Ацетилцистеїн

Ацетилцистеїн (англ. acetylcysteine, лат. acetylcysteinum), також N-ацетилцистеїн[2], N-ацетил-L-цистеїн[3] — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним амінокислоти L-цистеїну[4] та належить до групи муколітичних і відхаркувальних препаратів, що застосовується перорально, парентерально[2][3] та інгаляційно.[5][6] Уперше ацетилцистеїн синтезовано в Німеччині у лабораторії компанії «Hexal Pharma» (що натепер є частиною концерну «Sandoz») у 80-х роках ХХ століття, та уперше схвалений для застосування під торговою назвою «АЦЦ».[7]

Препарати ацетилцистеїну для парентерального введення
(Інгаміст та Флуімуцил).
Ацетилцистеїн
Систематизована назва за IUPAC
(2R)-2-acetamido-3-sulfanylpropanoic acid
Класифікація
ATC-код R05CB01
PubChem 2442
CAS 7218-04-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C5H9NO3S 
Мол. маса 163,195 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 10% (перор.), 100% (парент.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 1—2 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ІНГАМІСТ,
ТОВ«Юрія-Фарм»,Україна
UA/14062/01/01
20.11.2014-20/11/2019
АЦЦ® 200,
«Салютас Фарма ГмбХ»/«Ліндофарм ГмбХ»,Німеччина
UA/2031/02/01
22.06.2012-22.06.2017
АЦЕСТАД,
«СТАДА Арцнайміттель АГ»,Німеччина
UA/1659/02/01
29.12.2014-29.12.2019
[1]

Фармакологічні властивості

Ацетилцистеїн — синтетичний препарат, що за хімічною структурою є похідним амінокислоти цистеїну та належить до групи муколітиків та відхаркувальних препаратів. Механізм дії препарату полягає у деполімеризації та руйнуванні кислих мукополісахаридів бронхіального секрету; стимуляції синтезу секрету бокаловидних клітин епітелію дихальної системи, який має здатність до лізису гною, фібрину та згустків крові. Усі ці ефекти в сумі забезпечують розрідження мокротиння та полегшення його відходження із дихальних шляхів.[8][9] Недоліком ацетилцистеїну є той факт, що при надмірному розрідженні мокротиння, надмірному застосуванні муколітичних засобів, порушенні дозування препарату або одночасному застосуванні протикашльових засобів (особливо у дітей раннього віку)[10] може спостерігатися синдром «затоплення» або «заболочування» легень, при якому спостерігається накопичення мокротиння у дихальних шляхах із порушенням її відходження у зв'язку із пригніченням кашльового рефлексу.[5][9] Ацетилцистеїн має непряму антиоксидантну дію, що пов'язана із збільшенням синтезу антиоксидантної сполуки глутатіону[8][11], а також має пряму захисну дію на клітини організму від дії вільних радикалів.[2][8] Глутатіон є одним із факторів захисту клітин від ендогенних та екзогенних токсичних речовин (оксидів азоту, сірки та інших речовин, у тому числі тих, що входять до складу тютюнового диму), нейтралізуючи ці фактори за рахунок сульфгідрильної групи цистеїну (в тому числі пошкодження, які викликані вдиханням тютюнового диму).[12] Ацетилцистеїн має властивості неспецифічного антитоксичного препарату, що поєднує властивості неспецифічного токсикотропного препарату (речовини, що вступає у фізико-хімічну взаємодію з молекулами токсичних речовин) та неспецифічного токсикокінетичного препарату (речовини, яка збільшує швидкість розпаду токсичної речовини в організмі). Ці властивості ацетилцистеїну дають можливість застосовувати препарат при отруєнні парацетамолом, альдегідами, фенолами та іншими токсичними сполуками.[2][3] В літературі описані випадки успішного застосування ацетилцистеїну при отруєннях дихлоретаном, сполуками миш'яку та блідою поганкою.[10] Окрім цього, антиоксидантна дія ацетилцистеїну має вплив на продукцію бронхіального слизу, що забезпечує мукорегуляторний ефект препарату.[8] У літературі описана також антиоксидантна та протизапальна дія ацетилцистеїну при експериментальному застосуванні препарату при пародонтиті у щурів.[13] Ацетилцистеїн має здатність уповільнювати еластолітичну деструкцію легеневої тканини та розвиток емфіземи легень[14][4], що є наслідком захисту від руйнування антипротеаз (у тому числі α1-антитрипсину)[8], а при тривалому застосуванні (більше 8 тижнів) сприяє позитивній динаміці показників ФЗД у хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень (переважно у хворих із середньоважким перебігом захворювання).[11][12] Слід зазначити, що ацетилцистеїн, на відміну від деяких інших відхаркувальних препаратів (амброксолу та бромгексину), несумісний при одночасному застосуванні з антибіотиками (собливо бета-лактамними та тетрациклінами), особливо при сумісному застосуванні в небулайзері, а при пероральному прийомі різниця у часі прийому ацетилцистеїну та антибіотиків повинна становити не менше 2 годин.[15][5] У літературі описанв власна бактерицидна активність ацетилцистеїну проти Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Staphylococcus epidermidis та Klebsiella pneumoniae[16][4] та противірусна активність проти вірусу грипу типу А.[17] Описано також використання ацетилцистеїну для розрідження та знезараження мокротиння при роботі з матеріалом, взятим для виявлення мікобактерій.[18] У літературі описано також імуностимулюючий ефект ацетилцистеїну при застосуванні у хворих на СНІД[2][10], а також посилення дії інтерферону при одночасному застосуванні ацетилцистеїну у хворих гепатитом С.[2] Проводяться дослідження можливості використання ацетилцистеїну при шизофренії, біполярному розладі, обсесивно-компульсивному розладі, аутизмі, інтоксикації психоактивними речовинами та лудоманії.[19][20][21] Проводяться дослідження можливості застосування ацетилцистеїну при хворобі Альцгеймера та паркінсонізмі.[2][19] Ацетилцистеїн має також нефропротективний ефект, що доведено використанням цього лікарського засобу при індукованій радіоконтрастними препаратами нефропатії[22], індукованого циклофосфамідом геморагічного циститу[23][24], а також при хронічній кадмійасоційованій нефротоксичності та зниженням нефротоксичності циклоспорину при профілактичному застосуванні ацетилцистеїну.[2]

