Мусса Дембеле (бельгійський футболіст)

Почав професійну кар'єру в команді «Жерміналь-Беєрсхот», яка виступала в чемпіонаті Бельгії. Перший свій матч зіграв у 16 років. За два роки, проведених в «Жерміналі», зіграв всього 20 матчів та забив 1 гол. 2005 року ним цікавився амстердамський «Аякс», але Дембеле перейшов в «Віллем II» з Тілбурга.

Мусса провів у цьому клубі всього один сезон 2005/06, в якому забив 9 м'ячів. Сезон для «Віллема II» вийшов невдалим, команда зайняла передостаннє 17 місце в Ередивізі і лише в матчах плей-оф зберегла прописку в еліті.

2006 року перейшов в АЗ з Алкмаара. Тоді команду очолював Луї ван Гал. АЗ в сезоні 2006/07 став бронзовим призером чемпіонату Нідерландів, після поразки «Ексельсіору» (2:3), програв у фіналі Кубку Нідерландів «Аяксу» (1:1 в основний час і поразка в серії пенальті), програв плей-офф за місце в Лізі чемпіонів тому ж «Аяксу» (2:4). Того сезону Дембеле забив 6 голів, а найкращим бомбардиром команди став Денні Куверманс, який відзначився 14 точними ударами.

Сезон 2007/08 закінчився для АЗ ще гірше — клуб зайняв 11 місце та втратив шанси на участь в єврокубках. Дембеле засмутив суперників лише 4 рази.

Наступний сезон почався теж погано — перші два матчі вони програли, але в підсумку виграли чемпіонат. І хоча Дембеле не грав з жовтня до грудня через травму, наприкінці сезону він був визнаний найкращим гравцем Ередивізі[1].

Незважаючи на чутки, що Дембеле переходить в «Бірмінгем Сіті», 12 серпня 2010 року він приєднався да «Фулгема». Дембеле підписав контракт до 2013 року, «Фулхем» заплатив за нього 5 млн. фунтів. В англійському клубі новачок отримав 30-ий номер. Перший свій гол бельгієць забив у матчі проти клубу «Порт Вейл» у рамках Кубка Ліги. Протягом двох сезонів у «Фулгемі» добре себе зарекомендував і викликав інтерес від інших команд англійської Прем'єр-ліги(

Влітку 2012 року перебрався до «Тоттенгем Готспур», який погодився сплатити прописану в контракті бельгійця суму відступних — 15 мільйонів фунтів. Отримав у новій команді 19-ий номер. У складі «шпор» відразу став ключовим гравцем в опорній зоні півзахисту. В сезоні 2017/18 провів свою двухсоту гру за цю команду в усіх змаганнях.

2002 року дебютував у складі юнацької збірної Бельгії, взяв участь у 22 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 5 забитими голами.

Дембеле брав участь у літніх Олімпійських іграх 2008 року, де він відзначився трьома м'ячами, в тому числі дублем Італії в чвертьфіналі, допомігши своїй збірній перемогти 3:2. Щоправда після того Бельгія програла Нігерії в півфіналі і Бразилії в матчі за третє місце, але Дембеле зіграв у всіх шести іграх Бельгії на Олімпійських іграх[2].

20 травня 2006 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії в грі проти збірної Словаччини, змінивши по ходу матчу Луїджі П'єроні[3]. В подальшому регулярно залучався до матчів національної команди, яка протягом тривалого часу не могла подолати кваліфікаційні відбори ані на чемпіонати Європи, ані на чемпіонат світу 2010.

Тож першим великим турніром для Дембеле у збірній став чемпіонаті світу 2014 року, на якому він не був основним гравцем і взяв участь лише у двох іграх групового етапу, а його команда дійшла чвертьфіналу, в якому поступилася аргентинцям.

За два роки, на Євро-2016 також був насамперед резервним гравцем, його участь у турнірі обмежилася однією грою на груповому етапі.

2018 року поїхав на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, на якому дебютував у першому ж турі групового етапу, вийшовши на заміну наприкінці зустрічі з Панамою. Згодом відіграв усі 90 хвилин заключного матчу групи проти Англії, на момент якого обидві команди-учасниці успішно вирішили завдання виходу до плей-оф і на який тренери обох команд виставили резервні склади.