Шведська література

Історію шведської літератури прийнято поділяти на декілька літературних епох, назви яких, на відміну від інших літератур, пов'язані радше з політичною історією Швеції, ніж з історією розвитку літературних стилів[1]:

• Епоха язичництва (до 1100 року);
• Епоха католицизму (1100—1520);
• Епоха Реформації (1520—1600);
• Епоха великодержавності (1611—1718/1721);
• Епоха свободи (епоха Просвітництва, 1721—1772);
• Епоха Густава (класицизм, рококо, передромантизм, 1772—1809);
• Новий державний лад (романтизм, лібералізм, 1809—1880);
• Рубіж XIX та XX століття (натуралізм, імпресіонізм, символізм та неоромантизм, 1880—1910);
• XX століття;
• XXI століття.

Геннінґ Манкелль

Шведський детективний роман до Другої світової війни перебував під сильним впливом закордонних зразків. Лише після війни шведські детективи стають самобутніми як за місцем дії, так і за стилістикою і розвитком сюжету. Показовою в цьому плані була Марія Ланґ, що зображала життя та побут шведської провінції. Попри певну схематичність, її твори мають велику популярність, їх екранізують. З 1949 по 1990 ця авторка написала сорок три детективи для дорослих і чотири — для дітей. У 1960-і роки дуже плідною була письменницька співпраця Пера Валее і Май Шевалль, які стали відомі далеко за межами Швеції своїм десятитомним циклом om ett brott (Про злочин). Ці романи були не лише розважальним чтивом, а мали й політичний підтекст. Під впливом успіху Валее та Шевалль у Швеції стало з'являтися дедалі більше детективних романів. Прикметно, що 1971 року була заснована Svenska Deckarakademin (Шведська академія детективу). Великий міжнародний успіх здобули лаурети премії, заснованої цією академією, майстри детективу Геннінґ Манкелль та Стіґ Ларссон.

Перші визначні твори дитячої літератури у Швеції з'явилися близько 1900 року. Найпомітнішими дитячими письменниками цього часу були Ельза Бесков, Анна Марія Роос та Анна Валенберг. 1945 року публікацією повісті «Пеппі Довгапанчоха» (швед. Pippi Långstrump) заявила про себе чи не найвідоміша письменниця сьогоднішньої Швеції Астрід Ліндґрен. Такими творами, як «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндґрен вдалося звільнити дитячу літературу від зайвого моралізаторства й дидактизму, писати захоплююче та водночас не сторонитися важливих світоглядних питань, як життя і смерть у «Брати Лев'яче Серце» (швед. Bröderna Lejonhjärta), мужність і страх у книжці «Міо, мій Міо» (швед. Mio, min Mio), конфлікт поколінь в «Роня, дочка розбійника» (швед. Ronja Rövardotter) тощо. Іншими дитячими письменниками, що оновили цей жанр літератури були Марія Ґріпе, Гуннель Лінде, Інґе та Ларс Сандберґ, Свен Нордквіст (книги про Петсона і Фіндуса), Моні Бренстрем (серія книжок Tsatsiki) та ін.

Сьогодні шведську літературу в Україні видають всього декілька видавництв та перекладачів. Художню літературу зі шведської на українську перекладають Ольга Сенюк, Галина Кирпа, Наталя Іваничук, Лев Грицюк, Юлія Мусаковська та ін. Їхні переклади друкувалися у видавництвах «Дніпро» (ще за радянського часу), «Юніверс», «Український письменник», «Літопис», «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», «Крок», «Піраміда», «Кальварія». З 1998 року при Львівському університеті діє «Центр країн Північної Європи» (засновник — Наталя Іваничук), який популяризує і шведську літературу.

Однією з перших в Україні взялася за художній переклад зі шведської Ольга Сенюк. У її перекладі вийшли такі книжки:

• Туве Янссон «Диво-капелюх». — К. : Веселка, 1973
• Май Шевалль і Пер Валее «Замкнена кімната» (1984) та інші детективи;
• Сара Лідман «Острів. Я і мій син» (К. : Дніпро, 1984);
• Пер Лагерквіст «Маріамна» (К. : Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1988);
• Сельма Лагерлеф «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми»;
• Торґні Ліндґрен «Джмелиний мед», «Слід змія на скелі». — (Видавни́цтво «Кальва́рія», 2002)
• Астрід Ліндґрен «Знаменитий детектив Блюмквіст», «Малий і Карлсон», «Пеппі Довгапанчоха», «Міо, мій Міо», «Расмус-волоцюга», «Брати Лев'яче Серце», «Роня, дочка розбійника», «Калле Блюмквіст і Расмус» (К. : Школа, 2003), «Пригоди Еміля з Льонеберги» (К. : Махаон-Україна, 2010), «Діти з Гамірного» (К. : Махаон-Україна, 2012);
• Август Стріндберг «Червона кімната» (Х. : Фоліо, 2009);
• Пер Лагерквіст. Варавва (Х. : Фоліо, 2011).

