Срібні монети Німецької імперії

Підписання Монетного закону кайзером Вільгельмом І та канцлером Отто фон Бісмарком у Версалі 4 грудня 1871 року. Художник картини — Антон фон Вернер (1885)

4 грудня 1871 року кайзер Німецької імперії Вільгельм І та канцлер Отто фон Бісмарк підписали законодавчий акт, в якому регламентувалося про появу нової грошової одиниці — золотої марки. 1 марка була еквівалентною 0,358423 грамам щирого золота і дорівнювала 100 пфенігам[4]. 9 липня 1873 року було прийнято новий закон, в якому регламентувалося про перехід усіх держав у складі імперії на єдину грошову систему. Також було прийняте рішення про карбування срібних монет. Зокрема в законі наголошувалося про курс обміну старих грошей на нові. Згідно з курсом союзний талер дорівнював 3 маркам; 1 гульден рівнявся до 1 ⁵⁄₇ марці; марка Любека та Гамбурга — до 1 ¹⁄₅ марки.

У третьому розділі наголошувалося про розмір, вагу та зовнішній вигляд монет об'єднаної держави. Зі срібла мали карбуватися монети номіналами 20, 50 пфенігів (з 1905 року їх замінила ½ марки), 1, 2 та 5 марок. Кожна марка містила в собі соту частину митного фунта щирого срібла (500 гр.), або 5,556 гр. Вміст у срібних монетах мав бути: 900 частин срібла, та 100 частин міді, щоб 90 срібних марок дорівнювали вазі 1 фунту[4].

У другому та третьому параграфах, у третьому розділі, чітко описувався зовнішній вигляд монет. На реверсі кожної з них мав бути надпис «Німецька імперія» (нім. Deutsches Reich), рік карбування, і герб — імператорський орел. При цьому на монетах від 2-марок, номінал розміщувався на реверсі, тоді як на 1-марочній, та нижче за номіналами, на аверсі. Аверси 2- та 5-марочних монет дозволялося оформлювати кожній державі на свій розсуд.

Союзний талер перебував у обігу включно до 1907 року. Після демонетизації талера стали карбувати монету, відповідну за курсом обміну, номіналом в 3 марки. Слід зазначити, що крім перерахованих назв номіналів до 1871 року на території німецьких держав були в обігу монети більш ранніх грошових систем (райхсталер (нім. Reichstaller), кроненталер (нім. Kronentaller) та інші типи срібних монет).

Незабаром після початку Першої світової війни масовий випуск монет із коштовних металів зменшився до мінімуму. Тиражі 3- та 5-марочних монет, присвячені тим, чи іншим подіям, стали мізерними. Карбування монети номіналом в 2 марки припинилося зовсім. Найбільш рідкісною монетою того періоду були саксонські 3 марки 1917 року, викарбувані до 400-річчя початку Реформації (100 екземплярів[5]) та баварські 3 марки 1918 року присвячені золотому весіллю Людвіга ІІІ (130 екземплярів[6]). Після поразки Німецької Імперії у Першій світовій війні почався довгий гіперінфляційний період, який привів країну до заміни золотої марки на паперові асигнації, більш знані як паперові марки. В таких умовах, коли вміст срібла перевищував номінальну вартість, срібна марка, в післявоєнний період, в обігу не застосовувалась. В серпні 1924 року срібні монети Німецької імперії були офіційно демонетизовані після введення райхсмарки[7]). 1 срібна райхсмарка містила в собі вдвічі менше щирого срібла, ніж марка імперії.

Срібну монету, номіналом в 20 пфенігів, карбували недовго — 1873-1877 роки. Згодом їх замінили на мідно-нікелевi. Після 1903 року 50 пфенігів не карбувалися. У 1905 році їх замінили на ½ марки. При чому їх випускали навіть після закінчення війни і зречення кайзера Вільгельма ІІ в 1919 році[8].

Номінал	Аверс	Реверс	Дата	Вага, гр	Діаметр, мм	Гурт
20 пфенігів			1873–1877	1,111	16,0	110 зарубок
50 пфенігів			1875–1877	2,778	20,0	126 зарубок
50 пфеніг			1877–1878	2,778	20,0	126 зарубок
50 пфенігів			1896 1898 1900–1903	2,778	20,0	126 зарубок
½ марки			1905–1919	2,778	20,0	90 зарубок
1 марка			1873–1883 1885–1887	5,556	24,0	140 зарубок
1 марка			1891–1894 1896 1898–1916	5,556	24,0	140 зарубок

Практично всі реверси 2-, 3- та 5-марочних монет мають однакове зображення герба Німецької імперії. Монети з малим орлом (нім. kleiner Adler) карбувалися до 1888 року включно, а з великим (нім. großer Adler) з 1891 року. У 1889 році єдину срібну монету, номіналом в 5 марок, карбувала лише Саксонія. У 1890 срібні 2-, 3-, 5-марочні монети не карбувалися зовсім. Деякі пам'ятні монети, викарбувані після 1891 року мали зображення орла, яке відрізнялося від стандартних. Зокрема на пруських монетах зразка 1913 року, номіналами в 2 та 3 марки, присвяченій 100-річчю переможній битві під Лейпцигом, був зображеним імперський орел, який атакував змію — символ іноземної інтервенції.