Ś
Ś — додаткова літера латинського алфавіту. Утворена з S і знаку гострого наголосу. Використовується у кількох мовах, зокрема в польській, чорногорській та інших.
Ś | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||||
A | B | C | D | E | F | G | |||
H | I | J | K | L | M | N | |||
O | P | Q | R | S | T | U | |||
V | W | X | Y | Z | |||||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |||
Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | |||
Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | |||
Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | |||
Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ | |||
Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | |||
Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | Ņ | |||
Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | Ó | |||
Ô | Õ | Ö | Ø | Ő | Œ | Ơ | |||
Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | |||
ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | |||
Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | ẗ | |||
Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | |||
Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | |||
Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ƶ | |||
Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Слов'янські мови
Нижньолужицька
У нижньолужицькій мові називається літерою шєй (śej). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується на місці етимологічного /t/. Наприклад,
- pśijaśel — приятель, śele — теля, pěś — пять
Польська
У польській мові 25 літера абетки. Називається літерою ешь (eś) або ес з рискою (es z kreską). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ], зрідка, у сілезьких говорах[1], — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук [ʑ]. Використовується на місці етимологічного, старопольського /s/, який у пізньому середньовіччі перейшов у /ɕ/[2]. Наприклад,
- śnieg — сніг, śpisz — спиш, śledzenie — слідження, jakoś — якось
- білоруська — сь /sʲ/ (у проекті латинки за польським взірцем);
- українська — сь /sʲ/ (у проекті латинки за польським взірцем)[3];
Чорногорська
- чорногорська — шь [ɕ]; кириличний відповідник — С́.
Індо-арійські мови
Санскрит
У санскриті, на писемності деванаґарі, записується як श. Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ][4]. Використовується у латинських системах транслітерації санскриту. Інколи помилково транскрибується як тверде ш /ʃ/. Наприклад,
Циганська
У міжнародній латиниці для циганської мови позначає глухий заясенний фрикативний звук ш [ʃ][5].
Інші
- ладинська — з [z]
- лідійська — сь /sʲ/
- емілійська — з [z]
Кодування
Символ | Ś | ś | ||
---|---|---|---|---|
Unicode name | ВЕЛИКА БУКВА Ś | МАЛЕНЬКА БУКВА Ś | ||
Encodings | decimal | hex | decimal | hex |
Unicode | 346 | U+015A | 347 | U+015B |
UTF-8 | 197 154 | C5 9A | 197 155 | C5 9B |
Числове позначення символів | Ś | Ś | ś | ś |
Примітки
- Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego... 2010.
- Klemensiewicz, 1985, s. 105–106.
- Łozynśkyj, 1834 (абецадло)
- Бурба, 2018.
- Matras, 1999, pp. 481—502.
Джерела
- Klemensiewicz, Z. Historia języka polskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.
- Łozynśkyj, J. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29, ст. 228—230.
- Matras, Yaron. Writing Romani: The pragmatics of codification in a stateless language // Applied Linguistics, 1999, vol. 20, pp. 481—502.
- Sadowska, I. Polish: A Comprehensive Grammar. Oxford; New York City: Routledge, 2012.
- Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego / red. Jadwiga Wronicz. Ustroń, 2010.
- Бурба, Д.В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ś