Військовий жаргон

Військовий жаргон, військовий сленг професійний жаргон військовослужбовців збройних сил (ЗС) різних держав, країн. Це сукупність розмовної термінології, яка зазвичай походить із військового життя й використовується військовослужбовцями, що є унікальним явищем для ЗС будь-якого народу. У країнах НАТО часто набуває форму скорочень (абревіатура, акронім із використанням фонетичної абетки), що включає аспекти офіційних військових термінів і понять[1][2]. Через це у штабах НАТО жартівливо називають англійську мову — «НАТОвська англійська»[3]. Військовий сленг часто використовується і для посилення або відображення (як правило, доброзичливого й жартівливого[4]) суперництва між службами, підрозділами.

«Брова» — броньовий екран на правій стороні башти Т-62М

У військовослужбовців жаргон служить для стислості позначення предметів (виробів) і явищ армійського, авіаційного, флотського та спеціального (службового) життя, життя прикордонних й внутрішніх військ, а також для простоти спілкування у специфічній соціальній групі військових і на позначення приналежності до неї.

Офіцерський кашкет повсякденної уніформи в авіації та ПДВ у ЗС СРСР, 1969-1991 років,
із закріпленою нижче кокардою з емблемою;
згори — емблема «пташка».

Військовий жаргон є сукупністю неологізмів: частина утворена шляхом скорочення назв видів, типів, моделей озброєнь, військових звань, військових посад, спеціальностей, інших явищ військового побуту; частина запозичена з кримінального жаргону та побутового гумору; частина виникла підо впливом явища «дідівщини» та відображає область позастатутних стосунків між військовослужбовцями.

Краб емблема і
капуста — на козирку кашкета.

Військовий жаргон може відрізнятися в різних видах (силах, родах і видах військ) збройних сил, у спецвійськах, в окремих підрозділах військовослужбовців, відповідно до спеціальності та формування, досвіду служби і тому подібне.

Вертушка вертоліт (Мі-8)

Серед наведених нижче прикладів жаргонізмів врахована своєрідна «спадщина» військового жаргону, що використовують у збройних силах багатьох країн колишнього СРСР і Російської імперії.

Причини виникнення

Військовий жаргон, як і будь-який інший фаховий жаргон, відображає, перш за все, свій історичний період, оскільки збройні сили є безпосереднім відображенням суспільних явищ в житті держави. Згідно з поширеною думкою, після дозволу призову в 1960-ті роки призовників у СРСР, які мають судимість, в побут військовослужбовців строкової служби у військовий жаргон увійшла частина кримінального жаргону, а в 1990-х роках в армійське, флотське й авіаційне середовище почав входити сленг наркоманів[5].

Водночас використання військового жаргону є непрямим підтвердженням справжності «своїх» при здійсненні радіозв'язку в період військових дій.

Дослідження

На відміну від солдатського (матроського) фольклору, який часто фіксується в «дембельських альбомах», військовий жаргон практично ніким не досліджувався і досі залишається маловивченим напрямком філологічних знань. У XX столітті активно складалися словники кримінального жаргону та молодіжних сленгів, однак словник військового жаргону так ніколи і не видавався, незважаючи на багаторічну історію російської імперської і радянської армії (де перебували представники різних сучасних окремих країн), авіації та флоту[5].

Єдина[5] велика дослідницька робота на тему армійського жаргону в російській мові за назвою «Словник російського військового жаргону: нестандартна лексика і фразеологія Збройних Сил і воєнізованих організацій Російської імперії, СРСР та Російської Федерації XVIII—XX століть» була підготовлена доктором філологічних наук, професором Череповецького державного університету Валерієм Пантелеймоновичем Коровушкіним[6] й видана в 2000 р. у Єкатеринбурзі[7].

Вступна частина словника була опублікована на шпальтах журналу «Новий вартовий» (рос. Новый часовой)[8]. Словник містить у собі близько восьми тисяч слів і цікавий тим, що охоплює велику історію Російської імператорської армії, починаючи з російсько-турецьких воєн 1686-1713 років. У цій праці охарактеризований жаргон військових і воєнізованих організацій, що існували в Російській імперії, СРСР, РФ до 1996 р.[5]. Матеріалом для дослідника В. Коровушкіна стали близько 5 тисяч жаргонізмів, добраних ним із понад 600 творів літератури: воєнних романів, мемуарів і щоденників, газетних і журнальних статей, довідників і словників, а також зібраних автором за допомогою несанкціонованого анкетування та опитування військовослужбовців[8].

