Лавренчук Євген Вікторович

Євген Лавренчук
Ім'я при народженні	Євген Вікторович Лавренчук
Народився	24 червня 1982 (39 років); Львів, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	драматург, театральний режисер, митець, актор
Відомий завдяки	театральний режисер, актор, педагог
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Роки активності	2002 — тепер. час
Головував	Польський театр у Москві (худ. керівник), Одеський національний академічний театр опери та балету (гол. режисер)
Нагороди	;
	Медіафайли у Вікісховищі;

Євген Вікторович Лавренчук (пол. Eugeniusz Ławreńczuk; нар. 24 червня 1982(19820624))[1] — український, польський театральний режисер, педагог[2]. Співзасновник (2002) і художній керівник «Польського театру в Москві»[3][4] (до 2014) та «Школи акторської майстерності та режисури»[5]. Головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету (2018—2021). Ректор «Першої української школи театру і кіно» (2018)[6][7]. Поставив більше 30-ти вистав. Лауреат міжнародних конкурсів і фестивалів в Європі. Здійснює постановки, а також веде активну педагогічну діяльність в Україні, Польщі, Німеччині, Литві та Ізраїлі[8][9]. Автор методики викладання акторської майстерності та режисури[10][11][12].

Життєпис

Народився в 1982 році в місті Львові, там само закінчив польську школу ім. Марії Магдалени[13].

Євгена вигнали з 10-го класу школи за погану поведінку, після чого він вступив до ГІТІСу на режисуру на другий курс. Завдяки цьому він став наймолодшим випускником ГІТІСу за всю історію.^{[джерело?]}

У 2003 році закінчив Російську академію театрального мистецтва (майстерня Романа Віктюка) за фахом «оперний режисер», потім — вищі курси хореографії в Університеті ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Вищі курси режисерів ігрового кіно (Москва)[14].

Офіційно зареєстрував у 2004 році «Польський Театр у Москві»[15]. Відкрився театр виставою «Сніг»[16][17], який був дипломним спектаклем Євгена Лавренчука[18][19]. На виставі була присутня народна артистка СРСР Олена Образцова, яка була головою екзаменаційної комісії, і яка надалі підписала режисерський диплом Лавренчука[20].

У 2004 році став володарем Золотої медалі, титулу «Ювіляр року» і «Наймолодший режисер року» на виставці Сцена Росії[21].

У 2010 році у Варшаві заснований Міжнародний фонд Євгена Лавренчука (Eugene Lavrenchuk International Foundation)[22].

Рішенням Міністра Культури Польщі Богдана Здроєвського «За видатні досягнення в галузі культури і науки» Євгена Лавренчука у 2013 році нагородили відзнакою «За заслуги для польської культури»[23][24][25][26][27].

У 2014 році покинув Росію на знак незгоди з політикою держави, яку назвав «злочинною»[28][29].

Від січня 2015 року є викладачем Королівської академії бізнесу та дипломатії (пол. Krolewska Akademia Biznesu i Dyplomacji we Wrocławiu; м. Вроцлав, Польща)[30].

9 серпня 2016 року рішенням Комісії Міністерства культури Ізраїлю Євгену Лавренчуку присвоєне вище звання в галузі мистецтва — «Видатний діяч культури Держави Ізраїль» («Міцтаєн бе-міюхат бе Тарбут Ісраелі»)[31][32].

2017 р. — на запрошення Першого суспільного телеканалу України став директором Євроклубу та режисером міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2017 в Києві[26][33].

Готує зйомки художнього фільму «Ulysses» за романом «Улісс» і короткометражного фільму «Нарцис» за власним сценарієм[34].

З березня 2018 до березня 2021 р. — головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету[6][35][36][37][38]. 10 лютого 2021 року Євген Лавренчук отримав офіційний лист від директорки театру про непродовження з ним контракту з 15 березня[39].

З вересня 2018 р. — ректор Першої української школи театру і кіно[6][40][41][42]

З червня 2018 р. — експерт Українського культурного Фонду[43].

У 2020 р. — лавреат премії ім. Леся Курбаса. Вперше в історії цю премію присудили за оперну постановку[8][10][44][45].

З 30 березня 2021 року Заслужений артист України[46].

Затримання в Італії

3 січня 2022 року стало відомо про затримання Євгена Лавренчука 17 грудня 2021-го в італійському аеропорту Неаполь у зв'язку із запитом Росії на екстрадицію (нібито вісім років тому, працюючи в РФ, він скоїв фінансове правопорушення). Ініціативна група створила петицію на підтримку митця. Зі словами підтримки виступила Національна спілка театральних діячів України, Андрій Садовий, Ірина Подоляк, Олег Сенцов, Юрій Макаров та багато інших. 21 січня 2022 року Лавренчука відпустили під домашній арешт[47][48][49][50].

Творчі проєкти

Польський театр в Москві

Діяльність театру припинена у 2015 році, після того, як Є.Лавренчук покинув Росію[28]. У квітні 2003 року пройшла перша прем'єра театру — «Сніг»[51][52] за п'єсою Станіслава Пшибишевського; відбулася вона на сцені театру «Ет Цетера» в Москві, на Новому Арбаті[53]. Потім послідували прем'єри:

«Maria Stuart» Ю. Словацького та Г.Доніцетті[54];
«Сніг» Ст. Пшибишевського[15];
«Івонна, принцеса Бургундська» за п'єсою В. Гомбровича[55];
«Ромео і Джульєтта» за У. Шекспіром (продюсер)[56];
«Танго» за мотивами Сл. Мрожека[57][58];
«Занепад Європи» (Художній керівник проєкту, автор сценарію, продюсер)[15];
«Едіп сплячий» (Художній керівник проєкту, продюсер)[59];
«Викрадення Європи» за власним сценарієм[60][61][62][63][64][65].

Польський театр в Москві активно вносив вклад в міжнародний театральний процес: театр неодноразово показував свої вистави на міжнародних театральних фестивалях:

Фестивалі «Театральні зустрічі» у м. Ряшів (Польща)[66];
Шекспірівському Фестивалі в Гданську (Польща);
Фестивалі імені М. Конопницької в м. Пшедбуж (Польща).

Вистави театру були показані на сценах не тільки Москви і інших великих міст Росії, а й за кордоном — у Вільнюсі[67][68][69], містах Польщі — Варшаві[70][71], Щецині, Кракові, Ряшеві, Вроцлаві, Сопоті та ін.

Театр не тільки ставив спектаклі, а й проводив різноманітні освітні програми та акторські тренінги для акторів театрів Москви і студентів театральних вишів. При театрі була створена школа акторської майстерності — Школа акторської майстерності та режисури. Також проводився регулярний авторський тренінг особистісного зростання, діяли курси польської мови і театральна студія для дітей.

Перша українська школа театру і кіно

Лавренчук веде активну педагогічну діяльність в Україні і Європі. З 2018 року є ректором Першої української школи театру і кіно. Школа носить відкритий характер, учнями можуть стати представники різних вікових категорій з різним ступенем підготовленості (від початкового до професійного)[72].

Регулярно учні школи виходять на професійні сцени, де демонструють публіці свої досягнення[73][74].

