Населення Києва

Київ — найбільше місто в Україні та сьоме в Європі за кількістю жителів, станом на 1 грудня 2019 року його населення становило 2,966 млн. (майже 7 % населення України)[1]. За останні десять років населення міста зросло майже на 10 %, збільшуючись у середньому на 20—25 тис. осіб щорічно. У 2014 р. чисельність населення Києва збільшилася на 19,7 тис. за рахунок природного й міграційного приросту.[2]

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
IX століття	50 000	—
XII століття	100 000	+100.0%
1552	6000	−94.0%
1571	12 000	+100.0%
1742	15 000	+25.0%
1770	20 000	+33.3%
1771	17 000	−15.0%
1806	27 200	+60.0%
1811	23 300	−14.3%
1840	44 700	+91.8%
1863	68 400	+53.0%
1865	71 365	+4.3%
1874	116 774	+63.6%
1897	247 723	+112.1%
1913	595 000	+140.2%
1919	544 369	−8.5%
1923	422 975	−22.3%
1926	512 088	+21.1%
1931	586 000	+14.4%
1933	608 000	+3.8%
1937	775 850	+27.6%
1939	846 724	+9.1%
1943	180 000	−78.7%
1959	1 104 334	+513.5%
1964	1 292 000	+17.0%
1970	1 631 908	+26.3%
1979	2 143 855	+31.4%
1981	2 248 000	+4.9%
1989	2 587 945	+15.1%
2001	2 611 327	+0.9%
2008	2 740 233	+4.9%
2014	2 868 702	+4.7%
2019	2 966 278	+3.4%

У 2009 році Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ оцінював сукупне населення Києва, разом з незареєстрованими громадянами, у 3 144 тис. осіб[3]. Разом з передмістями Київ утворює Київську агломерацію із сукупним населенням понад 4 млн мешканців^{[джерело?]}.

Основні демографічні показники за січень-грудень 2015 року у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року:[2]
	2014		2015
кількість народжених	34 821	▲	35 558
коефієнт народжуваності	12,1	▲	12,3
кількість померлих	29 992	▲	30 425
коефіцієнт смертності	10,4	▲	10,5
природний рух населення	+ 4 829	▲	+ 5 133
коефіцієнт природного руху	+ 1,7	▲	+ 1,8
сальдо міграції	+ 14 443	▼	+ 13 462
сальдо міграції (на 10 тис. осіб)	+ 50,2	▼	+ 47,8

Історична динаміка

Після 2001 р.

Адміністративний поділ Києва після 2001-го року:
Г — Голосіївський район
Дар — Дарницький район
Дес — Деснянський район
Дн — Дніпровський район
О — Оболонський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Св — Святошинський район
Сол — Солом'янський район
Ш — Шевченківський район

Населення районів Києва[4]

район	2001	2008	2013	динаміка за 2001—2013 рр., %
Голосіївський район	202 993	224 707	239 340	▲ 17,91
Дарницький район	282 359	302 560	320 234	▲ 13,41
Деснянський район	336 209	350 084	362 127	▲ 7,71
Дніпровський район	331 618	340 996	348 804	▲ 5,18
Оболонський район	306 173	311 947	317 419	▲ 3,67
Печерський район	131 127	135 994	144 785	▲ 10,42
Подільський район	180 424	186 708	193 263	▲ 7,12
Святошинський район	315 410	327 970	337 393	▲ 6,97
Солом'янський район	287 801	326 725	351 169	▲ 22,02
Шевченківський район	237 213	232 542	230 489	▼ 2,83
Київ	2 611 327	2 740 233	2 845 023	▲ 8,95

Радянські переписи 1959–1989 рр.

Адміністративний поділ Києва до 2001-го року:
В — Ватутінський район
Дар — Дарницький район
Дн — Дніпровський район
Ж — Жовтневий район
З — Залізничний район
Л — Ленінградський район
Мін — Мінський район
Мос — Московський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Р — Радянський район
С — Старокиївський район
Х — Харківський район
Ш — Шевченківський район

Населення районів Києва у 1959–1989 рр.

