Вендзилович Мирон Дем'янович
Вендзило́вич Миро́н Дем'я́нович (26 серпня 1919, Солинка — 8 квітня 1992, Львів) — український архітектор.
| Вендзилович Мирон Дем'янович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 26 серпня 1919 |
| Смерть | 8 квітня 1992 (72 роки) |
| Поховання | |
| Країна (підданство) |
.svg.png.webp){kind=small} Польська Республіка СРСР |
| Навчання | Краківська академія мистецтв і Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів, Ужгород, Івано-Франківськ |
| Найважливіші споруди | Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил |
| Нагороди |
 |
 Вендзилович Мирон Дем'янович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в селі Солинка (нині село Ліського повіту Підкарпатського воєводства). Навчався в Хирівській гімназії (1931—1938) та Краківській академії мистецтв, закінчив інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки (1946—1949).
Працював в Ужгороді в «Облсільпроекті». З 1953 року проживав у Львові. Працював у львівській філії «Діпроміст» (інженер проєкту, згодом головний архітектор). З 1964 року паралельно викладав історію інтер'єру у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. З 1971 року — доцент, пізніше — завідувач, а з 1984 року — професор кафедри проєктування інтер'єрів там само.
У 1964—1971 роках був головою львівської організації Спілки архітекторів України.
Лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка з архітектури 1972 року (у складі авторського колективу)[1]. Проживав у Львові на вулиці Квітневій, 14[2]. Помер у Львові, похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, поле № 60.[3]
Творчість
Споруди
- Центральний колгоспний ринок на вулиці Базарній, 11.[4]
- Гуртожиток торгово-економічного інституту на нинішній вулиці Тершаковців, 2а.[4]
- Будинок Облспоживспілки в Ужгороді (1952—1954).
- Будинок на вулиці Ужгородській, 17 у Береговому і (1954—1955).
- Адміністративний корпус Лакофарбового заводу у Львові (1954—1955).
- Широкоекранний кінотеатр «Космос» у місті Івано-Франківськ (1957).
- Співавтор (разом із Генріхом Швецьким-Вінецьким) проєкту планування малоповерхових житлових кварталів на Левандівці (Львів). Автор ряду одно- і двоповерхових житлових будинків цього району (1958).[5][6][7]
- Житлові квартали в районі Сигнівки (Львів, 1958, співавтор Генріх Швецький-Вінецький).[7]
- Житловий будинок на вулиці Керченській, 8 у Львові (1954—1958).
- Проєкт планування і забудови міста Долина Івано-Франківської області (1959).
- Будинок молоді у смт Брюховичі (1961—1962).
- Планування житлового району між вулицею Варшавською і нинішім пр. Чорновола у Львові (1964, спільно із архітектором С. Домазаром).[8]
- Будинок для обчислювального центру, інституту «Укрземпроект» та кафе «Ватра» на пр. Чорновола у Львові (1962—1967).
- Житловий будинок № 38 на нинішній вул. Вітовського.[9]
- Будинок фізичного факультету Львівського університету (1963—1968).
- Санаторій «Дніпро» в місті Трускавець (проєкт 1969 року).
- Лабораторний корпус Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1972, оригінальний фасад утрачено після реконструкції).
- Спортивний корпус товариства «Динамо» на вулиці Вітовського 53 у Львові (1969—1972).[10]
- Інтер'єри ресторану «Трускавець» у Трускавці (1978).
- Храм Різдва Пресвятої Богородиці у місті Новий Розділ (1991—2006).
- Храм Святих Володимира і Ольги в селі Деревач під Львовом (1990—1993).
- Храм Святих апостолів Петра і Павла (Липники) (1990—1995).
- Храм Святих Володимира і Ольги по вул. Симоненка у Львові (1991—1996).[11]
- Храм Святих апостолів Петра і Павла в селі Зимна Вода (1991—2005).
.jpg.webp)
Укрземпроект (1967).jpg.webp)
Гуртожиток на вул. Тершаковців
Вул. Вітовського, 53.jpg.webp)
Вул. Вітовського, 38
Церква св. Володимира і Ольги у Львові
Пам'ятники
- Монумент бойової слави Радянських збройних сил у Львові (1971). Співавтори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков архітектор Аполлон Огранович. Відзначений 1972 року Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка, а 1974-го — Золотою медаллю ім. М. Грекова Академії мистецтв СРСР[12].
- Пам'ятник В. Стефаникові у Львові (1970—1971, скульптор Володимир Сколоздра)[13].
- Пам'ятник В. Стефаникові в Русові Снятинського району (1971, скульптор Володимир Сколоздра).[14]
- Пам'ятник С. Тудору на площі Маланюка у Львові (1980); (за іншими даними 1981)[15].
- Пам'ятник Олександрові Гаврилюку у сквері між вулицями Лисенка, Просвіти та Короленка у Львові (1982)[1].
- Пам'ятник на могилі В. З. Бісяріна на Личаківському кладовищі (1970, скульптор Валентин Подольський).[16]
- Пам'ятники землякам, загиблим у селах Жирова (1977, скульптор І. Балух)[17], Дев'ятники (1979, скульптор І. Балух)[17], Хлівчани (1979, скульптор Еммануїл Мисько).[18]
- Пам'ятники радянським солдатам у Добромилі (1980, скульптор Іван Кушнір)[18] і Старому Самборі (1980, скульптор Іван Кушнір).[19]
- Пам'ятний знак загиблим односельчанам у Вільшанику Львівської області (скульптор Анатолій Галян)[20].
- Пам'ятний знак у селі Зав'язанці Львівської області (скульптор Євген Дзиндра)[21].
Примітки
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
- Дорош А. Мешканці Нового Світу // Галицька брама. — 2008. — № 3—4 (159—160). — С. 29.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 338. — ISBN 966-8955-00-5.
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 153.
- Фото будинків
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 198.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 616. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Архітектура Львова… — С. 617.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 220.
- Архітектура Львова… — С. 632.
- Архітектура Львова… — С. 646.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 257—258.
- Архітектура Львова… — С. 632; Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 258.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 230.
- Архітектура Львова… — C. 634; Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 258.
- Памятники истории… — С. 314.
- Памятники истории… — С. 327.
- Памятники истории… — С. 340.
- Памятники истории… — С. 341.
- Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 29, 156.
- Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 39.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Вендзилович Мирон Дем'янович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 109. — ISBN 5-88500-042-5.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — ISBN 5-7705-0178-2.
- Харчук Х. Вендзилович Мирон // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 344, 345. — Енциклопедія Львова_1 прим. — ISBN 978-966-7007-68-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.