Адміністративний устрій Луганської області

Алчевський район. У складі 3 громади:

1. Алчевська міська громада[1]. У складі громади: 4 міста: Алчевськ, Зоринськ, Кипуче, Перевальськ; 19 сіл: Адріанопіль, Боржиківка, Вергулівка, Городнє, Депрерадівка, Кам'янка, Карпати, Круглик, Малоіванівка, Малокостянтинівка, Міус, Новоселівка, Петрівка, Селезнівське, Софіївка, Тімірязєве, Троїцьке, Уткине, Чорногорівка; 12 смт: Байрачки, Біле, Бугаївка, Городище, Комісарівка, Михайлівка, Селезнівка, Фащівка, Центральний, Чорнухине, Юр'ївка, Ящикове
2. Зимогір'ївська міська громада[2]. У складі громади: 1 місто: Зимогір'я; 17 сіл: Говоруха, Довге, Замостя, Знам'янка, Лиман, Криворіжжя, Мамушеве, Новогригорівка, Новодачне, Пахалівка, Петровеньки, Пришиб, Сміле, Степове, Суходіл, Хороше, Яснодольськ; 4 смт: Іванівське, Лозівський, Родакове, Слов'яносербськ
3. Кадіївська міська громада[3]. У складі громади: 6 міст: Алмазна, Брянка, Голубівка, Ірміно, Кадіївка, Первомайськ; 20 сіл: Бердянка, Березівське, Богданівка, Веселогорівка, Весняне, Голубівське, Дачне, Зарічне, Калинове-Борщувате, Криничне, Молодіжне, Надарівка, Новий, Новоолександрівка, Оленівка, Польове, Старе, Степанівка, Тавричанське, Червоний Лиман; 9 смт: Вергулівка, Ганнівка, Глибокий, Донецький, Калинове, Криничанське, Ломуватка, Сентянівка, Южна Ломуватка

Сєвєродонецький район. У складі 6 громад:

1. Гірська міська громада[4]. У складі громади: 2 міста: Гірське, Золоте; 6 сіл: Жолобок, Катеринівка, Кримське, Оріхове, Причепилівка, Сокільники; 3 смт: Нижнє, Новотошківське, Тошківка
2. Кремінська міська громада[5]. У складі громади: 1 місто: Кремінна; 10 сіл: Голикове, Діброва, Житлівка, Кузьмине, Новокраснянка, Піщане, Пшеничне, Стара Краснянка, Суровцівка, Червонопопівка
3. Лисичанська міська громада[6]. У складі громади 3 міста: Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля; 10 сіл: Біла Гора, Верхньокам'янка, Золотарівка, Лисичанський, Лоскутівка, Підлісне, Рай-Олександрівка, Тополівка, Устинівка, Шипилівка; 4 смт: Білогорівка, Вовчоярівка, Малорязанцеве, Мирна Долина
4. Попаснянська міська громада[7]. У складі громади: 1 місто: Попасна; 10 сіл: Вискрива, Вікторівка, Глинокар'єр, Дружба, Миколаївка, Ниркове, Новозванівка, Новоіванівка, Олександропілля, Троїцьке; 2 смт: Врубівка, Комишуваха
5. Рубіжанська міська громада[8]. У складі громади 1 місто: Рубіжне, 13 сіл: Булгаківка, Варварівка, Голубівка, Затишне, Климівка, Крутеньке, Кудряшівка, Михайлівка, Півневе, Пристине, Прогрес, Скаргівка, Шевченко
6. Сєвєродонецька міська громада[9]. У складі громади місто Сєвєродонецьк, 15 сіл: Боброве, Боровеньки, Воєводівка, Гаврилівка, Єпіфанівка, Лісна Дача, Нижній Суходіл, Нова Астрахань, Олександрівка, Осколонівка, Павлоград, Пурдівка, Синецький, Смолянинове, Чабанівка; 4 смт: Борівське, Воронове, Метьолкіне, Сиротине

