Географія Європейського Союзу

Європейський союз розташований на більшій частині Західної і Центральної Європи, що охоплює 4 324 782 км² км². Його європейська територія простягається з північного сходу Фінляндії до південного заходу Португалії та з північного заходу Ірландії до південного сходу Кіпру.

Географія Європейського Союзу
Географічне положення Європейського Союзу
Географічне положення
Континент Європа
Регіон Європа
Координати 48°00′ пн. ш. 12°30′ сх. д.
Територія
Площа 4422773 км² (7-ме)
  суходіл 97 %
  води 3 %
Морське узбережжя 65993 км
Державний кордон 13454 км
Рельєф
Тип рівнини й гори
Найвища точка гора Монблан (4810 м)
Найнижча точка Ламмефйорд (-7 м)
Клімат
Тип від полярного,
до субтропічного
Внутрішні води
Найдовша річка Дунай (2860 км)
Найбільше озеро Венерн (5650 км²)
Інше
Екологічні проблеми забруднення повітря, кислотні дощі

Географія держав-членів ЄС

Європейський союз має 27[1] членів і 5 кандидатів. Дивіться географію кожної держави:

Учасники
Кандидати

Огляд

Європейський Союз на фізичній карті Європи

Територія Союзу — це простір, в межах якого право ЄС має обов'язковий характер. Юридичні кордони ЄС визначені установчими договорами, передусім Договором про Європейське співтовариство (ст. 299)[2]. Прийнято вважати, що територія Союзу складається з територій держав-членів. Як наслідок, вона охоплює не тільки територію Європи, але й територію в інших частинах світу, оскільки окремі держави-члени ЄС мають територіальні володіння за межами Європи (Португалія — Азорські острови і Мадейру, Іспанія Канарські острови, Франція Реюньйон, Гвіана, Гваделупа, Мартиніка). Крім того, Договір передбачає, що право ЄС також поширюється на окремі європейські території, які хоча й не входять до території відповідної держави-члена, однак останні здійснюють від їх імені зовнішні відносини.

Існують спеціальні території держав-членів Європейського Союзу — окремі території та володіння держав-членів право ЄС не розповсюджується (Фарерські острови — Данія) або поширюється частково і, навпаки, деякі території держав-членів отримали особливий привілейований статус. Існують й інші виключення. Окремі держави-члени можуть не брати участь у досягненні окремих цілей Євросоюзу. Відповідно в цій частині право ЄС не є для них обов'язковим. Наприклад, не беруть участь у валютному союзі (не входять в зону «євро») Данія та Швеція (відмовилися від участі), а також десять держав, які набули членства з 2004 р. (через не відповідність вимогам валютного союзу); Ірландія свого часу відмовилася від участі у Шенгенській угоді, яка передбачає вільне пересування територією учасників угоди як громадян держав-членів ЄС, так і іноземців.

Більшість країн з Європейського союзу розташовані на європейському континенті. ЄС покриває менше половини території Європи, значна частина континенту особливо на Сході (наприклад, Європейська частина Російської Федерації, Україна, Білорусь) і дрібніші частини в Північній та Центральній Європі не є частиною ЄС. Держави-​​члени ЄС мають сухопутні кордони з 19 іншими країнами.

Вважається, що берегова лінія Європейського Союзу проходить вздовж берегів Атлантичного океану, Середземного моря, Чорного та Балтійського морів і простягається на 66 000 км,[3]. Діапазони європейських гір включають Альпи, Карпати, Балканські гори і скандинавські гори з найвищою горою в ЄС Монблан.

Кілька заморських і залежних територій різних держав-членів також офіційно входять до складу ЄС (в Іспанії: Канарські острови, Сеута і Мелілья, в Португалії: Азорські острови, Мадейра; до Франції: Реюньйон, Французька Гвіана, Мартиніка, Гваделупа, Сен-Мартен), тоді як в інших випадках території, пов'язані з державами-членами не є частиною ЄС (наприклад, Гренландія, Фарерські острови, більшість територій, пов'язані зі Сполученим Королівством; Нідерландами: Аруба, Кюрасао, Сінт-Мартен, Нідерландські Карибські острови (Бонайре, Саба, Сінт-Естатіус); Францією: Майотта, Сен-Бартелемі, Французька Полінезія, Волліс і Футуна, Нова Каледонія).

