Індекс екологічної ефективності

Індекс екологічної ефективності (EPI від англ. Environmental Performance Index) — це метод кількісної оцінки та порівняльного аналізу показників екологічної політики держав світу. EPI ранжує країни за результативністю в декількох категоріях, які об'єднуються в дві групи: життєздатність екосистеми і екологічне здоров'я[1]. Індекс публікується раз на два роки.

Історія

Центр екологічної політики та права при Єльському університеті (англ. Yale Center for Environmental Law and Policy) спільно з Колумбійським університетом і Всесвітнім економічним форумом розробляв міжнародні індекси екологічної стійкості більше десятиліття. У 2000 році спільними зусиллями був опублікований попередник EPI Індекс екологічної стійкості. У той час уряди по всьому світу намагалися скоригувати свої політичні курси з урахуванням концепції сталого розвитку. Декларація тисячоліття, прийнята раніше в 2000 році, сформулювала всеосяжне бачення поліпшення якості життя в країнах, що розвиваються. Хоча однією з цілей декларації названа екологічна стійкість, не було вказано жодного кількісного показника, до якого слід прагнути. Індекс екологічної стійкості намагався заповнити цю прогалину.

Індекс екологічної стійкості був першою спробою оцінити країни за кількома критеріями екологічної стійкості, в тому числі запасах природних ресурсів, рівнем забруднення в минулому і сьогоденні, заходах захисту довкілля. Проте дуже велика кількість показників оцінювання і нечітке визначення екологічної стійкості не дозволили індексу екологічної стійкості стати прагматичним інструментом для визначення пріоритетів у політиці. Враховуючи це, команда з Єльського і Колумбійського університетів в 2006 році розробила індекс екологічної ефективності, в якому припинилися спроби виміряти стійкість, а замість цього оцінюється ефективність. EPI зосереджується на поточній політиці та її наслідках. Звіти виходили кожні два роки (у 2008, 2010, 2012).

Методологія

Методологія індексу була розроблена так, щоб держави могли порівнювати власні успіхи і недоліки з іншими країнами. Порівняння проводилося за 16 показниками (в індексі екологічної стійкості було 76) з шести категорій політики, об'єднаних у дві всеосяжні екологічні групи: 1) зниження навантаження довкілля на здоров'я людини; 2) забезпечення життєздатності екосистем і розумного використання природних ресурсів.

EPI еволюціонує з кожним новим звітом. І в 2008, і в 2010 році способи розрахунку індексу зазнавали змін. Тому між рейтингами немає прямої кореляції, не можна відстежити зміни у стані довкілля в часі. Разом із звітом 2012 р. був опублікований тенденційний індекс екологічної ефективності. Він ранжирує країни за їх екологічними досягненнями за останнє десятиліття. Тенденційний EPI показує, в яких країнах поліпшується екологічна обстановка з плином часу, а в яких погіршується.

Звіт 2012 р., як і попередні, базується на двох великих групах показників: життєздатності екосистеми (управління природними ресурсами) та екологічному здоров'ї, що оцінює вплив довкілля на здоров'я людини. У цих групах розподілені десять напрямів чи політичних категорій:

Кожна політична категорія складається з одного або декількох індикаторів (у звіті 2012 р. їх 22). Всі критерії оцінювання можуть бути представлені таблицею. У дужках вказано відносну вагу (вклад) показника в підсумковому результаті.

По кожному індикатору країна отримує бали. Кількість балів залежить від позиції держави в межах діапазону, що задається гіршою за цим індикатором країною (відносний нуль на стобальній шкалі) і бажаною метою (еквівалент ста балів). Бажана мета може встановлюватися на основі міжнародних договорів; стандартів, визначених міжнародними організаціями; професійного висновку, що відображає науковий консенсус, або інших джерел.