Фармакодинаміка

Ацетилцистеїн добре всмоктується та розподіляється в організмі як після перорального, так і після парентерального застосування, але біодоступність препарату складає лише 10% при пероральному застосуванні у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку[10], при парентеральному застосуванні біодоступність препарату 100%. Максимальна концентрація в крові ацетилцистеїну досягається протягом 1—3 годин.[3] Найвищі концентрації ацетилцистеїну досягаються у легенях (у тому числі у бронхіальному секреті), печінці та нирках.[9] Ацетилцистеїн у помірній кількості (близько 50%) зв'язується з білками крові.[10] Ацетилцистеїн проникає через плацентарний бар'єр та може накопичуватися в амніотичній рідині.[3] Метаболізується препарат у печінці з утворенням як активних (цистеїн), так і неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, диацетилцистеїн.[10][9] Виводиться ацетилцистеїн з організму із сечею у вигляді неактивних метаболітів.[9][10] Період напіввиведення препарату складає 1 година[3][6], при печінковій недостатності цей час може збільшуватися до 8 годин.[3][10]

Показання до застосування

Ацетилцистеїн застосовується при гострих та хронічних захворюваннях дихальної системи, що пов'язані з порушеннями бронхіальної секреції — гострий та хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїти, ларингіти, синусити, пневмонії, бронхіальна астма, бронхіоліт, муковісцидоз легень як у дорослих[3], так і дітей[9]; для промивання дихальних шляхів при проведенні бронхоскопії; для профілактики та лікування ускладнень дихальної системи після проведення операцій, а також після проведення інтратрахеального наркозу.[6] Ацетилцистеїн застосовується як антидот при отруєнні парацетамолом.[8][9]

Побічна дія

При застосуванні ацетилцистеїну можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

Протипокази

Ацетилцистеїн протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при загостенні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки при кровохарканні та легеневій кровотечі.[3] З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми[25], печінковій та нирковій недостатності, захворюваннях надниркових залоз.[4] Ацетилцистеїн не застосовується разом із протикашльовими препаратами у зв'язку із можливістю застою мокротиння на фоні пригнічення кашльового рефлексу.[10] В Україні ацетилцистеїн не має обмежень по застосуванні у дітей раннього віку, але у новонароджених препарат застосовується виключно по життєвих показах.[3]

