Ярський район

Територія району була заселена людьми ще з давніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки, проведені в середині та кінці XX століття. Завдяки археологам стало відомо про існування Чепецької культури, що розвинулась на півночі Удмуртії в IX–XV століттях на основі ще давнішої Поломської культури. Доказами цього є розкопані городища — Кушманське (Учкакар; IX—XIII століття), Комаровське (Чибінькар) та Уканське (Поркар; VI—IX століття).

Глазовський повіт (1923). Територія району — Єловська, Пудемська, Юрська, Нижньоуканська волості.

В XIII столітті Чепецька культура починає занепадати і повністю зникла в XV столітті. Це трапилось, ймовірно, через вплив монголо-татарських народів. В XVII столітті, на зміну давнім культурам, сюди прийшли удмурти.

Історики вважають, що в XVII столітті Ярський район став центром поширення православної віри в усій Удмуртії. У XVIII столітті проповідницьку справу в краї очолив священик Феодор Івшин — настоятель храму в селі Єлово. Він один із перших, хто впроваджував удмуртську мову в православне богослужіння. Згодом його справу продовжили священики Мішкіни, автори нових перекладів удмуртською мовою православної літератури.

За часів Російської імперії територія Ярського району знаходилась в межах Глазовського повіту спочатку Казанської, а пізніше і Вятської губернії.

Після того, як згідно з новою адміністративною реформою СРСР, повіти ліквідовувались, то губернії та області стали поділятись на райони. Так був утворений і Ярський район Вотської (пізніше Удмуртської) автономної області Нижньогородського краю — 15 липня 1929 року з 19 сільрад та 175 населених пунктів Уканської, Єловської і Пудемської волостей.

Спочатку адміністративним центром району було село Укан, але з 4 лютого 1932 року ним стало нове селище Яр, що утворилось при залізничній станції. З 1934 року район став складовою частиною новоствореної Удмуртської АРСР. 23 січня 1935 року з Ярського району було виділено Пудемський район, проте 23 листопада 1956 року він був ліквідований. З 11 вересня 1938 року селищу Яр було надано статус селища міського типу. 18 вересня 1957 року був офіційно встановлений кордон з Глазовським районом — по лісах державного значення Верхньовятського та Глазовського лісництва.

З 5 березня 1963 року Ярський район був ліквідований і переданий до складу Глазовського району. При цьому селища Яр та Пудем були передані в підпорядкування Глазовської міськради. З 2 березня 1964 року Ярський сільський район був відновлений у своїх старих межах, а з 12 січня 1965 року став називатись просто Ярським. Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільрад (Бачумовська, Ворцинська, Дізьмінська, Єловська, Зюїнська, Казаковська, Нікольська, Уканська, Юрська) та 2 селищні ради (Пудемська, Ярська).

Будівля районної ради

Район адміністративно поділяється на 10 сільських поселень. До 7 жовтня 2005 року Ярське сільське поселення мало статус міського поселення[4].

Населення району становить 13604 особи (2017; 13958 у 2015[7], 14935 в 2012[8], 15286 в 2010, 17 984 в 2009[9], 18 048 в 2008, 18 155 в 2007, 18 880 в 2004, 18 870 в 2002, 19 500 в 2001, 19 900 в 2000, 20 574 в 1995, 20 763 в 1989, 20 673 в 1985, 21 076 в 1983, 21 297 в 1981, 22 162 в 1979, 22 720 в 1977). За переписом 2002 року в районі проживає 28 національностей[10], Ярський район один із 16 адміністративних районів Удмуртської Республіки, де удмурти складають більшість населення:

Серед всього населення люди, які мають право голосування, становлять 80,4 %, з них молоді понад 5 тисяч та пенсіонерів понад 3 тисячі.

Населення розміщується по району рівномірно, найменш заселеними є північні та південно-західні території. Найбільш заселеними є центральна частина та узбережжя річки Чепца. Всього нараховується 2 селища, 7 сіл, 47 присілків та 6 населених пунктів без статусу.

Нижче подано найбільші населені пункти району:

Серед населених пунктів району є ті, у яких ніхто не проживає, але вони ще не зняті з офіційного обліку:

• присілок Володино — Бачумовське с.п.
• без статусу Дома 1128 км — Дізьмінське с.п.
• без статусу Дома 1129 км — Дізьмінське с.п.
• присілок Феоктистово — Єловське с.п.
• присілок Тюріки — Зюїнське с.п.
• починок Орловський — Пудемське с.п.