Категорії індексу екологічної ефективності 2012
Група
Екологічне здоров’я (30 %)
Політичні категорії
Екологічне здоров’я (15 %)
Забруднення повітря, що впливає на здоров’я (7,5 %)
Вода (ефект на здоров’я людини) (7,5 %)
Індикатори 1. Детяча смертність (15 %) 2. Тверді частки (3,75 %) 4. Доступ до санітарії (3,75 %)
3. Забруднення повітря у приміщеннях (3,75 %) 5. Доступ до питної води (3,75 %)
Група
Життєздатність екосистеми (70 %)
Політичні категорії
Повітря (ефект на екосистему) (8,75 %)
Водні ресурси (ефект на екосистему) (8,75 %)
Біорізноманітність (17,5 %)
Індикатори 6. SO2 на душу населення (4,38 %) 8. Зміни якості води (8,75 %) 9. Охорона довкілля (4,38 %)
7. Відношення SO2 до ВВП (4,38 %) 10. Захист біому (8,75 %)
11. Морські охоронюванні райони (4,38 %)
Політичні категорії
Сільське господарство (5,83 %)
Ліс (5,83 %)
Рибна ловля (5,83 %)
Індикатори 12. Сільськогосподарські субсидії (3,89 %) 14. Запас лісу на корню (1,94 %) 17. Рибальство на прибережному шельфі (2,92 %)
13. Регулювання пестицидів (1,94 %) 15. Зміни площі лісів (1,94 %) 18. Експлуатація рибних ресурсів (2,92 %)
16. Втрата лісового покриву (1,94 %)
Політична категорія
Зміна клімату і енергетика (17,5 %)
Індикатори 19. CO2 на душу населення (6,13 %)
20. Відношення CO2 до ВВП (6,13 %)
21. Кількість CO2 на кіловатт-год (2,63 %)
22. Відсоток відновлюваної електрики в загальній виробленій електриці(2,63 %)
Індекс екологічної ефективності за 2012 р.
РейтингКраїнаІндекс
1Швейцарія76.69
2Литва70.37
3Норвегія69.92
4Люксембург69.2
5Коста-Рика69.03
6Франція69
7Австрія68.92
8Італія68.9
9Велика Британія68.82
10Швеція68.82
11Німеччина66.91
12Словаччина66.62
13Ісландія66.28
14Нова Зеландія66.05
15Албанія65.85
16Нідерланди65.65
17Латвія65.5
18Чехія64.79
19Фінляндія64.44
20Хорватія64.16
21Данія63.61
22Польща63.47
23Японія63.36
24Бельгія63.02
25Малайзія62.51
26Бруней62.49
27Колумбія62.33
28Словенія62.25
29Тайвань62.23
30Бразилія60.9
31Еквадор60.55
32Іспанія60.31
33Греція60.04
34Таїланд59.98
35Нікарагуа59.23
36Ірландія58.69
37Канада58.41
38Непал57.97
39Панама57.94
40Габон57.91
41Португалія57.64
42Філіппіни57.4
43Південна Корея57.2
44Кіпр57.15
45Угорщина57.12
46Уругвай57.06
47Грузія56.84
48Австралія56.61
49Сполучені Штати Америки56.59
50Куба56.48
50Аргентина56.48
52Сингапур56.36
53Болгарія56.28
54Естонія56.09
55Шрі-Ланка55.72
56Венесуела55.62
57Замбія55.56
58Чилі55.34
59Камбоджа55.29
60Єгипет55.18
61Ізраїль54.64
62Болівія54.57
63Ямайка54.36
64Танзанія54.26
65Білорусь53.88
66Ботсвана53.74
67Кот-д'Івуар53.55
68Зімбабве52.76
69М'янма52.72
70Ефіопія52.71
71Гондурас52.54
72Домінікана52.44
73Парагвай52.4
74Індонезія52.29
75Сальвадор52.08
76Гватемала51.88
77Об'єднані Арабські Емірати50.91
78Намібія]50.68
79В'єтнам50.64
80Бенін50.38
81Перу50.29
82Саудівська Аравія49.97
83Кенія49.28
84Мексика49.11
85Того48.66
86Алжир48.56
87Мальта48.51
88Румунія48.34
89Мозамбік47.82
90Ангола47.57
91Гана47.5
92Демократична Республіка Конго47.49
93Вірменія47.48
94Ліван47.35
95Конго47.18
96Тринідад і Тобаго47.04
97Північна Македонія46.96
98Сенегал46.73
99Туніс46.66
100Катар46.59
101Киргизстан46.33
102Україна46.31
103Сербія46.14
104Судан46
105Марокко45.76
106Росія45.43
107Монголія45.37
108Молдова45.21
109Туреччина44.8
110Оман44
111Азербайджан43.11
112Камерун42.97
113Сирія42.75
114Іран42.73
115Бангладеш42.55
116Китай42.24
117Йорданія42.16
118Гаїті41.15
119Нігерія40.14
120Пакистан39.56
121Таджикистан38.78
122Еритрея38.39
123Лівія37.68
124Боснія і Герцеговина36.76
125Індія36.23
126Кувейт35.54
127Ємен35.49
128Південна Африка34.55
129Казахстан32.94
130Узбекистан32.24
131Туркменістан31.75
132Ірак25.32

Див. також

Джерела

Ресурси Інтернету

Примітки

  1. За визначенням ВООЗ, екологічне здоров'я — ті сторони громадського здоров'я, які визначаються станом довкілля; теорія і практика оцінювання факторів довкілля, здатних впливати на здоров'я.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.