Щорічно Школа Євгена Лавренчука проводить сезонні виїзні майстер-класи в найбільших містах Польщі (Варшава, Краків, Закопане, Гданськ, Сопот, Вроцлав, Свіноуйсце і ін.), куди поряд з учнями з України з'їжджаються зацікавлені студенти з Польщі та інших європейських країн^{[джерело?]}.

В основі програми навчання та тренінгів школи лежить власна методика викладання, що використовує нові інтерпретації ідей Михайла Чехова, Єжи Гротовського, Антонена Арто та Костянтина Станіславського^{[джерело?]}.

Головний режисер Одеської опери

В період з березня 2018 по 15 березня 2021 року — головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету та Голова Фонду Одеської Національної Опери[35][75][76][77].

Вистави:

«Останній романтик» за оперними творами Ріхарда Штрауса, 2018 р.[78][79][80][81][82]
«La Traviata» Дж. Верді, 2019 р.[83][84][85][86][87][88][89][90]

В день 1 березня 2021 року Євген Лавренчук повідомив про скоєний на нього у грудні 2020 року напад в Одесі. Невідомі били режисера по обличчю та голові, в результаті чого отримано різане поранення[91][92]. Вже 2 березня виходить розлоге інтерв'ю Лавренчука журналісту Олегу Вергелісу[93]. Одеська опера публікує своє трактуванні історії та пригадує подробиці минулорічного побиття[94][95][96][97][98][99]. Того ж дня Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка публікує заяву про отримання листів (анонімних та за підписами шанованих митців) «із закликами в жодному разі не нагороджувати Євгена Лавренчука, головного режисера Одеського національного академічного театру опери та балету, за його постановку „Травіати“ Дж. Верді» та звертають увагу, що «звинувачення з різних, нібито не пов'язаних між собою адрес містять більш-менш однакові аргументи подекуди однаковими словами»[39][100]. Із підтримкою Євгена Лавренчука виступив директор Польського театру у Познані, очільник Інституту Театру ім. Збігнєва Рашевського Мацей Новак[101].

Подовження контракту на позицію головного режисера театру не відбувається. Євген Лавренчук подає свою кандидатуру на конкурс генерального директора — художнього керівника Одеської опери, проте напередодні конкурса офіційним відеозверненням від 21 липня знімає свою кандидатуру[102][103][104].

Постановки в інших театрах

«Стільці» Е. Йонеско, Національний академічний український львівський драматичний театр ім. М.Заньковецької, 2004 р.[105];
«Дракон» Є. Шварца, Львівський Театр Юного Глядача, 2004 р.[106];
«Cavalleria Rusticana» опера П. Масканьї, Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С.Крушельницької (прем'єра не відбулася в зв'язку зі смертю диригента-постановника), 2005 р.[107];
«Бал в опері» Ю.Тувіма, при Посольстві Польщі в РФ, 2006 р.;
«Білоксі блюз» Н.Саймона, Томський Драматичний Театр, 2006 р.[108][109];
«Амазонія» Д.Гласса, Томський Драматичний Театр, 2006 р.[110];
«Сутінки богів», Одеський Академічний Російський Драматичний Театр, 2007 р.[111][112][113][114];
«Танахшпіль», Одеський Академічний Російський Драматичний Театр, 2007 р.[115][116][117];
«Дракон» Є. Шварца (нова режисерська редакція) Томський театр Нового глядача, 2008 р.[118][119][120];
«Анна Кареніна» за мотивами Л. Толстого, Томський театр Нового глядача, 2009 р,[121][122][123][124];
«Ящір, Лань, Шаман і Габріела» за мотивами Ч. Мілоша (сценарій Альвіди Байор), Російський театр у Вільнюсі — спільний проект Фонду Terra Humana (Варшава) і 5 театральних колективів з Росії, України, Литви та Польщі, 2009р,[125][126];
"Страсті за Беккетом. Чекаючи на Годо ", автор ідеї, продюсер (режисер Сергій Озерний), Томський театр Нового глядача, 2010 р.[127];
«Батьки і діти: звичайний фашизм», автор ідеї, продюсер (режисер Ришат Галі), Томський театр Нового глядача, 2010 р.[128];
«WORKSHOP» (художній керівник проєкту, продюсер) — циклічний проект 2007—2016 рр. — Звітні покази-перформанси студентів «Відкритої театральної школи Євгена Лавренчука», Москва[129][130][131][132];
«Граємо Чехова» Відкрита театральна школа Євгена Лавренчука, 2013 р.[133];
«Лист очікування» О.Марданя, Одеський Академічний Російський Драматичний Театр, 2015 р.[134][135][136][137][138];
«Юда та його брати» за мотивами 1-й Книги Макавеїв, Театр Ейхаль Тарбут, Нетанія (Ізраїль) 2015 р.[139];
«Чудовий рогоносець» Ф. Кроммелінка, Художній керівник проєкту, продюсер (режисер Ольга Меньшикова), Одеський Академічний Російський Драматичний Театр, 2016 р.[140][141][142];
«Нотатки божевільного» М. Гоголя, Художній керівник проєкту, продюсер (режисер Ігор Неведров), Одеський Академічний Російський Драматичний Театр, 2016 р.^{[джерело?]};
«Завірюха» М. Цвєтаєва, Художній керівник проєкту, продюсер (режисер Ришат Галі), Одеський Академічний Російський Драматичний Театр, 2016 р.[140][143][144][145][146];
«Декамерон» Дж. Боккаччо, Художній керівник проєкту, продюсер (режисер Володимир Бутаков), Одеський Академічний Російський Драматичний Театр, 2016 р.[147][148][149][150]

Особисте життя

В шостому класі, коли разом з бабусею зайшов в театр зі службового входу з метою взяти костюм для дитячого ранку, Євген вперше побачив робочий процес в театрі, коли підняті всі лаштунки і падуги, надихнувся красою пошарпаних стін і саме так себе уявив театр в цілому^{[джерело?]}. Потім, відвідуючи вистави в різних театрах, він шукав ці пошарпані стіни, але не знаходив, оскільки їх прикривали лаштунки. На згадку про це враження, в усіх виставах Євгена Лавренчука відсутній одяг сцени, голі стіни театру підсвічуються спеціально виставленими приладами, а сам факт наявності театральної завіси в сучасному театрі він називає непристойним^{[джерело?]}.

Євген Лавренчук є дальтоніком та веганом^{[джерело?]}. Активно популяризує веганства та вегетаріанство.

Вільно володіє українською, англійською, польською, івритом, російською та французькою мовою[8][151].

