Єврейська музика

Єврейська музика — побутова, світська і культова музика єврейської діаспори, a також творчість композиторів-євреїв, які пишуть на основі єврейського музичного фольклору. За Старим Завітом жоден особливий випадок у євреїв не обходився без музики. У Єрусалимському Храмі звучала музика. Левіти грали на музичних інструментах. Про це згадується у багатьох псалмах. Коли євреї були змушені (кінець 1-го стол. н. е.) частково покинути Ерец Ісраель («Земля Ізраїля»), то вони взяли з собою також і свою музичну традицію. Із часом почався вплив єврейської музики на музику тих країн, де євреї оселилися і звичайно, що місцева музика також впливала на розвиток музики євреїв. Цей розвиток визначався історичними умовами життя і побуту євреїв. Він увібрав вплив багатьох музичних культур: іранської, арабської, народів Кавказу, європейських країн.

Юдаїзм
Релігія Бог (імена • єдинобожжя) принципи міцва (10 • 613) галаха кашрут пророк месія ґіюр молитва ковчег менора тфілін мезуза філософія етика Кабала мінхаг синагога рабин атеїзм
Тексти Танах (Тора Невіїм Ктувім) Талмуд (Мішна Гемара) Рабіністична література (Мідраш Тосефта) Таргум Мішне Тора Арбаа Турім Шулхан арух Зоар
Етнолінгвістичні групи ашкеназі (литваки) сефарди італкі романіоти мізрахі кочин Бней-Ісраель фалаша дотичні групи  Бней-Анусім лемба караїми кримчаки самаритяни криптоюдеї аравійські євреї суботники
Громади Ізраїль Старий Ішув Ішув 12 племен діаспора Євреї Палестини Європа Австрія Албанія Бельгія Білорусь Болгарія Велика Британія Греція Данія Естонія Іспанія Італія Латвія Литва Молдова Нідерланди Німеччина Польща Португалія Росія Румунія Словаччина Угорщина Україна Франція Чехія Швеція Азія Азербайджан В'єтнам Вірменія Грузія Ємен Індія Індонезія Ірак Іран Китай Кіпр Ліван Сирія Туреччина Узбекистан Філіппіни Японія Африка Алжир Ефіопія Єгипет Зімбабве Лівія Марокко ПАР Туніс Намібія Північна Америка Гаїті Домініканська Республіка Канада Куба Мексика Пуерто-Рико Сальвадор США Ямайка Південна Америка Аргентина Болівія Бразилія Венесуела Гаяна Еквадор Колумбія Парагвай Перу Суринам Уругвай Чилі Австралія і Океанія Австралія Гуам Нова Зеландія Палау Фіджі
Конфесії Талмудичний юдаїзм ашкеназі (литваки) сефарди ортодокси ультра-ортодокси реформісти консерватори караїми гайманоти секуляристи реконструкціоністи хасиди оновленці гуманісти відносини з християнством індуїзмом ісламом
Культура міньян кидушин ніда брит-мила бар(бат)-міцва викуп первістка міква цдака єшива шлюб похорон музика кухня (хошет) гілоні шиддух зівід-хабад зірка Давида
Календар свята шабат Рош Гашана Йом-Кіпур Суккот Сімхат Тора Песах Шавуот Ханука Ту-бішват Пурім Лаг ба-Омер Девяте ава Йом га-Шоа
Мови Іврит (біблійний іврит) їдиш єврейсько-грецька єврейсько-іранська джуурі ладино бухорі кнааніт єврейсько-арамейська єврейсько-арабська
Історія Палестина хронологія лідери давня історія Юдейське царство Єрусалимський Храм Вавилонський полон Ассирійський полон Перська Юдея Хасмонеї Синедріон схизма фарисеї елліністичний юдаїзм Юдейські війни Візантійська імперія Середньовіччя Золота доба сабатианство хаскала емансипація антисемітизм антиюдаїзм переслідування Голокост Ізраїль Алія Баал-тешува арабо-ізраїльський конфлікт
Святі місця Земля Ізраїльська Єрусалим (в юдаїзмі історія Оливкова гора Сіон Храмова гора Стіна плачу) Синай Печера Махпела Могила Рахелі Могила Йосипа Хеврон Цфат Тверія
Політика Політика Ізраїлю Агуда Бунд фемінізм ліві / праві сіонізм (загальний зелений соціалістичний нео релігійний ревізіонізм)
Категорія • портал • проєкт

Приблизно від середньовіччя починається інтенсивне проникнення єврейських тем у християнську музику (напр. твори Г. Шютца, да Палестрини чи О. ді Лассо). У той самий час у традиційній синагогальній музиці з'являються твори, написані у європейській манері (С. Россі).

У новий час, коли євреї отримали у багатьох країнах Європи повні громадянські права, у деяких країнах (напр. Німеччина, Австрія) з'являються композитори, які не були євреями, але писали музику для синагоги (напр. Ф. Шуберт, Псалом 92). У той самий час і серед єврейських музикантів є автори, що пишуть синагогальну музику у європейському стилі (І. Оффенбах, батько Ж. Оффенбаха, С. Зульцер, Л. Левандовський, С. Наумбург). Окрім того, ще від 16—17 століть відокремлюються так звані «Клезмер» або «Клезморім» (іврит): народні музиканти, що грають на святах, весіллях тощо. Як правило такі ансамблі складаються з 3—5 музикантів (скрипка, барабан, цимбали, контрабас). Клезмери грають веселі мелодії, нігуни (класичні наспіви). Ця музика відрізняється багатством мелодійної орнаментики, насичена специфічною ритмікою, що несе в собі відгомін мовних інтонацій усної традиції речитативного виконання уривків з Біблії (так звана юбілляція), повних напруженої, екстатичної емоційності.