Червоні лінії

Після старту кампанії 4 липня 2019 року активісти Громадянського руху «Відсіч» почали поширення листівок із закликами контролювати владу і в разі порушення «червоних ліній» вдаватися до активних дій. За інформацією учасників кампанії, поширення відбулися, зокрема, 6 — 7 липня на музичному фестивалі «Пивиха Фест 2019» біля Градизька[fb 1][fb 2], а також у Кременчуку та Горішніх Плавнях[fb 3]; з 9 липня — на музичному фестивалі «Atlas Weekend» у Києві[fb 4].

Активісти також оголосили про початок поширення листівок проти кандидатів-мажоритарників на позачергових парламентських виборах 2019 року, які, на думку учасників кампанії, вже перетнули «червоні лінії». З 8 липня активісти повідомили про поширення матеріалів про кандидата по 94-му округу від партії «Слуга народу», ведучого «Грошей» на телеканалі 1+1 Олександра Дубінського[fb 5][fb 6][14]. Згодом активісти поширювали листівки також проти: Максима Луцького, кандидата по 222-му округу від «Опозиційної платформи — За життя»[fb 7]; кандидата-самовисуванця по 66-му округу Віталія Журавського[fb 8][fb 9]; кандидата-самовисуванця по 220-му округу Сергія Лещенка[fb 10][fb 11][fb 12]; партії «Опозиційна платформа — За життя»[fb 13].

28 серпня 2019 року коаліція представників громадянського суспільства «Червоні лінії» виступила проти призначення Нестора Шуфрича головою комітету Верховної Ради України з питань свободи слова[15].

5 вересня 2019 року на Майдані Незалежності в Києві відбулась акція «Геть за червону лінію» — проти звільнення з-під варти свідка в справі збиття «Боїнга» МН-17 над Донбасом Володимира Цемаха. Ініціатори та учасники мітингу наголосили, що цим кроком влада перетинає «жирну червону лінію»[16]. Цього ж дня акція на цю тему відбулась також у Харкові[17], а наступного дня — ще одна акція в Києві[18].

19 вересня 2019 року під Офісом президента України відбулася акція коаліції громадських організацій «Нормандська змова — державна зрада» — проти, зокрема, узаконення проросійської автономії ОРДЛО та амністії для бойовиків, а також — підписання угод із Росією за так званою формулою Штайнмайєра, які, на думку протестувальників, призведуть до капітуляції України перед ворогом[19][20][21]. Цього ж дня подібна акція відбулась також у Запоріжжі[22].

1 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський оголосив, що в майбутньому підготують новий закон тимчасової дії про особливий статус ОРДЛО, до якого буде імплементована «формула Штайнмаєра». Водночас голова держави запевнив, що «не буде перейдено жодної червоної лінії» та «не буде ніякої капітуляції».[23][24] Однак, у день заяви під Офісом президента України і на Майдані Незалежності зібралися спонтанні акції протесту проти погодження «формули Штайнмаєра» і капітуляції України.[25] Цього дня акції відбулись також у Дніпрі[26], Львові[27], Маріуполі[28] та Харкові[29].

Починаючи із 1 жовтня 2019 року в Україні почалися масові протести «Ні капітуляції!» — акції проти політики Президента України Володимира Зеленського щодо врегулювання війни на сході України. Окремі провели провели за кордоном. Найбільші всеукраїнські виступи відбулися 1, 2, 6 та 14 жовтня.

3 жовтня 2019 року за участі активістів кампанії оголосили про створення «Руху опору капітуляції». Під заявою про це підписалися низка громадських організацій і суспільних діячів[30][31].

4 жовтня 2019 року в Житомирі, де президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Білорусі Олександром Лукашенком, активісти кампанії провели протест проти «формули Штайнмаєра» і капітуляції України[32][33][fb 14]. Поліція не пустила протестувальників на Соборну площу перед театром, де відбувалась зустріч.[34][35] Під час акції сталися сутички з поліцією — правоохоронці виривали фаєри з рук мітингувальників[36]. Після завершення протесту активісти повідомили про переслідування учасників флешмобу поліцією на Житомирській трасі[37][fb 15].

Із[38] 12 жовтня 2019 року активісти «Відсічі» започаткували функціонування агітаційного намету кампанії на Майдані Незалежності в Києві — для поширення газет із роз'ясненням «формули Штайнмаєра», а також повідомили про поширення таких газет у регіонах[39][40].

24 травня 2020 року відбулися акції «#СтопРеванш», які відносять до протестів «Ні капітуляції!»

17 червня 2020 року активісти спільноти «Мова об'єднує» провели акцію під стінами комітетів Верховної Ради України проти спроб ухвалення законопроєкту № 2362 народного депутата Максима Бужанського від «Слуги народу», відповідно до якого українізація шкіл мала бути відтермінована на 3 роки. А також — проти законопроєкту № 2693 «Про медіа», відповідно до якого скасовується Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[41][42]. Активісти наголошують, що йдеться про черговий перетин владою «червоних ліній». Під час акції вони також згадують гасла кампанії «Займіться ділом, а не язиком!»[43]. Цього дня профільний комітет не підтримує законопроєкт № 2362[44]

28 червня 2020 року, до Дня Конституції України, активісти спільноти «Мова об'єднує» здійснили вивішування власноруч виготовленого[45] банера з написом «Руки геть від закону про мову!» на Майдані Незалежності в Києві[46][47].

16 липня 2020 року під Верховною Радою в Києві[48] та в низці інших міст України, зокрема у Вінниці[49], Дніпрі[50], Запоріжжі[51], Івано-Франківську[52], Кропивницькому[53], Миколаєві[54], Луцьку[55], Львові[56], Одесі[57], Полтаві[58], Тернополі[59], Харкові[60], Хмельницькому[61], Черкасах[62], Чернівцях[63], відбулися акції протесту проти законопроєкту № 2362. Парламент переніс розгляд документу наступного дня[64], однак до цього питання не дійшов[65]. 17 липня під Верховною Радою знову відбулися протести, під час яких сталися сутички між активістами, народними депутатами і поліцією. Правоохоронці не давали пронести під парламент реманент до акції[66][67][68][69].