Охоплюючи заморські території держав-членів, ЄС має більшість типів клімату від арктичних до тропічних. Більшість населення проживає в районах з середземноморським кліматом (Південна Європа), помірним морським кліматом (Західна Європа), або теплим континентальним (у східних державах-членах ЄС).

   Європейський Союз
   Віддалені регіони
   Заморські країни та території

Річки

Найбільші міста

В Європейському Союзі є більше великих міст, ніж у будь-якому іншому регіоні світу — понад 16 міст з населенням більше одного мільйона жителів. Також існують густонаселені регіони, які утворились внаслідок з'єднання кількох міст і нині охоплюють великі мегаполіси, що мають приблизно 11,5 млн жителів (у Кельні, Дюссельдорфі, та ін.), Рандстад, що має 7 000 000 жителів (Амстердам, Роттердам, Гаага), Франкфурт / Рейн-Майн близько 4 000 000 жителів (Франкфурт, Вісбаден та ін.) та Верхня Сілезія поблизу промислової зони, де проживає приблизно 3 500 000 осіб (Катовиці, Сосновець та ін.)[4].

Лондон
Рим
Париж
Міста Населення
міста
в мільйонах
Площа Міські райони Населення
міського району
в мільйонах
Лондон, Велика Британія7.54,761Париж, Франція10.1
Берлін, Німеччина3.43,815Лондон, Велика Британія8.5
Мадрид, Іспанія3.11,985Мадрид, Іспанія5.5
Рим, Італія2.75,198Рурський регіон, Німеччина5.3
Париж, Франція2.224,672Барселона, Іспанія4.5
Бухарест, Румунія1.99,131Мілан, Італія3.8
Гамбург, Німеччина1.82,310Берлін, Німеччина3.7
Варшава, Польща1.73,258Роттердам, Нідерланди3.3
Будапешт, Угорщина1,73,570Афіни, Греція3.2
Відень, Австрія1.73,931Неаполь, Італія2.9

Клімат

Клімат в Європейському Союзі має помірний, континентальний характер, морський клімат переважає на західному узбережжі, а середземноморський —— на півдні. Клімат різко обумовлений Гольфстрімом, який зігріває західний регіоні до рівня, недосяжного на тих же широтах на інших континентах. Західна Європа має океанський тип клімату, в той час як Східна Європа —— континентальний, посушливий. У Західній Європі відбувається чотири сезони, у той час як Південна Європа переживає сезон дощів та сухий сезон. Південна Європа відома своїм жарким кліматом і теплими водами Середземного моря. У всіх країнах Південної Європи переважає субтропічний середземноморський клімат, тому влітку переважають теплі температури близько +24 ° C, а взимку досить прохолодні, біля +8 С. Опадів випадає досить, близько 1000—1500 мм на рік. Торнадо відбуваються в Європі, але, зазвичай, слабкі.

22 країн-членів ЄС знаходяться під впливом великої берегової лінії, втому числі і Греція з своїм океанічним кліматом

М'який клімат в межах Європейського Союзу присутній на португальському острові Мадейра, де середня температура коливається від 19 ° C протягом дня і 13 ° C у нічний час в зимовий період до 26 ° C протягом дня і 19 ° C влітку вночі. Крім того, м'який клімат присутній і на іспанському острові Гран-Канарія (Канарські острови), де середня температура коливається від 21 ° C протягом дня і 15 ° C у нічний час в зимовий період до 27 ° C протягом дня і 22 ° C влітку вночі. Ці острови розташовані в Атлантичному океані. На європейському континенті м'який клімат присутній у північно-західній частині Піренейського півострова (де розташовані Іспанія та Португалія), між Більбао, Ла-Корунья і Порто. У цьому прибережному пасмі, середня температура коливається від 10-14 ° C протягом дня і приблизно на 5 ° C вночі, в січні до 22-26 ° C протягом дня і 15-16 ° C у нічний час в середині літа.

Див. також

Посилання

  1. Anonymous (5 липня 2016). Countries - European Union - European Commission. European Union (англ.). Процитовано 8 жовтня 2018.
  2. Стаття 299 Договору про заснування Європейської Спільноти
  3. European Union CIA World Factbook
  4. Indicators for larger urban zones 1999—2003, Eurostat. Accessed 25 January 2007 Архівовано 16 лютого 2007 у Wayback Machine.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.