Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1957–1960)

Адміністративно-територіальна реформа в УРСР 1957—1960 років мала на меті децентралізацію та укрупнення районів, в наслідок чого в цілому було скасовано 1 область (Дрогобицьку) і 184 райони та утворено 2 нові райони (ліквідовано 14 міських та утворено 1 район).
У союзних республіках СРСР ця реформа — скасування районів малим числом, але щорічно — продовжувалась з 1957 (та/або навіть з 1956-го, як, наприклад, у деяких республіках — МРСР, БРСР, або навіть з 1955 — в Карело-Фінській, Литовській, РРФСР, Азербайджанській, Таджицькій та Узбецькій РСР) по 1962 рік (по листопад 1962 р. включно).

Опис

Попередньо у вересні 1956 передано на розгляд (до компетенції) виконкомів обласних Рад наступні питання:[1]

  • зміна адміністративно-територіальних меж районів у зв'язку з передачею окремих населених пунктів сільських і селищних Рад до складу інших районів в межах області,
  • зміна меж міст обласного та районного підпорядкування і с.м.т.,
  • віднесення селищ до категорії міст районного підпорядкування та с.м.т.,
  • утворення нових, об'єднання, ліквідація (зняття з облікових даних), перейменування сільських і селищних Рад і перенесення їх адміністративних центрів,
  • об'єднання, привласнення найменувань і перейменування населених пунктів сільської місцевості.

У грудні 1956 затверджено Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і селищ (робочих селищ) — віднесення населених пунктів до категорії міст республіканського і обласного підпорядкування проводиться Указом Президії Верховної Ради УРСР, віднесення до категорії міст районного підпорядкування, с.м.т. і робочим селищам проводиться рішенням виконкому обласних Рад депутатів трудящих.[2]

У лютому 1957 до відання союзних республік віднесено вирішення питань обласного, крайового адміністративно-територіального устрою (були внесені відповідні зміни до Конституції СРСР — виключена стаття 29; в новій редакції стаття 28 Конституції СРСР проголошувала: «Вирішення питань про обласний, крайовий адміністративно-територіальний устрій союзних республік відноситься до відання союзних республік»).[3]

Тоді ж Пленум ЦК КПРС прийняв рішення про перехід до територіальних форм управління народним господарством.

У травні 1957 згідно з Законом «Про дальше удосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в УРСР» з метою децентралізації управління народним господарством ліквідується ряд міністерств та було утворено 11 адміністративних економічних районів (раднаргоспів) — Вінницький, Ворошиловградський (з 18.03.1958 Луганський), Дніпропетровський, Запорізький, Київський, Львівський, Одеський, Сталінський (з 17.11.1961 Донецький), Станіславський, Харківський, Херсонський.[4]

У 1960 створили ще 3 раднаргоспи — Кримський, Полтавський, Черкаський.[5]

Тоді ж у травні 1957 прийнято Положення про місцеві Ради (обласні, районні, міські, районні у місті, селищні та сільські) та постійні комісії місцевих Рад депутатів трудящих Української РСР.[6]

У 1957 статус с.м.т. отримали понад 125 населених пунктів (містечок) — друга за чисельністю кількість за всі радянські роки (див. Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957).[7]

У 1957—1958 перейменовано 141 населений пункт, 8 міських і 2 сільських райони, названі на честь В. Молотова (у тому числі табір Артек), Л. Кагановича, К. Ворошилова (64 АТО), С. Будьонного (37), Г. Петровського (28; за винятком Дніпропетровська), М. Хрущова (6), Д. Мануїльського (стосовно останнього актуально було до 1959 р.[8]) та Г. Жукова і А. Мікояна (кілька поселень); наступні масштабні перейменування початку 1960-х рр. відбувалися в контексті критики культу особи Й. Сталіна[9] — 56 назв, пов'язаних з ім'ям Сталіна, в тому числі область, місто (09.11.1961), економічний адміністративний район (див. вище), а також 9 районів (починаючи з листопада 1961 р. про перейменування Сталінського району міста Києва[10], а також райони міст Дніпродзержинськ (21.11.1961, Заводський), Керч (05.11.1961, Ленінський), Запоріжжя (17.11.1961, Жовтневий), Миколаїв (21.11.1961, Ленінський), Одеса (14.11.1961, Жовтневий), Севастополь (05.11.1961, Ленінський), Харків (14.11.1961, Московський) та Сталіно-Заводський р-н м. Донецька (14.11.1961, Ленінський); окрім того 1959 року був скасований Сталінський район Дніпропетровської області; у липні 1956 року Сталінський та Ленінський райони були об'єднані в Ленінський район Львова, у 1959 р. скасований Сталінський район м. Чернівці[11], раніше існував також район у Херсоні[12][13]), 31 населений пункт, 13 виборчих округів, крім цього десятки колгоспів, радгоспів, промислових підприємств, установ та організацій.