район	1959	1970	1979	1989
Ватутінський	-	-	-	241,544
Дарницький район	94 111	177 403	248 883	153 761
Дніпровський район	-	175 311	281 981	263 488
Жовтневий район	148 323	206 521	158 928	149 189
Залізничний район	106 483	165 293	182 056	194 556
Ленінградський район	-	-	232 218	283 004
Ленінський район	93 346	84 371	63 970	52 044
Мінський район	-	-	183 461	290 985
Московський район	151 069	168 616	177 002	194 021
Печерський район	123 184	139 960	135 730	138 103
Подільський район	173 240	167 332	125 076	120 467
Радянський район	81 941	191 526	165 462	147 263
Харківський район	-	-	-	153 966
Шевченківський район	132 637	155 575	189 088	205 554
Київ	1 104 334	1 631 908	2 143 855	2 587 945

Перепис 1939 р.

Чисельність населення районів Києва за переписом населення 1939 року.

район	населення
Петровський	146 925
Ленінський	108 481
Кагановичський	106 918
Сталінський	97 409
Молотовський	87 651
Кіровський	86 494
Октябрьський	81 388
Залізничний	77 371
Дарницький	54 087
Київ	846 724

Перепис 1926 р.

Наявне населення Києва за результатами перепису 1926 р. становило 513 637 осіб (у тому числі 248 612 чоловіків та 265 025 жінок).
Громадян СРСР налічувалося 512 088 осіб, іноземців 1549 осіб (у тому чоловіків 1004, жінок 545).[5]

Київський перепис 1919 р.

Районування Києва за міським переписом 1919 року

Населення районів Києва за міським переписом 1919 року

Населення частин та районів Києва за результатами міського перепису населення 23 березня 1919 р.[6]

№ на карті	частина міста	населення, 1919
I	Фундукліївська	33 266
II	Старокиївська	35 986
III	Дворцова	30 964
IV	Троїцька	33 002
V	Тарасівська	32 434
VI	Галицька	31 874
VII	Львівська	36 085
VIII	Гостино-Двірна	30 877
IX	Печерськ	18 050
X	Окраїно-Либідська	32 726
XI	Солом'янська	26 558
XII	Шулявка	22 219
XIII	Лук'янівська	19 040
XIV	Глибочиця	21 120
XV	Плоська	29 614
XVI	Подільська	31 683
XVII	Звіринець	6 510
XVIII	Сирець-Дачна	8 365
XIX	Куренівка-Пріорка	15 466
XX	Слобідки	15 417
XXI	Деміївка	24 974
XXII	Святошино	5 139
XXIII	Пуща-Водиця	2 999
	Київ	544 368

Населення деяких місцевостей[6]

на карті	місцевість	частина міста	населення, 1919
к	Труханів острів	Гостино-Двірна	3 513
д	Чоколівка	Солом'янська	1 273
е	Олександрівська слобідка	Солом'янська	1 206
и	Батиєва гора	Солом'янська	6 941
ж	Солом'янка	Солом'янська	15 391
з	Смуга відчуження (ст. Київ I)	Солом'янська	1 747
г	Шулявка-Дачна	Сирець-Дачна	5 677
в	Сирець	Сирець-Дачна	2 748
б	Куренівка	Куренівка-Пріорка	9 348
а	Пріорка	Куренівка-Пріорка	6 118

Перепис 1897 р.

Перепис 1897 р. зафіксував у Києві 247 753 жителів, у тому числі 4 302 іноземних підданих і 10 265 тимчасових мешканців. До складу населення входили і 22 063 військових, які перебували в місті[7].

Власне у Києві проживало 219 482 осіб і ще 28 271 — у передмістях. За чисельністю населення передмістя у 1897 р. розподілялися так[7]:

Найбільш чисельними суспільними станами серед населення Києва у 1897 р. були міщани та селяни, на них припадало майже 80 % населення міста. Інші стани були значно малочисельнішими[7].

міщани — 97 801 (39,48 %)
селяни — 96 985 (39,15 %)
дворяни спадкові — 18 704 (7,55 %)
дворяни особисті та чиновники не з дворян — 12 605 (5,09 %)
почесні громадяни — 5 067 (2,05 %)
купці — 5 064 (2,04 %)
іноземні піддані — 4 302 (1,74 %)
християнське духовенство — 3 772 (1,52 %)
військові козаки — 786 (0,32 %)
інородці — 14 (0,01 %)
Фінляндські уроженці — 9 (0,01 %)
особи що не належали до вказаних станів — 1 708 (0,69 %)
особи, що не вказали стан — 906 (0,37 %)

Одноденний перепис 1874 р.

