Гошуляк Йосип Григорович

Співав п'ятьма мовами: українською, російською, італійською, англійською, французькою; у камерних концертах також німецькою. У його репертуарі 25 оперних партій: Дж. Верді — короля Філіппа в «Дон Карлосі», Рамфіса в «Аїді», Ґ. Доніцетті — Раймондо в «Лючії ді Ляммермур», А. Понкіеллі — Альвізе в «Джоконді», Дж. Пуччіні — Колліна в «Богемі», Анґелотті в «Тосці»; Ж. Бізе — Цуніґа в «Кармен»; українських композиторів: М. Аркаса — Батька в «Катерині», М. Лисенка — Тараса в «Тараса Бульбі», Б. Лятошинського — Захара Беркута в «Золотому обручі», Г. Майбороди — Сильвестра в «Ярославі Мудрому»; російських: М. Мусоргського — Пімена, Варлаама в «Борисові Ґодунові»; П. Чайковського — Кочубея в «Мазепі». На оперній сцені: Короля в «Аїді», Банко в «Макбеті», Людовіко в «Отелло», Ґвардіано в «Силі долі» Дж. Верді; Сенеки в «Коронація Поппеї» К. Монтеверді; Тімура в «Турандот» Дж. Пуччіні; Лотаріо в «Міньйоні» А. Тома; Максима в «Купало» А. Вахнянина, Карася в «Запорожці за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського; Ґреміна в «Євгенію Онєгіні» П. Чайковського.

У камерному репертуарі Йосипа Гошуляка здебільшого музична класика й романси (приблизно 200 творів): українська — М. Лисенка, В. Барвінського, С. Людкевича, Д. Бортнянського, Я. Степового, К. Стеценка, В. Косенка, М. Вериківського, А. Гнатишина, Л. Ревуцького, А. Кос-Анатольського, О. Бобикевича та багато інших; західноєвропейська — Л. Бетговена, Дж. Джордані, Дж. Каріссімі, Ж. Масне, Ал. Страделли, Дж. Тореллі, П. Тості, Ф. Шуберта, Р. Шумана; російська — О. Бородіна, М. Глинки, Д. Кабалевського, М. Мусорського, С. Рахманінова, П. Чайковського, у тому числі 40 оперних арій: українських композиторів — В. Гомоляки, С. Гулака-Артемовського, К. Данькевича, М. Лисенка, Б. Лятошинського; західноєвропейських — В. Белліні, А. Бойто, Дж. Верді, Ш. Гуно, В. А. Моцарта, А. Понкіеллі, Дж. Пуччіні, Дж. Россіні, А. Томи.

Окрім того, у концертному репертуарі більше 60-ти українських народних пісень і перлин епічного жанру: думи, чумацькі і козацькі пісні, балади.

Особливо ставився до спадщини Тараса Шевченка, був найактивнішим і найрепрезентативнішим пропагандистом музичних творів на слова Шевченка[8], маючи в своєму репертуарі 40 різностилевих творів українських композиторів. Виконував також численні твори на поезію Івана Франка (18 одиниць).

Повернув в Україну рідкісні музичні твори як «Псалом Давида 94» (П. Куліш, В. Барвінський) і поему-монолог «Чернець» (Т. Шевченко, М. Вериківський).

Брав участь у концертах, які влаштовували українські спільноти Канади та США, менше — в англомовному світі. Перший самостійний концерт співака відбувся в Торонто (30.03.1969, акомпанував Л. Баркін). У програмі — музичні твори Дж. Верді, Л. Бетговена, П. Чайковського, М. Вериківського, М. Лисенка, А. Кос-Анатольського, а також українські народні пісні. Відбув надзвичайно успішне концертне турне по Західній Канаді (12–26.11.1972). З величезним успіхом концертував в Україні: Львів, Чернівці, Тернопіль, Київ (1980). У концертах, у фортепіанному супроводі Н. Шульмана, звучали міжнародна й українська класика, зокрема забуті, замовчувані, а навіть заборонені совєтським режимом солоспіви М. Лисенка й С. Людкевича. Ось відгуки музичних критиків України:

З першої фрази арії Альвізе з опери „Джоконда“ Понкіеллі зал відчув, що на сцені майстер високого класу. До останньої ноти у складній і цікавій програмі Й. Гошуляка відчувалася ґрунтовна вокальна школа, глибока музикальність, яскравий талант тонкого інтерпретатора, чітка і виразна дикція, і як результат плідної творчості артиста — живі музичні фрази, зігріті внутрішнім ліризмом і красою тембру.

— співак Сергій Козак, [9]

…Йосип Гошуляк володіє красивим, ліричним, міцним басом, який дуже добре і рівно звучить по всьому діапазону. Його чудова вокальна школа доповнює всі його звукові здібності. Його величезна музикальність і найвища виконавська манера дають слухачам справжню насолоду.

— піаніст Натан Шульман, [10]

У 1990 співав у концертах діаспорних музичних колективів у багатьох містах Галичини та у Києві; мав доброчинний Шевченківський концерт у Львові.

Після концертних гастролей по Україні (1980) українська діаспора звинуватила Й. Гошуляка у вислужництві перед радянським режимом. Більше 10-ти років бойкотувала, зокрема, його самостійний концерт у приміщенні Королівської консерваторії (Торонто, 12.02.1982). З тих же міркувань не співака вміщено в Encyclopedia of Ukraine.^{[джерело?]}

Серед величезної кількості концертів Й. Гошуляка, в яких він брав участь, варто вирізнити такі:

• до 50-ї річниці від дня смерті композитора М. Лисенка (Нью-Йорк, США, 24.11.1963),
• на відкритті пам'ятника Т. Шевченкові (Вашинґтон, 26,27.06.1964);
• ювілейних концертах до 150-річчя народження Т. Шевченка (Гамільтон, Оттава, Торонто, Канада, 22, 28, 29.11.1964);
• концерті-пам'яті С. Бандери (Клівленд, США, 18.10.1964),
• до прибуття в Канаду Патріарха Йосифа Сліпого (Торонто, 17.06.1968),
• тематичному вечорі «Шевченко у слові й пісні»(Торонто, 28.03.1971),
• у концерті вокалістів у супроводі Канадського змішаного симфонічного оркестру під диригентурою Е. Барбіні (Торонто, 1972), тематичному концерті «Думи у слові та пісні» (Торонто, 10.06.1972), літературно-мистецькому концерті, присвяченому пам'яті письменників Розстріляного відродження (Торонто, 22.02.1976),
• до річниць Злуки України (Рочестер, США, 29.01.1977), 60-річчя Української національної революції (Філадельфія, США, 26.03.1977), 90-річчя композиторів Л. Ревуцького і 100-річчя С. Людкевича (Торонто, 21.10.1979), 90-річчя лицедіїв Й. Гірняка та О. Добровольської (Торонто, 31.03.1985), 5-ї річниці перепоховання В. Стуса, Ю. Литвина, О. Тихого (Торонто, 20.11.1994) та ін.

У концерти включав українську музичну класику й українські романси, арії з українських опер, а також камерні твори й оперні арії зі світової музичної скарбниці. У кожному його концерті чи виступі були музичні твори, скомпоновані на поезію Т. Шевченка. Окрім того, в концертах пропагував найкращі зразки українського фольклору: народні пісні, думи, чумацькі та козацькі пісні.

Перші платівки з голосом Гошуляка — «Rhapsody with Romanoff», 1959 р., два солоспіви на платівці «Миколи Фоменка», 1966 р.