Доцент кафедри теорії мови Челябінського державного університету, філолог Оксана Захарчук, уклала класифікацію словника військового жаргону, розділивши жаргонізми на кілька груп. Перша група пов'язана з військовою технікою, одностроєм, зброєю. Друга стосується солдатів, командирів, міжособистісних стосунків, третя стосується побуту і занять військовослужбовців[9]. Захарчук зауважила, що «практично в усіх наведених прикладах військові жаргонізми мають негативну конотацію. Разом із тим класифікація жаргонізмів виявляє прагнення військовослужбовців з'єднати професійні об'єкти з мирними й таким чином згладити протиставлення військової служби до мирного цивільного життя»[9].

ЖаргонЗначення
Слони[10], салагі[11][12]Військовослужбовці строкової служби (від дати прийняття присяги до 6 місяців служби)
Бе́ха[13]Бойова машина піхоти (БМП)[14][15]
Бека́Бойовий комплект
Кала́шАвтомат Калашникова[16]
Весло[13]Снайперська гвинтівка Драгунова
БронікБронежилет
КомокКамуфляжна уніформа
ТепликТепловізор
ГлушакПрилад безшумної стрільби чи глушник мобільних телефонів
РозтяжкаЗамаскована наземна міна з розтягнутим мотуззям або дротами для детонації від дотику
ТрьохсотийПоранений у бою
ДвохсотийЗагиблий у бою
АватарНазва зловживаючих алкогольними напоями на службі[17]
КонтрачВійськовослужбовець на військовій службі за контрактом
КонтрікСлужбовець контррозвідки
ПсихиСлужбовці ГРУ ГШ Росії[18]
ПарадкаПарадно-вихідна форма одягу військовослужбовців[19]
ПрапорПрапорщик[20]
ПосмішкаВідмінність на українських погонах сержантського корпусу — нижньої лінії (військових звань штаб-сержанта, майстер-сержанта)
МазепинкаКашкет у Збройних Силах України
Чипо́кСолдатська кав'ярня, крамничка на території в/ч[21]
ПіджакАтестований на військову службу після закінчення цивільного навчального закладу[21]
Сампо́Самостійна підготовка військовослужбовців за розкладом дня та графіком на місяць та рік[21]
Сапог1. Атестований на військовій службі після закінчення військового навчального закладу;
2. Позначення СПГ-9[13] «Спис» (станкового протитанкового гранатомету з часів СРСР)
МухаРучний протитанковий гранатомет (РПГ)[13]
БурячокМінометна міна 82 мм
МолокоНепопадання в мішень при стрільбі[13]
ЗеленкаЗарослі з дерев, кущі, лісиста місцевість[13]
БобриІнженерний підрозділ[13]
ЄнотиДесантники[13]
НораБліндаж[13]
Замо́кЗаступник командира взводу[13]
Передок, нуліПередова, перша лінія оборони (розмежування)[13]
ГубаГауптвахта, місце відбування покарання[13]
БуратіноВійськові, котрі свою зарплатню прогулюють у перші ж 2 дні після отримання[13]
ПікселькаПольова уніформа українського війська[22]
АфганкаУніформа миротворчого контингенту СРСР в Афганістані (літнього й зимнього зразка)
ГладилкаНевелика дерев'яна дощечка з ручкою (або без) для формування на краях матраців на ліжку кантіка — прямого кута[23].
КантікКрай матраца на ліжку, відбитий і відпрасований двома дерев'яними гладилками до прямого кута. У більш загальному значенні, кантиком називають будь-яку лінію, для якої при наведенні порядку можна застосувати критерій чіткості (кантик при голінні шиї, тобто чітка лінія розділу волосся голови і чисто поголеної шиї), прямоугольности (кантик на снігових заметах[24], коли снігові замети на території в/ч вирівнюються під кутом в 90°) або прямоти (виставлення меблів або майна «по ниточці»).
СопляСмужка на погонах для звання єфрейтора, старшого солдата і т. ін.
СпецназСловосполучення спецпризу від рос. «специальное назначение», що виникло в СРСР[25]
Гражданка1. Невійськовий (цивільний) одяг;
2. Життя поза КПП в/ч.
ДембєльВійськовослужбовець після оголошення офіційного наказу про демобілізацію та звільнення в запас[26]
Дембєльський акордОбсяг разових робіт, що виконується військовослужбовцями строкової служби за наказом командирів (в останні 1-2 місяці перед звільненням у запас[27], умови виконання якого неформально пов'язані з датою їх майбутнього звільнення й мотивуються цим[28]
Дембєльський альбомВійськовослужбовці строкової служби особливим чином оформлюють альбом зі світлинами, текстовими документами, рукописним текстом та іншим про службу в мемуарістичному стилі. Що готується в період близький до демобілізації з лав ЗС[27]
МангалМеталеві ґрати над баштою танка в армії Росії для імовірного захисту від Джавеліну та NLAW, що виникли підчас російсько-української війни[29].
Морожене м'ясоМедаль Третього Рейху за участь на фронті зимою 1941—1942 років у жахливих умовах бойових дій, за страждання німецьких солдатів на фронті взимку
ФреґінґВ армії США вбивство непопулярних командирів під час військового бою.

