Фракції Європейського парламенту

Незважаючи на те що установчі документи Європейського об'єднання вугілля і сталі не передбачали створення фракцій, вже після перших засідань Асамблеї об'єднання делегації не дотримувалися своїх національних груп, а голосували у відповідності зі своєю політичною приналежністю, а 16 червня 1953 ця практика була закріплена в регламенті Асамблеї прийняттям відповідної резолюції. Першими трьома групами були: «Християнські демократи» (згодом стала фракцією Європейської народної партії), «Соціалісти» (згодом — Прогресивний альянс соціалістів і демократів) і «Ліберали» (згодом — Альянс лібералів і демократів за Європу).

З розвитком ролі Парламенту формувалися і нові фракції. У 1965 році французькі голлісти заснували четверту фракцію — Європейський демократичний союз, а в 1973-му консерватори Великої Британії та Данії слідом за вступом їх країн в Європейське співтовариство сформували фракцію Європейських консерваторів, згодом після зміни назв приєдналася до фракції Європейської народної партії. Також в 1973-му з'явилася перша комуністична фракція — Комуністи і союзники.

Вибори 1984 дозволили створити націоналістичним партіям, французькій «Національний фронт» і італійській «Італійський соціальний рух», фракцію «Європейські праві», а зеленим партіям і регіоналістам — «райдужну» фракцію. Євроскептично налаштована фракція «Європа націй» з'явилася в 1994 році.

Чинний склад обраний в 2014 році і є сьомим складом парламенту, що обирається. Депутати розділені на вісім груп — сім фракцій і група депутатів поза фракціями:

• Європейські партії
• Список депутатів Європейського парламенту (2019—2024)

• Political Groups on line (англ.) — офіційна сторінка фракцій порталу «Європа»
• Parties & Elections: European Union (англ.) — результати останніх виборів на сайті «Parties & Elections»
• The Political Groups in the European Parliament (англ.) — Europe Elects