1. Антрацитівський район повністю увійшов до Ровеньківського району.
2. Біловодський район повністю увійшов до Старобільського району.
3. Білокуракинський район повністю увійшов до Сватівського району.
4. Довжанський район залишився.
5. Кремінський район розділено між Сватівським районом: Красноріченська селищна громада та Новомикільська сільська рада та Сєвєродонецьким районом: Кремінська міська громада, Рубіжанська міська громада та Сєвєродонецька міська громада.
6. Лутугинський район розділено між Алчевським районом: Білівська селищна рада та Юр'ївська селищна рада та Луганським районом: Луганська міська громада та Лутугинська міська громада
7. Марківський район повністю увійшов до Старобільського району.
8. Міловський район повністю увійшов до Старобільського району.
9. Новоайдарський район розділено між Сєвєродонецьким районом: Гірська міська громада та Сєвєродонецька міська громада та Щастинським районом: Новоайдарська селищна громада та Щастинська міська громада.
10. Новопсковський район повністю увійшов до Старобільського району.
11. Перевальський район повністю увійшов до Алчевського району.
12. Попаснянський район розділено між Алчевським районом: Алчевська міська громада та Кадіївська міська громада та Сєвєродонецьким районом: Гірська міська громада, Лисичанська міська громада, Попаснянська міська громада та Сєвєродонецька міська громада.
13. У Сватівський район увійшов Троїцький район та Білокуракинський район повністю, Новомикільська сільська рада та Красноріченська селищна громада Кремінського району.
14. Слов'яносербський район розділено між Алчевським районом: Зимогір'ївська міська громада та Кадіївська міська громада та Луганським районом: Луганська міська громада.
15. Сорокинський район розділено між Луганським районом: Молодогвардійська міська громада та Довжанським районом: Сорокинська міська громада.
16. Станично-Луганський район розділено між Луганським районом: Луганська міська громада та Щастинським районом.
17. У Старобільський район увійшов Біловодський район, Марківський район, Міловський район та Новопсковський район.
18. Землі Троїцького району повністю увійшли до Сватівського району.

місто обласного значення

3 червня 1938 року Донецьку область було розділено на Сталінську і Ворошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн. 837 тис. чоловік, з яких — 65,8 % сільського населення, 34,2 % — міського. У 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська, а з 1990 року — назву знову змінено на Луганську.

1938 року надано статус міста 14 населеним пунктам:.[14][15]

1940 р. Рубіжанський р-н був перейменований в Кремінський район.[16]

15 квітня 1941 року Городищенський р-н перейменований на Ворошиловський район (з перенесенням райцентру з Городище в Ворошиловськ).[17][18]

1944 року Кагановичський р-н перейменований Попаснянський район.[19][20]

У 1958 р. скасовано Покровський район (Троїцький та Покровський райони об'єднані в Троїцький район).[21] У 1959 р. ліквідовано 5 районів.[22]

30.12.1961 р. Ворошиловський р-н[23] перейменовано на Комунарський район.

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 9 районів[24]. Отже скасовувались 16 районів[25][26]: Біловодський, Білолуцький, Верхньотеплівський, Комунарський, Краснодонський, Краснолуцький, Кремінський, Марківський, Нижньодуванський, Новоайдарський, Новосвітлівський, Олександрівський, Попаснянський, Ровеньківський, Свердловський та Фрунзенський. Тоді ж Боково-Антрацитівський район перейменовано на Антрацитівський р-н
16 травня 1963 Міловський р-н перейменовано на Біловодський район (з перенесенням районного центру).[27]

У 1965 р. деякі з них були відновлені до 15.[28][29]
У грудні 1966 р. відновилось ще 3 райони: Міловський, Свердловський та Слов'яносербський; тоді ж Комунарський р-н перейменовано на Перевальський.[30]

30 грудня 1977 р. Лисичанський район перейменовано на Попаснянський район.[31]

• Офіційний сайт Луганської ОДА
• Адміністративний устрій Луганської області // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Адміністративно-територіальний устрій Луганської області на сайті Верховної Ради.
• World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Луганской области(рос.)
• Інтерактивна мапа децентралізації Луганської області

• Луганська область: Довідник адм.-територіального поділу: за станом на 1 січня 1962 р. / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — Луганськ: Обл. вид., 1962. — 61 с.
• Луганська область: Довідник адм.-територ. поділу: за станом на 1 жовтня 1965 р. / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — [Донецьк: Донбас], 1966. — 112 с.
• Луганська область: Адм.-територ. поділ: на 1 січня 1968 р.: [довідник] / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Луганськ: Обл. упр. по пресі, 1968. — 96 с.
• Ворошиловградська область: Адм.-територ. поділ на 1 лип. 1973 р.: [довідник / Виконком Ворошиловгр. обл. Ради депутатів трудящих; упоряд.: Д. В. Бабушкін, Л. Т. Мітусова]. — Вид. 4-е. — Донецьк: Донбас, 1974. — 104 с.
• Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 313–338.
  (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)

• Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 193–208. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.