HMS Active (H14)

«Ектів» (H14) (англ. HMS Active (H14) військовий корабель, ескадрений міноносець типу «A» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Ектів» (H14)
HMS Active (H14)
Британський есмінець «Ектів». 1944
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «A»


Держава прапора  Велика Британія


Належність Королівський ВМФ Великої Британії


На честь одинадцятий корабель флоту на ім'я «Ектів»[Прим. 1]


Корабельня Hawthorn Leslie and Company, Геббурн


Замовлено 6 березня 1928


Закладено 10 липня 1928


Спущено на воду 9 липня 1929


Введено в експлуатацію 9 лютого 1930


На службі 19301947


Статус 7 липня 1947 року проданий на металобрухт


Нагороди 3 бойових відзнаки[Прим. 2]


Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Конвой OG 18
* Конвой OB 237
* Конвой HX 83
Останній бій лінкора «Бісмарк»
* Конвой WS 16
* Конвой WS 30
Середземномор'я
Напад на Мерс-ель-Кебір
Операція «Смолоскип»
Club Run
Кампанія в Арктиці
Арктичні конвої
* Конвой «Дервіш»
* Конвой QP 1


Ідентифікація
Девіз «Поспішай помаленьку»
(лат. Festina lente)


Параметри
Тоннаж 1 370 т (стандартна)
1 793 т (повна)


Довжина 98 м


Ширина 9,83 м


Висота 3,73 м


Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty


Гвинти 2


Потужність 34 000 к.с.


Швидкість 35 вузлів (65 км/год)


Дальність плавання 4 080 миль (7 560 км) на швидкості 15 вузлів


Екіпаж 138 офіцерів та матросів


Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати QF Mark IX


Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
6 скидачів глибинних бомб


Зенітне озброєння 2 × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark II


«Ектів» був закладений 10 липня 1928 року на верфі компанії Hawthorn Leslie and Company у Геббурні. 9 лютого 1930 року корабель, першим з кораблів його типу, увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

З початку Другої світової війни брав активну участь у бойових діях; бився в Атлантиці, на Середземному морі та поблизу берегів Африки. Брав активну участь у нападі на Мерс-ель-Кебір, вторгненні на Мадагаскар[Прим. 3]. За час війни есмінець потопив підводні човни: французький «Монж», німецькі U-179 і U-340[Прим. 4] та італійський «Леонардо да Вінчі»[Прим. 5].

Дизайн і конструкція

«Ектів» (H09) належав до есмінців типу «A», що конструктивно базувався на проекті новітнього на той час есмінця «Амазон».

Корпус «Ектів» мав загальну довжину між перпендикулярами — 98,5 м, бімс — 9,8 м та осадку до 3,7 м. Водотоннажність бойового корабля становила: стандартна — 1 370-1 380 та повна — 1 778–1 790 довгих тонн відповідно. Екіпаж есмінця включав 138 офіцерів та матросів, однак у воєнний час був збільшений до 162 осіб.

Головна енергетична установка становила три триколекторні Адміралтейських котли з пароперегрівником і два одноступінчатих турбозубчатих редуктори Парсонса. У порівнянні з «Амазон» енергетична установка була сильно спрощена. В результаті знизилася економічність і загальна потужність енергоустановки, але британці виграли в експлуатаційної надійності, а ціна есмінця за рахунок більш простої машини знизилася на 15-20 %. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — у загальному машинному відділенні, при цьому редуктори були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою. Робочий тиск пару — 21,2 кгс/см² (20,5 атм.), температура — 316 °С (600 °F). Потужність механізмів становила 34 000 к.с., і швидкість ходу досягала 35,25 вузлів, у повному навантаженні — 31,75 вузлів.

Есмінець мав повну заправку до 394—396 тонн палива та діяв на дальності до 4 080 морських миль (7 560 км) при ході 15 вузлів (28 км/год).

Озброєння

Корабельна артилерія головного калібру (ГК) есмінця «Ектів»: 4 нових 120-мм (4,7-дюймових) гармати Мk.IX довжиною ствола в 45 калібрів, з підвищеним кутом піднесення до 30°, в палубних установках Mk.XIV A, B, X та Y[Прим. 6] Гармати вели вогонь 23-кг боєприпасами різного типу: фугасними снарядами підвищеної потужності «HE» та напівбронебійними снарядами «SAP» на відстань до 15 520 м, зі швидкістю 810 м/с. Боєкомплект кожної гармати становив 190 снарядів. Система управління артилерійським вогнем корабля становила оптичний далекомір «MQ I» з базою в 3 метри і приладом управління артилерійським вогнем «Приціл-директор для есмінців» (DDS).

