Ландшафтний парк Орлиних Гнізд

Ландшафтний парк Орлиних Гнізд ландшафтний парк, розташований на території Сілезького та Малопольського воєводств, простягнувся від Ченстохови до Олькуша та Домброви-Гурнічої.

Ландшафтний парк Орлиних Гнізд
Файл:50°36′29″N 19°28′17″E
50°36′18″ пн. ш. 19°29′06″ сх. д.
Розташування:
Площа: 608,072 км²
Заснований: 1980-1982
Країна  Польща

 Ландшафтний парк Орлиних Гнізд у Вікісховищі


Жендковицькі скелі
Бякло

Площа парку підпорядковується Ландшафтно-парковому комплексу Малопольського воєводства (до 2009 року Комплексу ландшафтних парків Юрського періоду) та Ландшафтно-парковому комплексу Сілезького воєводства.

У 2014 році було встановлено план охорони парку терміном на 20 років (Постанова Сілезької воєводської асамблеї № IV/48/2/2014).

Розташування

Ландшафтний парк Орлиних Гнізд (ЛПОГ, пол. Park Krajobrazowy Orlich Gniazd) розташований у північно-східній частині Сілезького воєводства, його межі простягаються від перелому Варти поблизу Мстова до долини Біла Пшемша. Західним краєм ЛПОГ є так звана Юрська Куеста — структурний поріг. Зі сходу менш чітко видно межу з Нідзянською Котловиною.

Геологічна структура

ЛПОГ сформований в основному з мезозойських порід. Основна частина утворень походить з дна моря, яке існувало в цій місцевості за часів юрського періоду, тобто 180 мільйонів років тому. Початок вапняковим породам дали залишки організмів, в основному сформовані з карбонату кальцію, які оселилися на дні водойми. У третинному періоді теплий і вологий клімат сприяв карстовим явищам. У четвертинному періоді, в западинах між вапняковими пагорбами, води, що витікали з-під танучого скандинавського крижаного покриву, нанесли величезну кількість піску, на яких розвинулися дерново-підзолисті ґрунти, зарослі сосновим лісом.

Найхарактернішим елементом ландшафту ЛПОГ є хребти гірських порід, урізноманітнені багаточисельними вапняковими останцями. Вирізняються три основні гірські хребти: Смоленсько-Неговоніцький, Зборовсько-Огродзенецкий та Міровсько-Ольштинський. Скальні останці сформовані з найбільш стійкого до руйнування вапняку — кам'янистого вапняку. Приймають вони найрізноманітніші форми, такі як шпилі, амвони, вежі, стіни, сходинки та ворота. Найвища вершина — гора Яновського, а її висота — 516 м над рівнем моря.[1]

Флора

Завдяки численним вапняковим ґрунтам, парк характеризується безліччю таксонів, пов'язаних із цим типом ґрунтів. На території Орлиних Гнізд було підтверджено наявність рідкісних і захищених рослин, в тому числі численні орхідні: зозулині черевички, булатка червона, булатка довголиста, булатка великоквіткова, билинець комарниковий, гніздівка звичайна, надбородник безлистий, любка дволиста, любка зеленоквіткова, коральковець тричінадрізаний, зозулинець шоломоносний, коручка чемерникоподібна, коручка темно-червона, а також інші рідкісні рослини: ложечниця польська ендемік, Galium cracoviense Ehrend — ендемік, вовчі ягоди звичайні, підсніжник звичайний, лілія лісова, тирличничок осінній, тирличка війчаста, аспленій сколопендровий, зимолюбка зонтична .

Фауна

Серед інших:

Природні заповідники

  • в Сілезькому воєводстві: Букова Кемпа, Гура Хелм, Гура Зборув, Калішак, Остенжнік, Паркове, Рускє Гури, Смолень, Соколе Гури, Зєльона Гура[2]
  • у буферній зоні парку — Ціси Пшибиновскє
  • у Малопольському воєводстві: Міхаловєц, Пазурек[3]

Примітки

  1. Jakub Mastaj, ред. (2015). Przyroda Parków Krajobrazowych Województwa Śląskiego. Katowice. ISBN 978-83-63752-22-4.

Посилання

Джерела

  • Путівник — Ландшафтний парк «Гнізда орлів», Ставки, Залчанський "Катовіце 2008.
  • Природа ландшафтних парків Сілезького воєводства, Катовіце 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.