Примітки

Ставская Т. «Театр и лица» — Евгений Лавренчук. Отрывки из радиопрограммы «Театр и лица» : Радиостанция «Эхо Москвы в Томске». Жасминовая поляна. Процитовано 18 листопада 2013.
Поступ. postup.brama.com. Процитовано 11 вересня 2016.
Встреча с польским режиссером. mkrf.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
Polish Theater Done in Polish in Moscow. The Moscow Times. Процитовано 11 вересня 2016.
АНО Польский театр в Москве под руководством Евгения Лавренчука. Общероссийский классификатор предприятий и организаций. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 18 листопада 2013.
Головний режисер Одеського театру опери та балету: "Культурний процес – це поєднання інтимного процесу митця та публічного хайпу" | Новини | Українське радіо. ukr.radio (ua). Процитовано 28 березня 2020.
Школа Євгена Лавренчука. 28.03.2020. Процитовано 28.03.2020.
Головний режисер Одеського оперного театру отримав цьогорічну премію імені Леся Курбаса. Одесская Жизнь (ru-RU). 22 лютого 2020. Процитовано 28 березня 2020.
Лавренчук Евгений | Особа | Театр — сервіс рекомендацій, заснований на думці реальних людей. theatre.love. Процитовано 28 березня 2020.
Премію Леся Курбаса присудили головному режисеру Одеської опери. DT.ua. Процитовано 28 березня 2020.
Евгений Лавренчук. theoryandpractice.ru. Процитовано 28 березня 2020.
Премію ім. Л. Курбаса отримав львів'янин та головний режисер Одеського академічного театру. 032.ua - Сайт міста Львова (uk-UA). Процитовано 28 березня 2020.
Шемякин М. Совсем еще мальчишка. Женский онлайн журнал Серебряный Клуб. Процитовано 18 листопада 2013.
Министерство Культуры Российской Федерации - Встреча с польским режиссером. mkrf.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
http://www.ptwm.ru. Польский театр в Москве | Евгения Лавренчука. www.ptwm.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
Сто Личность :: Сцена взята «в полон». www.100lichnost.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
Kraul, Katarzyna (09.07.2006). Historia Śniegiem okryta. Gazeta Poznańska.
Евгений Лавренчук: «Кризис — прекрасный повод быть еще хитрее». Процитовано 11 вересня 2016.
Czasopismo Rodacy - RodacyNaSyberii.pl. www.rodacynasyberii.pl. Процитовано 11 вересня 2016.
Євген Лавренчук та Олена Образцова.
«Анна Каренина» - это не сериал (ru-RU). 10 листопада 2009. Процитовано 11 вересня 2016.
Лавренчук, Євгеній Вікторович. www.e-uman.org.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
Ceremonia wręczania orderów i odznaki honorowej „Zasłużony dla Kultury Polskiej”. www.moskwa.msz.gov.pl. Процитовано 11 вересня 2016.
VKO. Евгений Лавренчук в программе Александра Марданя "Авансцена". odessitclub.org (ru-ru). Процитовано 28 березня 2020.
Одесский академический русский драматический театр - Фестиваль современной режиссуры "Встречи в Одессе". Пресс-релиз. www.rusteatr.odessa.ua. Процитовано 28 березня 2020.
Євген Лавренчук — Головний режисер — Керівництво — Колектив — Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету. opera.odessa.ua. Процитовано 28 березня 2020.
«Встречи в Одессе» — с Гоголем и Цветаевой. vo.od.ua. Процитовано 28 березня 2020.
Новини Львова: На посаду генерального директора Львівської опери – сім кандидатів. Гал-інфо. Процитовано 28 березня 2020.
На посаду генерального директора Львівської опери – сім кандидатів | Music-Review Ukraine. m-r.co.ua. Процитовано 28 березня 2020.
Królewska Akademia Biznesu i Dyplomacji. www.krolewska-akademia.pl. Процитовано 11 травня 2016.
Авторский курс актёрского мастерства презентует ученик Романа Виктюка | Двор Культуры: новости культурной жизни Одессы. cultureyard.com.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
Eventhint.com. Курс-эксперт «Типология личности. Всё о характере и типах личности» по авторской системе Евгения Лавренчука | Eventhint.com. Eventhint.com (рос.). Процитовано 27 січня 2017.
Евровидение 2017. В стиле Лавренчука. | Польский театр в Москве | Евгения Лавренчука. www.ptwm.ru. Процитовано 28 березня 2020.
Лавренчук, Евгений Викторович. unienc.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
Євген Лавренчук: «Бездарність дуже легко прикрити завдяки осучасненню, оригінальності. Оригінальність — останній притулок сірості». tyzhden.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2020.
RadioVgolos. Гість CityArtShow - Євген Лавренчук – головний режисер Одеської Опери. Mixcloud. Процитовано 28 березня 2020.
Інтерв'ю з наймолодшим Головним режисером країни Євгеном Лавренчуком.
Міністерство культури України :: Одеський національний академічний театр опери та балету повідомляє результати конкурсу. 195.78.68.75. Процитовано 28 березня 2020.
Заява Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка від 02.03.2021 р.
Ректор Першої української школи театру і кіно
Учні Євгена Лавренчука в Одесі. https://concert.ua/ru/event/workshop-19-odessa. 28.03.2020. Процитовано 28.03.2020.
Архив. TEO (ru-RU). Процитовано 28 березня 2020.
фонд, Український культурний. Затверджено оновлений реєстр експертів Українського культурного фонду. ucf.in.ua (ua). Процитовано 28 березня 2020.
Премію імені Леся Курбаса у 2020 році присуджено головному режисеру Одеського національного академічного театру опери та балету. mkms.gov.ua. Процитовано 28 березня 2020.
Впервые за постановку оперного спектакля: главного режиссера Одесского театра оперы и балета удостоили премии имени Леся Курбаса | Метроном. Новости Одессы. Метроном.news (англ.). Процитовано 28 березня 2020.
Указ Президента України від 30 березня 2021 року року № 131/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру»
Українського режисера, затриманого в Італії на вимогу Росії, відпустили під домашній арешт. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 січня 2022.
Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 21 січня 2022.
Затриманого в Італії на запит Росії українського режисера Лавренчука перевели під домашній арешт – мати. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 січня 2022.
Українського режисера тримають у італійському СІЗО за запитом Росії (ua). «ProТеатр». 3 січня 2022. Процитовано 2022-1-04.
Kulczycka, Agata. Młodzi i bardzo ambitni. Gazeta Wyborcza.
Kraul, Katarzyna. Historia Śniegiem okryta. Gazeta Poznańska.
Евгений Лавренчук. Компания Афиша. Процитовано 18 листопада 2013.
"Мария Стюарт" Польский театр в Москве. 28 лютого 2012. Процитовано 11 вересня 2016.
Евгений Лавренчук "Ивонна, принцесса Бургундская" » Полония России :: Польша :: история :: будущее :: наши общие дела. www.polonia.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
Москва | Афиша | Ромео и Джульетта — MosDay.ru. mosday.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
Танго. Заказ и продажа билетов. www.moscowshows.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
kultura, Resinet -. Perwersyjny urok dekadencji - Rzeszowski Serwis Kulturalny. www.kultura.resinet.pl. Процитовано 11 вересня 2016.
Эдип спящий. www.vashdosug.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
Polski Teatr w Moskwie (21 лютого 2014). Репортаж НТВ о репетициях спектакля "Похищение Европы". Процитовано 11 вересня 2016.
Polski Teatr w Moskwie (18 березня 2014). Даниэль Ольбрыхский в программе "Главная роль" телеканал "Культура". Процитовано 11 вересня 2016.
Wyborcza.pl. wyborcza.pl. Процитовано 11 вересня 2016.
Olbrychski odmawia Rosjanom udziału w „Porwaniu Europy”. Процитовано 11 вересня 2016.
PORWANIE EUROPY - Aktualne wydarzenia z kraju i zagranicy - Wiadomości.gazeta.pl. gazetapl (pl-PL). Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
Москва 24 (16 травня 2014). "За обедом": Даниэль Ольбрыхский о везении, Наполеоне и русском языке. Процитовано 11 вересня 2016.
V Światowe Spotkania Teatrów Polonijnych na Podkarpaciu (pl-PL). 9 жовтня 2003. Процитовано 11 вересня 2016.
Międzynarodowy Polski Festiwal Monospektakli w Wilnie | Wilnoteka. www.wilnoteka.lt. Процитовано 11 вересня 2016.
ez.pl. Rosja: Polski Teatr w Moskwie. www.iuve.pl. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
Spontaniczny i intrygujący spektakl Polskiego Teatru w Moskwie. Kurier Wileński. 17 жовтня 2011. Процитовано 11 вересня 2016.
Rp.pl. Moskwa w pigułce - Archiwum Rzeczpospolitej. archiwum.rp.pl. Процитовано 11 вересня 2016.
Warszawa.pl - Internetowa Stolica Polski. www.warszawa.pl. Процитовано 11 вересня 2016.
ПЕРША УКРАїНСЬКА ШКОЛА ТЕАТРУ I КIНО. www.theater-school.com.ua (рос.). Процитовано 28 березня 2020.
Workshop’19 (акторська кухня). www.facebook.com (укр.). Процитовано 28 березня 2020.
фонд, Український культурний. Огляд проектів Фонду: театральні прем’єри. ucf.in.ua (ua). Процитовано 28 березня 2020.
Сміливі ініціативи Одеської опери | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 28 березня 2020.
Де живе Дракон? - № 102 (22012) четвер 6 грудня 2018 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини». chornomorka.com (укр.). Процитовано 28 березня 2020.
Open to Progress: дискусії й арії в Одесі. DT.ua. Процитовано 28 березня 2020.
Инна Кац. Фото: Олег Владимирский (10 сентября 2018, дата съёмки 08.09.2018). «Последний романтик» Рихард Штраус – впервые в Одесской опере / Новости в фотографиях, Одесса. viknaodessa.od.ua, Информационное агентство «Вікна Одеса». Процитовано 28 березня 2020.