Населення Києва за результатами одноденного перепису населення, проведеного 2 березня 1874 р., становило 127 251 осіб. У тому числі в місті мешкало 116 774 осіб, а в передмістях — 10 477.
Частини міста у 1874 році за населенням[8]:

Либідська частина — 20 908
Плоська частина — 20 632
Старокиївська частина — 19 377
Печерська частина — 18 984
Подільська частина — 15 518
Лук'янівський квартал — 9606
Дворцова частина — 6 885
Куренівський квартал — 4664
Власне Київ — 116 774

Передмістя Києва в 1874 році за населенням[8]:

Солом'янка та Протасів Яр — 3 910
Деміївка та Саперна слобідка — 3 554
Шулявка — 2 003
Байкова гора — 1 010
Передмістя Києва — 10 477

Національний склад

Національний склад Києва в 1874–2001 роках, тис. осіб
Нац-сть	1874[8] (мова)		1897[9](мова)		1917[10]		1919[6]		1926[11]		1939[12]		1959[13]		1970[14]		1979[14]		1989[15]		2001[15]
Українці	38,6	31,43 %	55,1	22,22 %	76,6	16,39 %	128,7	23,64 %	216,5	42,28 %	450,6	53,21 %	663,9	60,11 %	1056,9	64,76 %	1455,6	67,89 %	1863,7	72,45 %	2110,8	82,22 %
Росіяни	58,2	47,42 %	134,3	54,20 %	231,4	49,51 %	232,1	42,65 %	125,5	24,51 %	139,5	16,47 %	254,3	23,02 %	373,6	22,89 %	474,4	22,13 %	536,7	20,87 %	337,3	13,14 %
Євреї	12,9	10,53 %	30,0	12,08 %	87,2	18,66 %	114,5	21,07 %	140,3	27,40 %	224,2	26,48 %	153,5	13,90 %	152,0	9,31 %	132,2	6,17 %	100,6	3,91 %	17,9	0,70 %
Поляки	7,9	6,41 %	16,6	6,69 %			36,8	6,77 %	13,7	2,68 %	11,8	1,39 %	8,5	0,77 %	9,7	0,59 %	10,5	0,49 %	10,4	0,40 %	6,9	0,30 %
Усього	122,7	100,00 %	247,7	100,00 %	467,4	100,00 %	544,4	100,00 %	512,1	100,00 %	846,7	100,00 %	1104,3	100,00 %	1631,9	100,00 %	2143,9	100,00 %	2572,2	100,00 %	2567,9	100,00 %

Перепис 2001 р.

Національний склад населення міста Київ у 2001 р.[16]


№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	2 110 767	82,24 %
2	Росіяни	337 323	13,14 %
3	Євреї	17 962	0,70 %
4	Білоруси	16 549	0,64 %
5	Поляки	6 924	0,27 %
6	Вірмени	4 935	0,19 %
7	Азербайджанці	2 567	0,10 %
8	Татари	2 451	0,10 %
9	Грузини	2 352	0,09 %
10	Молдовани	1 927	0,08 %
11	Болгари	1 524	0,06 %
12	Араби	1 426	0,06 %
13	Німці	1 123	0,04 %
14	Греки	901	0,04 %
15	Узбеки	688	0,03 %
16	Китайці	505	0,02 %
	Інші	11 134	0,43 %
	Нац-сть не вказано	45 895	1,79 %
	Разом	2 566 953	100 %

Перепис 1989 р.

Національний склад Києва за даними Всесоюзного перепису населення 1989 р.[17]

українці ‒ 1 863 674 ‒ 72,45 %
росіяни ‒ 536 707 ‒ 20,87 %
євреї ‒ 100 584 ‒ 3,91 %
білоруси ‒ 25 274 ‒ 0,98 %
поляки ‒ 10 445 ‒ 0,41 %
вірмени ‒ 4 531 ‒ 0,18 %
татари ‒ 3 471 ‒ 0,13 %
молдовани ‒ 3 186 ‒ 0,12 %
азербайджанці ‒ 2 755 ‒ 0,11 %
грузини ‒ 1 952 ‒ 0,08 %
узбеки ‒ 1 733 ‒ 0,07 %
болгари ‒ 1 665 ‒ 0,06 %

Перепис 1970 р.

Національний склад Києва за даними Всесоюзного перепису населення 1970 р.[18]

українці ‒ 1 056 905 ‒ 64,76 %
росіяни ‒ 373 569 ‒ 22,89 %
євреї ‒ 152 006 ‒ 9,31 %
білоруси ‒ 17 521 ‒ 1,07 %
поляки ‒ 9 656 ‒ 0,59 %
вірмени ‒ 2 976 ‒ 0,18 %
татари ‒ 2 622 ‒ 0,16 %
молдовани ‒ 1 769 ‒ 0,11 %

Перепис 1959 р.

