Хав'єр Маскерано
Хав'є́р Маскера́но Алеха́ндро (ісп. Javier Alejandro Mascherano; нар. 8 червня 1984 року, Сан-Лоренсо, Санта-Фе, Аргентина) — аргентинський футболіст, півзахисник національної збірної Аргентини та «Хебей Чайна Форчун». Дворазовий олімпійський чемпіон (2004 і 2008).
Хав'єр Маскерано | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Хав'єр Маскерано Алехандро | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 8 червня 1984 (37 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
Сан-Лоренсо, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 170 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 66 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | El Jefe[2] | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Хебей Чайна Форчун» | |||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 14 | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
«Рівер Плейт» | ||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||
Відомий своєю непоступливістю в єдиноборствах і умінням віддати відмінний пас. Маскерано став першим аргентинцем, який зміг закріпитися в основній команді «Ліверпуля», до нього це безуспішно намагався зробити Маурісіо Пеллегріно. Займає друге місце в історії за кількістю зіграних матчів за збірну Аргентини, поступаючись тільки Хав'єру Санетті. При цьому Маскерано також відомий вкрай низькою результативністю навіть для гравця оборонного плану[3].
Клубна кар'єра
Початок кар'єри
Народився 8 червня 1984 року в місті Сан-Лоренсо. Вихованець футбольної школи клубу «Рівер Плейт». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2003 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 46 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини у 2004 році.
2005 року Хав'єр приєднався до бразильського клубу «Корінтіанс» за 7,5 мільйона фунтів. У тому ж році він виграв чемпіонат Бразилії з клубом, за який разом з ним виступав інший аргентинець — Карлос Тевес. Хав'єр показав вражаючу гру на чемпіонаті світу в 2006 році, і восени разом з Тевесом був проданий в англійський «Вест Хем Юнайтед», завдяки зусиллям компанії Media Sports Investment, що мала права на їх контракти. Маскерано зіграв лише 7 ігор за основний склад «Вест Гема» і зайняв місце в резерві. Якраз в цей час їм зацікавився Рафа Бенітес. У «Ліверпуля» виникли труднощі з переходом Хав'єра, оскільки теоретично гравець не міг виступати за три клуби за рік (це суперечить правилам ФІФА), але «Ліверпуль» домігся дозволу даної ситуації.
«Ліверпуль»
Маскерано спочатку перейшов в «Ліверпуль» на правах оренди. 29 лютого 2008 року після тривалих спекуляцій у пресі, що стосувалися його майбутнього, Хав'єр підписав постійний контракт з «Ліверпулем». Березень 2008 залишив неоднозначні спогади від гри Маскерано — він забив свій перший гол за «Ліверпуль» в матчі проти «Редінга» на «Енфілді», однак в наступному матчі він був вилучений з поля на «Олд Траффорд» Стівом Беннетом за сперечання з рефері після того, як той показав жовту картку Фернандо Торресу. Дискваліфікація на один матч за червону картку була продовжена до трьох матчів за незгоду з рефері. Гравець погодився із звинуваченнями, але його апеляція з приводу додаткового пропуску матчів була відхилена, а також на нього було накладено великий штраф. Аргентинець продовжив грати в Лізі чемпіонів.
Протягом наступних двох сезонів Маскерано залишався одним з кращих гравців у складі «Ліверпуля», проте, після закінчення сезону 2009/10 стало зрозуміло, що його відхід неминучий. Гравець міг піти ще за рік до цього, але тоді тренерському штабу вдалося вмовити його залишитися. В кінцевому підсумку Маскерано пішов в «Барселону», підписавши контракт з клубом 30 серпня 2010 року.
«Барселона»
28 серпня 2010 року стало відомо, що аргентинський півзахисник Хав'єр Маскерано перейшов у іспанську «Барселону» за 24 млн євро. Дебют за новий клуб відбувся 11 вересня у матчі другого туру чемпіонату Іспанії проти «Еркулеса» (0:2). Аргентинець вийшов на поле за 16 хвилин до кінця зустрічі на позиції опорного півзахисника.
Перша половина сезону складалася для Маскерано в новому клубі не надто гладко, потрапити в основний склад за Хаві і Серхіо Бускетса було дуже важко. Але до середини сезону травму отримав капітан команди Карлес Пуйоль і Хав'єру довелося перекваліфікуватися в центрального захисника. Особливо вдалим у новій якості став для нього матч-відповідь 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2010/11 проти лондонського «Арсеналу», коли за кілька хвилин до кінця зустрічі він виконав підкат і не дозволив форвардові «канонірів» Нікласу Бендтнеру вийти один на один з голкіпером Віктором Вальдесом. Матч закінчився перемогою «каталонців» з рахунком 3:1, які за сумою двох зустрічей вийшли в наступну стадію турніру. 28 травня Маскерано взяв участь у фіналі Ліги чемпіонів УЄФА проти англійського «Манчестер Юнайтед» на стадіоні «Вемблі». Він вийшов на поле з перших хвилин на позиції захисника і партнера по центру оборони Жерарда Піке. Матч закінчився перемогою «Барселони» (3:1), а аргентинець виграв свою першу Лігу чемпіонів УЄФА.
