Населення Угорщини

Населення Угорщини
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	9,897 млн осіб
Густота	108,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції	1,33 ‰
Природний рух
Природний приріст	▼-0,22 %
Народжуваність	9,16 ‰
Фертильність	1,43 дітей на 1 жінку
Смертність	12,73 ‰
Смертність немовлят	5,02 ‰
Вікова структура
• до 14 років	14,8 %
• 15–64 років	66,96 %
• старіші за 65 років	18,24 %
Середня тривалість життя	75,69 року
• чоловіків	71,96 року
• жінок	79,62 року
Статева структура
загалом	0,91 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	1,06 чол./жін.
15–64 років	0,98 чол./жін.
після 65 років	0,6 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	угорці
Найбільший етнос	угорці
Нацменшини	роми, німці
Мови
Офіційна	угорська
Також у побуті	англійська, німецька, російська, румунська

Населення Угорщини. Чисельність населення країни 2015 року становила 9,897 млн осіб (90-те місце у світі)[1]. Чисельність угорців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,16 ‰ (207-ме місце у світі), смертність — 12,73 ‰ (20-те місце у світі), природний приріст — -3,57 ‰ (216-те місце у світі) . Присутня державна система соціального захисту малозахищених верств населення . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних і науково-освітніх установ, регулярно проводяться переписи населення .

Історія

Оцінки історичного населення Угорщини впродовж X—XIX сторіч

Рік	Чисельність населення	Відсоток угорців без урахування Королівства Хорватія	Примітки
900	250—350 тис. осіб[2] 500—600 тис. осіб[2] 600 тис. осіб[3] 1,0-1,5 млн осіб[4]	66 %[3][5]	Площа країни — 330 тис. км², густота населення — 3-4,5осіб/км²[4].
1000	1-1,5 млн осіб[6]
1060	500—550 тис. осіб[2]		Густота населення 1,51-1,67 осіб/км²[2].
1100	2 млн осіб[4]
1181	2,6 млн осіб[4]
1200	1,0-1,1 млн осіб[2]		Густота населення 3,03-3,33 осіб/км²[2].
1222	2 млн осіб[7]	70–80 %[8][9]	Час Золотої булли, останній перепис перед татарською навалою.
1242	1,02-1,22 млн осіб[2] 1,2 млн осіб[9]		До 50 % населення було знищено монгольською навалою[10].
1300	1,4-1,6 млн осіб[2] 2,0 млн осіб[11] 3 млн осіб[4]
1348	5 млн осіб[12] 3 млн осіб[13]		Дані наведено до чуми.
1370	до 2 млн осіб	60–70 %[9]
1400	3-3,5 млн осіб[14] 3 млн осіб[12]
1490	5,0 млн осіб[15][16] 4,5-5,0 млн осіб[13] 4,0-4,5 млн осіб[14] 4 млн осіб[11][17][18][19] 3,5-4,0 млн осіб[6] 3,4 млн осіб[20]	90 %[21] 80-85 %[22] 80 %[9][23][24][25] 77 %[17] 75-80 %[26][27][28][29] 60-70 %[30]	До початку оттоманських завоювань.
1600	4-4,5 млн осіб[31] 3,5 млн осіб[32]		Загальне населення королівства Угорщина, Трансильванії та окупованої Туреччиною частини.
1699	4,0 млн осіб[31][32][33] 3,5-4 млн осіб 3,5 млн осіб[34]	50–55 %[9][30] 50 %[28][33]	Час Карловицького конгресу.
1711	4 млн осіб[35] 2,5 млн осіб[16]	53 %[9] 45 %[22]	Останні повстання куруців. Початок організованого перезаселення.
1720	4,0-4,5 млн осіб[36] 4 млн осіб[2][19][36] 3,5 млн осіб[18][29] 2,6-4,0 млн осіб[37]	55 %[29] 45 %[17] 44 %[16] 40 %[21] 35 %[8]
1785-1787	8 млн осіб		5 % населення проживає у містах[7].
1790	9 млн осіб[18][19][38] 8,5 млн осіб[16] 8,1-8,2 млн осіб[37]	40 %[8][39] 39 %[2] 35 %[40]	Кінець організованого перезаселення, під час якого було засновано 800 нових німецьких міст.
1828	11,5 млн осіб
1830		37 % (44 % в центральній Угорщині)[41]
1837		44 %[42] 37 % (разом із Королівством Хорватія)[42]
1846	12,03 млн осіб	40–45 % 41,6 %[43] 36,5-40 %[43]	2 роки до початку Угорського повстання.
1850	11,6 млн осіб	41,4 %[44]
1857	13,83 млн осіб	44,5 %[2]
1869	13,51 млн осіб	45,2 %
1880	13,75 млн осіб	46 %
1900	16,84 млн осіб	51,4 %[45]
1910	18,26 млн осіб	54,5 %[45] 48,1 %[46]	5 % населення становлять євреї.

