Кам'янка (Ізмаїльський район)

У безпосередній близькості від села виявлені залишки пізньої бронзової доби, з кінця II — початку I століття до н. е. й перших століть нашої ери та салтівської культури (VII —VIII століття).

У XVI — XVII століттях, на території нинішнього села знаходилося поселення ногайців, що мало назву Taşbunar (Кам'яний Колодязь).

Територія заново заселена у 1811 році болгарськими колоністами — переселенцями з Преслава та Каяджіктімору та отримує ногайську назву Ташбунар.

Указом російського імператора Олександра I від 29 грудня 1819 року, який регулює статус болгари та інших поселенців, Ташбунар визначається поселенням Ізмаїльського повіту.

У період між 1828 —1834 років до колонії прибувають ще 35 сімей. Кожен поселенець мав право на безкоштовне використання 60 акрів землі, звільнення від військової служби та податків протягом 10 років. Поселенці були в основному зайняті тваринництвом (вівці та велика рогата худоба), сільським господарством (вирощування кукурудзи, озимої пшениці, ячменю, капусти, помідорів, перцю, цибулі). Сприятливі кліматичні умови дали поштовх розвитку садівництва, виноградарства та шовківництва.

Станом на 1852-й рік у Ташбунарі Ізмаїльского повіту працює 1211 чоловік, які мають 640 коней, 470 волів, 290 корів, 20680 овець. На початку 50-х років XIX століття село має 170 будинків та 30 вітряків.

У відповідності до Паризького миру 1856 території повертаються до складу Молдовської держави, а згодом — до об'єднаній Румунії. У період 1861 —1862 років місцеві жителі переселюються на південний схід України — до Таврії. Заснували села Преслав та Інзівка.

Нова тимчасова анексія територій Російською імперією приходиться на 1878-й рік. У 1879 році відкрито двокласну школу, у 1880-у — чоловіче та жіноче училища. На початку ХХ століття у селі проживає 1650 мешканців, 278 дворів.

З 1918 по 1940 та з 1941 по 1944 роки Ташбунар знаходиться у складі Королівства Румунія. За даними перепису населення 1930-го року тут мешкало 2415 осіб, з яких 2333 болгари (96,60 %), 49 румунів (2,03 %), 17 росіян (0,70 %), 9 гагаузів та 1 грек.

Період з червня 1940-го по червень 1941-го та з 1944 по 1991 роки Ташбунар знаходиться у складі Радянського Союзу й формально входить до складу УССР. Нова влада приймає рішення про перейменування села у 1945 році на Кам'янку.

У 1946 —1947 роках село потерпає від голодомору у Бессарабії — багато жителів вмерли від голоду. У 1947 році радянська влада проводить насильницьку колективізацію сільського господарства, яка й стала базою для проведення терору голодом. Опис сучасника:

Час був страшний. Йдеш по вулиці, а на ній вже лежать померлі від голоду… Було багато сімей, де двоє чи троє загинули, були сім'ї, де й усі загинули… Оригінальний текст (болг.) Страшно време беше. Вървиш, а пък по улицата умрели хора... Има много семейства, където по двама-трима умираха, та и цели семейства.

У червні 1966 року Кам'янка приймала учасників молодіжної експедиції придунайських соціалістичних країн, яка мала на меті збір якомога більшої кількості матеріалів про життя, працю та досягнення молоді.[2]

З 1991 року — у складі незалежної України.

У серпні 2014-го, у рамках політики декомунізації України та на пам'ять про жертв голодомору 1946—1947, село позбавилося пам'ятника радянському політику Володимиру Леніну.[3][4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

З 2018 року село Кам'янка приймає у себе «Бессарабські ігри» — зимову спартакіаду на кубок громадської організації «Центр розвитку Бессарабії».[10]

Перші «Ігри», які проходили з 15 по 17 лютого 2018 року, зібрали учасників й вболівальників з різних населених пунктів п'яти районів Бессарабії. Змагання проходили на базі найбільшого спортивного комплексу Ізмаїльського району — Палац спорту ім. М. Миндру. У спартакіаді взяли участь 10 команд з Ренійського (село Орлівка), Арцизького (село Острівне), Болградського (села Городнє, Каракурт, Кубей та Криничне), Ізмаїльського (селища Суворове та села Кам'янка) районів та міста Ізмаїла (збірна Ізмаїльського державного гуманітарного університету), Білгород-Дністровського педагогічного училища.[11]

Учасники змагалися з таких видів спорту, як плавання, волейбол, настільний теніс, перетягування каната й шахи. В іграх взяли участь дорослі спортсмени-аматори віком від 16 років — всього близько 120 учасників.[12]

У 2019 році «Бессарабські ігри» пройшли у квітні (19 та 20 числа). 120 спортсменів з п'яти районів Одеської області змагалися у шести видах спорту — до минулорічного переліку було додано штовхання ядра.[13]