Ś

Ś — додаткова літера латинського алфавіту. Утворена з S і знаку гострого наголосу. Використовується у кількох мовах, зокрема в польській, чорногорській та інших.

Ś
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ Ả Ɐ Ɑ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ḱ Ǩ Ƙ Ⱪ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň N̈ Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ Ɽ ß
ſ Ś Ŝ Ṡ Ş Š Þ
Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ ẗ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ⱳ Ẋ Ý
Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ẑ Ẕ Ƶ
Ȥ Ⱬ Ź Ż Ƶ Ž        

Слов'янські мови

Нижньолужицька

У нижньолужицькій мові називається літерою шєй (śej). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується на місці етимологічного /t/. Наприклад,

  • pśijaśel — приятель, śele — теля, pěś — пять

Польська

У польській мові 25 літера абетки. Називається літерою ешь (eś) або ес з рискою (es z kreską). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ], зрідка, у сілезьких говорах[1], — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук [ʑ]. Використовується на місці етимологічного, старопольського /s/, який у пізньому середньовіччі перейшов у /ɕ/[2]. Наприклад,

śnieg — сніг, śpisz — спиш, śledzenie — слідження, jakoś — якось
  • білоруська — сь /sʲ/ (у проекті латинки за польським взірцем);
  • українська — сь /sʲ/ (у проекті латинки за польським взірцем)[3];

Чорногорська

Індо-арійські мови

Санскрит

У санскриті, на писемності деванаґарі, записується як श. Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ][4]. Використовується у латинських системах транслітерації санскриту. Інколи помилково транскрибується як тверде ш /ʃ/. Наприклад,

śākya — шяк'я (шак'я), Śiva — Шіва (Шива)

Циганська

У міжнародній латиниці для циганської мови позначає глухий заясенний фрикативний звук ш [ʃ][5].

Інші
  • ладинська — з [z]
  • лідійська — сь /sʲ/
  • емілійська — з [z]

Кодування
СимволŚś
Unicode nameВЕЛИКА БУКВА ŚМАЛЕНЬКА БУКВА Ś
Encodingsdecimalhexdecimalhex
Unicode346U+015A347U+015B
UTF-8197 154C5 9A197 155C5 9B
Числове позначення символівŚŚśś

Примітки
  1. Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego... 2010.
  2. Klemensiewicz, 1985, s. 105–106.
  3. Łozynśkyj, 1834 (абецадло)
  4. Бурба, 2018.
  5. Matras, 1999, pp. 481—502.

Джерела
  • Klemensiewicz, Z. Historia języka polskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.
  • Łozynśkyj, J. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29, ст. 228—230.
  • Matras, Yaron. Writing Romani: The pragmatics of codification in a stateless language // Applied Linguistics, 1999, vol. 20, pp. 481—502.
  • Sadowska, I. Polish: A Comprehensive Grammar. Oxford; New York City: Routledge, 2012.
  • Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego / red. Jadwiga Wronicz. Ustroń, 2010.
  • Бурба, Д.В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ś

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.