Йоганн Урбанек

З юних років виступав у складі клубу «Ваккер» (Відень). В першій команді почав виступати у сезоні 1929-30, зігравши у чемпіонаті 16 матчів[2]. Наступний сезон розпочав у складі «Ваккера», але незабаром перейшов у команду «Ніколсон» (Відень).

У складі клубу «Адміра» (Відень) почав грати у сезоні 1931–1932. Одразу став гравцем основного складу, виступаючи у півзахисті разом з Йоганном Клімою і Йозефом Міршицкою. В 1932 році «Адміра», у складі якої також виступали такі відомі гравці як Антон Янда, Роберт Павлічек, Ігнац Зігль, Антон Шалль, Адольф Фогль, Карл Штойбер, Вільгельм Ганеманн та інші, здобула «дубль» — перемогла і в чемпіонаті країни, і в кубку. В національній першості клуб на 2 очка випередив «Вієнну»[3]. У кубку у фіналі був переможений «Вінер АК» з рахунком 6:1[4]. У чемпіонаті Урбанек зіграв 21 матч і забив 2 голи, а у кубку 5 матчів. Грав у кубку Мітропи 1932, де «Адміра» поступилась за сумою двох матчів чеській «Славії» (0:3, 1:0).

У 1934 році разом з командою вдруге здобув титул чемпіона Австрії. Зіграв у сезоні 21 матч, в яких забив 1 гол, а «Адміра» на два очка випередила «Рапід»[5]. Ці ж команди зійшлися у фіналі національного кубку, у якому клуб здобув розгромну перемогу з рахунком 8:0[6].

Того ж 1934 року «Адміра» дісталась фіналу кубка Мітропи. У першому раунді його клуб переміг «Наполі» (0:0, 2:2, 5:0), у чвертьфіналі — празьку «Спарту» (4:0, 2:3), у півфіналі туринський «Ювентус» (3:1, 1:2). У фіналі «Адміра» зустрілась ці ще одним італійським клубом — «Болоньєю». У першому матчі команді вдалося переломити гру і здобути вольову перемогу з рахунком 3:2. У матчі-відповіді «Адміра» поступилась з рахунком 1:5[7].

У сезоні 1934/35 «Адміра» стала другою у чемпіонаті, а ось два наступних розіграші виграла. У 1936 році клуб випередив найближчого переслідувача Вієнну на 5 очок. У кубку Мітропи 1936 клуб несподівано вилетів від скромного чеського клубу «Простейов». В першому матчі вдома «Адміра» сенсаційно програла 0:4. У матчів-відповіді віденці вели 2:0 і 3:1, але у підсумку зіграли 3:2, завершивши гру вшістьох. Угорський арбітр Гертца вилучив у першому таймі одного гравця «Простейова», а у другому одразу п'ятьох австрійців (серед вилучених був і Урбанек), хоча й не закінчив гру достроково, як цього вимагав регламент[8].

У 1937 році ж боротьба з «Аустрією» йшла до кінця чемпіонату. На свою останню гру з «Рапідом» «Адміра» йшла з відставанням на 1 очко від конкурента, що вже зіграв усі матчі. Нічийний рахунок 3:3 приніс «Адмірі» чемпіонство за додатковими показниками[9]. «Аустрія» ж взяла реванш у кубку, де перемогла «Адміру» у чвертьфіналі і згодом здобула трофей[10]. У кубку Мітропи 1937 клуб зупинився у чвертьфіналі, знову показавши себе з не найкращої сторони. Перша гра з італійською командою «Дженоа» принесла нічию 2:2, але сам матч вийшов дуже грубим з обох сторін. На шляху з Відня до Генуї між гравцями виникла бійка, одному з італійців зламали щелепу. Начальник поліції Генуї заявив, що не може гарантувати безпеку учасників цього матчу і матч було відмінено. Комітет кубка у підсумку вирішив зняти зі змагань обидві команди[11].

Чемпіонат 1937/38 років став для «Адміри» став найгіршим з середини 20-х років — 6 місце. Але уже за рік команда повернулася на вершину. Чемпіонат 1938/39 років після аншлюсу називався Гауліга Остмарк і був частиною німецького чемпіонату. «Адміра» випередила на 2 очка «Рапідом» і всьоме у своїй історії стала чемпіоном. Завдяки цьому трофею клуб потрапив у фінальний турнір чемпіонату Німеччини. Клуб виграв групу, що складалась з чотирьох команд і потрапив у півфінал, де здолав з рахунком 4:1 «Гамбург». У фіналі «Адміра» зустрічалась з найсильнішою німецькою командою того часу — «Шальке». Матч для віденців завершився розгромною поразкою від гельзенкірхенців — 0:9. Урбанек зіграв 6 матчів[12].

У роки Другої світової війни «Адміра» не мала значних успіхів у чемпіонаті, не потрапляючи до трійки призерів. Урбанек грав у команді до 1943 року, а також пізніше у сезоні 1946/47. До цього грав у німецьких командах «Мельдерс» (Краків) і «Швабен» (Аугсбург). У складі команди «Мельдерс» був учасником першого раунду фінального турніру чемпіонату Німеччини 1944 проти команди «Кенігсберг» (1:4)[13]. Пізніше також грав у скромних австрійських клубах «Рапід» (Оберлаа) і «Ред Стар» (Відень).

У складі збірної Австрії дебютував ще гравцем «Ніколсона» у поєдинку зі збірною Швейцарії (2:0)[14]. Після цього три роки не грав у збірній, проте потрапив до заявки збірної перед чемпіонатом світу 1934. На чемпіонат у Італію збірна Австрії їхала одним з головних фаворитів. Урбанек став гравцем основи, так як травму незадовго до чемпіонату отримав Вальтер Науш. Виступав в усіх матчах турніру у півзахисті разом з Йозефом Смістиком і Францом Вагнером. У першому раунді австрійці перемогли з рахунком 3:2 збірну Франції, а у чвертьфіналі свого принципового суперника збірну Угорщини — 2:1. У півфіналі команда програла за непереконливого суддівства господарям турніру збірній Італії (0:1). Розчаровані вильотом від господарів, австрійці не зуміли налаштуватися на матч за 3 місце і поступились збірній Німеччини з рахунком 2:3.

У 1935—1936 роках Урбанек також стабільно грав за збірну, загалом на його рахунку 15 матчів у збірній Австрії. Був учасником знаменитого матчу проти збірної Англії, коли австрійці вперше у своїй історії перемогли родоначальників футболу з рахунком 2:1 у Відні в травні 1936 року[15].

У 1941 році Ганс зіграв також 1 матч у складі збірної Німеччини, ставши одним з багатьох австрійських гравців, хто після аншлюсу грали у німецькій національній команді[16].

Також виступав у складі збірної Відня. Грав у трьох міжнародних матчах команди: проти Белграду (4:1, 1931), Будапешту (6:0, 1932) і Праги (0:2, 1933)[17].

• Чемпіон Австрії (5): 1932, 1934, 1936, 1937, 1939
• Срібний призер чемпіонату Австрії (1): 1935
• Володар кубка Австрії (2): 1932, 1934
• Фіналіст кубка Мітропи (1): 1934
• Фіналіст чемпіонату Німеччини (1): 1939
• Четверте місце чемпіонату світу (1): 1934