У 1967 Йосип Гошуляк записав свій перший музичний альбом «Українська класика І. Тебе я в пісні бачу, рідний краю», до 100-річчя Канади й 75-річчя поселення в ній українців. У музичний альбом увійшло 10 перлин української класики: М. Лисенка, В. Барвінського, К. Стеценка, М. Гайворонського, Я. Степового (акомпаніатор — Лео Баркін).

Канадські музичні критики високо оцінили цей музичний альбом:

Наш артист, Йосип Гошуляк, має чудовий і багатий голос-бас. Голос вирівняний, подання його зразкове, як і дикція. Артист доречно й пластично розгортає текстово-музичні образи, з повним зрозумінням і чуттям нюансує, інакше — артист вільно й глибоко інтеліґентно володіє всією гамою співочих засобів виразності. Шкода тільки, що навіть і «гай файделіти» не може схопити й передати його проникливі піано та ще й з ніжним наголосом…

— музикознавець Павло Маценко, [11]

Одним з бажаних надбань моєї плитотеки є платівка у виконанні Йосипа Гошуляка п.з. «Українська класика»… На платівці Йосип Гошуляк демонструє один з найкращих голосів сьогодення

— музичний критик Дейвид Робертсон, [12]

Другий музичний альбом Й. Гошуляка «Басові арії та монологи» у супроводі Торонтонського симфонічного оркестру під орудою Е. Барбіні побачив світ у 1975 р. Записано арії Прочіди з «Сицилійської вечірні», Фієско з «Набукко», короля Філіппа з «Дон Карлоса» Дж. Верді, а також Варязького гостя зі «Садко» М. Римського-Корсакова, поема-монолог Т. Шевченка «Чернець» М. Вериківського та «Ой, чого ти, Дніпре» М. Фоменка.

Цей музичний альбом захоплено зустріла англо- й україномовна музична критика:

І ось тепер цей голос знову зазвучав в італійському репертуарі і знову він надзвичайно чистий і прекрасний. З трьох арій Верді — „Дон Карлос“, „Набукко“ та „Сицилійська вечірня“, арія з першої названої опери — найпрекрасніша з усіх досі записаних на платівках. Це прекрасне відтворення та унікальна інтерпретація розбитосердечного Філіппа поставить Гошуляка у перші ряди великих світових басів.

— музичний критик Дейвид Робертсон, [12]

Хочу висловити Вам подяку за надіслану раніше свою платівку, яка доставляє мені велику радість. Ви — один з найкращих басів, яких знала українська земля. Доказ цьому — блискуче ваше виконання репертуару на платівках.

— музикознавець Іван Лисенко, [13]

Я, особисто, слухаючи „Ченця“ перший раз, дослівно скам'яніла від самого твору та його інтерпретації. Невірогідної сили твір, у якому злилися в одну цілість поетичний твір Т. Шевченка, музичний М. Вериківського й мистець-виконавець Й. Гошуляк.

—  мистецтвознавець Марія Гарасевич, [14]

Третій музичний альбом співака «Тарас Шевченко — український бард. Українська класика ІІ» із 13-ма композиціями (акомпаніатор — Тетяна Ткаченко, 1982 р.) присвячено 1500-річчю Києва. У нього увійшли твори М. Лисенка, С. Людкевича, Д. Січинського, А. Кос-Анатольського, О. Бобикевича. Уже тривав бойкот Й. Гошуляка, тож українська музична критика не була багатослівною. Зате музичний альбом захоплено зустріли англомовні музикознавці, а з перебігом часу і в Україні.

У платівці з творами Шевченка Йосип Гошуляк знову проявив захоплюючу широту свого голосу, глибоке відчуття слів і мелодії.

— музичний критик Пауль Зарінс, [15]

Музична інтерпретація «Кобзаря» з уст Гошуляка просто неперевершена… Загалом він віддає перевагу класичній музиці М. Лисенка на слова Шевченка, і не безпідставно, бо в ній воєдино злилась геніальна поезія з не менш геніальною подачею музичної теми. Окрім того, музика Лисенка дуже близька до природної суті співака і він вміло підтримує її драматичний струмінь.