Галина Кирпа переклала українською чимало шведських письменників, зокрема окремі твори Інґер Сандберґ, Ґуннель Лінде, Ульфа Старка, Едіт Седерґран, Бу Сеттерлінда, Бенґта Шердемана, Артура Лундквіста, Юйї і Томаса Віесландерів, Ґуннара Екелефа, Вільгельма Екелунда, Еріка Блумберґа, Вернера Аспенстрема, Гаррі Мартінсона, Ельмера Діктуніуса, Інґрід Шестранд, Сів Відерберґ, Маріанне Сандельс, Яльмара Седерберґа, Астрід Ліндґрен, Пера Родстрема. Особливо багато в її доробку перекладів творів дитячої літератури. Галина Кирпа також написала декілька літературознавчих статей про шведських письменників — Сару Лідман «Мистецьке кредо — правда» (у виданні «Острів. Я і мій син», «Дніпро», 1984, переклад Ольги Сенюк); — Авґуста Стріндберґа «Поет і сумління епохи» (у виданні «Червона кімната», «Фоліо», 2009, переклад Ольги Сенюк)

Видання шведських авторів у перекладі Галини Кирпи:

• Ян Екгольм. «Людвігові Чотирнадцятому — ура!» (1989, друге видання «Людвіґові Хитрому — ура, ура, ура!», 2009
• Єста Кнутсон — вісім повістей про «Пелле Безхвостого». — Київ: Юніверс, 2005—2011
• Кристіна Фалькенланд. «Моя тінь», 2004
• Марія Ґріпе. «Ельвіс Карлсон» та «Діти склодува», 2006
• Ульф Старк. «Мій друг Персі, Бофало Біл і я», 2008
• Свен Нордквіст. «Полювання на Лиса». — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2009. — 24 с. ISBN 978-966-408-452-6;
  

«Петсон, Фіндус і намет». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2009. — 24 с. ISBN 978-966-408-454-0;
«Як Фіндус загубився». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 24 с. ISBN 978-966-408-451-9;
«Петсон, Фіндус і торт на іменини». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 24 с. ISBN 978-966-408-453-3;
«Петсон, Фіндус і переполох на городі». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 24 с. ISBN 978-966-408-450-2;
«Різдво у Петсона». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 24 с. ISBN 978-966-10-2688-8;
«Коли Петсон сумує». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 24 с. ISBN 978-966-10-2821-9;
«Хвилина півнячого кукуріку». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 28 с. ISBN 978-966-10-2820-2;
«Фіндус іде з дому». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2015. — 28 с. ISBN 978-966-104223-9

• Оке Гольмберґ. «Туре Свентон, приватний детектив» (2010)
• Астрід Ліндґрен. «Домовичок Нільс Карлсон», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» (2010), «Сонячна галявина» (2011)
• Геннінґ Манкелль. «Кіт, що любив дощ». — К: Махаон-Україна, 2014, ISBN 978-617-526-684-7
• Барбру Ліндґрен. «Лоранґа». — Буча: Вид-во Жупанського, 2015
• Ульф Старк. «Диваки і зануди». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 160 с. ISBN 978-617-679-173-7
• Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Моє серце б'ється і сміється». [Книга 2]. — Харків: Читаріум, 2017. 120 с. ISBN 978-617-7329-22-9
• Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Моє щасливе життя» [Книга 1]. — Харків: Читаріум, 2018. 136 с. ISBN 978-617-7329-21-2
• Лена Андерсон. «Ліннея в саду художника». — Харків: Крокус, 20. 56 с. ISBN 978-966-97919-4-8
• Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Яка ж я була щаслива». — Харків: Крокус, 2020. 120 с. ISBN 978-966-97972-0-9
• Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Даня та її клопоти». — Харків: Крокус, 2020. 104 с. ISBN 978-966-97972-1-6

Наталя Іваничук переклала з шведської на українську такі твори:

• А. Єнсен. «Мазепа». — К.: Укр. письменник, 1993
• Т. Янсон. «Вибрані твори». — Л.: Літопис, 2004),
• Туве Янссон. «Країна Мумі-тролів», т. 1. — Л.: Видавництво Старого Лева, 2004
• Туве Янссон. «Країна Мумі-тролів», т. 2. — Л.: Видавництво Старого Лева, 2005
• Туве Янссон. «Країна Мумі-тролів», т. 3. — Л.: Видавництво Старого Лева, 2005
• Юган Барґум. «Хлопчик на літо», «Прощання». — Л.: Літопис, 2005, 274 с. ISBN 966-7007-45-6
• Туве Янссон. «Капелюх Чарівника». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2008
• Туве Янссон. «Комета прилітає». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2008
• Захаріас Топеліус «Казки». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2008
• Туве Янссон. «Мемуари Тата Мумі-троля». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2009
• Туве Янссон. «Небезпечне літо». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2009
• Г. Мейнандер «Історія Фінляндії: лінії, структури, переломні моменти». — Львів: Піраміда, 2009
• Анна-Лена Лаурен. «У них щось негаразд з головою, у тих росіян». — Л.: Піраміда, 2011
• Анна-Лена Лаурен. «У горах всі рівні». — Л.: Піраміда, 2012
• Анна-Лена Лаурен. «Невідома ціна свободи — демократичні революції у Грузії, Україні та Киргизії». — Л.: Піраміда", 2013. ISBN 978-966-441-287-9
• Туве Янссон, Самі Маліла. «Рецепти Мумі-мами». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2014
• Анна-Лена Лаурен, Петер Лоденіус. «Україна — прикордонна країна». — Л.: Піраміда, 2016
• Туве Янссон. «Літня книжка». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2017
• Фріда Нільсон. «Гедвіґ». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. 208 с. ISBN 978-617-679-650-3
• Леннарт Гельсінґ, Ане Ґуставссон. — «Трелі та вушка дракона». — Чернівці: Чорні вівці, 2018
• Торґні Ліндґрен. «Вірсавія». — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020. 224 с. ISBN 978-617-765-452-9
• Торґні Ліндґрен. «Пельса». — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020. 192 с.
• Софія Лундберґ. «Червоний записник» — К.: Нора-Друк, 2020. 304 с. серія «День Європи». ISBN 978-966-688-050-8
• Фріда Нільсон. «Пірати льодового моря». — К.: Небо, 2021
• Фріда Нільсон. «Яґґер, Яґґер». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2021

Юлія Мусаковська та Лев Грицюк переклали окремі поезії нобелівського лауреата Томаса Транстремера[2]

Лев Грицюк також переклав поезії Раґнара Стремберга[3] (журнал Всесвіт № 5/6, 2011), опублікував антологію поетів Гетеборга та деякі твори інших шведських письменників. Видання перекладів Лева Грицюка:

• Ліна Екдаль. «Про бажання стати виразною, як людина». — К.: «Факт», 2008. — 164 с. — ISBN 978-966-359-275-6.
• «18 поетів із Гетеборга: Антологія». — Тернопіль: Крок, 2011. — 242 с.
• Раґнар Стрьомберґ. «Жовтоока». — Тернопіль: Крок, 2012. — 48 с.
• Ліна Екдаль. «Віра і віра». П'єса. Перекладено для фестивалю «Драма.UA», 2012
• Вільде Геґґем. «якщо дерева», 2013
• Фредрік Бакман. «Шляхи життя». — К.: Книголав, 2021. — 144 с. ISBN 978-617-7820-76-4

2011 року у видавництві «Темпора» опубліковано книгу Яна-Еріка Петерссона «Стіґ Ларссон. Детективіст на тлі епохи» (український переклад: Олександр Стукало, ISBN 9786175690628) про видатного майстра детективного жанру зі Швеції.

Перший роман самого Стіґа Ларссона «Чоловіки, що ненавидять жінок» українською опубліковало 2010 року видавництво «Фоліо». Переклад, який зробив Володимир Верховень, рясніє русизмами[4] і, як гадає Юрій Винничук, робився з російської мови, а не з мови оригіналу — шведської[5].

