Євдокимов Ярослав Олександрович

Народився 22 листопада 1946 року[1][2] у місті Рівному.[4]

Його мати Анастасія Харитонівна Очеретович уже за тиждень після заміжжя, зазнавши політичних репресій, потрапила до Рівненської в'язниці, де й народився співак.[5] «Як багато в ті часи народжувалося дітей у в'язниці і скільки помирало. Врятувати сина від голоду у ті страшні роки їй допомогла співкамерниця Зіна, дружина льотчика, героя війни, яка годувала свою дитину і Ярослава».[6] Батько Олександр Гнатович Євдокимов родом із Пермської області, Красновишерського району, теж був репресований.[4] Мати віддала п'ятимісячного сина своїм батькам, сама ж опинилася на одному з рудників Норильська, заполярного міста.[7]

Зростав у селі Користь[8] Корецького району Рівненської області. Його виховували бабуся Ярина, дідусь Харитон[4] і рідна сестра матері, тітка Ганна, у хаті якої на той час знаходилась сільська бібліотека.[9]

Працювати й співати почав рано. Перші уроки вокалу отримав у дідуся, який сам співав у церковному хорі і залучав до цього Ярослава.[10] Дідусь Харитон був першокласним ковалем, він навчав онука ковальської справи, але не просто так — із народною піснею, яка й означила долю хлопця. У кузні гартувався його дух і, можливо, ставав абсолютним слух, і міцнів баритоновий голос. Так і виростав він, вбираючи всю красу української природи, знаючи святу ціну шматка хліба, захоплюючись пісенною культурою рідного народу, що врешті призвело до усвідомлення національної самобутності митця.

Знову побачив матір у 1955 році, коли вона змогла приїхати до рідного села.[6] Анастасія Харитонівна (реабілітована 24.04.1954 р.[11], в Україні у 1991 р.[7][12]) повернулася до Норильська працювати, забрала сина. Ярослав там закінчив музичну школу.[7] Вступив до музичного училища, клас контрабаса, бо не було вокального відділення.[13] В училищі, у творчій майстерні Рими Федорівни Тараскіної, заслуженої артистки Росії, розпочинав заняття з вокалу. Після служби в армії до училища уже не повернувся.[14]

Незважаючи на вроджений талант, навчався у Корецькому професійному училищі, із жовтня 1964 р. по квітень 1965 р. опановував робітничу спеціальність.[15]

Прийшов час служби в армії (1965–1968). Разом із земляками потрапив на Північний флот, Кольський півострів, місто Североморськ, селище Видяєво. От лише на корабель чи на підводний човен його не взяли, бо був такий негласний наказ: «Дітей репресованих батьків до секретних військових об'єктів не допускати».[16] Рядовий Євдокимов три роки прослужив у будівельному загоні. Був ротним заспівувачем,[17] організатором пісенної творчості серед солдатів.[18]

Після демобілізації повернувся до рідного села та згодом поїхав до Дніпра,[19] де працював на шинному заводі. Випадково почав співати у ресторані. Там же, у Дніпропетровську, одружився з білоруською дівчиною, переїхав на її батьківщину.[20]

Незважаючи на те, що народився Ярослав Євдокимов в Україні, становлення його як артиста естради припало на період життя у Білорусі, яку він називає другою Батьківщиною. Саме тут став відомим.[3][21]

Сьогодні живе й працює у Російській Федерації.[20]

Однією із особливостей творчості є багатонаціональність, оскільки є тісні зв'язки із Україною, Білоруссю, Росією. Культури трьох країн гармонійно поєднуються у його творчості.

Визнання у кожній із цих країн сприяло появі своєрідної алегоричної класифікації, що додавала титул до імені артиста: білоруський соловей,[22] гарний «Фантазер».[23]

Приїхав до Бобруйська, де влаштувався на молочний завод вантажником. Згодом переїхав до Мінська.[24]

Ярослав мріяв співати, але в українського самородка не було спеціальної музичної освіти. Та у Білорусі його творча кар'єра знайшла достойне продовження. У 1975 році пройшов прослуховування у Мінській філармонії,[25] де формувалась концертна програма «Пам'ять»,[26] і його, як виняток, залишили.[25][26] Із 1975 року соліст-вокаліст Мінської філармонії.[27] Розпочалось активне гастрольне життя. Про нього заговорили, як про феноменально обдарованого артиста.[25] Акомпонуючим колективом була група «Карусель».[28]

Я.Євдокимов розумів, що природні здібності — добре, а вокалісту необхідна професійна школа. Вступив до Мінського музичного училища ім. М.Глінки (1979).[1][29][30] Спеціальність — вокал, клас заслуженого працівника культури Республіки Білорусь Адама Мурзича.[25][31][32][33]

У Мінській філармонії познайомився із професором Бучелем Володимиром Миколайовичем (1935 р.н.,баритон),[4][34] одним із найкращих у СРСР спеціалістів із техніки італійського бельканто. Три роки він брав уроки в маестро.[35]

Музичне навчання поєднував із концертною практикою в Ансамблі пісні й танцю Білоруського військового округу (художній керівник Смислов Віктор Іванович,[36] керівник Муранов Лев Борисович[37]), куди на запрошення керівництва перейшов із філармонії. За три дні вийшов на велику сцену із піснею «Соловьиная роща» (російською мовою).[13] Розпочались гастролі по усій країні — від Білорусі до Далекого Сходу.[36] Робота під керівництвом досвідчених хормейстерів і диригентів була корисною для творчого росту співака (1977–1980).[1][38]

За скеруванням ансамблю виконавець узяв участь у III Всесоюзному телевізійному конкурсі «З піснею по житті» (1979),[27] що проходив в Останкінській концертній студії. Це був його перший виступ на Центральному телебаченні. Саме у військовій формі уперше з'явився на телеекрані.[39] Пісня («Ростань» (білоруською мовою) І.Скурко, І.Лученок) була надто висока за теситурою, незручна для баритона, тому молодому артистові не вдалося підпорядкувати її своєму голосу й досягти емоційної виразності у виконанні. У лідери не потрапив, був удостоєний звання дипломанта.[40]

У 1980 році молодий артист узяв участь у державному концерті, присвяченому Дню визволення Мінська від фашистських загарбників,[41] на якому присутнім був перший секретар ЦК Компартії Білорусі Петро Машеров. Колишнього партизана Машерова полонила пісня «Поле пам'яті»[42] (Л.Захлєвного,[43] В.Некляєва), яку виконав Ярослав.[44][45] Зворушення першої людини в республіці було таким сильним,[46][47] що він розпорядився присвоїти Ярославові Євдокимову почесне звання «Заслужений артист Білоруської РСР».[27]

Цього ж року співак стає солістом Білоруського національного радіо й телебачення (1980–1990 рр.),[1][40] де зміг серйозно зайнятися поповненням свого репертуару, у чому йому завжди активно допомагав Б. І. Райський, заслужений артист Білорусі, головний диригент симфонічного оркестру Держтелерадіо Білорусі. Молодий співак пройшов добру професійну школу й записав у студії республіканського Будинку радіо майже увесь свій основний пісенний репертуар — понад сімдесят творів білоруських авторів.[48]

Відразу після військового параду 9 травня 1980 року по Центральному телебаченню й першій програмі Всесоюзного радіо у виконанні Ярослава Євдокимова прозвучав, спеціально написаний для нього, цикл пісень «Пам'ять» («Поле пам'яті», «Носіть ордени», «Милосердя», «Пісня Перемоги»), композитор Леонід Захлєвний.[49] Спільна робота композитора й співака принесла заслужений успіх, стала етапною у їх творчості і помітним явищем у музичному мистецтві Білорусі,[50] була номінована у 1984 році на здобуття Державної премії БРСР.[51]

Спеціально для Ярослава Євдокимова, враховуючи його вокальні можливості, Валерій Іванов написав цикл пісень-балад «Будьте обов'язку вірні».[52]

Звістка про талановитого співака долетіла і до Москви. Редактор і ведуча програми «Алло, ми шукаємо таланти» Тетяна Коршилова[53] запросила його до своєї передачі.[54] Ольга Молчанова із Центрального телебачення — у найпопулярніші в ті роки передачі «Ширше коло»(06.11.1988).[55] Ярослав Євдокимов був ведучим цієї передачі.[56][57] Брав участь у програмі «Заспіваймо, друзі!».[54] Голос артиста часто звучав і в програмах Всесоюзного радіо.[35]

Ярослав закінчує Мінське музичне училище ім. М.Глінки у 1981 році,[29][30][58] уже працюючи солістом Держтелерадіо Білорусі.

На Всесоюзному фестивалі «Пісня року-81» дебютував із піснею «Зачарована моя» (Г.Буравкін, І.Лученок). Увійшла до антології пісень про Перемогу у Другій світовій війні «Лист із 45-го» (1983, М.Ясень (Гольдман), І.Лученок). Уперше прозвучала на фестивалі, здобула успіх і стала класичною вокальною спадщиною пісня «Травневий вальс» (1985, М.Ясень (Гольдман), І.Лученок):

«Одна із найкращих композицій на воєнну тематику, яку написав народний артист на слова поета-фронтовика із Мінська, уперше прозвучала у 1985 році на «Пісні року» по Центральному телебаченню й здобула приголомшливий успіх. Саме виконання Євдокимова визнано канонічним, хоч за неї брались інші артисти, серед яких і Кобзон».[59] Оригінальний текст (біл.) «Адна з самых адметных кампазыцыяў на ваенную тэму, напісаная народным артыстам на верш паэта-франтавіка зь Менску, упершыню прагучала ў 1985 годзе на «Песьні году» па Цэнтральным тэлебачаньні і займела ашаламляльны посьпех. Менавіта выкананьне Еўдакімава прызнаецца за кананічнае, хоць за яе браліся і іншыя артысты, у тым ліку Кабзон».

