Деметріо Альбертіні

Вихованець футбольної школи клубу «Мілан». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1988 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 2 матчах чемпіонату. За цей час двічі «Мілан» виборював титул переможця Кубка чемпіонів УЄФА, ставав володарем Міжконтинентального кубка, володарем Суперкубка УЄФА (також двічі).

Протягом 1990—1991 років на умовах оренди захищав кольори команди клубу «Падова».

Своєю грою за цю команду довів свій високий потенціал керівництву тренерського штабу «Мілана», до складу якого повернувся 1991 року. Цього разу відразу отримав місце в «основі» і відіграв за «россонері» наступні одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час додав до переліку своїх трофеїв п'ять титулів чемпіона Італії, ставав володарем Суперкубка Італії з футболу (тричі), переможцем Кубка чемпіонів/Ліги чемпіонів УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА.

Згодом з 2002 по 2004 рік грав у складі команд мадридського «Атлетіко» (на умовах оренди), «Лаціо» та «Аталанта». Протягом цих років додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Італії (у складі «Лаціо»).

Завершив професійну ігрову кар'єру в іспанському клубі «Барселона», за команду якого виступав 2005 року. В складі каталонців провів лише 6 матчів, однак встиг поповнити перелік своїх трофеїв титулами чемпіона Іспанії та володаря Суперкубка Іспанії.

Протягом 1990—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах.

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 79 матчів, забивши 3 голи. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, де разом з командою здобув «срібло», чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату світу 1998 року у Франції, чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де італійці також фінішували другими.