Інфліксімаб

Дослідження інфліксімабу розпочалися після відкриття дослідницькою групою на чолі із грецьким біологом Георгом Коліасом ролі фактору некрозу пухлини у патогенезі ревматоїдного артриту на трансгенних тваринних моделях.[5][6] Уперше інфліксімаб розроблений та досліджувався Юньмінь Лі та Яном Вільчеком із медичної школи Нью-Йоркського університету, пізніше дослідження нового препарату продовжила американська компанія «Centocor» (яка натепер є підрозділом «Janssen Biotech»).[7] Випуск препарату розпочала компанія «Janssen Biotech», пізніше також «Schering-Plough» у США, в Японії «Mitsubishi Tanabe Pharma», в Китаї «Xian Janssen».[8] У 1998 році інфліксімаб під торговою назвою «Ремикейд» зареєстрований FDA у США, у 1999 році зареєстрований у Європейському Союзі. Із 2001 року препарат допущений до використання в Україні.[1] Також у Європі, США, Індії та Японії зареєстровані біологічні аналоги інфліксімабу.[9][10][11]

Інфліксімаб — синтетичний лікарський препарат, який є химерним IgG1 моноклональним антитілом (на 75 % складаються із людського білка, і на 25 % — із мишачого[12]) до фактору некрозу пухлини-альфа. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні інфліксімабу як із розчинними, так і з мембраноасоційованими формами фактору некрозу пухлини, що призводить до зниження його функціональної активності. Оскільки ФНП може спричинити запуск хронічного запального процесу, та сприяє розвитку різноманітних автоімунних захворювань[4][1], то застосування інфліксімабу блокує активність фактору некрозу пухлини[3][4] та спричинює розрив ланцюга реакцій хронічного запалення, що призводить до зупинки розвитку патологічного процесу та покращення стану хворого.[1]Інфліксімаб специфічно діє лише на ФНП-альфа, та не діє на інші цитокіни, зокрема на лімфотоксин (ФНП-бета) — цитокін, який використовує ті ж рецептори, що й ФНП-альфа.[4][2] Інфліксімаб також знижує концентрацію в крові інтерлейкіну−1, інтерлейкіну−6, інтерлейкіну−8, моноцитарного хемоатрактантного білку-1, оксиду азоту, металопротеїназ (колагенази, стромелізину), та інших індукторів запалення та тканинної деструкції. Інфліксімаб застосовується при системних та автоімунних захворюваннях: ревматоїдному артриті[3][12] (переважно разом із метотрексатом)[1][2], анкілозуючому спондилоартриті[13], псоріатичному артриті[14], хворобі Крона[15][16] (у тому числі в дітей[12]), неспецифічному виразковому коліті.[17][18] Описано застосування препарату при синдромі Бехчета[19] та синдромі Кавасакі.[20] Хоча інфліксімаб і не рекомендований при застосуванні під час вагітності, при його застосуванні у вагітних не спостерігається збільшення несприятливих результатів вагітності або виникнення вад розвитку в дітей.[21] Застосування інфліксімаба, щоправда, може супроводжуватися реактивацією латентної туберкульозної інфекції, тому перед початком його застосування необхідно ретельне обстеження хворих на наявність туберкульозної інфекції.[1][4]

Інфліксімаб застосовується при ревматоїдному артриті (переважно у комбінації з метотрексатом), анкілозуючому спондилоартриті, псоріатичному артриті, хворобі Крона та неспецифічному виразковому коліті.[4][2]

При застосуванні інфліксімабу побічні ефекти спостерігаються досить часто (приблизно у 60 % випадків застосування). Серед побічних ефектів препарату найчастішими є[4][2]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — висипання на шкірі, свербіж шкіри, гіпергідроз, алопеція, еритема або знебарвлення шкіри, зміни з боку нігтів, набряк обличчя або губ, набряк китиць, гарячка, дерматит, грибковий дерматит, кропив'янка, бородавки, фурункульоз, бешиха, вовчаковий синдром, лімфаденопатія.
• З боку травної системи — нудота, блювання, діарея або запор, біль у животі, холецистит, хейліт, порушення функції печінки, гастроезофагеальний рефлюкс.
• З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, нервозність, сонливість, втрати свідомості, тривожність, амнезія, депресія, психози.
• З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або гіпотензія, ціаноз, аритмії, брадикардія або тахікардія, периферичні набряки, тромбофлебіт, васкуліт, периферична ішемія, припливи крові, носова кровотеча, кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт.
• З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міалгії.
• З боку дихальної системи — часто кашель, бронхіт, задишка, синусит, респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів; рідко бронхоспазм, плеврит, набряк легень.
• З боку сечостатевої системи — пієлонефрит, інфекції сечових шляхів, вагініт.
• Інфекційні ускладнення — сепсис, реактивація латентних інфекцій, (включаючи вірусний гепатит, туберкульоз, герпетичні інфекції та інші бактеріальні, грибкові, вірусні та протозойні інфекції), грипоподібний синдром, абсцеси.
• Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, лімфоцитоз, лімфопенія.
• Інші побічні ефекти — лімфопроліферативні захворювання, утворення аутоантитіл, реакції в місці введення препарату.

Інфліксімаб протипоказаний до застосування при підвищеній чутливості до препарату та до білків миші, і при важких інфекційних процесах (сепсис, туберкульоз, хронічні вірусні гепатити, абсцеси), важкій серцевій недостатності.[4][2]

Інфліксімаб випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину у флаконах по 0,1 г.[22]

• Інфліксімаб на сайті mozdocs.kiev.ua
• Інфліксімаб на сайті rlsnet.ru (рос.)