Лопатинська Філомена Миколаївна

Народилась Філомена Лопатинська 15 жовтня 1873 року[1] в Чернівцях у сім'ї дрібного урядовця, де і пройшло її дитинство. У 1888–1890 роках співала в чернівецькому студентському хорі під керівництвом С. Смаль-Стоцького, у якого брала перші уроки співу[2]. Першими вчителями сцени Лопатинської Філомени були Кость Підвисоцький і Степан Янович, батько Леся Курбаса. Над постановкою її голосу працював диригент театру Франц Доліста, також упродовж трьох років вона брала уроки співу в актора, директора Львівського театру Володислава Баронча, який створив тип акторського конферансьє[3]. У 1890 вступила до мандрівного українського Театру товариства «Руська бесіда», дебютувала в ролі Оксани («Різдвяна ніч» М. В. Лисенка), грала в драмах та оперетах.

У 1904 році закінчила Львівську консерваторію, де співу вчилася у класах професора В. Баронча і В. Висоцького. Згодом стажувалася у Віденській консерваторії задля вдосконалення співу німецькою мовою. Від 1896 до 1914 рр.(з перервами) співала на сценах польських та німецьких опер у Львові та Чернівцях.

У 1898 році співачка разом зі своїм чоловіком Л. Лопатинським покидає трупу. Філомену Миколаївну запросили у Львів до польської оперети. Як солістка вона там виступала впродовж 15 років[4] .

У 1912 році Лопатинська полишає польську оперу у Львові й переходить до української трупи Й. Стадника.

В 1915–1916 роках вона перебуває в складі трупи «Тернопільські Театральні Вечори» під керівництвомЛеся Курбаса. Філомена грає в «Циганці Азі» Старицького, «Наталці Полтавці» І. Котляревського. Виконує вокальні твори на слова І. Франка, арії з опер «Кармен», «Галька», «Запорожець за Дунаєм», польські народні пісні[5].

У 1916—1918 роках співачка працювала в Києві в «Товаристві Українських Акторів» з П. Саксаганським та М. Заньковецькою, з якими виступала в Києві, Одесі, Миколаїві, Херсоні, Олександрівську (нині Запоріжжя), Кременчуці (нині Полтав. обл.), Полтаві.

Від 1919 по 1923 рр. працювала у мандрівній трупі В. Коссака, Українському театрі К. Рубчакової (Чернівці) та в інших західноукраїнських мистецьких колективах в галицьких і буковинських українських трупах. Грала в драмах, комедіях, оперетах.

У 1921–1922 рр. працювала в Українському пересувному драматичному театрі у Східній Галичині під керівництвом І. Когутяка. Востаннє Ф. Лопатинська виступала для чернівчан на Шевченківському концерті, який влаштувало товариство «Буковинський кобзар». Виконувала: «Вечір», «Ой одна я, одна» та «Фінал» Д. Січинського[5]. Через прогресуючу глухоту вона назавжди залишила сцену в 1924 році. У середині 20-х років співачка виїхала у Харків до свого сина Фауста Лопатинського, який працював режисером театрів (з 1922 р. театру «Березіль») та кіно (з 1926 року)[5].

Після страти сина (за «контрреволюційну діяльність») вона повернулася до Одеси. Померла в будинку для старих інтелігентів в Одесі. Була похована на Одеському кладовищі, але могила співачки не збереглася.

До репертуару Філомени Миколаївни входило понад 40 партій світової та української оперної класики, української та польської народної пісні солоспіви М. Лисенка, С. П. Людкевича, Я. Ярославенка, В. Заремби, А. Вахнянина, С. Гулака-Артемовського та ін. На оперній сцені вона виконувала десятки головних партій у видатних творах європейської класики:

• «Паяци» Р. Леонкавалло;

• «Євгеній Онєгін» П. Чайковського;

• «Кармен» Ж. Бізе;

• «Фауст» Ш. Гуно;

• «Дж. Галька» С. Монюшко"

• «Бал-маскарад», «Аїда», «Травіата» Дж. Верді;

• «Богема», «Тоска», «Мадам Баттерфляй (Чіо-Чіо-сан)» Дж. Пуччіні;

• «Жидівка» Ф. Галеві.

Найкращі ролі й партії[2]. : Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка, Оксана, Ганна («Наталка Полтавка І. Котляревського — М. Лисенка)», «Різдвяна ніч», «Утоплена» Миколи Лисенка), Катерина («Катерина» Миколи Аркаса), Роксолана («Роксоляна» Дениса Січинського). Дідона («Еней на мандрівці» Я. Лопатинського), Марта («Бабинська республіка» М. Солтиса), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського, українською мовою), Рахиль («Жидівка» Ф. Галеві, німецькою та українською мовами), Аїда, Віолетта, Амелія («Аїда», «Травіата», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Марійка, Анулька («Продана наречена», «Поцілунок» Б. Сметани), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно, нім. і укр. мовами), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Тоска, Мімі, Баттерфляй («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Стелла («Паяци» Р. Леонкавалло), Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї), Суламіт («Цариця Савська» К. Ґольдмарка).

Ф. Лопатинська відома як камерна співачка, зокрема виконувала романси М. В. Лисенка на слова Т. Г. Шевченка.

Преса завжди високо цінила талант співачки та гарно відгукувалася про її виступи.

До свого чистого і сильного сопрано, що напрочуд мило звучить у високих позиціях, артистка має добру техніку і виразну дикцію. Але що особливо подобається, так це її гра: вистудійована в кожній подробиці, вся повна руху і життя. Газета «Буковина» від 23 квітня 1908 р.[6].

Ф. Лопатинська мала записи на грамплатівках. У 1907 у Львові, а в наступні роки у Варшаві на фірмі «Зонофон» були записані на платівки виступи співачки (зокрема, фрагменти із «Запорожця за Дунаєм» та дует зі своїм чоловіком — Л.Лопатинським — у творі М.Лисенка «Коли розлучаються двоє»)[7].

• Г. П. Герасимова. Лопатинська Філомена Миколаївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 269. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Р. Я. Пилипчук. Лопатинська Філомена Миколаївна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.256, 305—308

• Лопатинська Філомена Миколаївна // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 184.