Примітки

  1. (англ.) Rick Atkinson (2007). The Day of Battle: The War in Sicily and Italy, 1943–1944. The Liberation Trilogy. Henry Holt. с. 36. ISBN 978-0-8050-6289-2.
  2. (англ.) Computer Dictionary Online., computer-dictionary-online.org
  3. (пол.) Mikołaj Kugler; Mirosław Smolarek, Wykorzystanie internetu w zakresie doskonalenia terminologii wojskowej w języku angielskim w: «Zeszyty Naukowe Wojskowej Szkoły Oficerskiej Wojsk Lądowych», Nr 2 (132), 2004, ISSN 1731-8157, s. 214.
  4. (англ.) Jacobson Gary (14 серпня 1994). Humor best way to remove last of 'Bohicans' resistance. The Dallas Morning News. с. 7H. Процитовано 7 листопада 2008.
  5. (рос.) Кнорре К., Мирошкин А. Словарь современного армейского жаргона: опыт создания // «Неприкосновенный запас». 1999. — № 5(7)
  6. (рос.) Коровушкин Валерий Пантелеймонович // Сайт «subscribe.ru»
  7. (рос.) Коровушкин В. П., Словарь русского военного жаргона: нестандартная лексика и фразеология вооружённых сил и военизированных организаций Российской империи, СССР и Российской Федерации XVIII−XX веков. — Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2000. — 372 с. (35 п. л.)
  8. (рос.) Коровушкин В. П., Русский военный жаргон XVIII−XX вв. // Журнал «Новый часовой», 1994. — № 2. — С.76−81.
  9. (рос.) Алла Александрова Челябинские лингвисты составили словарь армейского жаргона // Российское информационное агентство «Новый Регион», 28 октября 2011 года.
  10. Гараева Л. М., Баклашова Т. А., 2016.
  11. Никитина Т. Г., 2007, с. 196.
  12. Манвелов Н. В., Гл. 8. «Морская риторика» и флотские жаргонизмы.
  13. "Бобри сховали єнотів у норі": показали оновлений словник військового сленгу. Gazeta.ua. 20 серпня 2019. Архів оригіналу за 18.03.2021. Процитовано 5 березня 2021.
  14. (рос.) Армейский жаргон. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  15. (рос.) Сводный словарь Армейского жаргона. Процитовано 6 березня 2015.
  16. (рос.) ТРК ВС РФ «ЗВЕЗДА» — Знаменитый «калаш»: как создавалось оружие-легенда
  17. Левченко Т. М., «Жаргонна лексика у військовій тематиці сучасної української преси», Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2019 №39, Т.3, С.117PDF ISSN 2409-1154
  18. (рос.) «Психи» российского Генштаба утвердили в Кремле очередной план провокаций в Украине. CRiME. 12.05.2016. Архів оригіналу за 16.03.2021. Процитовано 5 березня 2021.
  19. (рос.) Ткань «Афганка» — нестареющая классика, 02.09.2014 // © Сайт компании «Pantex» (www.pantex.com.ua)
  20. Никитина Т. Г., 2007, с. 123.
  21. Жаргон як соціолінгвістична характеристика мовленнєвої поведінки курсантів відомчих закладів вищої освіти ДСНС УкраїниPDF («Курсантський жаргон»)
  22. Військова форма останнього зразка ЗСУ «піксель». mil.com.ua. Архів оригіналу за 19.03.2021. Процитовано 5 березня 2021.
  23. (рос.) Фото солдата с гладилками, отбивающего кантики // УралИнформБюро, 14 декабря 2010
  24. (рос.) Фото кантика на сугробах
  25. (рос.) Сизова Е. (2004-03). Никто, кроме нас (газета). «Гвардия России» № 4 (19). Российский Союз ветеранов Афганистана. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 28 травня 2012.
  26. Никитина Т. Г., 2007, с. 62−63.
  27. (рос.) Каланов Н. А., «Словарь морского жаргона». — 2-е изд. М.: Моркнига, 2011. — ISBN 978-5-903081-23-3. — С. 108.
  28. (рос.) Ксения Кнорре, Андрей Мирошкин. Словарь современного армейского жаргона: Опыт создания.
  29. Бутусов Юрий (21.01.2022). Почему Россия не сможет совершить танковый блицкриг против Украины: численность российских танков и количество современных противотанковых ракет в Украине. Цензор.нет. Архів оригіналу за 21.01.2022. Процитовано 21 січня 2022.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.