У біографії Ярослава Євдокимова була гастрольна поїздка до Афганістану, у жовтні 1986 року,[37] до радянських воїнів, коли він виконував спеціально написану для цієї поїздки пісню «Снимок в газете» (М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок).[60]

Результатом співпраці артиста із композитором Едуардом Зарицьким є пісні «Палыновая ростань» (Н.Гілевич), «Листок календаря» (Н.Шкор), «Месяц малады» (Г.Буравкін), що увійшли до фільму-концерту «И пока на земле существует любовь» (1987),[61] прем'єра якого відбулася на початку 1987 року на першій програмі Центрального телебачення й викликала великий громадський резонанс. Фільм присвячено творчості Я.Євдокимова. Автор сценарію і режисер Бахтіяр Бахтіяров відзняв на Білоруській студії у порядку експерименту сюжетний телеконцерт, що включав окремі, драматургічно пов'язані між собою пісенні відеокліпи — найкращі номери із репертуару співака, серед яких українська пісня «Віють вітри».[61] Пісня «Набат тишины» (Д.Михлеєв) звучала у документальному фільмі «Захід-83».[62]

За зростання майстерності, високий виконавський рівень, величезну камерно-концертну діяльність Ярославові Євдокимову присвоюють почесне звання «Народний артист Білоруської РСР» (1987).[58]

Платівка «Все збудеться» (1988) — дебют на Всесоюзній студії грамзапису фірми «Мелодія». Однак, ім'я виконавця уже було добре відомим глядачеві, адже творчість Ярослава Євдокимова надійно зайняла місце у серцях мільйонів поціновувачів мелодійних, душевних, ліричних, одухотворених пісень.[3]

Співак гастролював за кордоном — Італія, Греція, Німеччина, Норвегія, Польща, Чехословаччина, Швеція.[63],[64] Представляв білоруське мистецтво у столиці Ісландії — Рейк'явіку і на Міжнародному фольклорному фестивалі у Парижі, де одна із французьких газет назвала його за прекрасне виконання народних пісень «супербаритоном».[65] У 1986 році відвідав із концертами Голландію. Виконував в основному народні пісні: білоруську «Камар», українську «Гандзя». Успіх співака перевершив усі сподівання, його запросили до Швейцарії і Бельгії.[66]

У Мінськконцерті артист співпрацював зі звукорежисером, автором-виконавцем Олександром Климовим,[67] у 1990—1992 роках акомпонуючим колективом був музичний гурт «Дзвони» (м. Коломия, Україна).[68]

Неодноразово виступав на Міжнаро́дному фестива́лі мисте́цтв «Слов'я́нський база́р» (Вітебськ, Білорусь), був у складі Міжнародного журі Міжнародного конкурсу молодих виконавців естрадної пісні «Вітебськ-1993».[69]

Компакт-диск «Не рви сорочку» (1994) — спільна робота співака з композитором Віталієм Окороковим, який працює з багатьма зірками естради.[70]

У передачі «Про музику від А до Я» (1996), автор і ведучий Володимир Шеліхін, артист заспівав романс «Соловей» П.Чайковського і «Елегію» Жуля Массне.[71]

Ярославові Євдокимову у 1999 році присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бобруйська»[72]

Шлягерами стали пісні, створені у співавторстві із такими відомими композиторами — Едуард Зарицький, Леонід Захлєвний, Євген Глебов, Валерій Іванов, Дмитро Смольський, Ігор Лученок та поетами Геннадій Буравкін, Ніл Гілевич, Володимир Некляєв, Михайло Ясень (Гольдман), Микола Третьяков, Володимир Каризна.

Після розпаду імперії Ярослав Євдокимов зник із телеекранів, бо «мистецтво не можна перетворити у шоу!»[73] Усе-таки із різних стилів, напрямів, впливів артист віднайшов саме те, що допомогло утвердитись у своєму.

Новий період у житті починається у 1996 році. Уже будучи солістом Мосестради, переїжджає до Москви. Для співака тут можливостей набагато більше, ніж у Мінську.[74] У період з 1993 по 2005 рр. працював із колективом у складі: Михайло Пилипчук, Леся Шаповал, Андрій Субботін.

У 1998, 1999 рр. артист — гість Міжнародного фестивалю «Золотий Шлягер» (Могильов, Білорусь).[75][76][77]

Співак завжди особливу увагу звертає на тексти пісень. Співробітництво із Анатолієм Поперечним, поезія якого відзначається глибоким психологізмом, і композитором Олександром Морозовим, чиї музичні твори відомі найширшому колу слухачів, створило на російській естраді творчий союз. Підсумком цієї роботи є компакт-диск «Фантазер» (2002).

Узяв участь у благодійному концерті «Здрастуй, друже!», присвяченому пам'яті поета Миколи Третьякова (16.03.2004 р., Мінськ, Білорусь).[78]

Ярослав Євдокимов не зупиняється на досягнутому. У результаті співпраці із такими композиторами, як Борис Ємельянов, В'ячеслав Добринін, Ігор Матета, В'ячеслав Малежик та поетами — Симон Осіашвілі, Лариса Рубальська, Вікторія Ветрова у репертуарі артиста з'являються нові пісні, кожна з яких стає такою ж упізнаваною, як «За Дунаєм». Найкращі зібрано на дисках «Цілую твою долоню» (2002), «Grand collection» (2003), «За білою рікою» (2006).

Популярними стали пісні козаків «Под окном широким», «Скакал казак через долину», «Шел казак», всі російською мовою, у виконанні Ярослава Євдокимова й дуету «Солодка ягода» (Александрова Катерина і Чумакова Ірина), записані на компакт-диск «Українські і козачі пісні» (2008). Найбільша кількість закономірностей, що розповсюджуються на все багатоголосся, виводить, головним чином, саме на традиції козацької пісні. Варто звернути увагу на стиль багатоголосого викладу козацької пісні — поліфонічний народний спів (гетерофонічне голосоведення козацької пісні). Лірична пісня «Вниз по матушке Волге» (рос.мовою) відзначена характерними рисами південного стилю. Виконавцю вдається досягти відповідного регіональній традиції щільного, гучного, тембрового яскравого звучання голосу. Пісню «Ой мороз, мороз!» співають давно, а Ярослав Євдокимов виконує її так, як можуть співати лише козаки, вони проживають пісню.

Стимулом до творчості є його любов до рідної землі, краю.[79] Артист робить вагомий внесок у розвиток культури, зберігає національні традиції, популяризує їх. «Пісня про рушник», «Дивлюсь я на небо», «Нiч яка місячна» у виконанні Ярослава Євдокимова лунають у Росії.

Із 2009 р. Ярослав Євдокимов — громадянин Російської Федерації.[45] Виступає як концертний співак. У 2012 році виконавець записав альбом «Повернення в осінь», в якому є популярна українська пісня «Два кольори».

Спiльно із музикантом свого гурту Артуром Хачатуровим написав вірш «Пісня любові моєї»(2016), який Григорій Шило, художній керівник гурту, й Артур Хачатуров поклали на музику.[80]

Співак багато гастролює. Його сольні концерти незмінно збирають повні зали. «Творчість Я. Євдокимова гуманна у своїй основі. І не лише прекрасний, щедрий голос співака, але й відкритість його серця для добра, щирість, душевність інтонацій — без сумніву, повинні зустріти й зустрічають відповідний відгук».[3]

Попри необхідність спілкуватися зі своїм оточенням іншою мовою, материнську Ярослав Євдокимов свято охороняє й передає наступним поколінням, вона, як вагомий засіб духовно-практичної творчої діяльності, дає змогу зберегти і проявити унікальну неповторну самобутність особистості, бо увійти у вселенську сім'ю можна за наявного матеріального та духовного доробку.

Приналежність співака до українського культурного контексту засвідчують не лише родинні корені, а постійні зв'язки із рідною землею. У березневі дні 1995 року був гостем і членом журі другого фестивалю «Романси Славутича».[81]

У 2000 році брав участь у культурно-мистецькому святі «Чолом тобі, наш древній Корцю!».[82] Завітав у 2009 році до своїх земляків на свято Івана Купала.[83],[84]

Артист є учасником фестивалю української музики й культури «Українська весна в Санкт-Петербурзі»,[85],[86] який щорічно (з 2006 року) проводять у місті Українська культурна автономія та "Діловий клуб «Україна-Санкт-Петербург». Цей фестиваль пов'язаний із трьома важливими подіями: Днем міста Санкт-Петербурга, Днями слов'янської писемності й роковинами перепоховання Т. Г. Шевченка. Властиві українському мистецтву гуманістичні традиції діалогу культур, утвердження ідеї національної незалежності, розуміння людини як активної творчої особистості — залишаються актуальними в умовах інтеграції України в європейський культурно-освітній простір.

Ярослав Євдокимов — постійний учасник фестивалю народного мистецтва «Зелене купало у літо упало», що проводиться у м. Корці.[87],[88]

У рідному селі Користі створив музей старожитностей,[89] що є свідченням любові до Батьківщини, до української культури, традиції якої повинні передаватися із покоління до покоління — жити вічно.

Отже, Ярослав Олександрович Євдокимов дає змогу слухачеві органічно долучитися до культури, усунути стереотипи і дати простір гуманістичному розвоєві душі, чим створює можливість для самореалізації особистості в контексті культури.

• 1981 рік — «Зачарована моя».[90] Білоруською мовою. Це був дебют Ярослава Євдокимова на фестивалі. Пісня не увійшла до музичних альбомів співака. Композитор — І.Лученок. Автор слів — Г.Буравкін.
• 1983 рік — «Лист із 45-го».[91] Російською мовою. Не увійшла до музичних альбомів співака. Композитор — І.Лученок. Автор слів — М.Ясень.
• 1985 рік — «Травневий вальс».[92] Російською мовою. Також увійшла до фільму-концерту «И пока на Земле существует любовь…». Композитор — І.Лученок. Автор слів — М.Ясень.
• 1986 рік — «Берег юності».[93] Російською мовою. Композитор — І.Лученок. Автор слів — В.Бут.,
• 1987 рік — «Поки на Землі існує любов…».[94] Російською мовою. Композитор — І.Лученок. Автор слів — Р.Рождественський.
• 1988 рік — «Тиха пристань».[95][96] Російською мовою. Композитор — І.Лученок. Автор слів — Ю.Рибчинський.
• 1989 рік — «Фантазер».[97] Російською мовою. Композитор — О.Морозов. Автор слів — С.Романов.
• 1990 рік — «За Дунаєм».[98] Російською мовою. Композитор — О.Морозов. Автор слів — А.Поперечний.,
• 1997 рік — «Тільки ніч». Російською мовою. Композитор — І.Матета. Автор слів — В.Степанов.
• 2000 рік — «Добре».[99] Російською мовою. Композитор — В.Окороков. Автор слів — А.Поперечний.

Принципова позиція співака стосовно концертних програм — виконання творів української музики, маніфестація свого національного мистецтва, піднесення його вартості у світі. Ярослав Євдокимов, як особистість, вносить у культуру дещо нове, своє — мовою музики повертає нам, по суті, нас самих, адже глибинно відчути пісню — це дуже важливо для того, щоб справді відчути себе приналежним до певної культури.

Таїну українських народних традицій передала генетична пам'ять Ярослава Євдокимова. Своєрідним стилем виконання і трактування артист намагається донести голос горлиці чи перепілки, що домінують у мелодіях багатьох українських пісень, прагне зберегти «код» життя, переданий нам у музиці предками, а також передати нащадкам усі ті найкращі надбання національної культури, що виплекав упродовж століть народ, бо українська пісня — символ високої культури, духовності.

