Ацетилцистеїн

Ацетилцистеїн — синтетичний препарат, що за хімічною структурою є похідним амінокислоти цистеїну та належить до групи муколітиків та відхаркувальних препаратів. Механізм дії препарату полягає у деполімеризації та руйнуванні кислих мукополісахаридів бронхіального секрету; стимуляції синтезу секрету бокаловидних клітин епітелію дихальної системи, який має здатність до лізису гною, фібрину та згустків крові. Усі ці ефекти в сумі забезпечують розрідження мокротиння та полегшення його відходження із дихальних шляхів.[8][9] Недоліком ацетилцистеїну є той факт, що при надмірному розрідженні мокротиння, надмірному застосуванні муколітичних засобів, порушенні дозування препарату або одночасному застосуванні протикашльових засобів (особливо у дітей раннього віку)[10] може спостерігатися синдром «затоплення» або «заболочування» легень, при якому спостерігається накопичення мокротиння у дихальних шляхах із порушенням її відходження у зв'язку із пригніченням кашльового рефлексу.[5][9] Ацетилцистеїн має непряму антиоксидантну дію, що пов'язана із збільшенням синтезу антиоксидантної сполуки — глутатіону[8][11], а також має пряму захисну дію на клітини організму від дії вільних радикалів.[2][8] Глутатіон є одним із факторів захисту клітин від ендогенних та екзогенних токсичних речовин (оксидів азоту, сірки та інших речовин, у тому числі тих, що входять до складу тютюнового диму), нейтралізуючи ці фактори за рахунок сульфгідрильної групи цистеїну (в тому числі пошкодження, які викликані вдиханням тютюнового диму).[12] Ацетилцистеїн має властивості неспецифічного антитоксичного препарату, що поєднує властивості неспецифічного токсикотропного препарату (речовини, що вступає у фізико-хімічну взаємодію з молекулами токсичних речовин) та неспецифічного токсикокінетичного препарату (речовини, яка збільшує швидкість розпаду токсичної речовини в організмі). Ці властивості ацетилцистеїну дають можливість застосовувати препарат при отруєнні парацетамолом, альдегідами, фенолами та іншими токсичними сполуками.[2][3] В літературі описані випадки успішного застосування ацетилцистеїну при отруєннях дихлоретаном, сполуками миш'яку та блідою поганкою.[10] Окрім цього, антиоксидантна дія ацетилцистеїну має вплив на продукцію бронхіального слизу, що забезпечує мукорегуляторний ефект препарату.[8] У літературі описана також антиоксидантна та протизапальна дія ацетилцистеїну при експериментальному застосуванні препарату при пародонтиті у щурів.[13] Ацетилцистеїн має здатність уповільнювати еластолітичну деструкцію легеневої тканини та розвиток емфіземи легень[14][4], що є наслідком захисту від руйнування антипротеаз (у тому числі α1-антитрипсину)[8], а при тривалому застосуванні (більше 8 тижнів) сприяє позитивній динаміці показників ФЗД у хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень (переважно у хворих із середньоважким перебігом захворювання).[11][12] Слід зазначити, що ацетилцистеїн, на відміну від деяких інших відхаркувальних препаратів (амброксолу та бромгексину), несумісний при одночасному застосуванні з антибіотиками (собливо бета-лактамними та тетрациклінами), особливо при сумісному застосуванні в небулайзері, а при пероральному прийомі різниця у часі прийому ацетилцистеїну та антибіотиків повинна становити не менше 2 годин.[15][5] У літературі описанв власна бактерицидна активність ацетилцистеїну проти Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Staphylococcus epidermidis та Klebsiella pneumoniae[16][4] та противірусна активність проти вірусу грипу типу А.[17] Описано також використання ацетилцистеїну для розрідження та знезараження мокротиння при роботі з матеріалом, взятим для виявлення мікобактерій.[18] У літературі описано також імуностимулюючий ефект ацетилцистеїну при застосуванні у хворих на СНІД[2][10], а також посилення дії інтерферону при одночасному застосуванні ацетилцистеїну у хворих гепатитом С.[2] Проводяться дослідження можливості використання ацетилцистеїну при шизофренії, біполярному розладі, обсесивно-компульсивному розладі, аутизмі, інтоксикації психоактивними речовинами та лудоманії.[19][20][21] Проводяться дослідження можливості застосування ацетилцистеїну при хворобі Альцгеймера та паркінсонізмі.[2][19] Ацетилцистеїн має також нефропротективний ефект, що доведено використанням цього лікарського засобу при індукованій радіоконтрастними препаратами нефропатії[22], індукованого циклофосфамідом геморагічного циститу[23][24], а також при хронічній кадмійасоційованій нефротоксичності та зниженням нефротоксичності циклоспорину при профілактичному застосуванні ацетилцистеїну.[2]

