Чиказький саміт НАТО 2012

Лідери країн-членів НАТО схвалили стратегію виходу з війни в Афганістані у рішенні від 21 травня 2012 року і заявили про свої довгострокові зобов'язання перед Афганістаном[4][5][6]. Згідно зі стратегією, натовські сили МССБ мали передати командування над усіма бойовими місіями афганським силам до середини 2013 року[7][8], в той час як роль НАТО мала перейти від військової до підтримуючої, а саме до консультування, навчання і надання допомоги афганським силам безпеки[5][9]. НАТО мало вивести більшість з 130 тисяч іноземних військ до кінця грудня 2014 року[7]. Після цього нова інша місія НАТО консультуватиме, навчатиме і допомагатиме афганським силам безпеки, в тому числі афганським силам спеціальних операцій[9][10][11]. Темпи виведення військ мали визначатися кожною країною окремо, але бути узгоджені з коаліцією[5].

AFP повідомляло, що держави з контингентом в Афганістані перерахують близько 1 млрд доларів для фінансування афганських сил безпеки після 2014 року, причому більша частина коштів надійде від США[12]. У той же час «Лос-Анджелес Таймс» з посиланням на прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона повідомило, що Австралія, Данія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Естонія та інші країни зобов'язалися перерахувати разом «майже» 1 млрд доларів[13]. Однак вже у червні 2012 року засоби масової інформації, такі як The Globe and Mail[14], The Herald Sun[15], Al Jazeera English[16], «Вашингтон пост»[17], Shanghai Daily[18] і BBC News Online[19], повідомили, що на саміті в Чикаго було погоджено допомогу обсягом 4,1 млрд доларів — для фінансування тренування, екіпірування та фінансової підтримки сил безпеки Афганістану після 2014 року.

Як наслідок скорочення оборонних бюджетів лідери НАТО погодилися розподілити витрати на озброєння та техніку в рамках ініціативи так званої «розумної оборони»[20][21]. Лідери НАТО схвалили 20 проектів для реалізації цієї ініціативи. Ці проекти охоплюють фінансування дистанційно керованих роботів, використовуваних для очищення доріг від саморобних бомб та мін, створення пулу морських патрульних літаків з низки країн, створення спільного управління боєприпасами для покупки і зберігання боєприпасів, технічне обслуговування бронетехніки, спільне користування медичними установами, спільне використання палива, співробітництво в галузі використання розвідувальних літаків зі спільною підготовкою фахівців розвідки і придбання роздвідувальних дронів Global Hawk, що використовує НАТО від імені всіх її держав-членів[12][22][23][24][25]. «Разом ми зможемо підтримувати НАТО для здатності реагувати на безпекові виклики завтрашнього дня, тому що жодна країна, жоден континент не може впоратися з ними поодинці», — заявив генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен перед дискусією про скорочення бюджету. «Ми можемо знайти спільні вирішення спільних проблем»[20]. Расмуссен пояснив принцип ініціативи «розумної оборони» як те, що в період скорочення бюджету військові повинні робити більше з меншими затратами у зв'язку з тим, що члени НАТО повинні економити гроші в час Великої рецесії[20].

Ініціатива Андерса Фог Расмуссена «Розумна оборона», яка виступає за «об'єднання і спільне використання ресурсів, створення кращих пріоритетів та заохочення країн спеціалізуватися в речах, яких вони найкращі»[26], була інспірована заявою міністра оборони США Роберта Гейтса в червні 2011 року, в якій він сказав, що НАТО зіткнулася з «реальною можливістю тьмяного, якщо не похмурого майбутнього»[27] через постійне недофінансування оборонних апаратів в Європі. Тільки чотири європейські країни — Велика Британія, Франція, Албанія і Греція — взяли на себе зобов'язання виділяти два відсотки свого ВВП на оборону, як це узгоджено в альянсі[28]. США, які фінансують операційний бюджет НАТО на три чверті, зазнають серйозних бюджетних проблем, одночасно змінюючи баланс військових зобов'язань в бік Тихого океану, напружуючи атлантичний альянс. «Поточні прогнози показують, що оборонний бюджет США буде скорочений на 487 мільярдів доларів у найближчому десятилітті, а інше скорочення на половину трильйона можливе залежно від результату вельми напружених переговорів по майбутньому скороченню федерального дефіциту»[29].

«Розумна оборона» покликана зробити Європу більш відповідальною за європейську безпеку і європейську периферію, по мірі того, як військові США виходять з континенту. Операція НАТО в Лівії може стати моделлю для такої взаємодії: «Сполучені Штати робитимуть те, що повинні — відігравати ролі і надавати можливості росту, які тільки вони можуть забезпечити — а Європа буде нести іншу частину тягаря операцій, які є більш у її власних інтересах, ніж Сполучених Штатів»[29]. Оскільки Європа не відчуває екзистенціальної загрози, як це було за часів Холодної війни, перевага американських активів у військових кампаніях, які не підпадають під статтю 5, буде зменшуватися.