Народна пісня доступна широким масам людей завдяки простоті поетичної та музичної мови. Заслуговує на увагу народна пісня у виконанні українця Євдокимова Ярослава Олександровича і колективу «Солодка ягода» (Александрова Екатерина и Чумакова Ирина), який надбав до власного репертуару численну кількість українських народних пісень в оригінальних аранжировках та інтерпретаціях. (Студійний альбом «Українські і козачі пісні» 2008). Артисти на перше місце ставлять голос. Вирізняються пісні багатоголосі, «розспівані» на кілька рівнозначних мелодій із самобутністю ладу, художністю й самостійністю горизонтального руху. Виконавці надали творам власної інтерпретації. Мелодії даного альбому: «Ой чорна я си чорна», «Підманула, підвела», «А я чорнява». Любов українців до гострого слова, оптимістичність народного світогляду засвідчено у народних піснях у стилі й характері жартівливому, гумористичному та навіть сатиричному — «Варенички», «Ой червоний бурячок».

«Для душі я співаю багато народних пісень — українських, російських. На народних піснях — розспівуюся, розігріваю голосові зв'язки, але в концерти їх включаю мало. І все ж народні пісні треба співати обов'язково, вони — культура нації».[100] Оригінальний текст (біл.) «Для душы я спяваю многа народных песень – украінскіх, рускіх. На народных песнях – распяваюся, разаграваю галасавыя звязкі, але ў канцэрты іх уключаю мала. Ды ўсё ж народныя песні трэба спяваць абавязкова, яны – культура нацыі».

Звертання до традицій зовсім не означає нехтування сьогоденням. У репертуарі Ярослава Євдокимова є твори, що мають багато спільних рис із народними піснями — пісні літературного походження. Серед них такі, що здобули визнання як традиційно усталені пісні: «Віють вітри, віють буйні…» (І.Котляревський, муз. народна, обробка М.Лисенка), «Гандзя» («Чи є в світі молодиця», Д.Бонковський), «Дивлюсь я на небо» («Небо», М.Петренко, Л.Александрова), «Черемшина» («Знов зозулі голос чути в лісі», М.Юрійчук, В.Михайлюк), «Ніч яка місячна» («Виклик», М.Старицький, М.Лисенко), «Пісня про рушник» (А.Малишко, П.Майборода), «Ой на горі два дубки» (комп. В.Конощенко), «Два кольори» (Д.Павличко, О.Білаш), «Червона рута» (В.Івасюк), «Україно, мати» (В.Крищенко, Г.Татарченко[101]).

У кожного в душі є свій образ гармонійної ідеальної України, тому у репертуарі є твори, які найяскравіше презентують виконавський стиль і багатогранність таланту Ярослава Олександровича Євдокимова.

Сольний концерт вокаліста — явище неординарне в музичному світі: емоційні та фізичні навантаження при цьому такі великі, що зірки академічного мистецтва віддають перевагу спільним виступам, та Ярослав Євдокимов обрав сольну кар'єру. Академічний вокал Євдокимова відкриває публіці нову грань його таланту: у багатьох випадках важко визначити, що більш абсолютне — композиторський текст чи його вокальне втілення. Виконавський талант артиста дозволяє продемонструвати процес справжньої співтворчості інтерпретатора та композитора.

На формування виконавського рівня артиста вплинула, зокрема, тривала співпраця із певними диригентами. Одна із цілей оркестру в роботі з молодими музикантами — формування високих критеріїв виконавства. Якість звучання оркестру, професійний рівень виконання, ансамблева єдність, майстерність соліста — усі ці чинники створюють уявлення про професіоналізм і стають орієнтирами щодо напрямів розвитку. Ярослав Євдокимов співпрацював із такими колективами: інструментальний ансамбль під керівництвом В.Кофмана; Мінський естрадний оркестр, диригент — М.Фінберг; інструментальний ансамбль під керівництвом А.Архипова; естрадно-симфонічний оркестр Білоруського телебачення і радіо, диригент — Б.Райський.[102] Пісня «Зачарована моя» прозвучала в ефірі під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру Центрального телебачення і Всесоюзного радіо, диригент Юрій Васильович Силантьєв. Пісню «Лист із 45-го» уперше виконав спільно з хором Білоруського радіо та естрадно-симфонічним оркестром Білоруського телебачення і радіо, диригент — Борис Райський.[103] В ефірі вона прозвучала під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру Центрального телебачення і Всесоюзного радіо, диригент — Олександр Михайлов, у виконанні Ярослава Євдокимова й Московського хору молоді і студентів (лауреата Премії Ленінського комсомолу), художній керівник — проф. Борис Тевлін (заслужений діяч мистецтв Російської Федерації, лауреат Премії Ленінського комсомолу). «Травневий вальс» прозвучала в ефірі (1985) під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру, диригент Петухов Олександр на фестивалі «Пісня року» та на концерті радянської пісні й естрадної музики VII Всесоюзного з'їзду композиторів (1986) у супроводі Ленінградського державного концертного оркестру під керівництвом Анатолія Бадхена й ансамблю студії радянської пісні Центрального телебачення і Всесоюзного радіо, художній керівник Вадим Судаков. Необхідну рівновагу встановлено між оркестром і співаком — кожне слово, кожну інтонацію виразно чутно у залі. У поєднанні із великим симфонічним оркестром виступ Ярослава Євдокимова дозволяє розкрити найсміливіші відтінки голосу і об'єм звучання.

Віктор Вуячич і Ярослав Євдокимов — два виняткових артисти-баритони, які завоювали славу і почесті. Дует «Песня о Минске» (російською)[104] — І.Панкевич, В.Оловніков (1984), в силі полум'яного громадянського пафосу, правдиво і цікаво звучить у їх виконанні, утворюючи букет тембрової й інтонаційної бездоганності.

Ярослав Євдокимов співав із ансамблем цимбалістів «Золота струна» (Мінськ).[105]

Результатом співпраці артиста із дуетом «Солодка ягода» (Александрова Катерина і Чумакова Ірина) став компакт-диск «Українські і козачі пісні» (2008).[106] Потужний унісонний спів, примножений тембральними характеристиками усіх виконавців. Простежується виконання різноманітних тризвуків, що надає співові краси, з'являється підголоскова поліфонія, різноманітні витримані звуки, що прикрашає спів і надає характерної звучності. Передано красу, гармонію народних пісень.

Лише академічна база дозволяє у подальшому працювати із будь-яким репертуаром — чи це опера, чи естрадний вокал. Велика сценічна культура, сценічний досвід виконавців особливо відчуваються у ситуативному дуеті Ярослава Євдокимова із Катериною Шавріною — «Ех, на небі далі» (2009).[107][108] Привертають увагу своєю контрастністю трагічні «напівтони» й ніжні «шовкові» інтонації, драматична схвильованість. Твір прозвучав із оперним розмахом, однак без будь-якої зовнішньої гри «на публіку».

Обізнаність у деталях виконавського мистецтва важлива, однак не є самоціллю, а повинна посилити здатність співака розкрити і точно передати композиторські вимоги до виконання того чи іншого твору. У ситуативному квартеті Я.Євдокимов, «Солодка ягода» і Ф.Царікаті є виконання різноманітних тризвуків та септакордів. Виконавці із притаманним артистизмом демонструють незвичний запальний стиль, виконуючи авторські твори Ф.Царікаті[109] «Нелегко втиматися у сідлі», «Полюбімо цей світ» (2009). Ці пісні також вирізняє романтичний настрій і легка приємна мелодійність.

Ярослав Євдокимов зарекомендував себе як вимогливий і безвідмовний у роботі артист, що володіє неабиякою волею й творчою активністю. Співакові притаманні скромність, інтелігентність, органічна шляхетність, тонкий смак, привабливість, висока музична культура, небуденний артистизм, пристрасність, душевність, щирість.

Громадянська позиція артиста — той світоглядний стрижень, який проявляється найперше у діях, у ставленні до життя, до людей, адже після концерту людина має вийти емоційно наснаженою, піднесеною, аби щось небуденне залишилося в душі надовго.[111]

Добре володіє сценічною майстерністю, сценічною культурою. Стриманий, навіть статичний на сцені, не виказує своїх емоцій, а намагається скупими, але точними засобами передати пісню слухачам. Для кожної пісні знайшов уміле сценічне втілення й емоційний настрій. Майстерність акторського перевтілення — уміння створювати за допомогою пісні цілу музичну картину, закінчений художній образ — одна із характерних особливостей співака. Така сила акторського впливу, якою володіє Я.Євдокимов. Причому досягає він цього суто вокальними засобами, не вдаючись до інших особливих форм подачі пісні, до сценічних ефектів. Найважливішим є і буде — захопити різновікового слухача крізь призму розуміння пісні.

Артист відчуває гостру необхідність у регулярному спілкуванні із глядацьким залом. Безпосередній, невимушений контакт співака із людьми, тонка делікатність, увага і любов до співрозмовника перетворюють його концерти у своєрідні творчі вечори[112] — чи у столицях, чи у маленьких містечках, бо співак розуміє, що мала сцена живе й житиме за законами великої сцени: «Я люблю виступати у невеличких містах. На відміну від столичних сцен, тут можна відчути домашню атмосферу на концерті, утворити єдине ціле із глядацьким залом».[113]

Лірика й мужність завжди, прямо чи ні, окреслюють суть його мистецтва, незалежно від того, до яких жанрів артист звертається — до романсу, професійної чи народної пісні, через яку творчість Майстра вже промовляє серцем і спрямовується у Вічність.[3]

«Ярослав Євдокимов — яскрава художня особистість на естраді. Його не сплутаєш ні з ким із інших виконавців. Він неповторний та індивідуальний. Ось чому мистецтво цього співака, що відповідає найвищим художнім вимогам, привертає до себе багатомільйонну глядацьку аудиторію, здатне викликати почуття загальної симпатії, хвилювати й звеселяти людські серця».[114] Оригінальний текст (рос.) «Ярослав Евдокимов — яркая художественная личность на эстраде. Его не спутаешь ни с кем из других исполнителей. Он неповторим и индивидуален. Вот почему искусство этого певца, отвечающее самым высоким художественным требованиям, располагает к себе многомиллионную зрительскую аудиторию, способно вызвать чувство всеобщей симпатии, волновать и радовать человеческие сердца».

Секрет невичерпної і безмежної любові слухача насправді простий, але доступний лише талановитим людям. Не кожен хороший текст може «зазвучати» так, що сприйматиметься піснею. Відомий такий секрет Ярославу Євдокимову. Заслуга артиста — збереження пісенних традицій, котрі цікаві своїм мелодичним рядом і віршами. Дуже важливо мати голос, та без почуттів немає артиста на сцені. От коли виконавець уперше надасть цьому організмові своєї інтерпретаційної мови, коли подарує йому своє ім'я — тоді народжується пісня.