Високий сезон української опери | Music-Review Ukraine. m-r.co.ua. Процитовано 28 березня 2020.
У передчутті оксамитового сезону... - № 072-073 (21982-21983) четвер-cубота 23-25 серпня 2018 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини». chornomorka.com (укр.). Процитовано 28 березня 2020.
Виктюк обзавидуется: в Одессе показали оперу с элементами эротики | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 28 березня 2020.
Целующиеся певицы и танец семи покрывал — романтика «Бархатного сезона в Одесской опере». timer-odessa.net (рос.). Процитовано 28 березня 2020.
Золотой диван, бальные платья и дырочки на сапогах: в Одесской опере готовят «Травиату» | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 28 березня 2020.
То, что Верди написал: одесский Оперный готовит новую «Травиату» с пластиковыми стульями, граммофоном и камелиями | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 28 березня 2020.
Травіата Лавренчука: До України їде оперна еліта світу!. Газета "День".
Первая авангардная постановка оперы «Травиата» в Украине. Huxleў (ru-RU). 7 листопада 2019. Процитовано 28 березня 2020.
Смерть «Травіати» на сцені Одеської опери – Moderato (укр.). Процитовано 28 березня 2020.
«Травіата» на сцені Одеського оперного театру. Інше мистецтво – Moderato (укр.). Процитовано 28 березня 2020.
Одеська «Травіата»: надмірна кількість деталей і відсутність «одягу» сцени. Club-tourist (амер.). Процитовано 28 березня 2020.
Головний режисер Одеського театру опери та балету: "Культурний процес – це поєднання інтимного процесу митця та публічного хайпу" | Новини | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua (ua). Процитовано 28 березня 2020.
В Одесі скоєно замах на життя головного режисера Оперного театру (ua). «Главком». 1 березня 2021. Процитовано 2021-3-01.
Українська сцена і кримінал. «Валіть з театру і будете цілий»: головний режисер Одеської опери заявив про побиття та шантаж (ua). Портал «Yabl». 2 березня 2021. Процитовано 2021-3-01.
Олег ВЕРГЕЛІС (2 березня 2021). Замах на режисера. Що коїться в Одеській опері — з перших уст (ua). «Главком». Процитовано 2021-3-03.
Марія ГУДИМА (2 березня 2021). Замах на режисера. Що коїться в Одеській опері — з перших уст (ua). «Таймер». Процитовано 2021-3-03.
02.03.2021 Тема з варіаціями. Конфлікт в Одеській опері
Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (3 березня 2021). Скандал в Одеській Опері. Про «ручне» і не зручне в сучасному театрі (ua). Г-та «День», №38. Процитовано 2021-3-04.
Ірина БОЙКО (16 березня 2021). Cтрах і ненависть в театрі. Євген Лавренчук: «За оперу «La Traviata» я заплатив собою» (ua). Портал «Yabl». Процитовано 2021-3-27.
Сергій ВИННИЧЕНКО (5 березня 2021). Хвилі Чорного моря до Міністерства культури (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-3-27.
Оксана САВЧЕНКО (27 березня 2021). Тітушки в оперному театрі. Що криється за побиттям режисера Лавренчука в Одесі (ua). «ЛІГА.net». Процитовано 2021-3-27.
Заява Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка від 02.03.2021 р. (ua). Г-та «День». 2 березня 2021. Процитовано 2021-3-02.
Maciej Nowak Na swoim profilu pisze Anna Łazar: Członkinie Komitetu Nagrody im. Szewczenka wyrażają solidarność i wsparcie dla reżysera #EugeneLavrenchuk Jevhena Lavrenczuka pobitego w Odessie. Ja też solidaryzuję się z ich stanowiskiem, a przede wszystkim z pobitym reżyserem, którego brutalnym pobiciem i kampanią oszczerstw chciano zniechęcić do udziału w konkursie o stanowisko dyrektora Odeskiej Opery
Eugene Lavrenchuk Офіційне звернення
Ольга ІВЛЄВА (21 липня 2021). Конкурс на посаду гендиректора Одеської опери: режисер Лавренчук зняв свою кандидатуру (ua). «Суспільне». Процитовано 2021-7-23.
Ольга ЛІЦКЕВИЧ (19 липня 2021). Хто претендує на посаду гендиректора Одеського національного театру опери та балету (ua). «Суспільне». Процитовано 2021-7-20.
Поступ. postup.brama.com. Процитовано 12 вересня 2016.
Е. Лавренчук Оксана Керик. jass-min.narod.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
Поступ. postup.brama.com. Процитовано 12 вересня 2016.
Интерьвью Лавренчука с Татьяной Ставской. jass-min.narod.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
Совсем еще мальчишка. ck-magazine.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
Амазонки в драме Е. Лавренчук Евгения Сайко. jass-min.narod.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
...Как Вертинский в Одессу возвращался — Тиква - Ор самеах. viknaodessa.od.ua. Процитовано 12 вересня 2016.
"PORTO-FRANCO" newspaper - Odessa. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 12 вересня 2016.
Спектакль "Сумерки богов" - Одесский академический русский драматический театр. rusteatr.odessa.ua. Процитовано 12 вересня 2016.
«Сумерки богов» | Телеканал Театр. Официальный сайт. 20 грудня 2011. Процитовано 12 вересня 2016.
Такой современный Ветхий Завет. Одесская газета «Порто-Франко» № 911 25.04.2008. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 12 вересня 2016.
Спектакль "Танахшпиль". www.galerka.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
Спектакль «Танахшпиль» - расписание, рецензия, фотография. today.od.ua. Процитовано 12 вересня 2016.
«Дракон» в ТЮЗе: страна скатывается в тоталитаризм? (ru-RU). 11 січня 2009. Процитовано 12 вересня 2016.
Томск | Страстной бульвар, 10. strast10.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
Памфлет о свободе. Приходите в театр - посмотреть телевизор. Премьера в ТЮЗе. www.tv2.tomsk.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
«Анна Каренина» - это не сериал (ru-RU). 10 листопада 2009. Процитовано 12 вересня 2016.
Афиша Томска. В ТЮЗе проходит спектакль "Анна Каренина" режиссера Евгения Лавренчука. afisha.westsib.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
Томск | Страстной бульвар, 10. strast10.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
"Эхо недели": В ТЮЗе премьера - «Анна Каренина». begin-online.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
Miłosz w trzy dni! | Wilnoteka. www.wilnoteka.lt (пол.). Процитовано 27 січня 2017.
W poszukiwaniu czasu zastygłego | Wilnoteka. www.wilnoteka.lt (пол.). Процитовано 27 січня 2017.
Афиша Томска. В ТЮЗе состоялись премьеры спектаклей "Страсти по Беккету. В ожидании Годо" и "Отцы и дети". afisha.westsib.ru. Процитовано 27 січня 2017.
Афиша Томска. "Отцы и дети" (обыкновенный фашизм) - спектакли. afisha.westsib.ru. Процитовано 27 січня 2017.
Spontaniczny i intrygujący spektakl Polskiego Teatru w Moskwie. Kurier Wileński. 17 жовтня 2011. Процитовано 27 січня 2017.
ez.pl. Polski Teatr z Moskwy zachwycił wileńską publiczność. www.iuve.pl. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
Wileńska randka polskich teatrów - Związek Polaków na Litwie. Związek Polaków na Litwie (pl-PL). 20 жовтня 2011. Процитовано 27 січня 2017.
Workshop 12 (Польский театр Евгения Лавренчука), билеты в Центр им. Вс. Мейерхольда (мейерхольда) - театральное агентство BILETEXPRESS.RU. www.biletexpress.ru. Процитовано 27 січня 2017.
«ИГРАЕМ ЧЕХОВА» | Польский театр в Москве | Евгения Лавренчука. web.archive.org. 2 лютого 2017. Процитовано 12 січня 2022.
Евгений Лавренчук: возвращение.
"PORTO-FRANCO" newspaper - Odessa. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 27 січня 2017.
Одесситы привезли на Homo Ludens смешную грустную историю о взрослой любви в режиме ожидания - Информационно аналитическая интернет газета MK.MK.UA.. www.mk.mk.ua (ru-ru). Процитовано 27 січня 2017.
«Союз нерушимый…». В Одесской русской драме – новый «Лист ожидания». timer-odessa.net (рос.). Процитовано 27 січня 2017.
Сто пудов любви от Евгения Лавренчука в Русском театре. OdArt: территория культуры (ru-RU). 8 грудня 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 27 січня 2017.
Премьера мюзикла «Братья Маккавеи» на языке джуури. Горские евреи. СТМЭГИ - община горских евреев. (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 27 січня 2017.
Фестиваль современной режиссуры | Медиагруппа ГЛАС. glasweb.com (ru-RU). Процитовано 27 січня 2017.
От «Великолепного рогоносца» до «Декамерона»: Одесская русская драма провела фестиваль режиссуры. Новости Одессы (ru-RU). Процитовано 27 січня 2017.
Не бойтесь современной режиссуры!. 20 липня 2016. Процитовано 27 січня 2017.
Состоятся ли режиссерские находки?. Лента новостей Одессы. Процитовано 27 січня 2017.
Уроки режиссуры от Евгения Лавренчука для Одесской публики.
"PORTO-FRANCO" newspaper - Odessa. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 27 січня 2017.
театр, Русский. Одесский академический русский драматический театр - Спектакль "Метель". www.rusteatr.odessa.ua (ru-ru). Процитовано 27 січня 2017.
театр, Русский. Одесский академический русский драматический театр - Одесский академический русский драматический театр. www.rusteatr.odessa.ua (ru-ru). Процитовано 27 січня 2017.
Дыши свободно. Театр Нового зрителя: Владимир Бутаков и Евгений Лавренчук.
Одесская газета. ДЕКАМЕРОН от Владимира Бутакова и Евгения Лавренчука.
Фестиваль сучасної режисури в Одесі. Декамерон. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
Лавренчук Євген | Особа | Театр — сервіс рекомендацій, заснований на думці реальних людей. theatre.love. Процитовано 28 березня 2020.

