному районі міста призначається місце збору району, потім всі колони з'їжджаються в одне місце. Проводиться пікнік, опен-ейр або афтер-паті на природі, різні конкурси. Велодень можна охарактеризувати як розподілений смартмоб, самоорганізація учасників якого проводиться через соціальні мережі.[1]

Попередниками Велодня були велопробіги «На велосипеді — на роботу!», які проводилися з 2004 року в Києві ентузіастами велоруху та акція в Дніпрі «День поваги до велосипедистів» 2004 року. Метою акції було привернення уваги громадськості та влади до проблем велосипедистів. Зібралося понад 60-ти велосипедистів. Розділилися на дві колони та влаштували велопробіг вулицями Дніпра.[2]

2005 року в місті Дніпрі вперше пройшла акція під назвою «Велодень».[3] В акції взяло участь близько 200 велосипедистів. З кожним роком учасників ставало все більше, а з 2007 року «Велодень» став проходити в Києві та в інших містах України,[4] в Харкові більше 700. Житомир, Запоріжжя, Луцьк, Львів та Миколаїв 2007 року зібрали до сотні учасників кожний.

2008 року список міст-учасників поповнили Донецьк, Рівне, Вінниця, Первомайськ та Стаханов. У 2009 приєдналися Івано-Франківськ, Кривий Ріг, Луганськ, Одеса, Полтава, Сімферополь, Хмельницький, Черкаси та Чернігів, а вже наступного року кількість міст-учасників досягла двох десятків. Швидко зростає і чисельність учасників, у Велодні-2010 в Києві взяли участь вже 10 тисяч велосипедистів[5], у Харкові 2500.[1] Також до міст учасників у 2010 році приєднались Кіровоград, Чернівці.

Росія приєдналася до святкування Велодня 2011 року, коли в м. Курську пройшов перший Велодень[6], який зібрав понад 100 учасників. 2012 року приєдналося друге російське місто — Орел[7], де у Велодні взяли участь більше 170 велосипедистів.[1]

2012 року до святкування Велодня приєдналася Білорусь, місто Гомель, організувавши на Велодень велопробіг Гомель — Чернігів.

Всього у Велодні-2012 взяли участь 55 міст України, Білорусі та Росії, в числі яких не лише обласні центри, а й малі міста та райцентри.[1]

2013 року Велодень вперше пройшов в малих містах Росії — в м. Єльці Липецької області[8], у містах Курчатов та Железногорськ Курської області, а також в м. Лиски Воронезької області[9], зібравши від 20 до 50 учасників в кожному місті[10]. У місті Курську число учасників зросло до 300 осіб[11], в Орлі число учасників зросло в 4 рази, з 170 в 2012 до 700 осіб[12] (за даними ГИБДД) 2013 року.

Олімпійські чемпіони з велоспорту Валерій Чаплигін та Володимир Камінський на Велодні-2012 в м. Курську дали інтерв'ю телеканалу СТС-Курськ.[18]

Мета Велодня — самоорганізація велосипедистів та популяризація здорового та активного способу життя, велосипеда як екологічної альтернативи міському автомобілю, створення цивілізованих умов для велосипедистів.

Самоорганізація — ключовий момент в ідеології та організації Велодня. Велодень організовується самими велосипедистами за принципом розподіленої мережі — НЕ єдиний центр та організатор, а безліч організаторів в кожному районі міста, які збирають колони районів, і потім всі колони з'їжджаються в одному місці.

Завжди підкреслюється, що Велодень не політична акція, і політичні партії та рухи не можуть бути організаторами Велодня.[1] На Велодні заборонено використовувати символіку політичних партій та громадських організацій, створених при політичних силах.[19]

Учасники Велодня виступають за безпеку та взаємоповагу на дорогах, створення велодоріжок та велопарковок у громадських місцях. [1]

Учасник Велодня піднімає велосипед

Емблемою Велодня є силует людини, що піднімає велосипед над головою. Кольори Велодня — білий та зелений. Кольори можуть взаємозамінятися — білий логотип на зеленому фоні і навпаки, зелений на білому тлі. Організатори виготовляють зелені майки з символікою Велодня, значки, наклейки на раму велосипеда, розтяжки, прапорці та інші агітаційні матеріали.

На Велодні існує традиція, коли велосипедисти всі разом піднімають велосипеди над головою, зображуючи тим самим емблему Велодня.[1]

• Підняти велосипед саме так, як зображено на емблемі Велодня — сідлом вгору — практично неможливо. На Велодні велосипедисти піднімають велосипеди над головою колесами вгору, оскільки так зручніше.
• На Велодень-2012 в Сімферополі відкрили пам'ятник велосипеду. Гігантський велосипед має висоту 2 метри та довжину 3,5 метра.[20]
• На Велодні поділ на колони може бути не лише по районах. Наприклад, часто організовується колона дівчат у сукнях. На Велодні-2011 в Харкові колону велосипедистів очолив міліцейський велозагін, одразу за ним — велотанк, усередині якого їхали 2 велосипедиста. Багато учасників були у карнавальних костюмах. Хтось вирядився піонером або піратом, хтось їхав в костюмі та краватці, або навіть у фраку з циліндром на голові, багато хлопців наділи вишиванки, а дівчата — сарафани та вінки.[21]
• На Велодні-2014 в Чернігові встановили та офіційно зафіксували в «Національному реєстрі рекордів» України новий рекорд «Рухома фігура велосипеда, створена з найбільшої кількості велосипедистів». У створенні фігури взяли участь 903 велосипедисти та їхні велосипеди, фігура велосипеда займала площу 4000 м².[22] У наступному році, на Велодні-2015 в Харкові цей рекорд був побитий — більш ніж 3000 велосипедистів вишикувалися в велетенську фігуру велосипеда, який «проїхав» 50 метрів.[23]

• Велосипедом на роботу
• День без автомобіля
• Активний день колеса (Дюссельдорф)
• World naked bike ride
• Бачу! Можу! Допоможу!
• Критична маса

• bikeday.org.ua — сайт Велодня в Україні
• rover.bike — сайт Велодня у Харкові
• bikeday.ru — сайт Велодня в Росії