Ярослав Єдокимов володіє сильним, проникливим голосом повного діапазону, співає просто й природно. Зумів досягти гнучкості й чистоти звучання голосу в усіх регістрах. Голос підкорює музикальністю, насиченістю й політністю звуку, виразною дикцією, бездоганними інтонуванням, фразуванням, кантиленою.

Його голос — це лірико-драматичний баритон із особливим світлим забарвленням; тембрально нагадує рідкісний тип голосу баритон-мартін (теноровый баритон), але при цьому охоплює понад дві октави (внизу «фа-соль» великої октави, а вгорі — «ля» першої), звучний, яскравий, глибокий, багатий обертонами та, водночас, ніжного тембру. Співакові властиве уміння міксувати тембри, досягаючи при цьому такої незвичної якості. Ярослав Євдокимов співає і бас-баритоном («Молитва»), і ліричним баритоном («Цілую твою долоню») — голос рівний в усьому баритоновому діапазоні.

Микола Кондратюк, педагог-консультант співака, зазначав:

«Голос у Ярослава Євдокимова був поставлений з дитинства».[79]

Зовнішні аудіофайли

Зовнішні аудіофайли

Особлива риса підходу до навчання вокальному мистецтву В. М. Бучеля — педагога Ярослава Євдокимова — ніжність і рухливість голосу, з одного боку, й водночас потужність і насиченість фарб, з іншого. Авторська методика Володимира Миколайовича розкриває усе багатство тембральних барв природного голосу, спирається на пріоритет бронхів, які по суті утворюють концертний оргáн із мільйонами трубок. Удосконалення голосу будується не на традиційному використанні гортані як джерела звуку, а на свідомому включенні у звукоутворення мембранозної перетинки задньої стінки трахеї і бронхів. Зрозуміло, Ярослав Олександрович має бездоганну вокальну техніку, володіючи першокласною вокальною школою бельканто, прекрасною дикцією, широким диханням, бездоганним філіруванням звуку, блискучими верхніми нотами (у найкращих традиціях італійської школи — мале дихання, мембранно-резонансний спів), гнучко передає емоційні нюанси та відтінки — співчуття, біль, жарт, ласку, сміливість, лукавство.

Вокал Ярослава Євдокимова характеризується:

1. Високим головним, рівним по всьому діапазону, сконцентрованим та округлим звучанням із точно установленою позицією та м'якою, але точною атакою звуку.
2. Співом на добрій дихальній опорі з особливою манерою піано та піанісімо на верхніх нотах.
3. Глибоко осмисленим, емоційним виконанням творів, без напруження м'язів, із чітко виробленою дикцією.

Свого часу артиста за силою голосу порівнювали із неперевершеним Енріко Карузо,[115] експерти пророкували йому кар'єру оперного співака, та Ярослав Олександрович знайшов свій, незвичний підхід: виконує естрадні твори — народну й авторську пісні — на основі техніки академічного вокалу, уникаючи академізму і будь-якої штучності. При цьому іде не від звуку, а від слова. Потужний академічний вокал із відчуттям кожного слова і підкуповує слухачів. Такий стиль виконання, у порівнянні з оперним, потребує більшої деталізації, філігранності та гнучкості нюансування, емоційної гри голосу, проспівування відтінків кожного слова. Ярославові Євдокимову ближче завзятість, хвацькість, розмах душі — у цьому щонайкраще виявилася властивість голосу співака — висловлювати почуття й емоції, гнучко перевтілюватись у різні образи.

Саме емоційна виразність голосу співака є чи не головною характеристикою його виконавської манери. При тому характер цієї емоційної виразності вже закодований у поетичному тексті та музиці виконуваного твору. Виконавець, вільно володіючи усіма можливостями вокалу, лише досконало прочитує словесно-музичний текст пісні, неначе дає їй крила.

Ярослав Олександрович Євдокимов знайшов творчу самостійність, самобутність, притаманну лише йому одному неповторну манеру виконання — і став особистістю у вокальному мистецтві.

Пісенна естрада — жанр непростий, у багатьох випадках суперечливий. Це природно: процес розвитку супроводжується то утвердженням, то запереченням певних стилів, манер, способів сценічної поведінки. "У цьому морі-океані поряд із водоворотом рок-музики є і сильна у своїй чистоті (без сусальності, рафінованості й естетства — саме чиста) течія. Це такий спів, в якому немає агресивності, розв"язаності, спотворення мови й звуку. Таке виконання, як у Ярослава Євдокимова, що відображає пошук істинної духовності".[119]

Багато із пісень, пісенних циклів створювались спеціально із розрахунку на творчу індивідуальність Ярослава Олександровича Євдокимова.

Не рви сорочку
Студійний альбом
Виконавець	Ярослав Євдокимов
Дата випуску	1994
Записаний	1994
Жанр	Естрада
Тривалість	38 хв 53 с
Лейбл	MTM Ltd.
Хронологія Ярослав Євдокимов
Попередній Все збудеться (1988) Фантазер (2002) Наступний

Музичний альбом (1994), у якому зібрано найкращі пісні Віталія Окорокова.[152] Виконавець — Ярослав Євдокимов, заслужений артист Російської Федерації, народний артист Білорусі. Це перший компакт-диск співака, що є спільною роботою з уже відомим композитором Віталієм Окороковим.[70]

Композитор працює з багатьма зірками естради. У піснях для Ярослава Євдокимова можна відзначити риси, притаманні мелодичному дару В.Окорокова: шлягерність, різноплановість.

Голос співака звучить дуже насичено, різноманітно.[153] Сучасні аранжування і цифровий запис доповнюють цю високоякісну роботу.

Зміст альбому 1. Там за окнами… — (Ю.Дружков — Л.Мялик) — 4:02
2. Белокурая колдунья — (В.Ветрова) — 4:11
3. Верочка — (Ю.Дружков) — 3:28
4. Подковочка — (М.Танич) — 3:35
5. Любовь и ложь — (В.Ветрова) — 3:53
6. Вишневый сад — (Ю.Дружков) — 4:33
7. Горе — не горе — (В.Ветрова) — 3:33
8. Уходи, любовь! — (Ю.Дружков) — 4:03
9. Не звони в колокола — (І.Резнік) — 4:21
10. Не рви рубаху! — (Ю.Дружков) — 2:39

Аранжування: Роман Заславський, В. Окороков (4).
Back vocal: Ірина Роділес (2). Продюсування запису: В. Окороков. Звукорежисер: Ю. Андропов. Записано в студії «Тандем» (січень — червень 1994 р.). ® © MTM Ltd. 1994 р. Дизайн «М-Студио», Москва. Художник Є.Хайлов. Віддруковано в АО «МАШМИР».[154]