Форми випуску

Ацетилцистеїн випускається у вигляді таблеток по 0,1; 0,2 та 0,6 г; гранул для приготування 2% розчину для прийому всередину в пакетиках по 0,2 і 0,6 г; 20% розчину для інгаляцій в ампулах по 5 і 10 мл; 5% розчину для ін'єкцій у ампулах по 10 мл і 10% — по 2 та 3 мл.[6] Ацетилцистеїн разом із тіамфеніколом є складовою частиною препарату «Флуімуцил антибіотик».[26][5] Разом із туаміногептаном ацетилцистеїн входить до складу комбінованого препарату «Ринофлуімуцил».[27] Ацетилцистеїн разом із амброксолом входить до складу комбінованого препарату «Хелпекс бриз».[8]

Примітки

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. http://www.umj.com.ua/article/2351/antioksidantnye-i-antitoksicheskie-svojstva-acetilcisteina
  3. http://compendium.com.ua/akt/65/3298/acetylcysteinum (рос.)
  4. http://www.lvrach.ru/2014/10/15436076 (рос.)
  5. http://www.rmj.ru/articles_4475.htm Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  6. " "Ацетилцистеин в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  7. http://www.hexal.de/unternehmen/hexal-auf-einen-blick/ (нім.)
  8. http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/upj/12/pdf12-4/55.pdf
  9. http://www.pharmateca.ru/ru/archive/article/13011 (рос.)
  10. http://www.rmj.ru/articles_8955.htm Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  11. http://www.mif-ua.com/archive/article/9642
  12. http://health-ua.com/articles/3404.html (рос.)
  13. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Medns_2014_2_7.pdf
  14. http://xrumer.rmj.ru/articles_4457.htm Архівовано 4 жовтня 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  15. http://www.rlsnet.ru/fg_index_id_38.htm (рос.)
  16. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3251652/ (англ.)
  17. Geiler J, Michaelis M, Naczk P, Leutz A, Langer K, Doerr HW, Cinatl J (2010). N-acetyl-L-cysteine (NAC) inhibits virus replication and expression of pro-inflammatory molecules in A549 cells infected with highly pathogenic H5N1 influenza A virus. Biochem. Pharmacol. 79 (3): 413–20. PMID 19732754. doi:10.1016/j.bcp.2009.08.025. (англ.)
  18. Buijtels, PC; Petit, PL (2005). Comparison of NaOH-N-acetyl cysteine and sulfuric acid decontamination methods for recovery of mycobacteria from clinical specimens. Journal of Microbiological Methods 62 (1): 83–88. PMID 15823396. doi:10.1016/j.mimet.2005.01.010. (англ.)
  19. Dean, O; Giorlando, F; Berk, M (Mar 2011). N-acetylcysteine in psychiatry: current therapeutic evidence and potential mechanisms of action.. Journal of psychiatry & neuroscience : JPN 36 (2): 78–86. PMC 3044191. PMID 21118657. doi:10.1503/jpn.100057. (англ.)
  20. Berk, M; Malhi, GS; Gray, LJ; Dean, OM (May 2013). The promise of N-acetylcysteine in neuropsychiatry.. Trends in Pharmacological Sciences 34 (3): 167–77. PMID 23369637. doi:10.1016/j.tips.2013.01.001. (англ.)
  21. Samuni, Y; Goldstein, S; Dean, OM; Berk, M (August 2013). The chemistry and biological activities of N-acetylcysteine.. Biochimica et Biophysica Acta 1830 (8): 4117–29. PMID 23618697. doi:10.1016/j.bbagen.2013.04.016. (англ.)
  22. Tepel M, van der Giet M, Schwarzfeld C, Laufer U, Liermann D, Zidek W (2000). Prevention of radiographic-contrast-agent-induced reductions in renal function by acetylcysteine. N. Engl. J. Med. 343 (3): 180–4. PMID 10900277. doi:10.1056/NEJM200007203430304. (англ.)
  23. Palma PC, Villaça Júnior CJ, Netto Júnior NR (1986). N-acetylcysteine in the prevention of cyclophosphamide induced haemorrhagic cystitis. Int Surg 71 (1): 36–7. PMID 3522468. (англ.)
  24. http://emedicine.medscape.com/article/2056130-treatment#aw2aab6b5b4 (англ.)
  25. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/10 (рос.)
  26. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=32292
  27. http://www.vidal.ru/drugs/rinofluimucil__1690 (рос.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.