Одночасно відбувається укрупнення сільрад (зумовлене укрупненням колгоспів, започаткованого ще з 1950 р.[14]) — за 1960 рік скасовано 468 сільських Рад (на 01.03.1954 існувало 16654 сільради[15]; після завершення укрупнення колгоспів (15.10.1954) кількість сільрад скоротилося до 11686 — практично так само, як і колгоспів (на території 8261 сільської ради вже розміщувалося по одному колгоспу); у 1959 році їх стало 11118[16], а в 1961 році — 8610 сільрад).[17]

Поряд зі зміцненням колгоспів, в перші ж роки після смерті Сталіна селянство було звільнено від надподатку і отримувало реальну можливість розвивати підсобне господарство.

Скасовані райони
№ Область Загальна кількість р-нів (початкова) Ліквідовані райони Всього ліквідовано (по обл.) Загальна кількість р-нів (кінцева) Докладніше
1957 1958 1959 1960
1 Вінницька область 44 3 1 8 12[18] 32 адм.-тер. устрій
2 Волинська область 30 3 2 6 11 19 адм.-тер. устрій
3 Дніпропетровська область 28 2 4 6 22 адм.-тер. устрій
4 Сталінська область 28 5 1 6 22 адм.-тер. устрій
5 Житомирська область 35 7 1 2 10[18] 25 адм.-тер. устрій
6 Закарпатська область 13 13 адм.-тер. устрій
7 Запорізька область 23 23 адм.-тер. устрій
8 Станіславська область 36 5 5 10 26 адм.-тер. устрій
9 Київська область 35 4 4 31 адм.-тер. устрій
10 Кіровоградська область 32 1 1 6 8 24 адм.-тер. устрій
11 Кримська область 24 1 2 3 21 адм.-тер. устрій
12 Ворошиловградська область 31 1 5 6 25 адм.-тер. устрій
13 Львівська область
(+ Дрогобицька область) 		57 4 2 19 25 32 адм.-тер. устрій
14 Миколаївська область 24 1 4 5 19 адм.-тер. устрій
15 Одеська область 38 4 3 7 31 адм.-тер. устрій
16 Полтавська область 36 2 2 34 адм.-тер. устрій
17 Рівненська область 30 11 11 19 адм.-тер. устрій
18 Сумська область 31 4 3 1 8 23 адм.-тер. устрій
19 Тернопільська область 38 8 8 30 адм.-тер. устрій
20 Харківська область 33 1 4 5 28 адм.-тер. устрій
21 Херсонська область 22 2 2 20 адм.-тер. устрій
22 Хмельницька область 37 2 11 13 24 адм.-тер. устрій
23 Черкаська область 30 2 7 9 21 адм.-тер. устрій
24 Чернівецька область 14 14 адм.-тер. устрій
25 Чернігівська область 39 8 5 13 26 адм.-тер. устрій
Разом 786 40 12 125 7 184[18] 604