• «А все-таки марши» (російською) — М.Дахіє, В.Плешак
• «Ах мама, маменька» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Барабанщица» (російською) — Б.Ємельянов
• «Без вины виноватые» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
• «Белая вьюга» (російською) — Н.Грибачов, Е.Зарицький[196]
• «Белокурая колдунья» (російською) — В.Ветрова, В.Окороков
• «Белыя крылы» (білоруською) — Г.Буравкін, Е. Зарицький[196]
• «Белые лилии» (російською) — М.Меєрович, І.Матета
• «Берег юности» (російською) — В.Бут, І.Лученок
• «Берегите матерей» (російською) — Р. Гамзатов, Е. Зарицький[196]
• «Боюсь, что разлюблю» (російською) — Р.Казакова, А.Федорков[197]
• «Будьте долгу верны» (цикл пісень російською) — Р.Гамзатов (пер. О. Я. Козловського), В.Іванов
• «Варенички» — українська народна пісня[198]
• «Верочка» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
• «Весна на Заречной улице» (російською) — А.Фатьянов, Б.Мокроусов
• «В землянке» («Бьется в тесной печурке огонь») (російською) — А.Сурков, К.Лістов
• «Вечер на рейде» (російською) — А.Чуркін,[199] В.Соловйов-Сєдой
• «Вишневый сад» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
• «Віють вітри» — І.Котляревський, муз. народна, обробка М.Лисенка
• «Вниз по матушке Волге» — російська народна пісня
• «Возвращение в осень» (російською) — В.Шемянський, В.Шемянський
• «Вокзал Савеловский» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Вот какая ты, любовь!» (російською) — П.Хмара, В.Малежик
• «Все сбудется» (російською) — В.Верба,[200] Е.Зарицький[196]
• «Гандзя» («Чи є в світі молодиця») — Д.Бонковский
• «Героям Бреста» (Я иду по святой земле…(російською)) — В. Левін, Л.Захлєвний
• «Горе не горе» (російською) — В.Ветрова, В.Окороков
• «Горячий снег» (російською) — М.Львов, А.Пахмутова
• «Давай полюбим этот мир» (російською) — Ф.Царикаті[201]
• «Два кольори» — Д.Павличко, О.Білаш
• «День рождения» (російською) —
• «Динамо-82» (російською) — Г.Буравкін, І.Лученок[202]
• «До конца, до тихого креста» (російською) — Н.Рубцов, О.Морозов
• «Душевная боль» (російською) — В.Циганов, В.Окороков
• «Дивлюсь я на небо» («Небо») — М.Петренко, Л.Александрова, обробка В.Заремба
• «Европа» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
• «Ехал я из Берлина» (російською) — Л.Ошанін, І.Дунаєвський
• «Журавли» (російською) — Р.Гамзатов (аварською, переклад російською — Н. Гребнєв), Я.Френкель
• «За белою рекой» (російською) — В. Гін (В.Гінзбурзький), О.Морозов
• «Загрусти, душа» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Загрусти, душа моя» (російською)— А.Поперечний, А.Хоралов
• «За друзей» (російською) — О.Куланіна, В.Окороков[203]
• «За Дунаем» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Завтрашний день» (російською) — Р. Рождественський, М. Фрадкін
• «Замова» (білоруською) — В.Некляєв, Е. Зарицький[196]
• «Зачарованная мая» (білоруською) — Г.Буравкін, І.Лученок
• «Зачарована моя» (російською) — В.Гін (В.Гінзбурзький), І.Лученок
• «Зачем же люди расстаются» (російською) — М.Рябінін, Б.Ємельянов
• «Земля молодых» (російською) — Л.Прончак, Е.Зарицький
• «Здравствуй» — лучше, чем «Прощай» (російською) — С.Білявська, В.Окороков
• «Золотце моё» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Зря говорят» (російською) — Л.Рубальська, Е. Зарицький[196]
• «И пока на земле существует любовь» (російською) — Р. Рождественський, І.Лученок
• «Калины куст» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Камар» — білоруська народна пісня
• «Кафе у моря» (російською) — В.Зінов'єв, І.Матета
• «Качели» (російською) — Ю.Рейдель, В.Шаїнський
• «Кветка-папараці» (білоруською) — В.Буднік, А.Гречаников[204]
• «Кветка шчасьця» (білоруською) — О.Легчилов, І.Лученок[205],[206]
• «Клубится волною» (російською) — М. Вазех, переклад П.Чайковського, А.Рубінштейн
• «Край белого дня» (російською) — Л.Ошанін, І.Лученок
• «Колодец» (російською) — С.Осіашвілі, В.Добринін
• «Колокольчик» (російською) — Г.Горбовський, О.Морозов
• «Кони степные» (російською) — А.Луговський, Е.Зарицький
• «Конокрад» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Кораблик беленький» (російською) — Л.Дербеньов, О.Морозов
• «Красавица-невеста» (російською) — В.Гін (В.Гінзбурзький), І.Лученок
• «Кто с нами» (російською) — Н.Тряпкін, О.Морозов
• «Кукушка» (російською) — В.Кочетков,[207] І.Лученок
• «Курочка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Ледокол» (російською) — Л.Дербеньов,[208] І.Матета
• «Лета першага спаткання» (білоруською) — П.Кошель, І.Лученок
• «Листок календаря» (російською) — Н.Шкор, Е. Зарицький[196]
• «Любовь и ложь» (російською) — В.Ветрова, В.Окороков
• «Лучик света» (російською) — Д.Григор'єв, В.Окороков
• «Майский вальс» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок
• «Малая родина» (російською) — Ю.Паркаєв, О.Морозов
• «Маменька» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Мамины слова» (російською) — Ю.Ремесник, А.Хоралов
• «Между двух огней» (російською) — М.Меєрович, О.Морозов
• «Между мной и тобой» (російською) — сл., муз. А.Хачатуров
• «Месяц малады» (белоруською) — Г.Буравкін, Е. Зарицький[196]
• «Метель» (російською) — М.Меєрович, О.Морозов
• «Метроном» (російською) — О.Жуков,[209] Л.Захлєвний
• «Милосердие» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), Л.Захлєвний
• «Мини-футбол» (російською) — Ю.Ремесник, В.Малежик
• «Мир тебе, земля!» (російською) — В. Дроздовська, Е. Зарицький[196]
• «Молитва» (російською)
• «Молчи» (російською) — А.Смогул,[210] В.Малежик
• «Муха» (російською) —
• «Набат тишины» (російською) — Д.Михлеєв, Е. Зарицький[196]
• «Наливай!» (російською) — В.Степанов, І.Матета
• «Наломал черемухи» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «На обратном пути» (російською) — Л.Рубальська, В.Мигуля
• «Напиши мне письмо» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
• «Насіце ордэны» (білоруською) — А.Коваль-Волков,[211][212] Л.Захлєвний
• «Начныя кастры» (білоруською) — С. Граховський, Е. Зарицький[196]
• «Не жалей!» (російською) — Ф.Радов, О.Морозов
• «Не звони в колокола» (російською) — І.Рєзнік, В.Окороков
• «Ніч яка місячна» («Виклик») — М.Старицький, М.Лисенко
• «Нелегко удержаться в седле» (російською) — Ф.Царикаті[201]
• «Не остуди свое сердце, сынок» (російською) — В.Лазарєв,[213] В.Мигуля
• «Не рви рубаху» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
• «Несе Галя воду» — українська народна пісня
• «Огни вокзала» (російською) — С.Білявська, В.Окороков
• «Ой на горі два дубки» — комп. В.Конощенко[214]
• «Ой мороз, мороз» — російська народна пісня
• «Ой червоний бурячок» — українська народна пісня
• «Осенние цветы» (російською) —
• «От любви спасенья нет» (російською) — В.Добринін
• «Ти ж мене підманула» — українська народна пісня
• «Палыновая ростань» (білоруською) — Н.Гілевич, Е.Зарицький[196]
• «Памятаю» (білоруською) —
• «Память» (Сколько вечных огней…) (російською) — В.Некляєв, Л.Захлєвний
• «Перелетные птицы» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Перепёлочка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Песня любви моей» (російською) — Я.Євдокимов і А.Хачатуров, А.Хачатуров і Г.Шило
• «Песня о Минске» (російською) — І.Панкевич, В.Оловніков
• «Песня о Че Геваре» (російською) — Г.Буравкін, І.Лученок
• «Пехота» (російською) — В.Некляєв, Л.Захлєвний
• «Письмо» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
• «Пісня про рушник»— А.Малишко, П.Майборода
• «Письмо из 45-го» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок
• «Победа» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), Л.Захлєвний
• «Подковочка» (російською) — М.Таніч, В.Окороков
• «Под лоскутным одеялом» (російською) — Л.Рубальська, О.Клевицький
• «Под окном широким» — російська народна пісня
• «Покатились деньки» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Поле памяти» (російською) — В.Некляєв, Л.Захлєвний
• «Полинушка» (російською) — Ю.Ремесник,[215] В. Малежик
• «Полынная ростань» (російською) — Н.Гілевич, Е.Зарицький[196]
• «Последний поезд» (російською) — І.Рєзник, В.Окороков
• «Прохоровское поле» — А.Поперечний, О.Морозов
• «Разгулялся ветер» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Разруби меня взглядом» (російською) —
• «Ребята» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
• «Роза красная моя» (російською) — Л.Козлова, С.Коржуков
• «Ростань» (білоруською) — І.Скурко, І.Лученок
• «Світанак» (білоруською);— В.Некляєв, І.Лученок
• «Серая кошка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Скакал казак через долину» — російська народна пісня
• «Сладкая водочка» (російською) — Є.Муравйов, О.Морозов
• «Слёзы капают» (російською) — С.Григор'єв, В.Окороков
• «Снежинки из кружев» (російською) —
• «Снимок в газете» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), І.Лученок
• «Сожаление» (російською) — О.Жуков, Л.Моллер
• «Солнышко» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
• «Соловей» (російською) — А.Пушкін, П.Чайковський
• «Соловьиная роща» (російською) — А.Поперечний, Д.Тухманов
• «Соловьи Хатыни» (російською) — Н.Тулупова, переклад В. Лазарева, І.Лученок
• «Старый клен» (російською) — М.Матусовський, О.Пахмутова
• «Стоп, душа» (російською) — А.Поперечний, В.Окороков
• «Так пришла к нам Победа!» (російською) — М.Ясень (М.Гольдман), Е. Зарицький[196]
• «Там за окнами» (російською) — Ю.Дружков, Л.Мялик, В.Окороков
• «Тихий уголок» («Тихая пристань») (російською) — Ю.Рибчинський, І.Лученок
• «Темная ночь» (російською) — В.Агатов, Н.Богословський
• «Только ночь» (російською) — В.Степанов, І.Матета
• «Туман» (російською) — В.Зуйков, В.Зуйков
• «32 минуты» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
• «Україно, мати» — В.Крищенко,[216] Г.Татарченко[217]
• «Улетают птицы к югу» (російською) —
• «Улица детства» (російською) — Н.Зінов'єв, О.Морозов
• «Ураган» (російською) — А.Клименко, Г.Мчиделі
• «Уходи, любовь» (російською) — Ю.Дружков, В.Окороков
• «Фантазёр» (російською) — С.Романов, О.Морозов
• «Франтавыя дарогi» (білоруською) — Г.Буравкін, І.Лученок
• «Хорошо» (російською) — А.Поперечний, В.Окороков
• «Храм Христа» (російською) — В.Окороков, В.Окороков
• «Хрустальные цепи» (російською) — А.Демиденко, О.Морозов
• «Целую твою ладонь» (російською) — Л.Котюков, Б.Ємельянов
• «Чарка на пасашок» (білоруською) — А.Легчилов, А.Болотніков
• «Часовенка» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Червона рута» — В.Івасюк
• «Черемшина» («Знов зозулі голос чути в лісі») — М.Юрійчук, В.Михайлюк
• «Чом ти не прийшов» — українська народна пісня
• «Чудотворная» (російською) — А.Поперечний, О.Морозов
• «Шел казак…» — російська народна пісня
• «Элегия» (російською) — Л.Галле, переклад А. Сантагано-Горчакова, Жуль Массне
• «Эмигрантка» (російською) — Р.Казакова, А.Федорков[197]
• «Это мы, Господи!» (російською) — З.Вальшонок, Б.Ємельянов
• «Эх!» (російською) — С.Білявська, В.Окороков
• «Эхо в ночи» (російською) — Л.Рубальська, Е.Зарицький[196]
• «Я перед вами с памятью своей» (російською) — О.Вертинський,[218] Л.Захлєвный

• Радіо «Голос Росії». Перспективи співробітництва із Національною радіокомпанією України, зокрема про програму «Доброго дня, Україно». Випуск № 5. Співак Ярослав Євдокимов розповідає про свої кулірнарні пристрасті, і вважає українську природу найгарнішою. (Архів. Випуск № 5 від 05.04.2003 (RA 28.8)
• Радіостудія АС-FM медиахолдингу «АС Байкал ТВ» (Іркутськ). 15.11.2006. Передача «Трудові будні», ведучий Семен.[295][296]
• Інтернет-радіо «Московская правда», 2012 р. «Фантазер» Ярослав Євдокимов в гостях у «Московской правды». І.Воєводін.[297]
• Радіо Росії. Саратов, 2012 р. У Саратові з успіхом пройшов виступ Ярослава Євдокимова[298]
• Радіостанція Єкатеринбурзької єпархії «Воскресение», 2014 р. Забута зірка. Ярослав Євдокимов[299]

• Авторадіо (рос.)
• Всесоюзне радіо. «В рабочий полдень». Зустріч із композитором В.Мигулею. 1989 р.(рос.)
• Дорожнє радіо (рос.)
• DreamRadio (рос.)
• «Двадцять років вінілу» Архів радіопередачі «20 років вінілу»
• eee.fm (рос.)
• Зайцев.FM (рос.)
• zv.fm (рос.) Шаблон:Лишние ссылки
• Інтернет-радіо «Музика наших літ» (рос.)
• Last.Fm (рос.)
• Міліцейская волна (рос.)
• MoreRadio (рос.)
• Moskva.FM ^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}(рос.)
• Musico.by ^{[недоступне посилання з лютого 2019]}(біл.)
• Muzmo.Ru ^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)
• Myradio
• Online радiо xMusik.me (рос.)
• Партизанське радіо (рос.)
• PATEFON.FM (рос.)
• Пітер FM ^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}(рос.)
• PodFM.ru. Krakatuk (Radyjo Racyja). «Радыёкропка п.90-х». Хв.24.04 (рос.)
• Політ над зоною шансон (рос.)
• PortaSound. Музика вашого настрою (Like fm 87,9)Ярослав Євдокимов(рос.)
• Радіо Бомба (рос.)
• Радіо Дача (рос.)
• Радіо-Континенталь (рос.)
• Радіо МЕЛОДІЯ
• РАДІОПОДМОСКОВЬЄ.РФ Берег юности. 2015-06-19 12:26, № 1405^{[недоступне посилання з травня 2019]}(рос.)
• Радіо Таксі.FM.96,4 (рос.)
• Радіо CITY Fm (рос.)
• RADIOGROM (рос.)
• Radio v Tomske (рос.)
• Радіо Українське весілля (Україна / Вінниця)
• Radio For Me (рос.)
• Радіола, 106,2 FM (рос.)
• Радіостанція «Російська Служба Новин».(рос.)
• Слов'янське радіо
• 101.ru. Онлайн радіо (рос.)
• Старе Радіо. Всесоюзне радіо — Концерт (С.Ротару, Євген Мартинов, Ярослав Євдокимов, зап.1986) (рос.)
• The-radio.ru ^{[недоступне посилання з серпня 2019]}(рос.)
• УР 3: Ранок на радіо «Культура» («День сповіді». Літературно-музична композиція за творами В.Крищенка; пісні у виконанні М.Гнатюка, М.Мозгового, І.Бобула, Я.Євдокимова)
• Українське радіо. Перший канал. 22.11.2015. 06:55:03. Музичний календар. Ведуча Галина Верес.
• Fruit.FM Жива хвиля спілкування (рос.)
• Flymusic.FM (рос.)
• Fmusic.mobi
• 12 TUZIN.FN