«Розумна оборона» викликала багато скептицизму. Франсуа Ейсбур, голова Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) і Женевського центру безпекової політики, заявив, що уряди зазвичай більш схильні обирати «робочі місця в оборонних підприємствах вдома, ніж військову логіку» об'єднання ресурсів[26]. Колишній посол НАТО і професор Гарвардського інституту Кеннеді Ніколас Бернс визнав структурні проблеми, що стоять перед НАТО, але, тим не менш зберіг оптимізм, заявивши: «Інвестиції в альянс, що значною мірою денаціоналізовує оборону і стримує або розв'язує старі суперечки шляхом сімейних сварок за кухонним столом НАТО, надають чудовий прибуток»[30].

Під час Лісабонського саміту 2010 члени НАТО домовилися про створення системи протиракетної оборони, яка має охопити всі держави-​​члени в Європі, а також США і Канаду[31]. У Чикаго лідери НАТО заявили, що ця система досягла проміжного потенціалу[20][24][32]. Проміжний потенціал означає, що основні можливості командного пункту були перевірені і його облаштовано у штаб-квартирі Об'єднаного командування ВПС НАТО в Рамштайні (Німеччина), в той час як союзники по НАТО надали датчики і перехоплювачі для підключення до системи[33]. Це також означає, що американські кораблі з перехоплювачами ракет в Середземному морі і радарна система в Туреччині були передані під командування НАТО на німецькій базі[20][34]. «Наша система з'єднає разом активи ПРО різних союзників — супутники, кораблі, радари та перехоплювачі — під управлінням і контролем НАТО. Це дозволить нам захищатися від загроз, що походять із-за меж євроатлантичного регіону», — заявив генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен[21].

Система протиракетної оборони НАТО, як очікується, буде мати обмежені можливості до 2015 року, а повністю почне функціонувати — до 2018 року[25]. Довгострокова мета НАТО полягає в об'єднанні активів ПРО, що надаються окремими союзниками, в струнку систему оборони, так що буде забезпечено повне охоплення і захист усього населення, територій і збройних сил НАТО в Європі від загроз, що виникають від поширення балістичних ракет. Ця мета, як очікується, буде реалізована десь між кінцем 2010-х років і початком 2020-х років[33]. З цією метою Іспанія прийме чотири американські військові кораблі з системою «Іджис» у своєму порту в Роті, в той час як Польща та Румунія погодилися в найближчі роки розмістити американські ракети SM-3 на суші[34].

Чиказька кінна поліція (2010)

Міністерство національної безпеки США надало саміту статус національної події, що вимагає спеціальної безпеки (NSSE). При такому статусі правозастосування передається в компетенцію Секретної служби США[35]. Керівний комітет NSSE, до якого також були включені представники поліцейського департаменту Чикаго і який мав 24 підкомітети, почав збиратися в жовтні 2011 року[36].

Місцеві сили безпеки проходили підготовку у іллінойській компанії Controlled F.O.R.C.E., яка спеціалізується на нейтралізації натовпів при необхідності[37]. Поліція проходила підготовку з «Mechanical Advantage Control Holds», а також з використання тазерів[38].

Місто підписало контракт на 193 461 доларів на придбання нових захисних масок, які надягаються поверх протигазів, та щитів, призначених для захисту поліцейських від рідин[39][40]. Департамент поліції Чикаго підготував захисне спорядження для свого кінного підрозділу, зокрема броню для коней, а також провів «тренування з контролю перед натовпом»[41].

Мер Чикаго, Рам Емануель, запропонував і затвердив нові постанови. Ці постанови залишились в силі після завершення саміту[42][43]. Нові заходи включають в себе:

• Дозвіл меру купувати і встановлювати камери спостереження по всьому місту[44][45].
• Обмеження на громадську діяльність, у тому числі на посилений звук і ранкові зібрання[46].
• Обмеження на паради, включаючи вимогу купити страховий поліс на суму 1 мільйон доларів і зареєструвати кожен знак або банер, який триматиме більш ніж одна людина[47].
• Дозвіл суперінтенданту поліції Чикаго заміщати багато різних типів співробітників інших правоохоронних органів, якщо це стає необхідним[45].

Ці нові постанови викликали протести з боку Американського союзу захисту громадської свободи, Міжнародної амністії та руху Occupy (зокрема Occupy Chicago)[43]. У той же час деякі місцеві підприємці попросили краще забезпечити безпеку для точок роздрібної торгівлі[48].