Джерела
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407–415, 416–417.
  • СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1958 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 9-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1958. — С. 245–329, 627.(рос.)
  • СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — Доп. к 9-му изд. (к справ. вып. 1958 г.: Изменения 01.01.1958 – 01.01.1959). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1959. — С. 25–30, 36, 41–42, 49–52.(рос.)
  • СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1960 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 10-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1960. — С. 249–331, 618.(рос.)
  • СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 10-му изд. (к справ. вып. 1960 г.: Изменения 01.04.1960 – 01.07.1961). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1961. — 72 с.(рос.)
  • СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1962 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 11-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1962. — С. 263–351, 626.(рос.)
  • Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957 — № 1, 3, 5, 10 — с. 40–41, 84, 123—126, 200—202.
  • Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958 — № 6, 9 — с. 119—120, 122—123, 213—215.
  • Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про порядок опублікування і набрання чинності законами Української РСР, постановами Верховної Ради Української РСР, указами і постановами Президії Верховної Ради Української РСР» від 24 вересня 1958 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958. — № 9 (30 вересня). — Стаття 101. — С. 211–212.
  • Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1959 — № 3, 8, 9, 10, 21, 22, 23, 26, 27, 31, 32 — с. 167—173, 174—176[19], 301, 335—336, 353, 655—656, 691, 708, 799—800, 831—833, 935—936, 971.
    (див. 1959 (категорія))
  • Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1960 — № 19, 20, 29, 32, 45 — с. 255, 265, 469, 530, 786.
  • Андрощук А. В. Політика перейменувань об'єктів адміністративно-територіального поділу в УРСР в 40–60-ті роки XX ст.: мета, механізм реалізації, наслідки // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. / П. Т. Тронько (голов. ред.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2003. — Вип. 22–23. — С. 166–187. — 393 с.
  • Редько А. Г. Аналіз основних напрямів адміністративно-територіального реформування в західних областях УРСР у 1940-60 рр. XX ст. // Європейські переспективи. — 2012. — Вип. 1, ч. 1. — С. 78–82.
  • Адміністративно-територіальні зміни в Україні в 1950-ті рр. // Минуле та теперішнє

Примітки
  1. Постанова Президії Верховної Ради УРСР «Про передачу деяких питань адміністративно-територіального устрою на дозвіл виконкомів обласних Рад депутатів трудящих» від 4 вересня 1956 // «Відомості Верховної Ради УРСР». — 1956. — № 8 (5 листопада). — Стаття 138. — С. 223.
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ Української РСР» від 30 грудня 1956 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1956. — № 10 (30 грудня). — Стаття 163. — С. 265-267.
  3. s:ru:Закон СССР от 11.02.1957 Об отнесении к ведению союзных республик разрешения вопросов областного, краевого ... устройства
  4. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957 — № 4 (31 травня). — с. 102—106.
  5. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1960 — № 17, 23. — с. 205, 328—329.
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про Положення про місцеві Ради та постійні комісії місцевих Рад депутатів трудящих Української РСР» від 31 травня 1957 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957. — № 4 (31 травня). — Стаття 81. — С. 96—97.
  7. Івченко А. С. Містечка України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 2000. — 184 с. — ISBN 966-631-001-5.
  8. Див.:
    Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район» від 23 лютого 1959 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1959. — № 7 (5 березня). — Стаття 70. — С. 251.
  9. Указ Президиума ВС СССР № 494 от 11.09.1957 «Об упорядочении дела присвоения имён государственных и общественных деятелей краям, областям, районам, а также городам и другим населённым пунктам, предприятиям, колхозам, учреждениям и организациям» // Ведомости Верховного Совета СССР. — 1957. — № 19 (886). — С. 579—581.(рос.)
  10. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 4 листопада 1961 року // Вечірній Київ. — 1961. — № 259 (5285). — 5 листопада. — С. 4.
  11. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ліквідацію Ленінського, Сталінського та Шевченківського районів міста Чернівці Чернівецької області» від 21 січня 1959 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1959. — № 3 (29 січня). — Стаття 53. — С. 173.
  12. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення в місті Херсоні, Херсонської області, трьох міських районів — Ленінського, Молотовського і Сталінського» від 7 квітня 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 11 (1 листопада). — С. 10.
  13. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про скасування районного поділу в місті Херсон, Херсонської області» від 11 серпня 1948 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1948. — № 5 (30 серпня). — С. 14.
  14. Постанова Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б) України № 2100 від 14 липня 1950 р. «Про укрупнення дрібних колгоспів» // Збірник постанов уряду УРСР № 14, ст. 38.
  15. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 марта 1954 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — 8-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1954. — С. V, IX, 183.(рос.)
  16. СССР: Адм.-тер. деление (на 01.01.1959), 1959, с. 3, 8.
  17. Верменич Я. В. Адміністративно-територіальний устрій України: еволюція, сучасний стан, проблеми реформування (у 2-х ч.) / В. А. Смолій (наук. ред.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2009. — Т. II. — С. 99–110. — ISBN 978-966-02-5129-8.
  18. 4 червня 1958 року замість скасованого Яришівського р-ну був утворений Могилів-Подільський (Вінницька обл.), та замість Ярунського — Новоград-Волинський (Житомирська обл.),
    тобто загальна кількість ліквідованих районів 184 − 2 = 182.
  19. Список районів і міст Української РСР, яким передається територія ліквідованих районів (тобто список укрупнених р-нів) за січень 1959

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.