• Russian Look. 28 червня 2005 р.[300]
• Іркутськ. 2006 р.[301]
• Нижній Новгород. 8 грудня 2006 р.[302]
• Санкт-Петербург. 26 серпня 2007 р.[303]
• Новосибірськ. 6 травня 2008 р.[304]
• ИНТЕРПРЕСС.РУ[305]
• Persona Stars. PhotoBank. 29 травня 2008 р.[306]
• Євдокимов знайшов українців в Уфі. 19 грудня 2008 р.[307]
• Острогожськ. 17 травня 2009 р.[308]
• Владивосток. 28 червня 2012 р.[309]
• Tassphoto[310]
• Курськ. 9 серпня 2012 р.[311]
• Зеленоград. 23 лютого 2013 р.[312]
• Фотобанк. Fotodom[313]
• Уфа. 14 грудня 2013 р.[314]
• Петрозаводськ. 4 березня 2014 р.[315]
• Уфа. 30 березня 2014 р.[316]
• Ярославль. 18 листопада 2014 р.[317]
• Нижній Тагіл. 9 лютого 2015 р.[318]
• Тихвін. Палац культури. 5 квітня 2015 р.[319]
• PROCONCERT[320]
• Kremerphoto[321]
• Профі-імідж[322]
• PhotoXPress[323]
• Петрозаводськ. 15 листопада 2015 р.[324]
• Уфа. 06 грудня 2015 р.[325]

• Кононенко А. В. В Славутиче поют романсы / Алексей Кононенко // Зеркало недели. Украина. — 1995. — 17 марта. — С. 6.
• Я. Евдокимов: «Хочу приехать еще раз». Славутич К. В. — 1995. — № 3. — с. 7.
• Т.Котлова «Роза красная моя» / Татьяна Котлова // Академия. — 2002. — 6 декабря.,
• Стретта О. Ярослав Евдокимов: «Ныне россиянин» / Ольга Стретта // Донецкий кряж. — 2002. — 12 декабря.
• Кручинин О. В Белоруссию я не вернусь / Олег Кручинин //
• Марчук Л. Ярослав Євдокимов: «Я пишаюсь тим, що я українець» / Людмила Марчук // Рівне Час. — 2007. — 11 жовтня. — С. 6.
• Вальчук П. Ярослав Євдокимов — наш земляк. І син репресованої жінки / Поліна Вальчук // Сім днів. — 2007. — 12 жовтня. — С. 3.
• Омелянчук І. Короткі миті материнського щастя: про незвичайну долю матері народного артиста Білорусі, заслуженого артиста Росії Я. Євдокимова Анастасії Очеретович / Інна Омелянчук // Урядовий кур'єр. — 2007. — 12 жовтня. — С. 7.
• Новак С. Народний артист Білорусі Євдокимов мріє оселитися на Рівненщині / Сергій Новак // ВІСНИК+К. — 2007. — 21 листопада.
• Смик О. Ярослав Євдокимов / Олександр Смик // Своя музика. — 2007. — № 1. — 15 грудня.
• Гранишевская Е. Ярослав Евдокимов: «У меня связи с Запорожьем прервались» / Елена Гранишевская // Суббота+. — 2008. — 10 января.
• Жукова Т. «Вас так мало!» — писали Евдокимову восторженные поклонники / Татьяна Жукова // Акцент. — 2009. — 4 февраля.
• Бідюк А. Озеленене місто / Алла Бідюк // Рівне-Ракурс. — 2009. — 26 березня.
• Павловський А. І зацвітуть липи Євдокимова: [Про насадження дерев біля районного будинку культури з ініціативи нашого земляка, заслуженого артиста Білорусі Я. Євдокимова] / Андрій Павловський // Вісті Кореччини. — 2009. — 28 березня.- С.3.
• Бородин С. Красивый «Фантазер» Ярослав Евдокимов / Сергей Бородин // Семейная газета. — 2009. — 21 мая.
• Рівненське міжрайонне управління водного господарства // Сайт. — 2009. — 14 липня.
• Тубіна С. Мама зірки — співака Ярослава Євдокимова, уродженця Рівного — Анастасія Очеретович / Світлана Тубіна // Вісті Рівненщини. — 2009. — 23 липня. — С. 1,13.
• Тубіна С. Мати зірки / Світлана Тубіна // Голос України. — 2009. — 5 серпня . — С. 6.
• Омелянчук І. Ярослав Євдокимов: «Мені не вистачає мами й України» / Інна Омелянчук // Дивосвіт. — 2010. — N3. — С. 33-35. УДК 784. ББК Щ36. Рубрики: естрада.
• Олексієва Т. Дві жінки — дві долі / Тетяна Олексієва // ТВ Всесвіт. — 2011. — 10 березня.
• Панченко С. Зелене купало в літо упало… / Світлана Панченко // Замкова гора. — 2011. — 9 липня.
• Пшебільська Л. На Рівненщині посвідку на постійне проживання отримала мати Ярослава євдокимова, Народного артиста Білорусі / Людмила Пшебільська // Міграція. — 2013. — 25 березня.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Пшебільська Л. There were a permanent residence permit have received Yaroslav Evdokimov, People's Artist of Belarus / Людмила Пшебільська // Migration. Міграція. — 2013. — 25 березня.
• Залуговская М. Ярослав Евдокимов: «Стараюсь быть лучше, чем на самом деле» / Маша Залуговская // Деснянка вільна + Деснянская неделя. — 2013. — 15 августа. — С.7.[http://issuu.com/desnjnka/docs/457/6

• Астапенка А. Песня — гэта хваляванне / Алег Астапенка // Маладосць. — 1987. — № 9. — С. 165—170.
• Загородний Г. В поисках своей песни / Г. Загородний // Неман. — 1990. — № 1. — С. 171—173.
• Ерохин Р. «Может, крепко любят меня?..» / Р.Ерохин // Беларуская думка. — 1991. − № 11. — С. 50-55.
• Сафронова И. Скорпион с чарующим голосом подарил Галине Лукашенко «розу красную» / Ирина Сафронова // Вечер. Могилев. — 1998. — 11 нояб. — С. 3.
• Марадудина Н. Ярослав Евдокимов: «Слышу о себе много чепухи» / Нина Марадудина // Вечерний Минск. — 1999. — 12 марта.
• Клыга А. «Роза красная» Ярослава Евдокимова / Алина Клыга // Гомел. праўда. — 1999. — 18 сак.
• Ядревский Г. Евдокимов пролетел над городом «фанерой» / Геннадий Ядревский // Вечер. Брест. — 1999. — 3 нояб. — С. 1–2.
• Якушава Т. Не хачу быць рабом свайго голасу! / Таццяна Якушава // Культура. — 1999. — № 18/19. — С. 16.
• Шлык Ф. Ярослава Евдокимова в Бобруйске помнят / Ф. Шлык // Нар. газ. — 1999. — 3 крас. — С. 6.
• Улевич О. Композитор Лученок ищет киллера для певца Евдокимова? / Ольга Улевич // Комсомольская правда в Белоруссии. — 2000. − 4 октября.Комсомольская правда. — 2000. − 4 октября.
• Версии: вы готовы умереть за президента? //БелГазета. — 2001. — 12 февраля.
• Ярослав Евдокимов. Отречение // Хартия'97 — Новости Беларуси. — 2001. — 11 июля.
• Слова и дела. Ярослав, ты не прав? // БелГазета. — 2001. — № 30. 6 августа.БелГазета № 30 (296) 06 августа 2001 г. События. Оценки
• Эйсмант М. Бунтар Яраслаў Еўдакімаў: вядомы беларускі спявак Я. Еўдакімаў адмовіўся ад звання «Народны артыст Беларусі» / Марыя Эйсмант // Нар. воля. — 2001. — 25 кастр.
• Калі Лукашэнка застанецца пры ўладзе, Яраслаў Еўдакімаў адмовіцца ад званьня народнага артыста // Хартия'97 — Новости Беларуси. — 2001. — 23 жніўня.
• Рымашэўская В. ВЯДОМЫ БЕЛАРУСКІ СЬПЯВАК ЯРАСЛАЎ ЕЎДАКІМАЎ АДМОВІЎСЯ АД ЗВАНЬНЯ «НАРОДНЫ АРТЫСТ БЕЛАРУСІ» / Вольша Рымашэўская // Радыё Свабода. — Менск. — 2001. — 8 лістапада.
• Падбярэскі З. «Кветка шчасьця» / Зьміцер Падбярэскі // Радыё Свабода. — Менск. — 2002. — 28 красавіка.
• Кривец Н., Улевич О. Кому посвящены белоруские шлягеры / Наталья Кривец, Ольга Улевич // Комсомольская правда. Бедарусь. — 2004. — 20 февраля.
• Шавыркін М. Лiст з 45-га. Анталогія беларускай песні / Мiхась Шавыркін // Звязда. Беларуская Газета. — 2005. — 28 красавiка
• Андриевич В., Хлыстун В. Белорусский вокзал встречает Победителей // Владимир Андриевич, Виктор Хлыстун // Звязда. Беларуская Газета. — 2005. — 12 мая. № 84 (25416).
• Варабей М. Яраслаў ЕЎДАКIМАЎ: «Я не шукаю для сябе тытулаваных кампазiтараў — мне патрэбны таленавiтыя» / Марына Варабей // news. 21. BY. — 2005. — 24 лістапада.
• Ярослав Евдокимов: «Мне не нравится то, что в Беларуси происходит. Выборы прошли какие-то странные» // Хартия'97 — Новости Беларуси. — 2006. — 27 июля.
• Яраслаў Еўдакімаў: Мне не падабаецца атмасфэра у Беларусі // Наша Ніва. — 2006. — 27 ліпеня.
• Ярослав Евдокимов: в Беларуси я персона нон грата // Новости TUT.BY. — 2006. — 12 ноября.
• Шевчук И. Дело было в армии… / Игорь Шевчук // NAVINY.BY. — 2007. — 23 февраля.
• Слуцкая А. Госконтроль обвиняет Ярослава Евдокимова в захвате земли / Александра Слуцкая // «КП» в Белоруссии. — 2007. — 31 июля.
• Миклошевский З. Передать незаконно возведенные дворцы детям / Зенон Миклошевский // Заўтра тваёй краіны. — 2007. — 28 сентября.
• Старовойтова Э. Малахов+Хлыстов / Эльвира Старовойтова // МВ.Магілёўскія ведамасці. — 2007. — 3 декабря.
• Андрэеў І. Ці адбяруць лецішча ў Яраслава Еўдакімава? / Ігар Андрэеў // Тут і цяпер. — 2009. — 15 студзеня.
• Павловская Д. Ярослав Евдокимов ушел в религию / Даша Павловская // Народная воля. — 2009. — 12 ноября.
• Юрый Антонаў, Сафія Ратару і Яраслаў Еўдакімаў апошні тыдзень у Полацку. — Краязнаўчы музей, Полацк.— 2009. — 21 жніўня.
• Коктыш М. Ярослав Евдокимов впервые познакомился со своим братом / Марина Коктыш // Народная воля. — 2013. — 19 февраля.Народная воля. — 2013. — 19 февраля.
• Шидловская С. В художественной галерее М.Савицкого в фотографиях представлена жизнь страны за полвека / Светлана Шидловская // Минск-новости. — 2014. — 03 июля.Минск-новости.03.07.2014
• Гілевіч Н. У віры быцця і дум… Роздумы. Хто зацікаўлны? (10.11.2002) / Ніл Гілевіч // Верасень. — 2014. — № 1. — С. 173—174.
• Бяласін, Я. Казак выставіў партрэты вядомых літаратараў, артыстаў і спартоўцаў : [аб адкрыцці ў Брэсцкай абласной бібліятэцы выставы берасцейскага мастака] / Яўген Бяласін // Брестский курьер. — 2016. — 18 февраля (№ 8). — С. 24
• Панізьнік С. Ручнікі плылі… Да гісторыі адной песні / Сяргей Панізьнік // Новы час Online. — 2016. — 3 мая.Ручнікі плылі… Да гісторыі адной песні
• Коктыш М. Ярослав ЕВДОКИМОВ: «Просто сердце кровью обливается!..» / Марина Коктыш // Народная воля. — 2017. — 13 сакавiка.