Район є сільськогосподарським, аграрний комплекс представлений 10 сільськогосподарськими підприємствами: «Нікольське», «Союз», «Мир», «Єлово», «Прогрес», «Нове життя», «Колос», «Озерки-плюс», «Лекма» та «Вятка». Більшість з них займаються тваринництвом, оскільки значні території району є непридатними до ведення рослинництва (обробляється лише 36 411 га). Лісовим господарством займається Ярське лісництво, яке було об'єднано 2007 року з сільських лісгоспів, і має площу лісів 62 024 га[3].

Промисловість району представлена 6 підприємствами: Пудем — ТОВ «ПМЗ-ресурс» (виробництво алюмінієвих виробів, заснований 1759 року), ТОВ «Пудемський завод» (виробництво металевих виробів), ССК «Ярський» (деревообробка); Дізьміно — ТОВ «Лісозавод Арта» (лісозаготівля та деревообробка); Яр — ТОВ «Харві-Яр» (лісозаготівля та деревообробка), ТОВ «Навікар» (виробництво залізобетонних виробів); Ярський Льнозавод — ТОВ «Ярський льнозавод», філіал АПП «Розвиток» (вирощування льону)[11].

Через район проходить залізниця Москва-Владивосток. На ній розташовано станція Яр та платформи Сада, Бачумово, Дізьміно і Балишур. Від селища Яр починається залізниця Яр-Верхньокамська. На ній знаходяться платформи Пудем, Пудемський, 23 км та Перелом. Транзитні автомагістралі через район не проходять. Серед місцевих доріг найбільше значення мають шляхи Глазов-Яр-Пудем з об'їзною навколо районного центру (збудована у 1980-их роках), Глазов-Пудем (по правому берегу Чепци). Також збудовані асфальтні дороги Яр-Укан-Юр з гілками на Нікольське та Ворцу, Яр-Зюїно з гілкою на Бачумово, Пудем-Сосновка (через Єлово) з гілкою на Кузьмино, Пудем-Лековай та Дізьміно-Тум.

Культура району представлена Ярським історико-краєзнавчим музеєм, який заснований 1998 року. Також, на території Ярського району містяться численні пам'ятки історії та архітектури. До перших слід віднести городища Чепецької культури — Кушманське, Комаровське та Уканське. До архітектурних пам'яток відносяться численні церкви, збудовані в XVIII–XIX століттях зодчими та архітекторами в стилі вятського бароко. Серед них Свято-Троїцька церква в селі Єлово (1795; архітектор Філімон Росляков), Спаська церква в селі Укан (1804—1807), Вознесенська церква в селі Сада (1823—1829).

Спаська церква (Укан)

В районі діють декілька самодіяльних колективів — хореографічний ансамбль «Веснушки» (школа мистецтв в селищі Яр), вокальний ансамбль «Заряниця» (Укан), фольклорний ансамбль «Ібирвесь» та хор російської пісні «Надія» (КДЦ «Ювілейний» в селищі Яр). Також діють будинки культури та сільські клуби, відкрито центри удмуртської «Ошмес син» (БК в Озерки) та бесерм'янської культури (Ворца), проводяться конкурс естрадної пісні «Пісенний вернісаж», літературні вечори, присвячені Флору Васильєву. 2006 року район відвідав американський співак Патрік Хейзел з ціллю ознайомлення з удмуртської культурою. В районі з 2005 року існує районне радіо. В селищі Яр діє кінотеатр «Жовтень».

Ярські спортсмени завжди беруть участь у спортивних заходах республіканського рівня. Район має юнацьку команду з футболу серед аматорів, дворазового чемпіона республіки. При селищному ДЮСШ регулярно проводяться спартакіади серед молоді, 2006 року в районі проходили республіканські змагання з лижних перегонів.

Флор Іванович Васильєв

Ярський район має розгалужену мережу освітніх закладів. По великим населеним пунктам знаходяться школи (15) та дитячі садки (12), в районному центрі містяться 2 школи, 2 дитячих садочки, школа-інтернат, школа мистецтв, ПТУ та ДЮСШ. Серед громадських організацій в Ярському районі діють «Молода гвардія», «Моє село», «За громадянське право», «Союз жінок Ярського району», Товариство бесерм'янського народу. Медицина представлена районною лікарнею та 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами, окрім цього діє мережа ветеринарних пунктів. Є також будинок пристарілих.

У районі народились:

• Васильєв Флор Іванович — удмуртський поет
• Федотов Михайло Іванович — бесерм'янський поет
• Баришников Степан Павлович — радянський комуністичний діяч, перший секретар Удмуртського обкому ВКП(б)
• Павлов Артемій Юхимович — радянський комуністичний діяч, голова Верховної Ради Удмуртської АРСР

• На сайті Державної ради республіки
• Про район на www.udmurt.ru^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Про район на shaer.ru
• Огляд сучасного економічного стану району
• Про район на сайті www.gfi-udm.ru
• Фото району

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.