Корисні копалини Греції

Загалом при великій кількості корисних копалин їх родовища в Греції невеликі.

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Греції станом на 1998 — 1999 роки.

Запаси горючих копалин невеликі — нафти і газу складають відповідно 7 млн т і 140 млрд м³. Родовища відкриті в Північно-Егейському нафтогазоносному басейні. З вугілля відкриті тільки поклади бурого низької якості (близько 3600 млн т).

Нікель. Греція має найзначніші запаси руд нікелю в Західній Європі, а також займає провідне місце за запасами марганцевих руд (Пелопоннеський півострів, острів Андрос в архіпелазі Кіклад тощо). Греції належить 95 % загальних запасів руд нікелю в Західній Європі. Вміст Ni 1,2 %. Основні родовища: Пагонда, острів Евбея, Айос-Іоаніс та інші. Родовища пов'язані з кайнозойськими корами вивітрювання і представлені нікелевими і кобальтовими латеритними рудами. Наприкінціі 1960-х років були відкриті великі родовища феронікелю і міді.

Хром. Найбільше родовище хромових руд — Айос-Атанасіос знаходиться в районі Домокос. Руди залягають в серпентинітах у вигляді лінз і кишень. Вміст в руді Cr₂О₃ — 40 %.

Боксити. Родовища бокситів зосереджені в чотирьох районах: Парнас Кіона, Ламія, Евбея та Аттика. Промислове зруденіння приурочене до відкладів верхнього крейда. Хімічний склад (%): Al₂О₃ — 60, SiO₂ — 4, Fe₂О₃ — 20-25, TiO₂ — 2,5-3.

Золото і мідь. Запаси мідних руд сконцентровані в сульфідних родовищах на півострові Халкідіки, на Пелопоннеському півострові. Вміст міді в рудах колиівається в межах 0,7-6,0 %. Попутно руди містять також золото до 2-4 г/т.

Золото. Золотовмісне поліметалічне родовище Олімпіас (Olimpias) і міднопорфірове Скурієс (Skouries) в Греції мають найбільші в Європі запаси золота. Обидва вони розташовані на півострові Халкідікі. Власник родовищ станом на 2002 р — канадська компанія TVX Gold Inc.

Родовище Олімпіас (інша назва — Касандра) розташоване в південно-східній периферії Родопського серединного масиву. Приурочене до горизонту мармурів, що розщеплюється на два пласти сумарною потужністю до 200 м, укладеному в могутній товщі протерозойських гнейсів. Гнейси і мармури перетнуті серією поперечних розломів північно-західного простягання. Вздовж цих порушень пластичні мармури зім'яті у складки. На східному крилі однієї з таких складок в обох пластах мармурів розташовуються два пластові поклади поліметалічних золотовмісних карбонатно-кварцових руд. Станом на 1999 рік підтверджені запаси родовища (категорій proven+probable) становлять 14.2 млн т руд з середнім вмістом золота 8.3 г/т, або до 118 т золота, в числі яких 6.5 т золота в складованих арсенопірит-піритових концентратах (з сер. вмістом 22.92 г/т) і 8.2 т — в хвостах збагачення (із вмістом 3.42 г/т). Вміст срібла в рудах — 138 г/т, цинку — 6.1 %, свинцю — 4.6.

Міднопорфірове родовище Скурієс відкрите геологами компаній Nippon Mining Ltd. і Placer Development Ltd. на початку 1990-х років. Наприкінці 1994 року придбане канадською компанією TVX Gold Inc. Мідні руди містять порівняно високі концентрації супутного золота — місцями понад 2 г/т. Зруденіння приурочене до контактової зони малого інтрузивного тіла гранітоїдів мезозою, що прориває теригенно-вулканогенну товщу пізнього палеозою — раннього мезозою, зім'яту в помірно-стислі складки. Руди вкраплено-прожилкові, сульфідно-кварцові. Кількість сульфідів (пірит, халькопірит, бляклі руди, арсенопірит, сфалерит, галеніт та інші) висока для даного типу родовищ і досягає місцями 10 %. 1997 року в центральній частині родовища була оконтурена і розвідана ділянка міднопорфірових руд, збагачена золотом. Запаси ділянки — 40 млн т руди із вмістом золота 1.5 г/т (60 т золота). Оконтурення рудних тіл виконане в 1999 р за бортовим вмістом золота в 0.4 г/т. Підраховані підтверджені запаси становили на цей час 129.55 млн т руди із вмістом золота 0.9 г/т (116.6 т золота), міді — 0.54 %. З урахуванням запасів руд низької категорії (possible) загальні запаси на родовищі досягли 206 млн т руди із вмістом золота 0.8 г/т (165 т золота). Виявлені ресурси золота (із запасами) оцінюються компанією TVX Gold Inc. в 292 т.

Поліметали. Свинцево-цинкові родовища розташовані в трьох районах: Аттика, Македонія і Фракія. Найбільше промислове значення має район Касандра в Македонії (півострів Халкідіки). Запаси руд тут оціночно становлять 5 млн т з вмістом Pb і Zn 5-10 %. Практично всі свинцево-цинкові родовища дрібні та середні, залягають в метаморфічних породах поблизу контактів осадових і метаморфічних або вивержених порід. Руди багатокомпонентні — галеніт, сфалерит, пірит, в тому числі мінерали міді, арсену, стибію тощо.

Інші корисні копалини. Крім того в Греції відкриті родовища бариту (острови Міконос, Мілос та Кос), магнезиту (острови Евбея, Лесбос, півострів Халкідіки), фосфоритів, азбесту (велике родовище Зінданіон — запаси 90 млн т), перлітів (острів Мілос), флюориту, сірки, бентоніту і каоліну (острів Мілос), корунду (острів Наксос), алуніту, глини, мармуру, вулканічого туфу, пемзи, кварцу, гіпсу, молібдену, сурми (родовище Лаханас), залізних руд (острови Серіфос, Тасос, Андрос, поблизу міста Кавала та інші).

• Гідрогеологія Греції
• Сейсмічність Греції
• Природа Греції
• Геологія Греції
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Греції
• Гірнича промисловість Греції
• Економіка Греції

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.