Природний рух

Відтворення

Народжуваність в Угорщині, станом на 2015 рік, дорівнює 9,16 ‰ (207-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,43 дитини на одну жінку (207-ме місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,3 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність в Угорщині 2015 року становила 12,73 ‰ (20-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,22 % (депопуляція) (216-те місце у світі)[1].

Народжуваність по регіонах, 2014 рік

Природний рух населення Угорщини в 1918—2015 роках[47]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність
1918		128 000	207 000	-79 000	15,3	25,7	-10,4
1919	7 860	217 000	157 000	60 000	27,6	20,0	7,6
1920	7 940	249 000	170 000	79 000	31,4	21,4	10,0
1921	8 020	255 000	170 000	85 000	31,8	21,2	10,6	3,80
1922	8 080	249 000	173 000	76 000	30,8	21,4	9,4
1923	8 170	239 000	159 000	80 000	29,2	19,5	9,7
1924	8 220	221 000	168 000	53 000	26,9	20,4	6,5
1925	8 300	235 000	142 000	93 000	28,3	17,1	11,2
1926	8 370	229 000	140 000	89 000	27,4	16,7	10,7
1927	8 490	219 000	151 000	68 000	25,8	17,8	8,0
1928	8 510	225 000	146 000	79 000	26,4	17,2	9,2	3,57
1929	8 580	215 000	153 000	62 000	25,1	17,8	7,3	3,45
1930	8 660	220 000	134 000	86 000	25,4	15,5	9,9	3,55
1931	8 730	207 000	145 000	62 000	23,7	16,6	7,1	3,23
1932	8 783	206 000	157 000	49 000	23,4	17,9	5,5	3,21
1933	8 845	194 000	130 000	64 000	21,9	14,7	7,3	2,86
1934	8 915	194 279	129 049	65 230	21,8	14,5	7,3	2,88
1935	8 980	189 479	136 923	52 556	21,1	15,2	5,9	2,68
1936	9 040	183 369	128 333	55 036	20,3	14,2	6,1	2,59
1937	9 100	182 449	128 049	54 400	20,0	14,1	6,0	2,54
1938	9 159	182 206	130 628	51 578	19,9	14,3	5,6	2,54
1939	9 217	178 633	124 591	54 042	19,4	13,5	5,9	2,46
1940	9 280	185 562	132 735	52 827	20,0	14,3	5,7	2,48
1941	9 340	177 047	123 349	53 698	19,0	13,2	5,7	2,43
1942	9 392	187 187	136 844	50 343	19,9	14,6	5,4	2,58
1943	9 440	173 295	127 158	46 137	18,4	13,5	4,9	2,39
1944	9 250	190 000	144 048	45 952	20,5	15,6	5,0
1945	9 055	169 091	211 323	-42 232	18,7	23,3	-4,7
1946	9 042	169 120	135 486	33 634	18,7	15,0	3,7	2,38
1947	9 093	187 316	117 537	69 779	20,6	12,9	7,7	2,63
1948	9 158	191 907	105 780	86 127	21,0	11,6	9,4	2,63
1949	9 249	190 398	105 718	84 680	20,6	11,4	9,2	2,54
1950	9 338	195 567	106 902	88 665	20,9	11,4	9,5	2,60
1951	9 423	190 645	109 998	80 647	20,2	11,7	8,6	2,53
1952	9 504	185 820	107 443	78 377	19,6	11,3	8,2	2,47
1953	9 595	206 926	112 039	94 887	21,6	11,7	9,9	2,76
1954	9 706	223 347	106 670	116 677	23,0	11,0	12,0	2,97
1955	9 825	210 430	97 848	112 582	21,4	10,0	11,5	2,80
1956	9 911	192 810	104 236	88 574	19,5	10,5	8,9	2,59
1957	9 840	167 202	103 645	63 557	17,0	10,5	6,5	2,30
1958	9 882	158 428	97 866	60 562	16,0	9,9	6,1	2,18
1959	9 937	151 194	103 880	47 314	15,2	10,5	4,8	2,09
1960	9 984	146 461	101 525	44 936	14,7	10,2	4,5	2,02
1961	10 029	140 365	96 410	43 955	14,0	9,6	4,4	1,94
1962	10 072	130 053	108 273	21 780	12,9	10,7	2,2	1,79
1963	10 104	132 335	99 871	32 464	13,1	9,9	3,2	1,82
1964	10 135	132 141	100 830	31 311	13,0	9,9	3,1	1,80
1965	10 160	133 009	108 119	24 890	13,1	10,6	2,4	1,81
