Охріменко Григорій Васильович

Народився в м. Прилуки Чернігівської області в сім'ї службовців. З чотирирічного віку проживав з батьками в с. Малохатки Старобільського району Луганської області. Де закінчив восьмирічну школу. Після здобуття в 1967 р. середньої освіти у загальноосвітніх школах м. Прилуки та м. Бориспіль на Київщині працював робітником в м. Києві, займався самоосвітою, цікавиться культурно-мистецьким життям столиці.

У 1968—1972 рр. навчався на історичному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З перших днів перебування в місті брав участь в археологічних експедиціях на унікальному комплексі давніх поселень Гнідавська Гірка в с. Рованці Луцького району під керівництвом кандидата історичних наук М. Кучери та М. Матвієйка. Захоплюється неолітичною керамікою, що незабаром стала предметом його професійних наукових зацікавлень на все життя. Під час літніх канікул здійснює пізнавальні поїздки до українських святинь в Чернігів, Новгород-Сіверський, Черкаси, Полтаву, Запоріжжя, на острів Хортицю, до Одеси, Берестя, Мінська, Ленінграда. В подорожніх маршрутах — експозиції музеїв, інтер'єри церков та храмів, пам'ятки історії, архітектури та культури. На останньому курсі навчання самостійно проводить рятівні розкопки на пам'ятках в Луцьку (вул. Короленка), с. Рованці, публікує в місцевій пресі невеликі літературні твори, повідомлення про здійснені археологічні відкриття.

З 1972 р. живе і працює учителем історії та завучем школи с. Майдан-Липно Маневицького району на Волинському Поліссі. Одружується, в сім'ї народжується четверо дітей. З ініціативи наукових керівників доктора історичних наук Ігоря Свєшнікова (м. Львів) та доктора історичних наук, професора Дмитра Телєгіна (м. Київ) молодий дослідник самотужки проводить обстеження спочатку навколишніх населених пунктів, а відтак і по всій території Волинської та сусідньої Рівненської областей. Особливе зацікавлення викликають поселення та стоянки кам'яної доби, доби бронзи. Виявлені поодинокі артефакти та пам'ятки знаходять оприлюднення в постійних публікаціях в місцевій районній, обласній пресі, київських та московських виданнях, матеріалах краєзнавчих і наукових конференцій. Активна пошукова і краєзнавча діяльність Григорія Охріменка, пошук нових форм залучення дітей до науково-дослідної роботи знаходить підтримку небайдужих людей: йому присвоюють звання вчителя-методиста, а згодом при підтримці Всеукраїнської спілки краєзнавців і заслуженого працівника освіти України.

З 1994 р. Г. Охріменко працював за сумісництвом науковим співробітником Полісько-Волинського народознавчого центру в м. Луцьку.

З 2001 р. — працював спочатку на посаді наукового, а з 2006 р. — провідного наукового співробітника відділу охорони пам'яток історії та культури Волинського краєзнавчого музею. В цей час вийшли друком книги «Археологічні пам'ятки Волині» (у співавторстві із М. Кучинком, 1995), «Волинська неолітична культура» (2001), «Культура лінійно-стрічкової кераміки» (2001). У 2002 р. успішно захистив в Інституті археології НАН України кандидатську дисертацію «Неоліт Волині».

З 2005 р. дослідник запрошений на викладацьку роботу до Волинського національного університету імені Лесі Українки, де в даний час займає посаду доцента кафедри археології та допоміжних історичних дисциплін. Одночасно не перериває роботу в обласних краєзнавчому музеї та Малій Академії Наук, здійснюючи щороку численні пошукові експедиції та археологічні розвідки і розкопки на пам'ятках, що зазнають постійних руйнувань внаслідок господарської діяльності людини.

Веде велику науково-дослідну, пошукову та популяризаторську пам'яткоохоронну діяльність. Протягом понад 30 років ним обслідувано майже всі відомі на даний час пам'ятки прадавньої історії Великої Волині, на багатьох із них проведено стаціонарні археологічні розкопки. Постійна польова практика дала можливість створити повноцінні фондові колекції артефактів у ряді музеїв краю, зокрема у Волинському та Маневицькому краєзнавчих, відкрити і занести до державного реєстру десятки невідомих досі археологічних об'єктів, ввести до наукового обігу тисячі знахідок. З-під пера невтомного дослідника щороку виходить 1,5-2 десятки наукових та науково-популярних статей, 2-3 монографії або краєзнавчих збірники. Він постійний учасник всіх обласних та регіональних, ряду всеукраїнських та міжнародних наукових і краєзнавчих конференцій.

Діапазон дослідницьких зацікавлень Григорія Охріменко досить широкий. Серед них — проблеми фінального палеоліту, мезоліт, неоліт, мідна доба, доба бронзи та заліза, стратифікація суспільства, духовна культура первісних спільнот, керамічне виробництво, історія раннього землеробства на Волині та Поліссі, предмети озброєння енеоліту — доби бронзи, давні металеві вироби, кременярство доби бронзи і напої з журавлини. Науковому вирішенню цих питань присвячені монографії та збірники дослідника:

• «Розвиток керамічного виробництва на Волині» (археологічний, етнографічний, мистецький аспекти) (у співавторстві з М. Кучинком, Н. Кубицькою, 2003),
• «Археологічна спадщина Яна Фітцке» (2005),
• «Нариси культури давньої Волині» (2006),
• «Олександр Цинкаловський та праісторія Волині» (2007),
• «Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби» (у співавторстві з М. Кучинком, В. Савицьким, 2008),
• «Кам'яна доба на території Північно-Західної України (ХІІІ — ІІІ тис. до н. е.)» (2009)

та ін. Значною є діяльність науковця по поверненню із забуття творчої спадщини відомих в минулому дослідників краю Олександра Цинкаловського та Яна Фітцке.

• Мазурик Ю., «Сучасні дослідники Волині: Охріменко Григорій Васильович» / Ю. Мазурик // Нариси культури давньої Волині. — Луцьк, 2006. — С.55.
• Вересневий І., «Можливо, це той Охріменко» / І. Вересневий // Зоря Комунізму. — 1987. — 1 листопада.
• Вересневий І., «Охріменкові відкриття» / І. Вересневий // Зоря Комунізму. — 1986. — 5 липня.

• Біографія: Охріменко Григорій Васильович
• Охріменко Г. В. Етнокультурні процеси на території Західної Волині за доби бронзи: монографія / Г. В. Охріменко, Н. В. Скляренко, С. М. Локайчук ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки та ін. — Луцьк: Вежа-Друк, 2018. — 404 с.
• Нариси етнокультурної історії Північно-Західної України доби бронзи: монографія / Г. Охріменко, Н. Скляренко, І. Маркус та ін. — Луцьк: Вежа-Друк, 2016. — 428 с.