Бутрінті (національний парк)

Центральна частина озера Буфі вільна від плавнів — хороше місце для укриття та годування різних видів птахів.

Завдяки різноманітним геологічним і гідрологічним умовам і мозаїчному розподілу різних типів ареалів, місце розташування парку також є однією з основних причин великої різноманітності тварин і рослин. Фітогеографічно парк потрапляє в екорегіон іллірійських листопадних лісів палеарктичної екозони субтропічних лісів. Наявність води у формах річок, озер та водно-болотних угідь, під впливом конфігурації місцевості, має великий вплив на біорізноманіття цієї території. Флора парку складається з більш ніж 800 до 900 видів, які становлять 27 % від загальної кількості видів у Албанії.[9]

Типове оселище на озері Бутрінті і каналі Віварі.

Дрібні берегові лагуни мають скелясте дно з численними мідієвими, а глибина води вище, ніж в інших районах.[9] Вони покриті густими заростями очерету і рогозу.[9] Тут також можна зустріти підводні луки з камкою і рупією. У межах археологічних розкопок і на південних і східних схилів Сотіра, більшу частину території займають вічнозелені ліси.[9] Крім того, тутешня екосистема вертикально розділена на три окремі зони рослинності. Верхній рівень дерев складється здебільшого з дуба кам'яного і лавра благородного, які переважають над іншими рослинами, включаючи берест, ясен вузьколистий і дуби виду Quercus macrolepis. Кущовий рівень представлений ожиною виду Rubus ulmifolius, глодом одноматочковим, шипшиною вічнозеленою, звичайним плющом і ломиносом виду Clematis viticella. На трав'яному рівні переважають холодок лікарський, підмаренник м'який, пшінка весняна і плакун верболистий.

Посідонія океанічна переважно поширена вздовж морського дна прибережної зони, від мису Стілло до каналу Кука, тоді як морська трава Cymodocea nodosa і камка мала широко знаходяться вздовж гирла річці Павлло.[9] Вздовж скель солона і скеляста місцевість спричинили зменшення або погіршення різноманіття флори, яке тепер складається з таких видів, як критмій морський, пирійник і Limbarda crithmoides.[9]

Афаліна звичайна часто зустрічається у водах Бутрінті і однієї з головних визначних пам'яток парку.

Парк містить різноманітну фауну з більш ніж 400 видами, які розподілені по місцях проживання та екосистемах парку. Щонайменше 39 видів ссавців, 246 видів птахів, 25 видів плазунів, 10 видів земноводних і 105 видів риб були помічені в межах території парку.

Парковий ліс і маквіс є важливими притулками для 39 видів ссавців, з яких 14 видів вважаються як види під загрозою вимирання.[10] Куниця кам'яна процвітає по краях лісу, а також на відкритих схилах парку. Шакал і лисиця зазвичай знаходяться в поле, харчуючись в основному дрібними гризунами, тоді як вовк зустрічається тільки взимку. Видатною є присутність видри річкової, що зустрічається в потоках і озерах, захищених міжнародними конвенціями.[11]

Прибережні води навколо парку відвідують дельфінові, такі як афаліна звичайна, дельфін білобокий і іноді дельфін родини Stenella coeruleoalba.[10][12] Парк забезпечує одне з останніх оселищ для зникаючого тюленя-монаха звичайного, який присутній в скелях і печерах парку.[13][14][15] Морські черепахи не є такімии рідкісними у неглибоких прибережних водах парку.[10] Є тут також два види морських черепах, такі як довгоголова морська черепаха і шкіряста черепаха, які зазначені під загрозою або під загрозою з боку державних органів.[12][16]

Болотна черепаха європейська часто зустрічається у вологих і сухих районах парку.

Парк багатий на птахів з більш ніж 246 видів, що мешкають на різних територіях.[10] Багато хто з цих птахів є мешканцями, а інші — мандрівниками, що пролітають через Адріатику.[17][18] Найбільш важливими птахами, що населяють парк, є беркут, сапсан, кеклик європейський, вивільга звичайна і канюк звичайний. Затоки та лимани вздовж албанського узбережжя Іонічного моря є місцем зимівлі для важливих птахів. Водно-болотні угіддя служать, як годівниця та місця відпочинку для попелюха, баклана великого, пірникози великої, лиски і мартина звичайного. В плавнях живуть курочка водяна, пастушок, лунь польовий, лунь очеретяний, очеретянка тонкодзьоба і ремез. Марші пропонують місця для годування для чепури малої, сивки морської, сивки звичайної, і побережника чорногрудого. Більшість водно-болотних птахів, такі як кульон великий, коловодник звичайний і крячок рябодзьобий, зосереджені в прибережних болотах, .

Задокументовано 10 видів земноводних, хоча ці види існують у великій кількості, в основному населяють ліс і кущі.[10] Найбільш поширеними видами земноводних є саламандра вогняна, тритон гребінчастий, ропуха звичайна і балканський різновид бурої жаби. Різноманітність плазунів у Бутрінті також багата, ніж у будь-якій іншій охоронюваній території регіону. Всього було інвентаризовано 25 видів. Вони представлені ящіркою трилінійною, веретільницею ламкою і полозом ескулаповим.[10]

Що стосується моря, то в парку у водоймах живуть 105 видів риб.[10] Найбільш численні види включають: лобань, кефаль-головач, вугор європейський, хек європейський і карась.