1966	10 197	138 489	101 943	36 546	13,6	10,0	3,6	1,88
1967	10 223	148 886	109 530	39 356	14,6	10,7	3,8	2,01
1968	10 275	154 419	115 354	39 065	15,0	11,2	3,8	2,06
1969	10 316	154 318	116 659	37 659	15,0	11,3	3,7	2,03
1970	10 338	151 819	120 197	31 622	14,7	11,6	3,1	1,97
1971	10 368	150 640	123 009	27 631	14,5	11,9	2,7	1,92
1972	10 398	153 625	118 991	34 634	14,8	11,4	3,3	1,94
1973	10 432	156 224	123 366	32 858	15,0	11,8	3,1	1,95
1974	10 479	186 288	125 816	60 472	17,8	12,0	5,8	2,30
1975	10 532	194 240	131 102	63 138	18,4	12,4	6,0	2,38
1976	10 589	185 405	132 240	53 165	17,5	12,5	5,0	2,26
1977	10 637	177 574	132 031	45 543	16,7	12,4	4,3	2,17
1978	10 673	168 160	140 121	28 039	15,8	13,1	2,6	2,08
1979	10 698	160 364	136 829	23 535	15,0	12,8	2,2	2,02
1980	10 707	148 673	145 355	3 318	13,9	13,6	0,3	1,92
1981	10 700	142 890	144 757	-1 867	13,3	13,5	-0,2	1,88
1982	10 683	133 559	144 318	-10 759	12,5	13,5	-1,0	1,78
1983	10 656	127 258	148 643	-21 385	11,9	13,9	-2,0	1,73
1984	10 619	125 359	146 709	-21 350	11,8	13,8	-2,0	1,73
1985	10 579	130 200	147 614	-17 414	12,3	14,0	-1,6	1,83
1986	10 534	128 204	147 089	-18 885	12,2	14,0	-1,8	1,83
1987	10 486	125 840	142 601	-16 761	12,0	13,6	-1,6	1,79
1988	10 443	124 296	140 042	-15 746	11,9	13,4	-1,5	1,78
1989	10 398	123 304	144 695	-21 391	11,9	13,9	-2,1	1,78
1990	10 374	125 679	145 660	-19 981	12,1	14,0	-1,9	1,84
1991	10 373	127 207	144 813	-17 606	12,3	14,0	-1,7	1,85
1992	10 369	121 724	148 781	-27 057	11,7	14,3	-2,6	1,76
1993	10 357	117 033	150 244	-33 211	11,3	14,5	-3,2	1,68
1994	10 343	115 598	146 889	-31 291	11,2	14,2	-3,0	1,64
1995	10 329	112 054	145 431	-33 377	10,8	14,1	-3,2	1,57
1996	10 311	105 272	143 130	-37 858	10,2	13,9	-3,7	1,45
1997	10 290	100 350	139 434	-39 084	9,8	13,6	-3,8	1,37
1998	10 267	97 301	140 870	-43 569	9,5	13,7	-4,2	1,33
1999	10 238	94 645	143 210	-48 565	9,2	14,0	-4,7	1,29
2000	10 211	97 597	135 601	-38 004	9,6	13,3	-3,7	1,31
2001	10 198	97 047	132 183	-35 136	9,5	13,0	-3,4	1,31
2002	10 165	96 804	132 833	-36 029	9,5	13,1	-3,5	1,31
2003	10 129	94 647	135 823	-41 176	9,3	13,4	-4,1	1,28
2004	10 108	95 137	132 492	-37 355	9,4	13,1	-3,7	1,28
2005	10 088	97 496	135 732	-38 236	9,7	13,5	-3,8	1,32
2006	10 072	99 871	131 603	-31 732	9,9	13,1	-3,2	1,35
2007	10 056	97 613	132 938	-35 325	9,7	13,2	-3,5	1,32
2008	10 038	99 149	130 027	-30 878	9,9	13,0	-3,1	1,35
2009	10 022	96 450	130 350	-33 972	9,6	13,0	-3,4	1,33
2010	10 000	90 335	130 456	-40 121	9,0	13,0	-4,0	1,26
2011	9 985	88 049	128 795	-40 746	8,8	12,9	-4,1	1,24
2012	9 932	90 269	129 440	-39 171	9,1	13,0	-3,9	1,34
2013	9 909	88 689	126 778	-38 089	9,0	12,8	-3,9	1,34
2014	9 877	91 510	126 308	-34 798	9,3	12,8	-3,5	1,41
2015	9 823	91 700	131 600	-39 900	9,3	13,3	-4,1	1,44

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Угорщини, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Угорщини становить 41,8 року (33-тє місце у світі): для чоловіків — 39,9, для жінок — 44,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,69 року (94-те місце у світі), для чоловіків — 71,96 року, для жінок — 79,62 року[1].