— дослідник української пісні Григорій Нудьга, [16]

… в нього (Йосипа Гошуляка) радісно-геніальна синтеза рідного, чи народного з міжнародним. І такий особливий блиск присвічував сценічній діяльності та доборові репертуару нашого співака. Тому в його програмах поруч себе Бетговен і Барвінський, Верді й Вериківський….

— музикознавець Роман Савицький, [17]

Згодом співак перезаписував на аудіокасети та компактні диски свої музичні альбоми, доповнюючи їх записами з концертів: 1994 р., Канада — аудіокасети «Думи мої, квіти мої», «Українська класика»; 1995, Канада — компактні диски «Басові арії та монологи», «Тарас Шевченко у слові та пісні», «Романси», «Українські думи, пісні та романси», «З концертами по Україні».

До 200-річчя Тараса Шевченка співак підготував і видав комплект із трьох компактних дисків під загальною назвою «У поклоні Кобзареві» (Київ, 2012): перший — «І воспою знову», третій -«Надію в серці привітаю» — з музичними творами на слова Т. Шевченка, другий диск — «Басові арії та монологи» (останньому повернуто повновартісне звучання голосу).

• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.337
• Аріадна Шум-Стебельська. Концерт Йосипа Гошуляка в Торонто. — Торонто: Наша мета. — 1972. — 31 травня.
• Борис Олександрів. Йосип Гошуляк: силует співака-артиста. — Нью-Джерсі, США: Свобода. — 1977. — 1–4 лютого.
• Іван Лисенко. Осяйний поет музики («Й свого не цурайтесь»). — Львів: Каменяр, 1995.
• Андрій Тулянцев. На вершині майстерності. — Дніпропетровськ: Бористен. — 2001. — Січень.
• Володимир Грабовський, Марта Онуфрів. Життя коротке — мистецтво вічне. — Торонто: Міст. — 2005. — 25 серпня.
• Грабовський, Володимир (3 вересня 2008). Українська мелодія з Канади. День. Процитовано 25 лютого 2018.
• Андрій Тулянцев. Йосип Гошуляк: Громадянин, співак, публіцист // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. — 2013. — № 3. — С. 140—143.
• Марта Онуфрів. Свою Україну любіть. Йосип Гошуляк: до тебе в пісні лину, рідний краю. — Київ: ВД "Києво-Могилянська академія. — 2014. — ISBN 9789665186632
• Людмила Бабій. Четверте повернення: Оперний співак Йосип Гошуляк знову навідався до Івано-Франківська. У книжці… // Галичина. — 2015. — 18 червня.

• Мала українська музична енциклопедія / Упорядник Осип Залеський. — Мюнхен, 1971. — С. 29.
• Біографічний словник до історії українців Канади / Упорядник М. Марунчак. — Вінніпеґ, 1986. — С. 184.
• Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва. 1915—1991. — Нью-Йорк — Париж — Сідней — Торонто, 1992. — Т. 2. — С. 691.
• Митці України: Енциклопедичний довідник / Упорядники М. Лабінський, В. Мурза. — К., 1992. — С. 182.
• Словник співаків України / Упорядник Іван Лисенко. — К., 1997. — С. 70.
• Contemporary Who's Who of Professionals. American Biographical Institute. Encyclopedia of Music in Canada. — Raleigh, North Carolina, USA, 2004—2005. — C. 189.
• Українська музична енциклопедія. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. — Т. 1. — К., 2006. — С. 513—514.
• Енциклопедія сучасної України. Національна академія наук. Наукове товариство ім. Т.Шевченка. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — Т. 6. — К., 2006. — С. 344.
• Західньоканадський збірник. Наукове товариство ім. Т. Шевченка в Канаді. — Т. 5. — Едмонтон, Канада — Острог, 2008. — С. 10–21.