Ă
Ă, ă (A-бревіс) — літера латинської абетки, що використовується в стандартній орфографії румунської та в'єтнамської мов. В обох абетках є другою і йде після A.
Ă | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||||
A | B | C | D | E | F | G | |||
H | I | J | K | L | M | N | |||
O | P | Q | R | S | T | U | |||
V | W | X | Y | Z | |||||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |||
Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | |||
Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | |||
Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | |||
Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ | |||
Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | |||
Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | Ņ | |||
Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | Ó | |||
Ô | Õ | Ö | Ø | Ő | Œ | Ơ | |||
Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | |||
ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | |||
Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | ẗ | |||
Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | |||
Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | |||
Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ƶ | |||
Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ă/ă також використовується при транслітерації болгарської літери Ъ/ъ на словацьку, чеську, румунську, естонську, шведську та фінську[1] мови.
Румунська мова
Звук, яким у румунській позначається ă, хоча називається шва (з чого можна подумати, що це ненапружений нейтральний звук), є повноцінним голосним. На відміну від англійської, каталанської чи французької, він може стояти під наголосом, як і в болгарській мові та африкаансі. В деяких словах це єдина голосна, наприклад «măr» /mər/ (яблуко) чи «văd» /vəd/ (бачу). Крім того, деякі багатоскладні слова мають наголос на ă, як-от «cărțile» /ˈkərt͡sile/ (книги) та «odăi» /oˈdəj/ (кімнати).
В'єтнамська мова
Ă у в'єтнамській мові позначає звук /a/. Через те, що в'єтнамська мова є тональною, ця літера також може мати один із п'яти знаків над чи під символом:
- Ằ ằ
- Ắ ắ
- Ẳ ẳ
- Ẵ ẵ
- Ặ ặ
Див. також
Примітки
- Стандарт SFS 4900.