Вікова структура населення Угорщини, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 14,8 % (754 729 чоловіків, 710 394 жінки);
молодь віком 15—24 роки — 11,44 % (583 320 чоловіків, 548 520 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 41,65 % (2 070 725 чоловіків, 2 051 695 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,87 % (630 426 чоловіків, 742 657 жінок);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,24 % (677 420 чоловіків, 1 127 655 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,6; коефіцієнт розлучуваності — 2,4; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 67 (дані за 2010 рік)[48]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,1 року, жінки — 29,3 року, загалом — 30,7 року (дані за 2014 рік)[49].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 108,9 особи/км² (101-ше місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, утворені міські райони приваблюють для проживання значну частину населення.

Урбанізація

Угорщина високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 71,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,47 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Будапешт (столиця) — 1,714 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Місто	Населення 1949 року	Максимальне населення	Населення 2010 року	Метрополійна територія	Статус
Будапешт (Budapest)	1 590 316	2 059 226 (1980)	1 721 556▲	2 503 105 (2009)	Столиця
Дебрецен (Debrecen)	115 399	212 235 (1990)	207 270▲	237 888 (2005)	Центр регіону, центр медьє, місто-медьє
Сеґед (Szeged)	104 867	169 930 (1990)	169 731▲	201 307 (2005)	Центр регіону, центр медьє, місто-медьє
Мішкольц (Miskolc)	109 841	208 103 (1980)	169 226▼	216 470 (2005)	Центр регіону, центр медьє, місто-медьє
Печ (Pécs)	89 470	170 039 (1990)	157 680▲	179 215 (2005)	Центр регіону, центр медьє, місто-медьє
Дьйор (Győr)	69 583	130 478 (2010)	130 478▲	182 776 (2005)	Центр регіону, центр медьє, місто-медьє
Ньїредьгаза (Nyíregyháza)	56 334	118 795 (2001)	117 832▲	-	Центр медьє, місто-медьє
Кечкемет (Kecskemét)	61 730	112 233 (2010)	112 233▲	-	Центр медьє, місто-медьє
Секешфегервар (Székesfehérvár)	42 260	108 958 (1990)	101 973▼	-	Центр регіону, центр медьє, місто-медьє

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,33 ‰ (58-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно офіційно перебуває 5,95 тис. біженців з України. За період 2015—2016 років до країни прибуло 409,8 тис. біженців з Близького Сходу[1].

Угорщина є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[50].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2011 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
угорці			85.6%
роми			3.2%
німці			1.9%
інші			16.7%

Головні етноси країни: угорці — 85,6 %, роми — 3,2 %, німці — 1,9 %, інші — 16,7 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

У сусідніх країнах проживають численні угорські громади — особливо в Україні (Закарпатті), Словаччині, Румунії (Трансільванії) , Сербії (Воєводині), Хорватії, Словенії.

Історична динаміка етнічної картини Угорщини

Рік	Населення	Угорці	%	Німці	%	Словаки	%	Хорвати	%	Інші	%
1495	1032000	990000	95,6	17000	1,6	-	-	1200	0,1	23800	2,4
1715	1480000	1176000	79,1	136600	9,2	37700	2,5	58900	4,0	70800	4,8
1785	2663214	2103000	79,0	291900	11,0	130400	4,9	71700	2,7	66214	2,4
1880	5343364	4402364	82,4	606363	11,3	199788	3,7	59251	1,1	75598	1,5
1900	6854415	5890999	85,9	604751	8,8	192227	2,8	68161	1,0	98277	1,5
1910	7612114	6730299	88,4	553179	7,3	165317	2,2	62018	0,8	101301	1,3
1920	7986875	7155973	89,6	550062	6,9	141877	1,8	58931	0,7	80026	1,0
1930	8685109	8000335	92,1	477153	5,5	104786	1,2	47337	0,5	55503	0,6
1941	14679573	11881455	80,9	533045	3,6	175550	1,2	12346	0,1	2077177	14,2
1949	9204799	9076041	98,6	22455	0,2	25988	0,3	20423	0,2	59892	0,7
1960	9961044	9786038	98,2	50765	0,5	30630	0,3	33014	0,3	60597	0,7
1970	10322099	10166237	98,5	35594	0,4	21176	0,2	17609	0,2	81483	0,7
1980	10709463	10638974	99,3	11310	0,1	9101	0,1	13895	0,1	36183	0,4
1990	10374823	10142072	97,8	30824	0,3	10459	0,1	13570	0,1	177898	1,7
2001	10198315	9416045	97,3	62105	0,6	10459	0,1	15597	0,2	694109	1,8
2011	9937628	8314029	78,2	131951	1,6	29647	0,3	23561	0,3	1438440	19,6