За підсумками сезону 2013/14 Хав'єр був визнаний найкращим гравцем команди.
Перед початком сезону 2015/16 був призначений четвертим віце-капітаном «Барселони» після Андреса Іньєсти, Ліонеля Мессі і Серхіо Бускетса.
Перед початком сезону 2016/17 продовжив контракт з «Барселоною» до 30 червня 2019 року[4].
26 квітня 2017 року забив свій перший гол за «синьо-гранатових», відзначившись у матчі чемпіонату Іспанії у ворота «Осасуни» на 67 хвилині зустрічі, реалізувавши пенальті, зароблений Денісом Суаресом[5]. Цей гол став і останнім. 23 січня 2018 року було оголошено про те, що після семи з половиною сезонів в «Барселоні» Хав'єр Маскерано залишає команду[6].
«Хебей Чайна Форчун»
Взимку того ж 2018 року Маскерано став гравцем китайського клубу «Хебей Чайна Форчун»[7]. Про це було оголошено керівництвом «Барси» на спеціальному заході, який було влаштовано на честь уходу аргентинця з каталонської команди. Станом на 24 січня 2018 року відіграв за команду із Ціньхуандао 3 матчі в національному чемпіонаті.
Виступи за збірні
2000 року дебютував у складі юнацької збірної Аргентини, взяв участь у 6 іграх на юнацькому рівні. У вересні 2001 року він зі збірною до 17 років посів четверте місце в юнацькому чемпіонаті світу 2001 року.
Протягом 2003—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини і став півфіналістом Молодіжного чемпіонату світу. На молодіжному рівні зіграв у 22 офіційних матчах, забив 1 гол.
Також захищав кольори олімпійської збірної Аргентини, у складі якої був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 2004 року в Афінах та Олімпійських іграх 2008 року у Пекіні. На обох турнірах він ставав олімпійським чемпіоном і став тільки другим аргентинським спортсменом (після гравця в поло Хуана Нельсона), що виграв дві олімпійські золоті медалі[8][9]. У складі цієї команди провів 18 матчів.
16 липня 2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини в товариській грі проти Уругваю[10].
Наступного року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 2004 року у Перу, де разом з командою здобув «срібло», а згодом поїхав і на чемпіонат світу 2006 року у Німеччині та розіграш Кубка Америки 2007 року у Венесуелі, де знову став срібним призером.
2008 року новий тренер збірної Дієго Марадона зробив Маскерано капітаном команди і в цьому статусі повів команду на чемпіонат світу 2010 року у ПАР, де збірна вилетіла у чвертьфіналі від Німеччини (0:4), а сам Хав'єр пропустив тільки останній матч групового етапу проти Греції. Капітаном Маскерано залишився і при наступному тренері Серхіо Батісті, відправившись на домашній Кубкок Америки 2011 року в Аргентині, де збірна знову виступила вкрай невдало, вилетівши вже у чвертьфіналі. Після цього Батіста був замінений на Алехандро Сабелью, який новим капітаном призначив Ліонеля Мессі.
На чемпіонаті світу 2014 року у Бразилії Маскерано зіграв свій 100-й міжнародний матч за Аргентину у грі проти Ірану (1:0). Саме ж збірна дійшла до фіналу, де поступилась Німеччині. Протягом наступних двох років був учасником розіграшів Кубка Америки 2015 року у Чилі та розіграшу Кубка Америки 2016 року у США. На обох турнірах Маскерано з командою доходив до фіналу, де поступиався чилійцям.
