Замковий туризм в Україні (книга)

Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження — науково-популярна ілюстрована міні-енциклопедія фортифікаційних споруд в Україні.

«Замковий туризм в Україні»
Обкладинка
Автор М.Й.Рутинський
Країна Україна
Мова українська
Тема оборонні споруди України
Жанр Навчальний посібник
Видавництво Київ: Центр учбової літератури
Видано 2007
Сторінок 423
ISBN ISBN 966-364-363-3

Автор

Рутинський Михайло Йосипович — український географ. Кандидат географічних наук. Доцент кафедри туризму Львівського національного університету імені Івана Франка. Лауреат видавництва «Смолоскип» заохочувальної премії за роман «Сини Бористена» 1999 р.

Рецензенти

Від видавця

У навчальному посібнику обґрунтовуються концепційно-теоретичні засади й шляхи туристичного відродження фортифікаційних пам’яток України. Книга послідовно розкриває географічні особливості поширення, знайомить з історичними долями й аналізує сучасний стан збереженості пам’яток фортифікаційного зодчества, розкриває їх історико-культурний потенціал та характеризує перспективи залучення у музейно-екскурсійну, готельну й анімаційно-туристичну сфери панівної більшості відомих замків, фортець і оборонних монастирів України.

Для студентів вищих навчальних закладів, які готуються працювати у сфері туризму, готельного бізнесу, музейної справи та краєзнавчої освіти, практиків туристичного бізнесу й екскурсоводів, вчителів і активних членів громадських туристичних товариств, а також усіх, хто цікавиться питаннями розвитку туризму у рідному краї.

Структура книги

Розділ 1. Історія і сучасний стан вивченості замків і фортець України

Розділ 2. Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

Розділ 3. Історико-географічна характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества регіонів України

3.1. Замки Львівщини, не включені у її «Золоту підкову» масового туризму: давньоруські фортеці Стільське та Тустань, Бродівський і Добромильський замки

3.2. Волинський край (Волинська й Рівненська області): Луцький, Олицький, Острозький, Новомалинський, Дубенський, Клеваньський, Корецький, Губківський замки, Тараканівський форт

3.3. Замкове «намисто» Закарпаття: Мукачівський, Ужгородський, Невицький, Середнянський, Чинадіївський, Шенборн, Довжанський, Виноградівський, Боржавський, Квасівський, Королевський, Хустський замки

3.4. Передкарпаття й Буковина: Галицький, Пнівський, Хотинський, Чернелицький, Раковецький замки

3.5. Нездоланні твердині Західного Поділля: Кременецький, Вишнівецький, Залізцівський, Ожиговецький, Теребовлянський, Микулинецький, Буданівський, Червоноградський, Бережанський, Збаразький, Скала-Подільський, Скалатський, Бучацький, Підзамоцький, Язловецький, Чортківський, Кривчецький, Золотопотіцький, Сидорівський, Кудринецький, Окопи Святої Трійці, Кам'янець-Подільський, Жванецький, Панівецький, Чорнокозинський, Сутківський, Меджибізький, Сатанівський, Летичівський, Староконстянтинівський, Ізяславський замки, Замок у селі Висічка

3.6. Залишки замкових фортифікацій історичної Брацлавщини й Київщини: Буша, Вінниця, Муровані Курилівці, Озаринці, Тальне, Седнів, Переяслав

3.7. Аккерманська фортеця м.Білгород-Дністровський

3.8. Антична й середньовічна фортифікаційна спадщина Криму: Неаполь Скіфський, Харакс, Херсонес, Алушта, Фуна, Судак, Феодосія, Бахчисарай, Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Киз-Кермен, Ескі-Кермен, Киз-Куле, Мангуп, Чембало, Каламіта

3.9. Географія оборонних монастирських комплексів України: Качі-Кальон, Шулдан, Челтер, Успенський, Інкерманський, Унівська лавра, Крехівський, Лаврський, Підкамінський, Манявський скит, Гошівський, Монастирок, Підгорянський, Бакотський, Лядовський, Зимненський, Межиріцький, Корецький, Дерманьський, Бердичівський, Свято-Успенська Почаївська лавра, Києво-Печерська лавра, Єлецький Успенський, Густинський, Мгарський, Святогорський монастирі-фортеці

Розділ 4. Використання замків і фортець у туризмі Олесько, Підгірці, Плісненськ, Золочів, Поморяни, Свірж, Старе Село, Жовква, Львів

Критика книги

Галерея

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.