Українська діаспора

Єврейська громада

В Угорщині, за різними даними, проживає від 54 тисяч до 130 тисяч євреїв. Близько 90 % з них — жителі Будапешту, де існують численні єврейські релігійні, освітні та громадські установи. Переважна більшість угорських євреїв, однак, або не дотримуються всіх вимог юдаїзму, або вважають себе атеїстами. Лише близько шести тисяч з них є офіційно зареєстрованими членами єврейської громади, і ще близько 20 тисяч перебувають у різних єврейських організаціях.

Головне політичне громадське об'єднання — «неології», аналогічне консервативному руху американських євреїв. У дуже маленькою релігійній громаді складаються як сучасні ортодокси, так і ультрарелігійних євреї. Хабад має власну синагогу і єшиву.

Мови

Мови Угорщини (2012 рік)[1]
Мова:			Відсоток: угорська 99,6% Англійська0,5%
угорська			99.6%
англійська			16%
німецька			11.2%
російська			1.6%
румунська			1.3%
французька			1.2%
інші			4.2%

Офіційна мова[51]: угорська — розмовляє 99,6 % населення країни. Інші поширені мови: англійська — 16 %, німецька — 11,2 %, російська — 1,6 %, румунська — 1,3 %, французька — 1,2 %, інші мови — 4,2 % (дані на 2011 рік). Угорщина, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 26 квітня 1995 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: хорватська, словацька, словенська, німецька, румунська, грецька, сербська[52].

Угорська мова належить до угорського відгалуження фінно-угорської гілки уральської мовної сім'ї (генетично близькородинними угорському є мови народів ханти і мансі).

Релігії

Релігії в Угорщині (2011 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
католики			37.2%
протестанти			13.8%
греко-католики			1.8%
інші			1.9%
атеїсти			18.2%
агностики			27.2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 37,2 %, кальвінізм — 11,6 %, лютеранство — 2,2 %, греко-католики — 1,8 %, інші — 1,9 %, не сповідують жодної — 18,2 %, не визначились — 27,2 % (станом на 2011 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,1 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,6 % ВВП країни, станом на 2011 рік (81-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 7,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,4 % ВВП країни (61-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,02 ‰ (176-те місце у світі); хлопчиків — 5,3 ‰, дівчаток — 4,74 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 17 випадків на 100 тис. народжень (135-те місце у світі)[1].

Угорщина входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (107-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26 % (37-ме місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,8 %, в сільській місцевості — 98,6 %, загалом по країні — 98 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 5,58 км³ на рік, або 555,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 12 % припадає на побутові, 83 % — на промислові, 5 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,5 %; частка осіб похилого віку — 26,3 %, або 3,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2015 року перебувало 14,9 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,1 %, верхній дециль — 22,6 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,209 млн унікальних інтернет-користувачів (50-те місце у світі), що становило 72,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 4,446 млн осіб (90-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 7,1 %; промисловість і будівництво — 29,7 %; сфера послуг — 63,2 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,8 % працездатного населення, 2014 року — 7,7 % (79-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 20,4 %, серед юнаків — 20 %, серед дівчат — 20,9 % (31-ше місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну, марихуани, південноамериканського кокаїну для Західної Європи; виробник прекурсорів для амфетамінів і метамфетамінів; виробництво екстазі; країна докладає зусиль в боротьбі з відмиванням грошей[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Угорщини докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[53][54].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15-24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25-54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55-64 років — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці старше за 64 роки — 0,6 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Угорщини
Рік	Населення	Зміна
1784	2 681 595	—
1870	5 011 310	+86.9%
1880	5 329 191	+6.3%
1890	6 009 351	+12.8%
1900	6 854 415	+14.1%
1910	7 612 114	+11.1%
1920	7 986 875	+4.9%
1930	8 685 109	+8.7%
1941	9 316 074	+7.3%
1949	9 204 799	−1.2%
1960	9 961 044	+8.2%
1970	10 300 996	+3.4%
1980	10 709 463	+4.0%
1990	10 374 823	−3.1%
2001	10 198 315	−1.7%
2011	9 937 628	−2.6%
2014	9 877 365	−0.6%
Джерело: [55]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Статистичне управління Угорщини.