Джерела

Кондратьева Е., Кашинцева О. Скандальный театральный режиссер Евгений Лавренчук: «Сегодня все художники стали большими мещанами» // Комсомольская правда. — 2010, 8 сентября.
Татьяна Веснина. «Дракон» в ТЮЗе: страна скатывается в тоталитаризм?. Новости. Городской портал «В Томске». Процитовано 19 листопада 2013.
Татьяна Веснина. От корки до точки / Pro-смотр / Pro et Contra. proetcontra.tomsk.ru. Процитовано 19 листопада 2013.
Татьяна Веснина. Искусство должно раздражать. Pro et Contra. Процитовано 19 листопада 2013.
Михаил Шемякин. Совсем еще мальчишка. ck-magazine.ru. Процитовано 19 листопада 2013.
«Псевдо» в театре. risomusoreh.ru. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 19 листопада 2013.
Наталья Хорева (11 вересня 2013). Польша. Радио "Сити ФМ". Процитовано 19 листопада 2013.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Максим Челноков (11 жовтня 2013). На чемоданах. Радио "Русская служба новостей". Процитовано 19 листопада 2013.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Марина Мурзина (2012.05.17). Сцена взята «в полон». СтоЛичность. Процитовано 19 листопада 2013.
Тренінг особистісного зростання за методикою Є. Лавренчука(рос.)
Про оперу і не тільки, розмова з режисером Євгеном Лавренчуком, інтерв'юери: Неда Неждана й Олеся Чайка // Пряма мова, стор. 193—213 (після 2020 року). Євген Лавренчук, український, польський театральний режисер, педагог. Ректор Першої української школи театру і кіно. Лавреат Премії ім. Леся Курбаса (2020), Заслужений артист України

Посилання

Лавренчук Євген Вікторович у соціальній мережі «Facebook»
Євген Лавренчук на порталі «Театральна риболовля»

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[эхо-1] Ставская Т. «Театр и лица» — Евгений Лавренчук. Отрывки из радиопрограммы «Театр и лица» : Радиостанция «Эхо Москвы в Томске». Жасминовая поляна. Процитовано 18 листопада 2013.

