Маруан Феллаїні

Батьки Маруана — Абделлатіф і Хафіда — вихідці з Марокко, жили біля Танжера. Абделлатіф грав на позиції воротаря у марокканських футбольних клубах, а 1972 року разом із сім'єю переїхав до Брюсселя в пошуках нової команди. Виступав за другу команду «Мехелена», а також за клуб з містечка Боом. Марокканська федерація футболу не відіслала сертифікат з дозволом на трансфер гравця закордон, тому виникли негаразди з продовженням футбольної кар'єри. Абделлатіф влаштувався на роботу в STIB (громадський транспорт Брюсселя), де працював водієм автобуса. У той час сім'я мешкала неподалік від стадіону «Ейзель». Батько згадує, що Маруан завжди був рухливим і віддавав перевагу живій грі у футбол, а не перегляду телетрансляцій чи грі на приставці: «Малим він біг, а не йшов до школи. Він був не футболістом, а бігуном»[2].

Має двоє братів — Хамзу та Мансура.

Маруан Феллаїні почав займатися футболом у 7 років в академії «Андерлехта». Через три роки перейшов до клубу «Монс». Далі виступав за молодіжні команди «Буссе Дур Борінаж» та «Шарлеруа». 2004 року перейшов в льєзький «Стандард». В основному складі клубу з Льєжа дебютував через два роки. В 2006–2008 роках, виступаючи за «Стандард», зіграв 84 матчі та відзначився 11 забитими м'ячами.

У самому кінці літнього трансферного вікна 2008 року перейшов в англійський «Евертон», підписавши з клубом п'ятирічний контракт[3]. Сума операції — 15 мільйонів фунтів стерлінгів — стала найбільшою коли-небудь виплаченою «Евертоном» за перехід футболіста. Дебют бельгійця в клубі з Ліверпуля відбувся 14 вересня в переможній (3:2) грі проти «Сток Сіті». Перший гол за «Евертон» Феллаїні забив 5 жовтня в ворота «Ньюкасла». За підсумками свого дебютного сезону на «Гудісон-Парк», в якому він зіграв 35 матчів та забив 9 голів, Феллайні був визнаний найкращим молодим гравцем команди.

У новому сезоні Феллайні став одним з лідерів команди, однак 6 лютого Сотіріос Кіріякос в мерсисайдському дербі завдав бельгійцю серйозну травму, через яку він був змушений пропустити залишок сезону[4]. У сезоні 2010/11 повернувся в основу «Евертона», але як і в попередньому сезоні через травму був змушений достроково його завершити[5].

17 листопада 2011 року Феллаїні підписав новий п'ятирічний контракт з «Евертоном»[6].

3 вересня 2013, в останні години трансферного вікна Маруан став гравцем «Манчестер Юнайтед». Сума трансферу склала 27,5 млн фунтів. 14 вересня Маруан дебютував за МЮ, вийшовши на заміну в матчі проти «Крістал Пелас».

У складі збірної Бельгії брав участь в футбольному турнірі Літніх Олімпійських ігор 2008 в Пекіні, де його команда посіла четверте місце.

Вже в 19 років Маруан став грати за національну збірну Бельгії. Перший м'яч за збірну він забив 24 березня 2007 року в ворота збірної Португалії в Брюсселі на стадіоні короля Бодуена. В подальшому регулярно залучався до матчів національної команди, яка протягом тривалого часу не могла подолати кваліфікаційні відбори ані на чемпіонати Європи, ані на чемпіонат світу 2010.

Тож першим великим турніром для Феллаїні у збірній став чемпіонаті світу 2014 року, на якому він взяв участь у всіх трьох іграх групового етапу, в якому бельгійці завчасно вирішили завдання по виходу до плей-оф. Дебютував на турнірі, вийшовши на заміну на 65-ій хвилині першої гри проти збірної Алжиру, а вже за п'ять хвилин забив гол, зробивши рахунок зустрічі нічийним 1:1 (згодом гол Дріса Мертенса приніс перемогу європейцям). Також відіграв від першої до останньої хвилини у грі 1/8 фіналі проти збірної США та програному аргентинцям чвертьфіналі.

За два роки, на Євро-2016 розпочинав як основний гравець півзахисту бельгійців, проте після поразки 0:2 у стартовій грі з італійцями втратив місце у стартовому складі. Згодом ще двічі виходив на поле в іграх континентальної першості, обидва рази на заміну.

2018 року поїхав на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, де також розпочав турнір як резервний гравець. Дебютував на турнірі у другій грі групового етапу проти Тунісу (5:2), вийшовши на заміну наприкінці першої години матчу.