Див. також

Примітки

Hungary : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
(угор.) József Kovacsics, Magyarország népességtörténete a konferenciasorozat tükrésben (896—1870), In: Demographia, 1996 — Volume 39, Number 2-3.
(англ.) A Country Study: Hungary. Federal Research Division, Library of Congress. Процитовано 6 березня 2009.
(англ.) Péter Rabb, Natural conditions in the Carpathian Basin of the middle ages, 2007, p. 58.
(англ.) Edgar C. Polomé, Essays on Germanic religion, Institute for the Study of Man, 1989, p. 150.
(англ.) Marcell Sebők, The man of many devices, who wandered full many ways--: festschrift in honour of János M. Bak, Central European University Press, 1999.
(англ.) Nóra Berend, At the gate of Christendom: Jews, Muslims, and «pagans» in medieval Hungary, c. 1000-c. 1300, Cambridge University Press, 2001.
Hungary // Населення Угорщини в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
(англ.) Historical World Atlas.
(англ.) Peter Purton, A History of the Late Medieval Siege, 1200—1500, Boydell & Brewer, 2009.
(англ.) Tore Nyberg, Lars Bisgaard, Medieval spirituality in Scandinavia and Europe: a collection of essays in honour of Tore Nyberg, Odense University Press, 2001.
(англ.) Josiah Cox Russell, Late ancient and medieval population, American Philosophical Society, 1958.
(англ.) György Enyedi, Hungary: an economic geography, Westview Press, 1976.
(англ.) Elena Mannová, Blanka Brezováková, A concise history of Slovakia, Historický ústav SAV, 2000, p. 88.
(англ.) Joseph Slabey Rouček, Contemporary Europe: a study of national, international, economic, and cultural trends.
(англ.) Bush, M. L. Servitude in modern times, Wiley-Blackwell, 2000, p. 143.
(англ.) Lauren S. Bahr, Bernard Johnston (M.A.), Collier's encyclopedia: with bibliography and index, Volume 12, P.F. Collier, 1993, p. 381—383.
(англ.) Raphael Patai, The Jews of Hungary: history, culture, psychology, Wayne State University Press, 1996, p. 201.
(англ.) Zoltán Halász, Hungary: a guide with a difference, Corvina Press, 1978.
(англ.) Joseph Held, Hunyadi: legend and reality, East European Monographs, 1985, p. 59.
(англ.) George Richard Potter, The New Cambridge modern history: The Renaissance, 1493—1520, CUP Archive, 1971, p. 405.
(англ.) Pidhainy A., World Federation of Ukrainian Former Political Prisoners and Victims of the Soviet Regime, The New review, Volume 6, 1966, p. 25.
(англ.) Leslie Konnyu, Hungarians in the United States: an immigration study, American Hungarian Review, 1967, p. 4.
(англ.) László Kósa, István Soós, A companion to Hungarian studies, Akadémiai Kiadó, 1999, p. 16.
(англ.) Teppo Korhonen, Helena Ruotsala, Eeva Uusitalo, Making and breaking of borders: ethnological interpretations, presentations, representations, Finnish Literature Society, 2003.
(англ.) Carlile Aylmer Macartney, The Habsburg Empire, 1790—1918, Macmillan, 1969, p. 79.
(англ.) Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters, Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, 2009.
(англ.) Michael Hochedlinger, Austria's wars of emergence: war, state and society in the Habsburg monarchy, 1683—1797, Pearson Education, 2003.
(англ.) Stephen Denis Kertesz, Diplomacy in a whirlpool: Hungary between Nazi Germany and Soviet Russia, Greenwood Press, 1974.
(англ.) The Ottomans and the Balkans: a discussion of historiography By Fikret Adanır, Suraiya Faroqhi.
(угор.) István György Tóth, Gábor Ágoston, Millenniumi magyar történet: Magyarország története a honfoglalástól napjainkig, Osiris, 2001, p. 321.
(англ.) Rhoads Murphey, Ottoman warfare, 1500—1700, Rutgers University Press, 1999, p. 174.
(англ.) Klára Papp — János Barta Jr., Minorities research 6. Архівовано 29 грудня 2011 у Wayback Machine., Kisebbségkutatás (Minorities Studies and Reviews).
(англ.) Lonnie Johnson, Central Europe: enemies, neighbors, friends, Oxford University Press, 2002, p. 100.
(англ.) Eric H. Boehm, Historical abstracts: Modern history abstracts, 1450—1914, Volume 49, Issues 1-2, American Bibliographical Center of ABC-Clio, 1998, p. 331
(угор.) Imre Wellmann, A magyar mezőgazdaság a XVIII. században, Akadémiai Kiadó, 1979.
(англ.) David I. Kertzer, Aging in the past: demography, society, and old age, University of California Press, 1995.
(англ.) Peter F. Sugar, Péter Hanák, Tibor Frank, A History of Hungary, Indiana University Press, 1994.
(англ.) Jonathan Dewald, Europe 1450 to 1789: encyclopedia of the early modern world, Charles Scribner's Sons, 2004.
(англ.) Arthur J. Sabin, Red Scare in Court: New York Versus the International Workers Order, University of Pennsylvania Press, 1999.
(англ.) Krej?í, O.; Styan, M.C.; vied, Ú. (2005). Geopolitics of the Central European Region: The View from Prague and Bratislava. VEDA, Publishing House of the Slovak Academy of Sciences. с. 284. ISBN 9788022408523. Процитовано 18 травня 2015.
(англ.) Robert Bideleux, Ian Jeffries, History of Eastern Europe: Crisis and Change, Taylor & Francis, 2007. ISBN 978-0-415-36627-4
(англ.) Paul Lendvai, The Hungarians: a thousand years of victory in defeat, C. Hurst & Co. Publishers, 2003.
(англ.) Miklós Molnár, A Concise History of Hungary.
(англ.) Richard C. Frucht, Eastern Europe: an introduction to the people, lands, and culture / edited by Richard Frucht, Volume 1, ABC-CLIO, 2005, p. 356.
(англ.) Carl Cavanagh Hodge, Encyclopedia of the Age of Imperialism, 1800—1914: A-K, Greenwood Publishing Group, 2008.
World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
(угор.) Dezső Danyi-Zoltán Dávid: Az első magyarországi népszámlálás (1784—1787), Hungarian Central Statistical Office, Budapest, 1960, pp. 30.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Венгрия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Венгрия // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
Global Health Observatory. Hungary : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Угорщини.
At a glance: Hungary. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Угорщини.
Hungary. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Угорщини.
Hungary. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Угорщини від Міжнародної організації праці.
United Nations Development Programme in EU‎ : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
(англ.) (угор.) Центральний статистичний офіс Угорщини.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[WF-1] Hungary : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[Kovacsics-2] (угор.) József Kovacsics, Magyarország népességtörténete a konferenciasorozat tükrésben (896—1870), In: Demographia, 1996 — Volume 39, Number 2-3.