Зенітне озброєння корабля складалося з двох 40-мм гармат QF 2 Mark II, що розташовувалися на бортах есмінців між трубами, з боєкомплектом 500 пострілів на ствол.

Торпедне озброєння есмінця включало два чотиритрубних 533-мм торпедних апарати «QR III». Для боротьби з підводними цілями споконвічно призначалися 2 бомбомети та 4 жолоби для скидання 8 глибинних бомб, однак через обмеженість простору частку оснащення довелось зняти та залишити лише три жолоби для застосування глибинних бомб.

Історія

Довоєнний час

Після введення до строю, «Ектів» разом з однотипними есмінцями типу «A» та лідером «Кодрінгтон» увійшли до 3-ї флотилії есмінців, що проходила службу на Середземному морі. 4 квітня 1932 року корабель постраждав під час військових навчань у наслідок зіткнення з есмінцем «Акейтіз» поблизу французького Сен-Тропе. У червні 1936 року залучався до патрулювання прибережних вод Палестини через тамтешнє арабське повстання. Під час Громадянської війни в Іспанії патрулював узбережжя цієї країни. 16 лютого 1937 року «Ектів» зіткнувся в морській аварії з есмінцем «Вустер», і через зазнані пошкодження тривалий час перебував на ремонті на Мальті. Після ремонту повернувся до строю й увійшов до 2-ї флотилії есмінців Середземноморського флоту Великої Британії.

Початок

На початок Другої світової війни, корабель перебував у складі 13-ї флотилії есмінців, з базуванням на Гібралтар, і ніс службу у складі З'єднання Н, виконуючи завдання з ескорту конвоїв та протичовнового патрулювання прибережних вод. 3 липня 1940 року брав участь у нападі британського флоту на Мерс-ель-Кебір, що було частиною операції «Катапульта», спланованої, щоб запобігти захопленню кораблів французьких ВМС Німеччиною та Італією після Комп'єнського перемир'я.

У серпні переведений до Флоту Метрополії, де увійшов до 12-ї флотилії есмінців угруповання, що обороняло західні підходи до Британських островів у так званому Командуванні Західних підходів.

29 серпня включений до ескорту 1-ї ескадри мінних загороджувачів, разом з крейсером «Каїр» та есмінцями «Тартар», «Бедуїн» і «Ашанті», виконуючи завдання з постановки мінних загороджень на північному фланзі мінних бар'єрів навколо Англії.

На початку жовтня 1940 року відправлений з крейсером «Кенія» та есмінцями «Оттава», «Дуглас», «Ерроу», «Сейбр» та «Вімі» до Фрітауна.

Протягом 1941 року виконував багато завдань з супроводу конвоїв та охорони прибережних вод. У травні 1941 року залучався до пошуку та знищення німецького лінкора «Бісмарк». У серпні брав участь з есмінцем «Імпалсів» у першому конвої до Радянського Союзу операція «Дервіш».

27 липня 1941 року з Ісландії вийшли два з'єднання кораблів, які повинні були атакувати Шпіцберген і узбережжя Норвегії. До складу другого з'єднання, що вийшло для проведення рейду на Кіркенес і Петсамо, входили авіаносці «Фьюріос» і «Вікторіос», на борту яких перебувало близько 100 літаків палубної авіації, важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк» та 6 есмінців супроводження «Ескапада», «Антілоуп», «Ектів», «Акейтіз», «Інтрепід» і «Ентоні». Під керівництвом контр-адмірала У. Ф. Вейк-Волкера воно повинно було підтвердити в очах громадськості панування британського флоту у морях Крайньої Півночі й допомогти Радянському Союзі, вже понад місяць воював із Німеччиною. Однак проведений 30 липня наліт не мав особливого успіху, оскільки німці утримували на своїх базах сильну протиповітряну оборону і знищили зенітним вогнем 16 британських літаків.

Згодом корабель перебував на плановому ремонті в Англії.

