Сіон
Сіон (івр. ציון,) — пагорб південно-західної частини Єрусалима. До завоювання Єрусалима царем Давидом там стояла фортеця міста-держави Єрусалим, заснованого євусеями (2 Сам. 5:7). Для євреїв Сіон став символом Єрусалима, сподівань і всієї Землі Обітованої, до якої єврейський народ прагнув з часу розсіяння після руйнування Єрусалимського храму.
Юдаїзм |
---|
![]() ![]() |
|
Громади
|
Конфесії
|
|
|
Святі місця |
Політика
|
|
Сіон — це, згідно з Біблією, також альтернативна назва гори Гермон в Палестині (Втор. 4:48)[1].
Історія
До завоювання Єрусалима царем Давидом, Сіон знаходився у владі євусеїв, які побудували там фортецю (2 Сам. 5:7). Ізраїльському народу до часів Давида не вдавалося заволодіти містом, і воно залишалося для них як пише Книга Суддів (Суд. 19:10-12) «містом чужинців». У ті часи місто перекривало сполучення між південними та північними ізраїльськими племенами. Вже після взяття фортеці Давидом, Сіон отримав ще одну назву — Ір-Давид (Місто Давида; напр. 1 Цар. 8:1). Місто Давида стало місцем перебування царя та політичним центром всього царства. У скелях Сіону були гробниці Давида та інших царів. Пізніше назва Сіон стала включати і пагорб Офел (Іс. 32:14), а іноді і Храмову гору ([[|Йоїл]] 4:17-21). В епоху Хасмонеїв, горою Сіон називали Верхнє місто Єрусалиму[2]. З трьох стін, які оточують Єрусалим, стіна що оточує Сіон, була найдавнішою. Ця територія була обнесена муром вже до I століття н. е.
У сучасному Єрусалимі по хребту Сіону проходить південна стіна Старого міста, побудована турками-османами у XVI столітті. До кінця XIX століття південна частина гори лежала поза містом. На вершині пагорба розташовані Сіонські ворота, що ведуть у Старе місто, перед якими стоїть Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Сіоні.
Див. також
Примітки
- Понимание Писания
- 1 Макк.7: 32-33. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 17 квітня 2012.
Посилання
- Сіон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Сіон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1746. — 1000 екз.
- Tremper Longman, Peter Enns (2008). Tremper Longman, Peter Enns. ed. Dictionary of the Old Testament: wisdom, poetry & writings, Volume 3. InterVarsity Press. p. 936. ISBN 0-8308-1783-2 (англ.)