Європейська система центральних банків
Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) — система до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена передусім для забезпечення стабільності цін. Розробляє і проводить узгоджену валютну політику країн учасниць та закордонні валютні операції, а також розрахункові операції в межах платіжного балансу, затверджує банкноти, надає відповідні консультації та ін. Створена згідно з умовами Маастрихтського договору.
Європейський Союз |
Це одна із статей, що входять до серії: |
Внутрішня політика
|
|
Опис
ЄСЦБ — відносно незалежна, що виявляється передусім у неможливості примусу з боку урядів щодо покриття ними зовнішніх і внутрішніх боргів. Діяльність ЄСЦБ ґрунтується принципах саморегулювання (співвідношення попиту і пропозиції на валютні ресурси, дотримання вимог вільної конкуренції тощо) і державного та наддержавного регулювання економіки. Про результати своєї діяльності ЄСЦБ звітує перед Комісією ЄС, Радою ЄС та Європарламентом.
Процедури ухвалювання рішень в Європейській монетарній системі (ЄМС) варіюються залежно від питання:
- карбування монет у країнах-членах — процедура співпраці після консультацій з Європейським центральним банком (ЄЦБ);
- формулювання керівних положень щодо політики обмінного курсу — Рада ухвалює рішення кваліфікованою більшістю за рекомендацією ЄЦБ або Комісії після консультації з ЄЦБ;
- застосування заходів, передбачених статутом Європейської системи центральних банків, а також умов, за яких ЄЦБ має право стягувати штрафи — Рада вирішує кваліфікованою більшістю за рекомендацією ЄЦБ і після консультацій з Європейським Парламентом та Комісією;
- технічні зміни до Статуту ЄСЦБ — Рада вирішує кваліфікованою більшістю за рекомендацією ЄЦБ і після консультацій з Комісією за згоди Європейського Парламенту;
- обмінний курс євро відносно валют третіх країн (за межами ЄС) — Рада ухвалює одностайно за рекомендацією ЄЦБ або Комісії після консультацій з Європейським Парламентом.