[A_Country_Study:_Hungary-3] (англ.) A Country Study: Hungary. Federal Research Division, Library of Congress. Процитовано 6 березня 2009.

[Rabb-4] (англ.) Péter Rabb, Natural conditions in the Carpathian Basin of the middle ages, 2007, p. 58.

[books.google.co.uk-5] (англ.) Edgar C. Polomé, Essays on Germanic religion, Institute for the Study of Man, 1989, p. 150.

[Sebők-6] (англ.) Marcell Sebők, The man of many devices, who wandered full many ways--: festschrift in honour of János M. Bak, Central European University Press, 1999.

[Berend-7] (англ.) Nóra Berend, At the gate of Christendom: Jews, Muslims, and «pagans» in medieval Hungary, c. 1000-c. 1300, Cambridge University Press, 2001.

[Britannica2-8] Hungary // Населення Угорщини в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)

[carth-9] (англ.) Historical World Atlas.

[Purton-10] (англ.) Peter Purton, A History of the Late Medieval Siege, 1200—1500, Boydell & Brewer, 2009.

[Nyberg-11] (англ.) Tore Nyberg, Lars Bisgaard, Medieval spirituality in Scandinavia and Europe: a collection of essays in honour of Tore Nyberg, Odense University Press, 2001.

[Russell-12] (англ.) Josiah Cox Russell, Late ancient and medieval population, American Philosophical Society, 1958.

[Enyedi-13] (англ.) György Enyedi, Hungary: an economic geography, Westview Press, 1976.

[Mannová-14] (англ.) Elena Mannová, Blanka Brezováková, A concise history of Slovakia, Historický ústav SAV, 2000, p. 88.

[Rouček-15] (англ.) Joseph Slabey Rouček, Contemporary Europe: a study of national, international, economic, and cultural trends.

[Bush-16] (англ.) Bush, M. L. Servitude in modern times, Wiley-Blackwell, 2000, p. 143.

[Bahr-17] (англ.) Lauren S. Bahr, Bernard Johnston (M.A.), Collier's encyclopedia: with bibliography and index, Volume 12, P.F. Collier, 1993, p. 381—383.

[Patai-18] (англ.) Raphael Patai, The Jews of Hungary: history, culture, psychology, Wayne State University Press, 1996, p. 201.

[Halasz-19] (англ.) Zoltán Halász, Hungary: a guide with a difference, Corvina Press, 1978.

[Held-20] (англ.) Joseph Held, Hunyadi: legend and reality, East European Monographs, 1985, p. 59.

[Potter-21] (англ.) George Richard Potter, The New Cambridge modern history: The Renaissance, 1493—1520, CUP Archive, 1971, p. 405.

