É (латиниця)
É, é — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою E з додаванням акута, вживається в чеській, угорській, кашубській, люксембурзькій, словацькій, ісландській альфабетах.
É, é | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||||
A | B | C | D | E | F | G | |||
H | I | J | K | L | M | N | |||
O | P | Q | R | S | T | U | |||
V | W | X | Y | Z | |||||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |||
Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | |||
Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | |||
Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | |||
Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ | |||
Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | |||
Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | Ņ | |||
Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | Ó | |||
Ô | Õ | Ö | Ø | Ő | Œ | Ơ | |||
Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | |||
ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | |||
Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | ẗ | |||
Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | |||
Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | |||
Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ƶ | |||
Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
В англійській, французькій, каталанській, данській, галісійській, ірландській, італійській, окситанській, норвезькій, португальській, іспанській, шведській та в'єтнамській мовах використовується як варіант літери «е». В англійській мові може вживатися в запозиченнях, наприклад, résumé (фр.), або при романізації: Pokémon (яп.). Також використовується в нідерландському альфабеті та в альфабеті навахо.
Літера é присутня в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло», де вона вживається на місці праслов'янського і < e: méd, nés, rék.
Використання
Китайська мова
В піньїні é використовується для передачі другого тону.
Чеська та словацька мови
É — п'ята літера чеського та словацького альфабету, передає звук /ɛː/.
Скандинавські мови
У данській, норвезькій та шведській мовами літера é часто використовується для розрізнення омонімів на письмі: én «один» — en (невизначений артикль) — данська; allé, kafé, idé, komité — норвезька; ide «барліг» — idé «ідея»; armé («армія») — arme («бідний, жалюгідний») — шведська. В ісландській мові É — це сьома літера абетки, яка передає фонему /jɛː/.
Французька мова
Літера é (вимовляється, як закрита голосна /e/) протистоїть è (вимовляється, вимовляється як відкрита голосна /ɛ/). Ця літера широко вживається у французькій мові.
Італійська мова
É в італійській мові є варіантом E з акутним наголосом; вона передає фонему /e/ з тонічним наголосом. Використовується лише як остання літера в слові. Наприклад: perché («чому» /perˈke/). Пор. з caffè (coffee, /kafˈfɛ/), що має гравісний наголос.
Іспанська мова
У іспанській мові літера é є наголошеною й вимовляється як «e». У вимові не має відмінності між é та e, обоє вимовляються як /e/. Акутний на е вживається у випадку нетипового наголосу, наприклад «Éxtasis» або «Época».
Португальська мова
У португальській мові é позначає наголошену /ɛ/ у словах з нетиповим наголосом, наприклад: «pé» (ступня), «péssimo» (найгірше). É /ɛ/ протистоїть ê, що вимовляється як закритий звук /e/. «É» є формою третьої особи однини дієслова «ser» (бути): ela é bonita (вона гарна).
Каталонська мова
У каталонській мові é передає закритий наголошений звук [e] в тих випадках, коли без діакритичного знака наголос падав би на другий склад. Також іноді відіграє смислорозрізнювальну роль: és — 3-е особа однини дієслова «бути», es — зворотний займенник 3-ї особи.
Валійська мова
У валійській мові наголос, як правило, падає на передостанній склад, у тому випадку, коли він падає на останній, вживають акут, часто акут вживається саме над е. Здебільшого тут йдеться про запозичення, наприклад: personél [pɛrsɔˈnɛl] «персонал», sigarét [sɪɡaˈrɛt] «цигарка», ymbarél [əmbaˈrɛl] «парасоля».