[2] Поступ. postup.brama.com. Процитовано 11 вересня 2016.

[3] Встреча с польским режиссером. mkrf.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[4] Polish Theater Done in Polish in Moscow. The Moscow Times. Процитовано 11 вересня 2016.

[5] АНО Польский театр в Москве под руководством Евгения Лавренчука. Общероссийский классификатор предприятий и организаций. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 18 листопада 2013.

[:2-6] Головний режисер Одеського театру опери та балету: "Культурний процес – це поєднання інтимного процесу митця та публічного хайпу" | Новини | Українське радіо. ukr.radio (ua). Процитовано 28 березня 2020.

[:5-7] Школа Євгена Лавренчука. 28.03.2020. Процитовано 28.03.2020.

[:9-8] Головний режисер Одеського оперного театру отримав цьогорічну премію імені Леся Курбаса. Одесская Жизнь (ru-RU). 22 лютого 2020. Процитовано 28 березня 2020.

[9] Лавренчук Евгений | Особа | Театр — сервіс рекомендацій, заснований на думці реальних людей. theatre.love. Процитовано 28 березня 2020.

[:13-10] Премію Леся Курбаса присудили головному режисеру Одеської опери. DT.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[11] Евгений Лавренчук. theoryandpractice.ru. Процитовано 28 березня 2020.

[:15-12] Премію ім. Л. Курбаса отримав львів'янин та головний режисер Одеського академічного театру. 032.ua - Сайт міста Львова (uk-UA). Процитовано 28 березня 2020.

[13] Шемякин М. Совсем еще мальчишка. Женский онлайн журнал Серебряный Клуб. Процитовано 18 листопада 2013.

[14] Министерство Культуры Российской Федерации - Встреча с польским режиссером. mkrf.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[:16-15] ttp://www.ptwm.ru. Польский театр в Москве | Евгения Лавренчука. www.ptwm.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[16] Сто Личность :: Сцена взята «в полон». www.100lichnost.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[17] Kraul, Katarzyna (09.07.2006). Historia Śniegiem okryta. Gazeta Poznańska.

[18] Евгений Лавренчук: «Кризис — прекрасный повод быть еще хитрее». Процитовано 11 вересня 2016.

[19] Czasopismo Rodacy - RodacyNaSyberii.pl. www.rodacynasyberii.pl. Процитовано 11 вересня 2016.

[20] Євген Лавренчук та Олена Образцова.

[21] «Анна Каренина» - это не сериал (ru-RU). 10 листопада 2009. Процитовано 11 вересня 2016.

[22] Лавренчук, Євгеній Вікторович. www.e-uman.org.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.

[23] Ceremonia wręczania orderów i odznaki honorowej „Zasłużony dla Kultury Polskiej”. www.moskwa.msz.gov.pl. Процитовано 11 вересня 2016.

[24] VKO. Евгений Лавренчук в программе Александра Марданя "Авансцена". odessitclub.org (ru-ru). Процитовано 28 березня 2020.

[25] Одесский академический русский драматический театр - Фестиваль современной режиссуры "Встречи в Одессе". Пресс-релиз. www.rusteatr.odessa.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[:10-26] Євген Лавренчук — Головний режисер — Керівництво — Колектив — Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету. opera.odessa.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[27] «Встречи в Одессе» — с Гоголем и Цветаевой. vo.od.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[:8-28] Новини Львова: На посаду генерального директора Львівської опери – сім кандидатів. Гал-інфо. Процитовано 28 березня 2020.

[29] На посаду генерального директора Львівської опери – сім кандидатів | Music-Review Ukraine. m-r.co.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[30] Królewska Akademia Biznesu i Dyplomacji. www.krolewska-akademia.pl. Процитовано 11 травня 2016.

[31] Авторский курс актёрского мастерства презентует ученик Романа Виктюка | Двор Культуры: новости культурной жизни Одессы. cultureyard.com.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.

[32] Eventhint.com. Курс-эксперт «Типология личности. Всё о характере и типах личности» по авторской системе Евгения Лавренчука | Eventhint.com. Eventhint.com (рос.). Процитовано 27 січня 2017.

[33] Евровидение 2017. В стиле Лавренчука. | Польский театр в Москве | Евгения Лавренчука. www.ptwm.ru. Процитовано 28 березня 2020.

[34] Лавренчук, Евгений Викторович. unienc.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[:18-35] Євген Лавренчук: «Бездарність дуже легко прикрити завдяки осучасненню, оригінальності. Оригінальність — останній притулок сірості». tyzhden.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2020.

[:11-36] RadioVgolos. Гість CityArtShow - Євген Лавренчук – головний режисер Одеської Опери. Mixcloud. Процитовано 28 березня 2020.

[37] Інтерв'ю з наймолодшим Головним режисером країни Євгеном Лавренчуком.

[38] Міністерство культури України :: Одеський національний академічний театр опери та балету повідомляє результати конкурсу. 195.78.68.75. Процитовано 28 березня 2020.

[knpu-39] Заява Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка від 02.03.2021 р.

[40] Ректор Першої української школи театру і кіно

[:3-41] Учні Євгена Лавренчука в Одесі. https://concert.ua/ru/event/workshop-19-odessa. 28.03.2020. Процитовано 28.03.2020.

[:4-42] Архив. TEO (ru-RU). Процитовано 28 березня 2020.

[43] фонд, Український культурний. Затверджено оновлений реєстр експертів Українського культурного фонду. ucf.in.ua (ua). Процитовано 28 березня 2020.

[44] Премію імені Леся Курбаса у 2020 році присуджено головному режисеру Одеського національного академічного театру опери та балету. mkms.gov.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[45] Впервые за постановку оперного спектакля: главного режиссера Одесского театра оперы и балета удостоили премии имени Леся Курбаса | Метроном. Новости Одессы. Метроном.news (англ.). Процитовано 28 березня 2020.

[ukaz-355-2017-46] Указ Президента України від 30 березня 2021 року року № 131/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру»

[47] Українського режисера, затриманого в Італії на вимогу Росії, відпустили під домашній арешт. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 січня 2022.

[48] Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 21 січня 2022.

[49] Затриманого в Італії на запит Росії українського режисера Лавренчука перевели під домашній арешт – мати. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 січня 2022.

[Лавренчук_Італія_ProТеатр-50] Українського режисера тримають у італійському СІЗО за запитом Росії (ua). «ProТеатр». 3 січня 2022. Процитовано 2022-1-04.

[51] Kulczycka, Agata. Młodzi i bardzo ambitni. Gazeta Wyborcza.

[52] Kraul, Katarzyna. Historia Śniegiem okryta. Gazeta Poznańska.

[:0-53] Евгений Лавренчук. Компания Афиша. Процитовано 18 листопада 2013.

[54] "Мария Стюарт" Польский театр в Москве. 28 лютого 2012. Процитовано 11 вересня 2016.

[55] Евгений Лавренчук "Ивонна, принцесса Бургундская" » Полония России :: Польша :: история :: будущее :: наши общие дела. www.polonia.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[56] Москва | Афиша | Ромео и Джульетта — MosDay.ru. mosday.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[57] Танго. Заказ и продажа билетов. www.moscowshows.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[58] ultura, Resinet -. Perwersyjny urok dekadencji - Rzeszowski Serwis Kulturalny. www.kultura.resinet.pl. Процитовано 11 вересня 2016.