[Ukrainian-22] (англ.) Pidhainy A., World Federation of Ukrainian Former Political Prisoners and Victims of the Soviet Regime, The New review, Volume 6, 1966, p. 25.

[Konnyu-23] (англ.) Leslie Konnyu, Hungarians in the United States: an immigration study, American Hungarian Review, 1967, p. 4.

[Ksa-24] (англ.) László Kósa, István Soós, A companion to Hungarian studies, Akadémiai Kiadó, 1999, p. 16.

[Korhonen-25] (англ.) Teppo Korhonen, Helena Ruotsala, Eeva Uusitalo, Making and breaking of borders: ethnological interpretations, presentations, representations, Finnish Literature Society, 2003.

[Macartney-26] (англ.) Carlile Aylmer Macartney, The Habsburg Empire, 1790—1918, Macmillan, 1969, p. 79.

[Gabor-27] (англ.) Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters, Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, 2009.

[Hochedlinger-28] (англ.) Michael Hochedlinger, Austria's wars of emergence: war, state and society in the Habsburg monarchy, 1683—1797, Pearson Education, 2003.

[Kertesz-29] (англ.) Stephen Denis Kertesz, Diplomacy in a whirlpool: Hungary between Nazi Germany and Soviet Russia, Greenwood Press, 1974.

[Adanir-30] (англ.) The Ottomans and the Balkans: a discussion of historiography By Fikret Adanır, Suraiya Faroqhi.

[Tóth-31] (угор.) István György Tóth, Gábor Ágoston, Millenniumi magyar történet: Magyarország története a honfoglalástól napjainkig, Osiris, 2001, p. 321.

[Murphey-32] (англ.) Rhoads Murphey, Ottoman warfare, 1500—1700, Rutgers University Press, 1999, p. 174.

[Papp-Barta-33] (англ.) Klára Papp — János Barta Jr., Minorities research 6. Архівовано 29 грудня 2011 у Wayback Machine., Kisebbségkutatás (Minorities Studies and Reviews).

[Lonnie-34] (англ.) Lonnie Johnson, Central Europe: enemies, neighbors, friends, Oxford University Press, 2002, p. 100.

[Boehm-35] (англ.) Eric H. Boehm, Historical abstracts: Modern history abstracts, 1450—1914, Volume 49, Issues 1-2, American Bibliographical Center of ABC-Clio, 1998, p. 331

[Andorka-36] (угор.) Imre Wellmann, A magyar mezőgazdaság a XVIII. században, Akadémiai Kiadó, 1979.

[Kertzer-37] (англ.) David I. Kertzer, Aging in the past: demography, society, and old age, University of California Press, 1995.

[Sugar-38] (англ.) Peter F. Sugar, Péter Hanák, Tibor Frank, A History of Hungary, Indiana University Press, 1994.

[Dewald-39] (англ.) Jonathan Dewald, Europe 1450 to 1789: encyclopedia of the early modern world, Charles Scribner's Sons, 2004.

[Sabin-40] (англ.) Arthur J. Sabin, Red Scare in Court: New York Versus the International Workers Order, University of Pennsylvania Press, 1999.

[google2-41] (англ.) Krej?í, O.; Styan, M.C.; vied, Ú. (2005). Geopolitics of the Central European Region: The View from Prague and Bratislava. VEDA, Publishing House of the Slovak Academy of Sciences. с. 284. ISBN 9788022408523. Процитовано 18 травня 2015.

[Bideleux-42] (англ.) Robert Bideleux, Ian Jeffries, History of Eastern Europe: Crisis and Change, Taylor & Francis, 2007. ISBN 978-0-415-36627-4

[Lendvai-43] (англ.) Paul Lendvai, The Hungarians: a thousand years of victory in defeat, C. Hurst & Co. Publishers, 2003.

[Molnar-44] (англ.) Miklós Molnár, A Concise History of Hungary.

[Frucht-45] (англ.) Richard C. Frucht, Eastern Europe: an introduction to the people, lands, and culture / edited by Richard Frucht, Volume 1, ABC-CLIO, 2005, p. 356.

[Hodge-46] (англ.) Carl Cavanagh Hodge, Encyclopedia of the Age of Imperialism, 1800—1914: A-K, Greenwood Publishing Group, 2008.

[WPP_2010-47] World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[Eurostat2011-48] Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.

[Eurostat-49] Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .

[IOM-50] International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.

[Державна-51] Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

[EC-52] European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.

[trafficking-53] Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.

[UNDOC-54] UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

[Hungarian-55] (угор.) Dezső Danyi-Zoltán Dávid: Az első magyarországi népszámlálás (1784—1787), Hungarian Central Statistical Office, Budapest, 1960, pp. 30.