Збройні сили Сирії

Збройні сили Сирії (араб. القوات المسلحة العربية السورية) — військова організація Сирійської Арабської Республіки, призначена для захисту держави від зовнішніх загроз і підтримки її територіальної цілісності. За конституцією Сирії верховним головнокомандувачем збройних сил є президент Сирії. Утворені у 1946 році.

Збройні сили Сирії
القوات المسلحة العربية السورية
Емблема Збройних сил Сирії
Прапор Збройних сил Сирії
Види збройних сил
Сухопутні війська Сирії
Повітряні сили Сирії
Військово-морські сили Сирії
Війська ППО Сирії
Військова розвідка Сирії
Командування
Верховний головнокомандувач  Президент
Башар аль-Асад
Міністр оборони генерал
Фахд Яссем аль-Фреїдж
Начальник генерального штабу генерал-лейтенант
Алі Абдалла Айюб
Людські ресурси
Активні службовці 178 000 (2013)[1]
Історія
Арабо-ізраїльська війна 1948-1949
Шестиденна війна
Війна на виснаження
Чорний вересень в Йорданії
Війна Судного дня
Громадянська війна в Лівані
Ліванська війна
Ісламське повстання у Сирії
Сирійська окупація Лівану
Війна в Перській затоці
Громадянська війна в Сирії

Збройні сили Сирії у Вікісховищі

Чисельність на 2013 рік становить 178 000[1]. Призовний вік становить 18—49 років. Термін служби — 1—3 роки. Станом на 2011 рік здатні до військової служби 501 410 чоловік[2], запас становить 11 550 588 чоловік.

Військовий бюджет, станом на 2005 рік — 0,858 − 1,0 млрд дол., що становить до 5,9% ВВП.

Наземні сили

Військові підрозділи

Сирійський солдат з автоматом Калашникова під час операції «Щит пустелі».

Складаються з трьох корпусів (1 корпус, 2 корпус і 3 корпус), 10 дивізій:

  • 1-ша бронетанкова дивізія
  • 3-тя бронетанкова дивізія
  • 4-та механізована дивізія
  • 5-та бронетанкова дивізія
  • 6-та бронетанкова дивізія
  • 7-ма механізована дивізія
  • 8-ма бронетанкова дивізія
  • 9-та бронетанкова дивізія — брала участь у звільненні Кувейту у 1991 році
  • 10-та механізована дивізія
  • 11-та бронетанкова дивізія
  • 14-та окрема спеціальних сил дивізія з 10 окремими спеціальних сил полків
  • окрема дивізія республіканської гвардії (у складі 1 механізованої бригади, 3 бронетанкових бригад і 1 артилерійського полку)

У кожній механізованій дивізії 1 механізована і 2 моторизованих бригади.

  • 4 окремих стрілецькі бригади
  • 2 окремих артилерійські бригади
  • 2 окремі протитанкові бригади
  • 3 ракетних («земля-земля») бригади (кожна з 3 батальйонами)
    • 1 бригада озброєна Фрог-7
    • 2-га — СС-21 «Скараб»
    • 3-тя — "Скад-Б/Ц/Д
  • 2 окремі ракетні бригади берегової оборони (вважається, що Сирія отримала з Ірану установки C-802 і 100 ракет)
    • 1 бригада озброєна 4 установками СС-Ц-1Б Сепал
    • 2 бригада — 6 установками П-15 Терміт, альтернативним призначенням СС-Ц-3 'Styx'
  • 1 прикордонна бригада

Зброя

  • 4750 танків (1600 Т-72, 1000 Т-62, 2150 Т-55);
  • 800 бойових розвідувальних машин БРДМ-2
  • 2200 БМП (100 БМП-2, 2100 БМП-2)
  • 1600 БТР (БТР-152, БТР-70, БТР-60, БТР-50)
  • 710 гармат (10 — 180-мм гармата С-23; 600 — 130-мм польових гармат М-46; 100 — 122-мм А-19)
  • 1020 гаубиць (20 — 152-мм гаубиця Д-20; 400 — 122-мм М-30; 600 — 122-мм Д-30)
  • 430 САУ (50 152-мм «Акація», 380 122-мм «Гвоздика»)
  • 710 мінометів (10 — 240-мм М-240, 100 — 160-мм М-160, 400 — 160-мм М1943, 200 — 82-мм)
  • 480 ракетних установок залпового вогню (280 — 122-мм БМ-21, 200 — 107-мм тип-63)
  • 62 тактичних ракет «земля-земля» (18 — Фрог-7, 18 — СС-21, 26 — Скад-Б, Скад-Ц (до 500 км) і Скад-Д (до 700 км))
  • понад 3500 протитанкових ракетних систем (2000 — АТ-3 Саггер, 150 — АТ-4 Спігот, 40 — АТ-5 Спандрел, АТ-7 Саксхорн, А-14 Корнет, 200 — франко-німецьких Милан)
  • протитанкові гранатомети РПГ-29, РПГ-7
  • 400 ЗСУ (23-мм ЗСУ-23-4, подвійна 57-мм ЗСУ-57-2)
  • 1650 зенітних артилерійських установок (25 — 100-мм КС-19, 675 — 57-мм С-60, 650 — 23-мм ЗСУ-23-3, 300 — 37-мм М1939)
  • понад 4100 переносних зенітних ракетних систем (СА-18, 100 — СА-14, 4000 — СА-7)
  • понад 120 самохідних ЗРК (зенітних ракетних комплексів) (СА-22, СА-19, 35 — СА-13, 20 — СА-9, 56 — СА-8)

Військово-повітряні сили

На озброєнні ВПС Сирії 765 літаків і ґвинтокрилів: 486 бойових літаків, 98 бойових ґвинтокрилів, 85 навчальних і транспортних літаків, 100 транспортних ґвинтокрилів.

  • 275 ЗРК С-75 Двіна (до 45 км)
  • 143 ЗРК С-125 Печора (3,5-35 км)
  • 48 ЗРК С-200 (7-400 км)
  • 60 ЗРК 9К33 Оса (до 15 км)
  • 200 — переносних ЗРК Стріла-2

Втрати ВПС Сирії під час громадянської війни

Тип ЛАКількістьПримітки
МіГ-2112в т.ч. 6 МіГ-21біс, 1 МіГ-21УМ
МіГ-235в т.ч. 4 МіГ-23БН, 1 МіГ-23МС
L-3912в т.ч. 10 L-39ZA
Су-24МК 2
Су-22М 4 Су-22М4 11.02.13, Су-22М2 20.02.13, Су-22М3 25.07.13, Су-22М2 28.11.13
Ан-26 1 17.01.15
Мі-8/17 68
Мі-25 3

Таблиця складена за даними сайту www.skywar.ru [3] станом на 16.03.2015.

Військово-морські сили

19 кораблів і човнів:

  • 2 фрегата «Петя ІІ»,
  • 10 ракетних човнів:
    • 2 «Оса І»
    • 8 «Оса ІІ»
  • 3 десантні суда-амфібії «Полночний Б»
  • 4 тральщики
    • 1 «Соня»
    • 3 «Євгенія»

13 ґвинтокрилів (11 Мі-14ПЛ і 2 КА-28ПЛ)

За радянських часів середземноморська ескадра Чорноморського флоту перебувала у ВМБ Сирії.

Примітки

  1. Syria's diminished security forces. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 30 серпня 2013.
  2. Military Strength of Stria. Globalfirepower.com. Процитовано 11 червня 2011.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 березня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.