• Агафонов А. Фантазер Евдокимов дал концерт в одной из зон Красноярска / Агафонов Андрей // Красноярский комсомолец. — 1992. — 15 августа. (Kaleda.ru.)
• Кушанашвили О. Ярослав Евдокимов — жертва травли / Отар Кушанашвили // Новый взгляд. — 1993. — 14 августа.
• Кушанашвили О. Ярослав Евдокимов Любимая женщина / Отар Кушанашвили // Новый взгляд. — 1993. — 16 октября.
• Снежинская А. Евдокимов уже обгоняет поезд / Алена Снежинская // Музыкальная правда. — 1995. — 29 сентября.
• Снежинская А. Ярослав Евдокимов: «Хочется остаться одному, но долго не протянешь» / Алена Снежинская // Моя газета. — 1995. — 4 октября.
• Гусейнова Ю. Ярослав Евдокимов: «Можете меня пощупать» / Юлия Гусейнова // Ежедневные новости. — 2000. — 16 марта., ,
• Вдовина Т. Горячий Хлопец! / Татьяна Вдовина // Столица Саранск.
• Каледа Г. Ярослав Евдокимов: "Я удивился, когда узнал, что Киркоров вдруг запел мою песню «Роза красная»! / Геннадий Каледа // Kaleda.ru. — 2000. — 27 марта.
• Сегал Л. Ярослав Евдокимов / Лариса Сегал // Relga. — 2000. — 23 сентября.
• Катанян Д. Ярослав Евдокимов: «Я не светский человек» / Дмитрий Катанян // ТРР-Телевидение и радио. — 2000. — № 13.
• Евдокимов Я.: «Не будь со мной такою, колючая моя» // Комсомольская правда. — 2001. − 20 июля.
• Кучинский В. Обыкновенный блеф / Валерий Кучинский // Беларусь сегодня. — 2001. − 03 августа.
• Муранова М. Батька расшугал певчих птах / Марина Муранова // Независимая газета. — 2002. − 25 января.
• Барышева И. Раз пошли на дело. Фольклор народов Африки / Ирина Барышева // Независимая газета. — 2002. − 8 февраля.
• Архипова Е., Белобрагин В. Ярослав Евдокимов: «Мне в детстве дарили в основном деревянные самодельные игрушечки» / Екатерина Архипова, Виталий Белобрагин // Люди и игрушки. — 2002. — 14 октября.
• Американская улыбка Ярослава Евдокимова // CITYOUT Санкт-Петербург. — 2002. — 25 ноября.
• Ярослав Евдокимов // Городской дилижанс. Еженедельная газета. — 2003. − 3 апреля.
• Беляев А., Камтаринов М., Муранова М. Женюсь на одной, а остальные? / Александр Беляев, Марк Камтаринов, Марина Муранова // Российская газета. — 2004. — 4 марта.
• Логвинов И. Душа раскрывается в песне / Игорь Логвинов // Гудок. — 2004. — 13 октября.
• Безрук С. Ярослав Евдокимов: «Очарование доброты» / Сергей Безрук // Неделя в Подлипках. — 2005. — 6 октября.
• Зацепина О. В Тюмени Ярослав Евдокимов бьет рекорды продаж / Ольга Зацепина // NewsProm.Ru. — 2006. — 14 февраля.
• Давлетшина Р. Красивый «Фантазер» / Рита Давлетшина // Магнитогорский металл. — 2006. — 27 февраля.
• Курпатина Ж. Ярослав Евдокимов: «Уважающим себя певцам — не место на телевидении!» / Жанна Курпатина // АиФ-Смоленск. — 2006. — 2 марта.
• Воеводин И. Ярослав Евдокимов: «Мое творчество от печки» / Игорь Воеводин // Московская правда. — 2006. — 11 марта.
• Королев А. Поет, как дед / Арсений Корольев // Симбирский курьер. — 2006. — 6 апреля.
• Ярослав Евдокимов: «Мой тур приурочен к моему 60-летию» // АС Байкал ТВ. Медиахолдинг. — 2006.
• Ярослав евдокимов: Перед концертами читаю «Отче наш» // Комсомольская правда. Воронеж — 2006. — 20 апреля.
• Гарипова Н. Ярослав Евдокимов: «Поверьте, скучно не будет» / Наталия Гарипова // Вечерние Челны. — 2006. — 26 апреля.
• Боровлева И. Секрет молодости Ярослава Евдокимова / Ирина Боровлева // Вечерний Ставрополь. — 2006. — 28 апреля.
• В Ставрополе Ярослав Евдокимов искал Полину // Комсомольская правда. — 2006. — 28 апреля.
• Ярослав Евдокимов: «С Минском меня связывает только дочка» // Комсольская правда. — 2006. — 27 июля.
• Заруцкая Н. Ярослав Евдокимов: говорил на русском, пел на белорусском / Наталья Заруцкая // Российская газета. Союз. — 2006. — 5 октября.
• Покоева И. К нам едет Евдокимов / Ирина Покоева // Пятница. — 2006. — 3 ноября.
• Новинская К. Музыка под снегом / Ксения Новинская // Премьер. Вологодская областная газета. — 2006. — 16 ноября.
• Покоева И. Ярослав Евдокимов выступил в Иркутске / Ирина Покоева // Пятница. — 2006. — 17 ноября.
• До концерта Ярослава Евдокимова в Южно-Сахалинске считали дни // Компания «Корпорация Событий». — 2006. — 26 ноября.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Кокина-Славина Т. Ярослав Евдокимов: «Певцы самые плохие мужья» / Татьяна Кокина-Славина // Нижегородский рабочий. — 2006.
• Авдюшкина Н. Ярослав Евдокимов: «В Москве реализоваться гораздо легче» / Наталия Авдюшкина // Газета 35. — 2006. — 28 нояб. — С. 17.
• Возвращение рядового Евдокимова // Вечерний Северодвинск. — 2006. — 7 декабря.
• Звездова В. Ярослав Евдокимов / Вера Звездова // Нижегородские новости. — 2006. — 18 декабря.
• Ивашечкина М. В Брянске Ярослав Евдокимов ходил по воде / Мария Ивашечкина // Комсомольская правда-Брянск. — 2007. — 1 марта.
• Заслуженный артист России на смоленской сцене // ГТРК Смоленск. — 2007. — 2 марта.,
• Зиновьева С. Ярослав Евдокимов: «Пою душой и сердцем» / Светлана Зиновьева // Родник (Раменское). — 2007. — 7 марта.
• Ануфрикова Л. «Все начинается с любви!» / Лидия Ануфрикова // Машиностроитель. — 2007. — 19 марта. С.4.
• Андреев С. «Протезом» по народному артисту / Сергей Андреев // Газета «Смена». — 2007. — 21 марта. С.10.
• Грошева И. Ярослав Евдокимов спел для тюменки Лидии и для Туры / Инна Грошева // Вслух.ru. — 2007. — 26 марта.
• Мирная Н. Роскошь баритона подарил Ярослав Евдокимов / Наталья Мирная // Пятигорская правда. — 2007. — 19 июля. С.11.
• У Киркорова отобрали песню // Комсомольская правда. — 2007. — 23 июля.
• Рыкусов В. После концерта / Вадим Рыкусов // Правда Севера. — 2007. — 27 октября.
• Ярослав Евдокимов: «На современной эстраде мне места нет!» // Новые рубежи. — 2007.
• Павленко С. Декабрь гастрольный / Сергей павленко // Красноярский рабочий. — 2007. — 1 декабря.
• Воинский Т. Голос Ярослава / Тодор Воинский // Тюменская правда. — 2008. — 12 января.
• Романов С. «Рай — в душе человека!» — интервью с Ярославом Евдокимовым / Сергей Романов // Вечный Зов. — 2008.
• Смирнова О. Ярослав Евдокимов спел вместе с туляками / Ольга Смирнова // MysloНовости. — 2008. — 3 марта.
• Ермолина Л. Кумир остался прежним / Людмила Ермолина // Алтайская правда. — 2008. — 10 апреля.
• Щиголева Е. «Пою душой и сердцем» / Елена Щиголева // Вечерний Барнаул. — 2008. — 11 апреля.
• Евдокимов устроил в цирке дискотеку // PenzaInform.ru. Культура. — 2008. — 29 апреля.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Ярослав Евдокимов: «Я приехал в Саратов голодный и злой» // Комсомольская правда. — 2008. — 4 мая.
• Ярослав Евдокимов: «Благодаря „Майскому вальсу“ я купил квартиру» // Теленеделя. — 2008. — 7 июня.
• Шучалина Д. Качественной эстрады в России больше нет, считает певец Сергей Захаров / Дарья Шучалина // СЫКТЫВКАР, РИА Новости — 2008. — 6 июля.
• Звездова В. Звездная быль / Вера Звездова // Online Газета. — 2008. — 25 сентября.
• Одним из самых удачных концертов назвал Ярослав Евдокимов гастроли в Вологде // Новости Вологды и Вологодской области. — 2008. — 27 октября.
• Золотых О. Евдокимов споет о «Колодце» / Ольга Золотых // Вечерний Челябинск. — 2008. — 2 декабря.
• Евдокимов расцеловал волгоградок. Любимцы публики // Родной город. — 2008. — 17 декабря.
• Киян М. Уфимцы помогли Ярославу Евдокимоу справиться с последствиями кризиса / Мила Киян // Комсомольская правда. — 2008. — 19 декабря.
• Кокина-Славина Т. Ярослав Евдокимов: На подлости реагирую мгновенно и с яростью / Татьяна Кокина-Славина // ЭКСПРЕСС газета. — 2009. — 5 ноября.