У травні 2018 року він був включений у заявку на чемпіонат світу 2018 року у Росії[11].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2003–04 | «Рівер Плейт» | ПД | 21 | 0 | - | - | - | ПАК+КЛ | 3+10 | 0 | - | - | - | 34 | 0 |
2004–05 | ПД | 25 | 0 | - | - | - | ПАК+КЛ | 1+11 | 0+1 | - | - | - | 37 | 1 | |
Усього за «Рівер Плейт» | 46 | 0 | - | - | 25 | 1 | - | - | 71 | 1 | |||||
2005 | «Корінтіанс» | ЛП+A | 1+7 | 0 | КБ | 0 | 0 | ПАК | 0 | 0 | - | - | - | 8 | 0 |
2006 | ЛП+A | 8+10 | 2+0 | КБ | 2 | 0 | КЛ+ПАК | 5+0 | 0 | - | - | - | 25 | 2 | |
Усього за «Корінтіанс» | 26 | 2 | 2 | 0 | 5 | 0 | - | - | 33 | 2 | |||||
2006–07 | «Вест Гем Юнайтед» | ПЛ | 5 | 0 | КА+КЛ | 0 | 0 | КУЄФА | 2 | 0 | - | - | - | 7 | 0 |
2006–07 | «Ліверпуль» | ПЛ | 7 | 0 | КА+КЛ | - | - | ЛЧ | 4 | 0 | СА | - | - | 11 | 0 |
2007–08 | ПЛ | 25 | 1 | КА+КЛ | 2+1 | 0 | ЛЧ | 13 | 0 | - | - | - | 41 | 1 | |
2008–09 | ПЛ | 27 | 0 | КА+КЛ | 3+0 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | - | - | - | 38 | 0 | |
2009–10 | ПЛ | 34 | 0 | КА+КЛ | 0+1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+8 | 0+1 | - | - | - | 48 | 1 | |
2010–11 | ПЛ | 1 | 0 | КА+КЛ | - | - | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 1 | 0 | |
Усього за «Ліверпуль» | 94 | 1 | 7 | 0 | 38 | 1 | - | - | 139 | 2 | |||||
2010–11 | «Барселона» | ПД | 27 | 0 | КІ | 7 | 0 | ЛЧ | 11 | 0 | - | - | - | 45 | 0 |
2011–12 | ПД | 30 | 0 | КІ | 6 | 0 | ЛЧ | 10 | 0 | СІ+СУ+КЧС | 2+1+2 | 0 | 51 | 0 | |
2012–13 | ПД | 25 | 0 | КІ | 6 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СІ | 2 | 0 | 41 | 0 | |
2013–14 | ПД | 28 | 0 | КІ | 7 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | СІ | 2 | 0 | 46 | 0 | |
2014–15 | ПД | 28 | 0 | КІ | 7 | 0 | ЛЧ | 12 | 0 | - | - | - | 47 | 0 | |
2015–16 | ПД | 32 | 0 | КІ | 6 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СУ+СІ+КЧС | 1+2+2 | 0 | 51 | 0 | |
2016–17 | ПД | 25 | 1 | КІ | 4 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СІ | 2 | 0 | 39 | 1 | |
2017–18 | ПД | 7 | 0 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 2 | 0 | СІ | 1 | 0 | 12 | 0 | |
Усього за «Барселону» | 202 | 1 | 45 | 0 | 68 | 0 | 17 | 0 | 333 | 1 | |||||
2018 | «Хебей Чайна Форчун» | СЛ | 0 | 0 | КК | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 |
Усього за кар'єру | 373 | 4 | 54 | 0 | 138 | 2 | 17 | 0 | 582 | 6 |
Досягнення
- Чемпіонат Аргентини
- Чемпіон (1): 2003-04 (Клаусура)
- Чемпіонат Бразилії
- Чемпіон (1): 2005
- Ліга чемпіонів УЄФА
- Фіналіст (1): 2006-07
- Чемпіонат Іспанії
- Кубок Іспанії
- Суперкубок Іспанії
- Ліга чемпіонів УЄФА
- Клубний чемпіонат світу з футболу
- Дворазовий олімпійський чемпіон (2004, 2008) — один з двох футболістів за останні 80 років (перший угорець Деже Новак (олімпійський чемпіон 1964 і 1968 років), хто зумів виграти два олімпійських золота
Примітки
- https://www.soccerbase.com/players/player.sd?player_id=38150
- Olympedia — 2006.
- sport.es (4 січня 2016). Mascherano igualó el curioso récord de Reiziger. sport (ES). Процитовано 28 квітня 2017.
- Олексій Куденко (17 жовтня 2016). Футболіст Маскерано продовжив контракт з «Барселоною» на покращених умовах (рос.). «Р-Спорт». Процитовано 25 жовтня 2017.
- Маскерано забив свій перший гол за «Барселону». www.barcelona-today.ru/lang=ru-RU/accessdate=2017-04-28.[недоступне посилання з липня 2019]
- Хав'єр Маскерано залишає«Барселону». ReadFootball. Процитовано 24 січня 2018.
- «Барселона» оголосила про перехід Маскерано в китайський «Хебей Чайна Форчун». ТАСС. 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
- Golden moment for Argentina. FIFA. 23 серпня 2008. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 19 липня 2014.
- Angel delivers Argentina gold. FIFA. 21 серпня 2008. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 26 червня 2010.
- Argentina player profile – 8 Javier Mascherano. Yahoo!. Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 4 березня 2007.
- Revealed: Every World Cup 2018 squad - 23-man & preliminary lists & when will they be announced? - Goal.com.
Посилання
- Хав'єр Маскерано на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Хав'єр Маскерано на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Хав'єр Маскерано на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Хав'єр Маскерано на сайті Soccerbase (англ.)
- Хав'єр Маскерано на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Хав'єр Маскерано на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Хав'єр Маскерано на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль гравця на Liverbird.ru (рос.)
- Профіль гравця на LFCHistory.net (англ.)