[59] Эдип спящий. www.vashdosug.ru. Процитовано 11 вересня 2016.

[60] Polski Teatr w Moskwie (21 лютого 2014). Репортаж НТВ о репетициях спектакля "Похищение Европы". Процитовано 11 вересня 2016.

[61] Polski Teatr w Moskwie (18 березня 2014). Даниэль Ольбрыхский в программе "Главная роль" телеканал "Культура". Процитовано 11 вересня 2016.

[62] Wyborcza.pl. wyborcza.pl. Процитовано 11 вересня 2016.

[63] Olbrychski odmawia Rosjanom udziału w „Porwaniu Europy”. Процитовано 11 вересня 2016.

[64] PORWANIE EUROPY - Aktualne wydarzenia z kraju i zagranicy - Wiadomości.gazeta.pl. gazetapl (pl-PL). Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.

[65] Москва 24 (16 травня 2014). "За обедом": Даниэль Ольбрыхский о везении, Наполеоне и русском языке. Процитовано 11 вересня 2016.

[66] V Światowe Spotkania Teatrów Polonijnych na Podkarpaciu (pl-PL). 9 жовтня 2003. Процитовано 11 вересня 2016.

[67] Międzynarodowy Polski Festiwal Monospektakli w Wilnie | Wilnoteka. www.wilnoteka.lt. Процитовано 11 вересня 2016.

[68] z.pl. Rosja: Polski Teatr w Moskwie. www.iuve.pl. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.

[69] Spontaniczny i intrygujący spektakl Polskiego Teatru w Moskwie. Kurier Wileński. 17 жовтня 2011. Процитовано 11 вересня 2016.

[70] Rp.pl. Moskwa w pigułce - Archiwum Rzeczpospolitej. archiwum.rp.pl. Процитовано 11 вересня 2016.

[71] Warszawa.pl - Internetowa Stolica Polski. www.warszawa.pl. Процитовано 11 вересня 2016.

[72] ПЕРША УКРАїНСЬКА ШКОЛА ТЕАТРУ I КIНО. www.theater-school.com.ua (рос.). Процитовано 28 березня 2020.

[73] Workshop’19 (акторська кухня). www.facebook.com (укр.). Процитовано 28 березня 2020.

[74] фонд, Український культурний. Огляд проектів Фонду: театральні прем’єри. ucf.in.ua (ua). Процитовано 28 березня 2020.

[:17-75] Сміливі ініціативи Одеської опери | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 28 березня 2020.

[76] Де живе Дракон? - № 102 (22012) четвер 6 грудня 2018 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини». chornomorka.com (укр.). Процитовано 28 березня 2020.

[77] Open to Progress: дискусії й арії в Одесі. DT.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[78] Инна Кац. Фото: Олег Владимирский (10 сентября 2018, дата съёмки 08.09.2018). «Последний романтик» Рихард Штраус – впервые в Одесской опере / Новости в фотографиях, Одесса. viknaodessa.od.ua, Информационное агентство «Вікна Одеса». Процитовано 28 березня 2020.

[79] Високий сезон української опери | Music-Review Ukraine. m-r.co.ua. Процитовано 28 березня 2020.

[80] У передчутті оксамитового сезону... - № 072-073 (21982-21983) четвер-cубота 23-25 серпня 2018 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини». chornomorka.com (укр.). Процитовано 28 березня 2020.

[81] Виктюк обзавидуется: в Одессе показали оперу с элементами эротики | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 28 березня 2020.

[82] Целующиеся певицы и танец семи покрывал — романтика «Бархатного сезона в Одесской опере». timer-odessa.net (рос.). Процитовано 28 березня 2020.

[83] Золотой диван, бальные платья и дырочки на сапогах: в Одесской опере готовят «Травиату» | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 28 березня 2020.

[84] То, что Верди написал: одесский Оперный готовит новую «Травиату» с пластиковыми стульями, граммофоном и камелиями | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 28 березня 2020.

[85] Травіата Лавренчука: До України їде оперна еліта світу!. Газета "День".

[86] Первая авангардная постановка оперы «Травиата» в Украине. Huxleў (ru-RU). 7 листопада 2019. Процитовано 28 березня 2020.

[87] Смерть «Травіати» на сцені Одеської опери – Moderato (укр.). Процитовано 28 березня 2020.

[88] «Травіата» на сцені Одеського оперного театру. Інше мистецтво – Moderato (укр.). Процитовано 28 березня 2020.

[89] Одеська «Травіата»: надмірна кількість деталей і відсутність «одягу» сцени. Club-tourist (амер.). Процитовано 28 березня 2020.

[90] Головний режисер Одеського театру опери та балету: "Культурний процес – це поєднання інтимного процесу митця та публічного хайпу" | Новини | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua (ua). Процитовано 28 березня 2020.

[Лавренчук_Напад_Главком-91] В Одесі скоєно замах на життя головного режисера Оперного театру (ua). «Главком». 1 березня 2021. Процитовано 2021-3-01.

[Лавренчук_Напад_Yabl-92] Українська сцена і кримінал. «Валіть з театру і будете цілий»: головний режисер Одеської опери заявив про побиття та шантаж (ua). Портал «Yabl». 2 березня 2021. Процитовано 2021-3-01.

[Лавренчук_Вергеліс_Главком-93] Олег ВЕРГЕЛІС (2 березня 2021). Замах на режисера. Що коїться в Одеській опері — з перших уст (ua). «Главком». Процитовано 2021-3-03.

[Лавренчук_Напад_Таймер-94] Марія ГУДИМА (2 березня 2021). Замах на режисера. Що коїться в Одеській опері — з перших уст (ua). «Таймер». Процитовано 2021-3-03.

[95] 02.03.2021 Тема з варіаціями. Конфлікт в Одеській опері

[Лавренчук_Стельмашевська_День-96] Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (3 березня 2021). Скандал в Одеській Опері. Про «ручне» і не зручне в сучасному театрі (ua). Г-та «День», №38. Процитовано 2021-3-04.

[Cтрах_і_ненависть_в_театрі-97] Ірина БОЙКО (16 березня 2021). Cтрах і ненависть в театрі. Євген Лавренчук: «За оперу «La Traviata» я заплатив собою» (ua). Портал «Yabl». Процитовано 2021-3-27.

[Хвилі_Чорного_моря-98] Сергій ВИННИЧЕНКО (5 березня 2021). Хвилі Чорного моря до Міністерства культури (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-3-27.

[Тітушки_в_оперному_театрі-99] Оксана САВЧЕНКО (27 березня 2021). Тітушки в оперному театрі. Що криється за побиттям режисера Лавренчука в Одесі (ua). «ЛІГА.net». Процитовано 2021-3-27.

[Лавренчук_Шевченківський_комітет_День-100] Заява Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка від 02.03.2021 р. (ua). Г-та «День». 2 березня 2021. Процитовано 2021-3-02.