• Кокина-Славина Т. Пусть Киев с вас берет пример! / Татьяна Кокина-Славина // Нижегородские новости. — 2009. — 9 ноября.
• Астафьев Н. Снова праздник на нашей улице / Николай Астафьев // Волго-Невский Проспект.— 2009. — 30 ноября.
• Кузьмина О. Евдокимов пел на заказ / Оксана Кузьмина // Открытая для Всех и Каждого. — 2010. — 2 февраля.
• Мирошниченко М. Ярослав Евдокимов пустил самарцев в пляс / Мария Мирошниченко // Комсомольская правда. — 2010. — 3 ноября.
• Штименко С. Брянских женщин восхитил все тот же Ярослав Евдокимов / Светлана Штименко // ИА Город_24. — 2010. — 21 ноября.
• Лапина Т. Ярослав Евдокимов: «Я благодарен пиратам!» / Татьяна Лапина // Телепульт. — 2010. — 23 ноября.
• Баркова М., Мирошниченко М. Как встретят новый год звезды шоу-бизнеса / Марина Баркова, Мария Мирошниченко // Комсомольская правда. — 2010. — 27 декабря.
• Лычагин В. На сцене «Октября» / Владимир Лычагин // Общественно-политическая газета Климовского специализированного патронного завода имени Ю. В. Андропова. — 2011. — 15 апреля.[http://info-profile.ru/article.aspx?articleId=1528&issueId=236%5Bнедоступне+посилання+з+травня+2019%5D]^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Седых Г. Ярослав Евдокимов / Галина Седых // Прогноз развития. — 2011. — 8 мая.
• Чернова М. Неожиданное откровение / Марина Чернова // Премьер. Вологодская областная газета. — 2011. — 24 мая.
• Максименко Л. Ярослав Евдокимов, узнав про открытие музея ГУЛАГа в Кузбассе. признался, что тоже родился в тюрьме / Лариса Максименко // Комсомольская правда. — 2011. — 4 ноября.
• Попова Т. Евдокимов вылечил омичку песнями / Татьяна Попова // Omsk GAZETA. — 2011. — 8 ноября.,
• Баркова М. Ярослав Евдокимов думал, что в Самаре живут одни украинцы / Марина Баркова // Комомольская правда. — 2012. — 17 февраля.
• Подъяблонская Т. Ветеранов Воронежа поздравит певец Ярослав Евдокимов / Татьяна Подъяблонская. — Комсомольская правда. — 2012. — 3 мая.
• Воеводин И. «Фантазер» Ярослав Евдокимов в гостях у «Московской правды» / Игорь Воеводин // Московская правда. — 2012. — 28 мая.
• Евдан Ю. Ярослав Евдокимов пропел «Многая лета» саммиту АТЭС во Владивостоке / Юрий Евдан // PrimaMedia. — 2012. — 28 июня.
• Павлюченко О. Ярослав Евдокимов: «Врать не умею, живу как все» / Олеся Павлюченко // Свеча. — 2012. — 25 июня.
• Кузьмин В. Евдокимов за Дунаем / Валерий Кузьмин // Коммунар. — 2012. — 10 июля.
• Карпач М. О концерте Ярослава Евдокимова в городском дворце культуры / Михаил Карпач // Приамурские Ведомости. Он-лайн газета Хабаровска. — 2012. — 13 июля. ^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Воеводин И. В попутчиках бродяга ветер / Игорь Воеводин // Гудок. — 2012. — 24 августа.
• Желтов П. В наше время такого не было / Павел Желтов // Приазовские степи. — 2012. — 10 октября.
• Ярослав Евдокимов, певец, кумир всех женщин СССР / Почта России. — 2012. — № 12. — С.65.
• В Советском районе Воронежа провели праздничный концерт для ветеранов войны // Коммуна. Инфопортал Воронежа и Воронежской области. — 2013. — 25 января.
• Бонд А. Концерт Ярослава Евдокимова в Зеленоградском ДК / Алекс Бонд // Мобильный репортер. — 2013. — 24 февраля.
• Юдина Д. Ярослав Евдокимов: «Ульяновск — очень чистый город» / Дарья Юдина // Аргументы и факты. — 2013. — 30 апреля.
• Абумова Е. Помнит сердце, не забудет никогда / Елена Абумова // Хакасия. — 2013. — 17 мая.
• В Саранске Госфильмофонд РФ отпраздновал 65-летие / Валентина Зотикова // Российская Газета. — 2014. — 24 июня.Презентация состоялась
• Жителей Советского района Воронежа поздравили с 40-летием со дня его основания // Коммуна. — 2013. — 24 июня.
• Дурнова Т. С наступлением заката / Татьяна Дурнова // Наше время. — 2013. — 13 сентября.
• С юбилеем, Россошь! Фото. Видео // Сайт города Россошь. — 2013. — 15 сентября.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Салтыкова Е. Артист Ярослав Евдокимов рассказал «ОГ» о своих корнях / Елена Салтыкова // Областная газета (Свердловская обл.). — 2013. — 12 ноября.
• Евдокимов нашел украинцев в Уфе // Комсомольская правда. — 2013. — 4 декабря.
• Зверева Н. Ярослав Евдокимов: «Когда я вспоминаю детство, мне хочется пойти перекусить» / Наталья Зверева // Афиша. — 2013. — 16 декабря.
• Васильева В. Музыка, с которой так хочется жить / Валентина Васильева // Вести Стрельны. — 2013. — 26 декабря. — С. 2.
• Зверева Н. Ярослав Евдокимов: «Мне нравятся женщины, которых есть за что жалеть» / Наталья Зверева // Метро74. — 2014. — 14 января.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Евполов Д. Известный певец Ярослав Евдокимов выступил в Барнауле / Дмитрий Евполов // Amic.ru. — 2014. — 15 апреля.
• Евполов Д. Известный певец Ярослав Евдокимов: «Теплее, чем в Барнауле, нигде не принимали» / Дмитрий Евполов // Amic.ru. — 2014. — 16 апреля.
• В Пензенском драмтеатре выступил певец Ярослав Евдокимов // PenzaInform.ru. — 2014. — 3 июня.
• Ярослав Евдокимов в Волгограде пел по заявкам и говорил о смысле жизни // Родной город. — 2014. — 5 июня.
• В Волгограде Ярослав Евдокимов раскрыл секрет счастья // Родной город. — 2014. — 11 июня.
• Брюзгина В. На подтанцовках у Ярослав Евдокимова / Валентина Брюзгина // Куранты-Маяк. — 2013. — 20 июня.
• Карандюк К. Вопрос дня: Что вам особенно памятно? / Кирилл Карандюк // Российская Газета. — 2014. — 18 сентября.
• Марченко И. Кто созидал, создавал и верил… / Инна Марченко // Газета «Наш выбор». — 2014. — 25 сентября.
• Ручников П. С песней по жизни / Петр Ручников // Тверская жизнь. — 2014. — 21 октября.
• Евдокимов исполнит в Челябинске песни с душой и для души // Вечерний Челябинск. — 2015. — 4 февраля.
• Королькова И. «XXI век и война. Это страшно, не должно быть вражды!»: известный певец выступил на тагильской сцене" / Ирина Королькова // TagilCity.ru. — 2015. — 16 февраля.
• В Курске на торжественном собрании к 23 февраля споет Ярослав Евдокимов // Новости Курска от 46ТВ. — 2015. — 20 февраля.
• «Бокситогорский десант» в плену у музыки // Новый путь. — 2015. — 7 апреля.
• Волкова А. Проникновенную встречу нескольких поколений подготовила к празднику Победы Управа Советского района г. Воронежа / Алина Волкова // Экономика и жизнь. Черноземье. — 2015. — 6 мая.
• Егоров С. Денис Глушаков: «Фантазера» ставлю. Но диджеем быть не планирую / Сергей Егоров // Sovsport.ru. — 2015. — 19 сентября., ,
• Ильинский Д. Ярослав Евдокимов: Мама думала, что я женюсь на Ротару / Дмитрий Ильинский // Собеседник RU. — 2015. — 5 ноября.,
• Гончаров М. Чествование тружеников и концерт / Михаил Гончаров // «Родина». Общественно-политическая газета Ивнянского района. — 2015. — 03 октября. Выпуск № 80-81 (9656-9657).
• Вахитов А. Ярослав Евдокимов споет в Уфе свои лучшие песни / Азат Вахитов // МКRU Уфа. — 2015. — 26 ноября.Ярослав Евдокимов споет в Уфе свои лучшие песни
• Лучший голос Белоруссии выступит в Стерлитамаке // Cityopen.ru. — 2015. — 02 декабря. Лучший голос Белоруссии выступит в Стерлитамаке
• Хлапова Н. В Ярославле выступит Ярослав Евдокимов / Наталья Хлапова // Комсомольская правда. — 2015. — 10 декабря.В Ярославле выступит Ярослав Евдокимов
• Куцмус: Теперь нас называют фантазёрами // Официальный сайт ВК «Зенит-Казань». — 2016. — 1 января.Официальный сайт ВК «Зенит-Казань». Куцмус: Теперь нас называют фантазёрамиКуцмус: теперь нас называют фантазёрами
• В Челябинск едет Ярослав Евдокимов // Вечерний Челябинск. — 2016. — 7 апреля.В Челябинск едет Ярослав Евдокимов