Чернявський Іван Єремійович

Іван Чернявський народився 4 серпня 1930 року в селі Куцівка Ротмистрівського району (зараз — Смілянський район) Київської області (зараз — Черкаська область) Української РСР четвертою дитиною в родині Єремія Михайловича та Наталії Мусіївни Чернявських. Загалом батьки мали п'ятьох дітей. У 1937 році родина переїжджає жити до села Макіївка, одного з передових сіл району, розташованого на відстані 15 км від рідного села. У Макіївці Іван провів шкільні роки, впродовж яких займався лижним спортом, боксом та бігом.

У роки Німецько-радянської війни батько та найстарший брат Івана — Тимофій — пішли на фронт, а мати з Іваном, іншими його двома братами (Григорієм та Олексієм), а також його сестрою Лідою залишилися у селі, яке залишалось в окупації німецькими військами до 30 січня 1944 року. Брат Олексій у роки війни був насильно вивезений до Німеччини, де працював впродовж 1943—1945 на хазяїна неподалік польського міста Освенцима. Батько Івана та його старший брат Тимофій повернулись з війни з медалями — «За бойові заслуги», «За вірне служіння Вітчизні».

У 1946 році Іван Чернявський з кількома хлопцями з села за комсомольськими путівками вирушили на Донбас працювати у відбудові зруйнованої війною промисловості. У Макіївці отримав професію прохідника та впродовж 1946—1950 років працював на шахті «Пролетарська-Крута».

У 1950 році Івана Чернявського призвали до Радянської армії, строкову службу в якій він проходив у Білорусі. Саме під час служби особливо виявився легкоатлетичний потенціал Івана в бігу на довгі дистанції. В армії він ставав чемпіоном військової частини, потім округу, виконав норматив першого спортивного розряду.

По закінченні строкової служби у1953 році Іван Чернявський повертається додому, де на запрошення Володимира Флоріановича Зданевича, тодішнього голови Шполянського райсоюзспорту, почав працювати інструктором фізкультури, відповідальним за організацію спортивно-масової роботи серед молоді району. Цього ж року він стає членом Добровільного спортивного товариства «Колгоспник» (з 1975 року — «Колос») та на курсах «Міжколгоспбуду» отримує професію каменяра-плиточника.

Володимир Зданевич став першим тренером Івана та порадив йому продовжувати навчання, внаслідок чого Іван у 1954 році вступив до спеціального відділення Київського державного інституту фізичної культури (спеціалізація — легка атлетика). У збірній СРСР тренером Івана Чернявського був Григорій Ісайович Никифоров.

Під час навчання у Києві Іван познайомився з Раїсою Скрипник, своєю майбутньою дружиною, яка також навчалась у Київському державному інституті фізичної культури, спеціалізувалась у метанні диску та штовханні ядра.

Іван Чернявський завершив кар'єру в 1961 році. Раніше, цього ж року, після закінчення Київського державного інституту фізичної культури, він разом з родиною переїжджає до Рівного, де починає працювати керівником навчально-спортивного відділу Рівненської обласної ради ДСТ «Колгоспник». Під його керівництвом у області було відкрито кілька спортивних шкіл, спортивних літніх оздоровчих таборів, регулярно проводились змагання та спортивні свята.

У 1963 році він став працювати вчителем фізичної культури загальноосвітньої школи № 12 міста Рівного, згодом — викладачем кафедри фізичного виховання Українського інституту інженерів водного господарства, а останні роки — викладачем фізичного виховання ПТУ № 5 міста Рівного.

Іван Чернявський пішов з життя 1 березня 2001 року у віці 70 років.

• Антонець Н. В. Олімпійська зірка Черкащини. — Черкаси: «Відлуння-Плюс», 2006. — 40 с.
• 100 лучших легкоатлетов СССР 1955 г. / Составитель П. В. Ратов. — М., 1956. — 79 с. (рос.)
• http://www.alltime-athletics.com
• http://more.arrs.run/runner/16921