-1 (число)
Мі́нус оди́н, −1 — це ціле число, більше, ніж (−2), і менше, ніж 0. Число −1 — протилежне число для 1, тобто, при додаванні цього числа до 1 в результаті утворюється 0. Найбільше від'ємне ціле число.
| ||||
---|---|---|---|---|
[[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] [[{{#expr: (floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}} (число)|{{#switch:{{{1}}}|-1={{#ifexpr:(floor({{{number}}} div 10)) = 0|-1|←}}|10=→|#default={{#expr:(floor({{{number}}} div {{{factor}}})) * {{{factor}}}+({{{1}}}*{{{factor}}} div 10)}}}}]] | ||||
Кількісний числівник | мінус один | |||
Порядковий числівник |
-1 (мінус перший) |
Алгебричні властивості
Мінус одиниця має ряд властивостей, схожих із властивостями числа 1.
Це можна довести, скориставшись розподільним законом і аксіомою, що 1 є нейтральним елементом:
- x + (−1) ⋅ x = 1 ⋅ x + (−1) ⋅ x = (1 + (−1)) ⋅ x = 0 ⋅ x = 0.
Тут ми використали той факт, що будь-яке число x помножене на 0 дорівнює 0, що отримується скороченням з рівняння
- 0 ⋅ x = (0 + 0) ⋅ x = 0 ⋅ x + 0 ⋅ x.
Іншими словами,
- x + (−1) ⋅ x = 0,
отже (−1) ⋅ x є адитивно оберненим до x, тобто (−1) ⋅ x = −x, що й потрібно було довести.
Квадрат −1
Квадрат −1, тобто −1, помножене на −1, дорівнює 1. Як наслідок, добуток двох від'ємних чисел є додатним.
Алгебричне доведення цього результату почнемо з рівняння
- 0 = −1 ⋅ 0 = −1 ⋅ [1 + (−1)].
Перша рівність випливає з наведеного вище результату, а друга — з визначення −1 як адитивно оберненої до 1: саме це число, додане до 1, дає 0. Тепер, використовуючи розподільний закон, маємо
- 0 = −1 ⋅ [1 + (−1)] = −1 ⋅ 1 + (−1) ⋅ (−1) = −1 + (−1) ⋅ (−1).
Третя рівність випливає з того факту, що 1 є нейтральним елементом. Але тепер додавання 1 до обох частин цього останнього рівняння означає
- (−1) ⋅ (−1) = 1.
Наведені вище аргументи справедливі в будь-якому кільці, концепції абстрактної алгебри, що узагальнює цілі та дійсні числа.
Квадратні корені з −1
Хоча не існує дійсних квадратних коренів з −1, комплексне число i задовольняє i2 = −1, і тому його можна розглядати як квадратний корінь з −1[1][2]. Єдине інше комплексне число, квадрат якого дорівнює −1, — це −i оскільки існує рівно два квадратних корені з будь-якого ненульового комплексного числа, що випливає з основної теореми алгебри. В алгебрі кватерніонів — де основна теорема не застосовується — які містять комплексні числа, рівняння x2 = −1 має нескінченно багато розв'язків.
Піднесення до цілого від'ємного степеня
Піднесення до степеня ненульового дійсного числа можна розширити до цілих від'ємних чисел. Приймемо, що x−1 = 1x, тобто, ототожнимо піднесення до степеня −1 зі знаходженням оберненого числа. Тоді це визначення можна поширити на цілі від'ємні числа, зберігши правило піднесення до степеня xaxb = x(a + b) для дійсних і .
Піднесення до від'ємного цілого степеня можна поширити на обернені елементи кільця, визначивши x−1 як мультиплікативне обернене до x.
Показник −1 біля назви функції, не означає, що слід взяти (поточково) обернені значення цієї функції, а є позначенням оберненої функції. Наприклад, sin−1(x) є позначенням функції арксинуса, а загалом f −1(x) позначає функцію, обернену до f(x).
Використання
- У розробці програмного забезпечення −1 є зазвичай початковим значенням для цілих чисел і також використовується, щоб показати, що змінна не містить корисної інформації.
- −1 пов'язане з тотожністю Ейлера, оскільки eiπ = −1.
Примітки
- Imaginary Numbers. Math is Fun. Процитовано 15 лютого 2021.
- Weisstein, Eric W. Imaginary Number. MathWorld. Процитовано 15 лютого 2021.