[101] Maciej Nowak Na swoim profilu pisze Anna Łazar: Członkinie Komitetu Nagrody im. Szewczenka wyrażają solidarność i wsparcie dla reżysera #EugeneLavrenchuk Jevhena Lavrenczuka pobitego w Odessie. Ja też solidaryzuję się z ich stanowiskiem, a przede wszystkim z pobitym reżyserem, którego brutalnym pobiciem i kampanią oszczerstw chciano zniechęcić do udziału w konkursie o stanowisko dyrektora Odeskiej Opery

[102] Eugene Lavrenchuk Офіційне звернення

[Одеська_опера_Лавренчук-103] Ольга ІВЛЄВА (21 липня 2021). Конкурс на посаду гендиректора Одеської опери: режисер Лавренчук зняв свою кандидатуру (ua). «Суспільне». Процитовано 2021-7-23.

[Одеська_опера_Здобувачі-104] Ольга ЛІЦКЕВИЧ (19 липня 2021). Хто претендує на посаду гендиректора Одеського національного театру опери та балету (ua). «Суспільне». Процитовано 2021-7-20.

[:20-105] Поступ. postup.brama.com. Процитовано 12 вересня 2016.

[106] Е. Лавренчук Оксана Керик. jass-min.narod.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[107] Поступ. postup.brama.com. Процитовано 12 вересня 2016.

[108] Интерьвью Лавренчука с Татьяной Ставской. jass-min.narod.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[109] Совсем еще мальчишка. ck-magazine.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[110] Амазонки в драме Е. Лавренчук Евгения Сайко. jass-min.narod.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[111] ...Как Вертинский в Одессу возвращался — Тиква - Ор самеах. viknaodessa.od.ua. Процитовано 12 вересня 2016.

[112] "PORTO-FRANCO" newspaper - Odessa. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 12 вересня 2016.

[113] Спектакль "Сумерки богов" - Одесский академический русский драматический театр. rusteatr.odessa.ua. Процитовано 12 вересня 2016.

[114] «Сумерки богов» | Телеканал Театр. Официальный сайт. 20 грудня 2011. Процитовано 12 вересня 2016.

[115] Такой современный Ветхий Завет. Одесская газета «Порто-Франко» № 911 25.04.2008. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 12 вересня 2016.

[116] Спектакль "Танахшпиль". www.galerka.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.

[117] Спектакль «Танахшпиль» - расписание, рецензия, фотография. today.od.ua. Процитовано 12 вересня 2016.

[118] «Дракон» в ТЮЗе: страна скатывается в тоталитаризм? (ru-RU). 11 січня 2009. Процитовано 12 вересня 2016.

[119] Томск | Страстной бульвар, 10. strast10.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[120] Памфлет о свободе. Приходите в театр - посмотреть телевизор. Премьера в ТЮЗе. www.tv2.tomsk.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[121] «Анна Каренина» - это не сериал (ru-RU). 10 листопада 2009. Процитовано 12 вересня 2016.

[122] Афиша Томска. В ТЮЗе проходит спектакль "Анна Каренина" режиссера Евгения Лавренчука. afisha.westsib.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[123] Томск | Страстной бульвар, 10. strast10.ru. Процитовано 12 вересня 2016.

[124] "Эхо недели": В ТЮЗе премьера - «Анна Каренина». begin-online.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.

[125] Miłosz w trzy dni! | Wilnoteka. www.wilnoteka.lt (пол.). Процитовано 27 січня 2017.

[126] W poszukiwaniu czasu zastygłego | Wilnoteka. www.wilnoteka.lt (пол.). Процитовано 27 січня 2017.

[127] Афиша Томска. В ТЮЗе состоялись премьеры спектаклей "Страсти по Беккету. В ожидании Годо" и "Отцы и дети". afisha.westsib.ru. Процитовано 27 січня 2017.

[128] Афиша Томска. "Отцы и дети" (обыкновенный фашизм) - спектакли. afisha.westsib.ru. Процитовано 27 січня 2017.

[129] Spontaniczny i intrygujący spektakl Polskiego Teatru w Moskwie. Kurier Wileński. 17 жовтня 2011. Процитовано 27 січня 2017.

[130] z.pl. Polski Teatr z Moskwy zachwycił wileńską publiczność. www.iuve.pl. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.

[131] Wileńska randka polskich teatrów - Związek Polaków na Litwie. Związek Polaków na Litwie (pl-PL). 20 жовтня 2011. Процитовано 27 січня 2017.

[132] Workshop 12 (Польский театр Евгения Лавренчука), билеты в Центр им. Вс. Мейерхольда (мейерхольда) - театральное агентство BILETEXPRESS.RU. www.biletexpress.ru. Процитовано 27 січня 2017.

[133] «ИГРАЕМ ЧЕХОВА» | Польский театр в Москве | Евгения Лавренчука. web.archive.org. 2 лютого 2017. Процитовано 12 січня 2022.

[134] Евгений Лавренчук: возвращение.

[135] "PORTO-FRANCO" newspaper - Odessa. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 27 січня 2017.

[136] Одесситы привезли на Homo Ludens смешную грустную историю о взрослой любви в режиме ожидания - Информационно аналитическая интернет газета MK.MK.UA.. www.mk.mk.ua (ru-ru). Процитовано 27 січня 2017.

[137] «Союз нерушимый…». В Одесской русской драме – новый «Лист ожидания». timer-odessa.net (рос.). Процитовано 27 січня 2017.

[138] Сто пудов любви от Евгения Лавренчука в Русском театре. OdArt: территория культуры (ru-RU). 8 грудня 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 27 січня 2017.

[139] Премьера мюзикла «Братья Маккавеи» на языке джуури. Горские евреи. СТМЭГИ - община горских евреев. (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 27 січня 2017.

[:21-140] Фестиваль современной режиссуры | Медиагруппа ГЛАС. glasweb.com (ru-RU). Процитовано 27 січня 2017.

[141] От «Великолепного рогоносца» до «Декамерона»: Одесская русская драма провела фестиваль режиссуры. Новости Одессы (ru-RU). Процитовано 27 січня 2017.

[142] Не бойтесь современной режиссуры!. 20 липня 2016. Процитовано 27 січня 2017.

[143] Состоятся ли режиссерские находки?. Лента новостей Одессы. Процитовано 27 січня 2017.

[144] Уроки режиссуры от Евгения Лавренчука для Одесской публики.

[145] "PORTO-FRANCO" newspaper - Odessa. porto-fr.odessa.ua. Процитовано 27 січня 2017.

[146] театр, Русский. Одесский академический русский драматический театр - Спектакль "Метель". www.rusteatr.odessa.ua (ru-ru). Процитовано 27 січня 2017.

[147] театр, Русский. Одесский академический русский драматический театр - Одесский академический русский драматический театр. www.rusteatr.odessa.ua (ru-ru). Процитовано 27 січня 2017.

[148] Дыши свободно. Театр Нового зрителя: Владимир Бутаков и Евгений Лавренчук.

[149] Одесская газета. ДЕКАМЕРОН от Владимира Бутакова и Евгения Лавренчука.

[150] Фестиваль сучасної режисури в Одесі. Декамерон. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.

[151] Лавренчук Євген | Особа | Театр — сервіс рекомендацій, заснований на думці реальних людей. theatre.love. Процитовано 28 березня 2020.