Романи Ларссона українською вийшли в серії видавництва Фоліо «Скандинавський гостросюжетний роман», що наразі складається з таких видань:

• Стіґ Ларссон. Чоловіки, що ненавидять жінок: міленіум: скандинавський гостросюжетний роман. Пер. з шведської В. М. Верховня — Харків: «Фоліо», 2010, 702 с. ISBN 978-966-03-5083-0
• Стіґ Ларссон. Дівчина, що гралася з вогнем: міленіум: скандинавський гостросюжетний роман. Пер. з шведської В. М. Верховня — Харків: «Фоліо», 2012, 829 с. ISBN 978-966-03-5083-0
• Стіґ Ларссон. Повітряний замок, що вибухнув: міленіум: скандинавський гостросюжетний роман. Пер. з шведської В. М. Верховня — Харків: «Фоліо», 2012, 894 с. ISBN 978-966-03-5083-0

Із шведської гуртом перекладають Сергій Плахтинський і Юрій Попсуєнко. Опубліковано такі їхні роботи:

• Ян Мортенсон. «Смерть ходить по музею». Детективний роман. «Дніпро», сер. «Романи й повісті» № 4, 1987
• Бу Балдерсон. «Кінець партійного лідера». Гостросюжетний роман. «Всесвіт» № 12, 1988

Із шведської також перекладає Олег Король. Наразі у світ вийшли такі його роботи:

• Марія Ланґ. «Брешуть не тільки вбивці». Детективний роман. «Всесвіт» № 7, 1998
• Ян Мортенсон. «Таємниця мексиканських божків смерти». Детективний роман. «Всесвіт» № 5-6, 2000
• Генрік Мейнандер. «Фінляндія, 1944: війна, суспільство, настрої». — К.: Темпора, 2010, 296 с. ISBN 978-617-569-010-9
• Ейвінд Юнсон. «Ще раз, капітане!». — Тернопіль: Крок, 2013, 152 с. ISBN 978-966-236-273-2
• Богдан Кентржинський. «Мазепа». — К.: Темпора, 2013, 454 с. ISBN 978-617-569-126-7
• Пер Улоф Енквіст. «Візит придворного лікаря». — Тернопіль, Видавництво «Крок», 2014, 276 с. ISBN 978-617-692-158-5
• Віллі Чюрклунд. «Соланж». — Тернопіль, Видавництво «Крок», 2014, 68 стор. ISBN 978-617-692-203-2
• Віллі Чюрклунд. «Паровий коток» (складається із трьох збірок оповідань: «Паровий коток», «Смерть горностая» і «Перестарався коханець»). — Тернопіль: Крок, 2015, 236 с. ISBN 978-617-692-269-8
• Марі Юнґстедт. «Четверта жертва». — К.: Темпора, 2015, 378 с. ISBN 978-617-569-212-7
• Вернер фон Гейденстам. «Воїни Карла ХІІ». — Буча: Видавництво Жупанського, 2015, 336 стор. ISBN 978-966-2355-63-5
• Карін Боє. «Каллокаїн». — Буча: Видавництво Жупанського, 2016, 184 стор. ISBN 978-966-2355-71-0
• Сельма Лаґерлеф. Оповідання «Різдвяний гість», «Історія в Гальстанесі». — Львів: журнал «Дзвін», 2017, № 11, с. 215—222
• Геннінґ Манкелль. «П'ята жінка».  — Харків: КСД, 2019, 592 с. ISBN 978-617-12-5751-1
• Сельма Лаґерлеф. «Сага про маєток». — Львів: Апріорі, 2020, 128 с. ISBN 978-617-629-589-1

Перекладає з шведської Софія Волковецька (Косарчин).

• Юнас Гассен Кемірі. «Нас є сто». П'єса. Перекладено для фестивалю «Драма.UA», 2012
• Юнас Гассен Кемірі. «Монтекор: унікальний тигр». — Л.: Літопис, 2013, 331 с. ISBN 978-966-885-325-8
• Карола Ганссон. «Штайнгоф». — «Комора», 2016, 200 с. ISBN 978-617-7286-04-1
• Пер Улоф Енквіст. «Книга про Бланш і Марі». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2016, 224 с. ISBN 978-617-679-240-6
• Сара Стрідсберг «Країна Медея». — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017. — 120 с. ISBN 978-617-7192-63-2
• «Персона» (п'єса за кіносценарієм Інґмара Бергмана), 2016
• Інґмар Берґман. «Довірливі розмови». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 160 с. — ISBN 978-617-679-422-6
• Інґмар Берґман. «Недільне дитя». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 136 с. — ISBN 978-617-679-523-0
• Інґмар Берґман. «Laterna Magica». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 368 с. — ISBN 978-617-679-559-9
• Сара Стрідсберг. «Бекомберґа. Ода моїй сім'ї». — Львів: Кальварія, 2018. — ISBN 978-966-663-394-4
• Аґнета Плеєль. «Зима в Стокгольмі». — Чернівці: Видавництво 21, 2019. 160 с. ISBN 978-617-614-266-9
• Фредрік Бакман. «Ведмеже місто». — Київ: Книголав, 2019. 432 с. ISBN 978-617-7820-08-5
• Фредрік Бакман. «Тривожні люди». — Київ: Книголав, 2019, 2021. 360 с. ISBN 978-617-7820-91-7
• Фредрік Бакман. «Ми проти вас». — Київ: Книголав, 2020. 488 с. ISBN 978-617-7820-65-8
• Майґуль Аксельссон. «Квітнева відьма». — К.: Комора, 2021. — 608 с. ISBN 978-617-7286-71-3 (спільно з Іриною Шуваловою)
• Андерс Б'єркелід. «Зла зима». — Чернівці: Видавництво 21. Чорні вівці, 2019. — 336 с. ISBN 978-617-614-237-9