Ацетилцистеїн застосовується при гострих та хронічних захворюваннях дихальної системи, що пов'язані з порушеннями бронхіальної секреції — гострий та хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїти, ларингіти, синусити, пневмонії, бронхіальна астма, бронхіоліт, муковісцидоз легень як у дорослих[3], так і дітей[9]; для промивання дихальних шляхів при проведенні бронхоскопії; для профілактики та лікування ускладнень дихальної системи після проведення операцій, а також після проведення інтратрахеального наркозу.[6] Ацетилцистеїн застосовується як антидот при отруєнні парацетамолом.[8][9]

При застосуванні ацетилцистеїну можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

• Алергічні реакції — нечасто (0,1—1%) висипання на шкірі, свербіж шкіри, екзема, кропив'янка, гарячка; дуже рідко (менше 0,01%) синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла.
• З боку травної системи — нечасто (0,1—1%) нудота, блювання, сухість у роті, диспепсія, біль у животі, неприємний запах із рота, діарея.
• З боку дихальної системи — рідко (0,01—0,1%) диспное, ринорея, бронхоспазм, носова кровотеча; при інгаляційному застосуванні може спостерігатися рефлекторний кашель, подразнення дихальних шляхів, риніт, стоматит.
• З боку нервової системи — рідко (0,01—0,1%) головний біль, шум у вухах.
• З боку серцево-судинної системи — нечасто (0,1—1%) тахікардія, артеріальна гіпотензія.
• Зміни в лабораторних аналізах — дуже рідко (на фоні застосування високих доз препарату) подовження протромбінового часу, анемія.
• Місцеві реакції — припікання у місці внутрішньом'язового введення, гіперемія та припікання у місці внутрішньовенного введення.[3][25]

Ацетилцистеїн протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при загостенні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки при кровохарканні та легеневій кровотечі.[3] З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми[25], печінковій та нирковій недостатності, захворюваннях надниркових залоз.[4] Ацетилцистеїн не застосовується разом із протикашльовими препаратами у зв'язку із можливістю застою мокротиння на фоні пригнічення кашльового рефлексу.[10] В Україні ацетилцистеїн не має обмежень по застосуванні у дітей раннього віку, але у новонароджених препарат застосовується виключно по життєвих показах.[3]

Ацетилцистеїн випускається у вигляді таблеток по 0,1; 0,2 та 0,6 г; гранул для приготування 2% розчину для прийому всередину в пакетиках по 0,2 і 0,6 г; 20% розчину для інгаляцій в ампулах по 5 і 10 мл; 5% розчину для ін'єкцій у ампулах по 10 мл і 10% — по 2 та 3 мл.[6] Ацетилцистеїн разом із тіамфеніколом є складовою частиною препарату «Флуімуцил антибіотик».[26][5] Разом із туаміногептаном ацетилцистеїн входить до складу комбінованого препарату «Ринофлуімуцил».[27] Ацетилцистеїн разом із амброксолом входить до складу комбінованого препарату «Хелпекс бриз».[8]

• Ацетилцистеїн (ін'єкц.) на сайті mozdocs.kiev.ua
• Ацетилцистеїн (порош.) на сайті mozdocs.kiev.ua
• Ацетилцистеїн на сайті rlsnet.ru (рос.)
• Ацетилцистеїн на сайті pharmencyclopedia.com.ua