Всеукраїнський референдум 2000

Всеукраїнський референдум 16 квітня 2000 року — опитування думки громадян України з приводу реформації системи державного управління.

Україна
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
Категорія • Інші країни

Передумови проведення референдуму

Референдум було ініційовано Президентом України Леонідом Кучмою і організовано Центральною виборчою комісією на основі «народної ініціативи» населення усієї країни.

Проте ця «ініціатива» була розкритикована як намагання олігархів із оточення Кучми зберегти владу і перешкодити Вікторові Ющенку, який на той момент був популярним політиком, перемогти на наступних президентських виборах. Опозиція дуже довго намагалася оскаржити законність цього референдуму.[1]

Голосування

Згідно з указом Президента «Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою», на референдум мало бути винесено шість питань. Проте Конституційний суд визнав два з них неконституційними[2], тож на референдум було винесено чотири питання.

Питання I
Чи підтримуєте Ви пропозиції про доповнення статті 90 Конституції України новою третьою частиною такого змісту: «Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу парламентську більшість або у разі незатвердження нею протягом трьох місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів України Державного бюджету України», яка б установлювала додаткові підстави для розпуску Президентом України Верховної Ради України, та відповідне доповнення пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України словами: «та в інших випадках, передбачених Конституцією України»?[3]
Вибір Голоси %
За25,177,98485.9
Проти4,126,39414.1
Зіпсовані/порожні393,669–
Всього29,698,047100
Явка36,629,92681.1
Джерело: ЦВК

Питання II
Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України і вилученням у зв'язку з цим частини третьої статті 80 Конституції України: «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані»?[3]
Вибір Голоси %
За26,461,38290.2
Проти2,862,5609.8
Зіпсовані/порожні370,763–
Всього29,694,705100
Явка36,629,92681.1
Джерело: ЦВК

Питання III
Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 і пов'язаною з цим заміною у частині першій статті 76 Конституції України слів «чотириста п'ятдесят» на слово «триста», а також внесенням відповідних змін до виборчого законодавства?[3]
Вибір Голоси %
За26,730,43291.1
Проти2,597,9158.9
Зіпсовані/порожні366,514–
Всього29,694,861100
Явка36,629,92681.1
Джерело: ЦВК

Питання IV
Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації, та внесення відповідних змін до Конституції України і виборчого законодавства?[3]
Вибір Голоси %
За24,284,22082.9
Проти4,994,33617.1
Зіпсовані/порожні416,824–
Всього29,695,380100
Явка36,629,92681.1
Джерело: ЦВК

Підозри в підробці результатів

29 листопада 1999 Валерій Пустовойтенко, що за чотири місяці до голосування на цьому референдумі залишив посаду Прем'єр-міністра України, на якій перебував два з половиною роки, заявив[4], що явка виборців на референдумі 16го квітня 2000 становила приблизно 30%, а решту «голови облдержадміністрацій натянули».

Наслідки

Народ України дав ствердну відповідь на усі чотири поставлені питання, проте відповідні зміни до законодавства так і не було внесено Верховною Радою.

Конституційний суд України двома рішеннями підтвердив законність та остаточність рішення, що було винесено громадянами України на референдумі. Цими ж рішеннями було підтверджено, що результати волевиявлення народу України не потребують жодних узгоджень Верховною Радою України і мають силу Закону.[5][6]

Див. також

Примітки
  1. Як відбувався всеукраїнський референдум 2000 року на сайті громадської організації «Інститут політики»
  2. Рішення Конституційного суду
  3. Результати референдуму на сайті Центральної виборчої комісії України
  4. Украина не должна выполнять условия МВФ и распродавать свои земли – Пустовойтенко 29.11.19 заява про 30% явки на референдумі 16.04.2000 зроблена на телеканалі NewsOne
  5. Рішення Конституційного суду у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156
  6. Рішення Конституційного суду у справі за конституційними поданнями Президента України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 5, статті 69, частини другої статті 72, статті 74, частини другої статті 94, частини першої статті 156 Конституції України (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі)

Посилання


Джерела
  • Теоретичні засади референдумного процесу в Україні : Монографія / А. О. Янчук. – К. : Вид.-полігр. центр "Київський ун-т", 2010. – 207 c.
  • Хаврук І. А. Референдум 17 березня 1991 року в Україні // Грані. — 2011. — № 3 (77) травень-червень. — С.41-45
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.