Індійський океан

У лютому 1942 року переведений до сил британського флоту в Індійському океані. У 20-х числах лютого вийшов з конвоєм WS 16 до Гібралтару і далі на Мальту із завданням доставляння важливих вантажів до обложеного острову[Прим. 7].

У квітні 1942 року HMS «Ектів» увійшов до конвою WS 17, що прямував з Гібралтару до Атлантики і далі на Фрітаун. Звідсіля угруповання флоту прямувало до Індійського океану.

Під час проведення операції «Айроклайд» входив до складу сил підтримки, забезпечував протичовнове прикриття ударного угруповання. 8 травня 1942 року за підтримки есмінця «Пантер» затопив у водах поблизу Мадагаскару французький підводний човен «Монж», що належав уряду Віші, який намагався атакувати британський авіаносець «Індомітебл».

До кінця 1942 року продовжував виконання завдань у південній частині Індійського океану. 8 жовтня 1942 року, базуючись на Кейптаун, на шляху до Пінанга атакував та потопив німецький підводний човен U-179.

1943

У січні 1943 року «Ектів» повернувся до Великої Британії на ремонт. У травні 1943 року, після завершення ремонту та модернізації, включений до 13-ї флотилії есмінців, що базувалась на Гібралтарі. Разом з есмінцями «Клівленд» та польським «Слазак» і допоміжними кораблями під прикриттям важкого крейсера «Саффолк» та допоміжного крейсера «Астуріас» забезпечував перехід конвою WS30/ KMS15 до військово-морської бази на Гібралтарі.

23 травня 1943 року під час патрулювання північних берегів Іспанії західніше мису Фіністерре разом з фрегатом «Несс» виявив та глибинними бомбами затопив італійський ПЧ «Леонардо да Вінчі»[1].

2 листопада корабель разом з есмінцем «Візерінгтон» та шлюпом «Флітвуд» за підтримки протичовнового літака «Веллінгтон» 179-ї ескадрильї Королівських Повітряних сил східніше Сеути в районі з координатами 35°33′ пн. ш. 6°37′ зх. д. вислідили та затопили німецький підводний човен U-340. 48 вцілілих з борту субмарини були підібрані іспанським траулером[2].

Протягом 1944—1945 років есмінець «Ектів» продовжував виконання бойових завдань з ескорту конвоїв, супроводу поодиноких суден, протичовнової оборони визначених районів тощо. У травні 1945 року взяв участь у визволенні італійського острову Тілос у групі островів Додеканес.

У вересні 1945 виведений до резерву флоту й 7 липня 1947 року проданий на металобрухт.

Див. також

Посилання

Література

  • English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
  • Haarr, Geirr H. (2009). The German Invasion of Norway, April 1940. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-310-9.
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Примітки

Виноски
  1. Загалом у складі британського флоту проходило службу на час введення есмінця 23 кораблі з назвою «Ектів».
  2. За битву за Атлантику, за бій з лінкором «Бісмарк» та за арктичні конвої.
  3. До вторгнення залучались: 2 лінкори «Раміліз» і «Ворспайт», 2 авіаносці «Іластріас» та «Індомітейбл», 3 крейсери «Герміона», «Девоншир», «Якоб ван Гемскерк», 13 есмінців: «Ектів», «Ентоні», «Дункан», «Лафорей», «Лайтнінг», «Лукаут», «Нізам», «Норман», «Пакенгам», «Паладін», «Пантер», 8 корветів «Фрезіа», «Орікула», «Найджела», «Фрітіларі», «Геніста», «Сікламен», «Тайм», «Джасмін», 4 тральщики «Кромер», «Пуле», «Ромні», «Кромарті» та багато малих кораблів і суден.
  4. Разом з есмінцем «Візерінгтон» та шлюпом «Флітвуд».
  5. Разом з фрегатом «Несс».
  6. За проектом башти мали вести вогонь під кутом піднесення до 40°, а башта B — до 60°. Однак, насправді піднімати під таким кутом гармати було неможливо.
  7. До складу конвою WS 16 входили: авіаносці «Ігл» та «Аргус», лінійний корабель «Малайя», легкий крейсер «Герміона», есмінці «Ектів», «Ентоні», «Бланкні», «Крум», «Ексмур», «Файрдрейк», «Лафорей», «Лайтнінг». Пізніше до конвою приєднався авіаносець «Формідабл».
Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.