В царині перекладу з шведської працює також Ганна Мамчур.

• Геннінґ Манкелль. «Італійські черевики». — Харків: Фоліо, 2011, ISBN 978-966-0358-089
• Ларс Клінтінг. «Кастор — на всі лапи майстер: фарбує шафку та лагодить велосипед». — Харків: Час майстрів, 2017. 72 с. ISBN 978-966-9152-1-38
• Ларс Клінтінг. «Кастор — на всі лапи майстер: пече пиріг та вирощує квасолю». — Харків: Час майстрів, 2017. 72 с. ISBN 978-966-915-183-4
• Ларс Клінтінг. «Кастор — на всі лапи майстер: теслює та шиє». — Харків: Час майстрів, 2019. 72 с. ISBN 978-966-915-255-8

До перекладачів із шведської мови належить Сергій Дзюба.

• Ак Вельсапар. «Єгипетська ніч страху». «Кур'єр Кривбасу», квітень — червень 2014, с. 137—147
• Ак Вельсапар. «Смарагдовий берег». Чернівці, видавничий дім «Букрек», 2014

Із шведської перекладає Юлія Юрчук.

• Анна Геґлунд. «Бути мною». — Київ: Видавництво, 2016, 84 с. ISBN 978-966-97574-0-1

Перелік перекладів Ольги Захарченко.

• Фредрік Бакман. «Моя бабуся просить їй вибачити». — Київ: #книголав, 2017. 416 с. ISBN 978-966-97639-6-9
• Фредрік Бакман. «Чоловік на ім'я Уве». — Київ: Книголав, 2018. 352 с. ISBN 978-617-7563-02-9
• Фредрік Бакман. «Брітт-Марі була тут». — Київ: Книголав, 2019. 352 с. ISBN 978-617-7563-47-0

Перелік перекладів Наталі Іліщук.

• Юнас Юнассон. «Столітній чоловік, що виліз у вікно і зник». — Л.: Кафе Птах, 2021. 400 с. ISBN 978-617-95185-0-8

• Сельма Лагерлеф 1909
• Вернер фон Гейденстам 1916
• Ерік Аксель Карлфельдт 1931
• Пер Лаґерквіст 1951
• Ейвінд Юнсон 1974
• Гаррі Мартінсон 1974
• Томас Транстремер 2011

• Категорія:Шведськомовна література
• Культура Швеції
• Кітті Сьюелл

• Warburg, Karl, Svensk Litteraturhistoria i Sammandrag (1904), p. 57 ( Онлайн, provided by Project Runeberg).
• Gustafson, Alrik, Svenska litteraturens historia, 2 volums (Stockholm, 1963). Перше видання як A History of Swedish Literature (American-Scandinavian Foundation, 1961).
• Tigerstedt, Eugène Napoleon, Svensk litteraturhistoria (Tryckindustri AB, Solna, 1971)
• Algulin, Ingemar, A History of Swedish Literature, published by the Swedish Institute, 1989. ISBN 91-520-0239-X
• Bernt Olsson, Ingemar Algulin: Litteraturens historia i Sverige. 4 видання. Norstedt, Stockholm 1995, ISBN 91-1-943632-7.
• Göran Hägg: Den svenska litteraturhistorien. Wahlström & Widstrand, Stockholm 1996, ISBN 91-46-16928-8.
• Lönnroth, L., Delblanc S., Göransson, S. Den svenska litteraturen (ed.), 3 volumes (1999)

• Шведська література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 836-837.
• Готська спілка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 238.
• «Фосфористи» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 545.
• Скандинавська культурно-літературна зона // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 528-530. — 634 с.

• Project Runeberg — проект, присвячений поширенню скандинавських літератур
• «Тиждень»: Елементарно, Ларссоне. Якісна масова проза допомогла шведській літературі вийти в глобальні лідери
• Шведські народні казки українською мовою