Національний склад Києва за даними Всесоюзного перепису населення 1959 р.[19]

українці ‒ 663 851 ‒ 60,11 %
росіяни ‒ 254 269 ‒ 23,02 %
євреї ‒ 153 466 ‒ 13,90 %
білоруси ‒ 13 187 ‒ 1,19 %
поляки ‒ 8 482 ‒ 0,77 %
молдовани ‒ 900 ‒ 0,08 %
греки ‒ 700 ‒ 0,06 %
болгари ‒ 500 ‒ 0,05 %
інші ‒ 8 800 ‒ 0,80 %

Перепис 1939 р.

За даними Всесоюзного перепису населення 1939 р. найбільш чисельними національностями Києва були[20]:

українці ‒ 450 556 ‒ 53,21 %
євреї ‒ 224 236 ‒ 26,48 %
росіяни ‒ 139 495 ‒ 16,47 %
поляки ‒ 11 808 ‒ 1,39 %
білоруси ‒ 9 594 ‒ 1,13 %
німці ‒ 2 158 ‒ 0,25 %
татари ‒ 1 188 ‒ 0,14 %
вірмени ‒ 1 054 ‒ 0,12 %
чехи ‒ 1 020 ‒ 0,12 %
латиші ‒ 603 ‒ 0,07 %
ассирійці ‒ 566 ‒ 0,07 %

Національний склад населення районів Києва за даними перепису 1939 р., %

район	населення	українці	євреї	росіяни	поляки	інші/не вказали національність
Петровський	146 925	50,2	33,6	12,7	0,9	2,5
Ленінський	108 481	35,5	46,1	14,9	1,2	2,2
Кагановичський	106 918	54,8	27,6	14,3	1,4	1,9
Сталінський	97 409	44,8	32,9	18,0	1,7	2,5
Молотовський	87 651	56,6	19,8	19,7	1,5	2,5
Кіровський	86 494	55,9	20,2	20,1	1,4	2,3
Октябрьський	81 388	61,6	14,7	18,7	1,8	3,3
Залізничний	77 371	60,6	18,0	17,0	1,9	2,4
Дарницький	54 087	75,5	4,6	16,4	0,9	2,6
Київ	846 724	53,2	26,5	16,5	1,4	2,4

Перепис 1926 р.

За даними Всесоюзного перепису населення 1926 р. найбільш чисельними національностями Києва були:

українці ‒ 216 528 ‒ 42,28 %
євреї ‒ 140 256 ‒ 27,39 %
росіяни ‒ 125 514 ‒ 24,51 %
поляки ‒ 13 706 ‒ 2,68 %
білоруси ‒ 5 436 ‒ 1,06 %
німці ‒ 3 554 ‒ 0,69 %
чехи та словаки ‒ 990 ‒ 0,19 %
латиші ‒ 805 ‒ 0,16 %
татари ‒ 733 ‒ 0,14 %
вірмени ‒ 638 — 0,12 %
литовці ‒ 612 ‒ 0,11 %

Київський перепис 1919 р.

Національний склад Києва за даними перепису 1919 року

Національний склад Києва за результатами міського перепису населення 23 березня 1919 р.[6]

росіяни ‒ 232 148 ‒ 42,65 %
українці ‒ 128 664 ‒ 23,64 %
євреї ‒ 114 524 ‒ 21,04 %
поляки ‒ 36 828 ‒ 6,77 %
малороси ‒ 8 259 ‒ 1,52 %
білоруси ‒ 5 400 ‒ 0,99 %
німці ‒ 3 405 ‒ 0,63 %
чехи ‒ 2 381 ‒ 0,44 %
латиші ‒ 1 550 ‒ 0,28 %
литовці ‒ 1 158 ‒ 0,21 %
татари ‒ 797 ‒ 0,15 %
вірмени ‒ 756 ‒ 0,14 %
греки ‒ 704 ‒ 0,13 %
грузини ‒ 612 ‒ 0,11 %
французи ‒ 384 ‒ 0,07 %
караїми ‒ 379 ‒ 0,07 %
румуни ‒ 321 ‒ 0,06 %
естонці ‒ 308 ‒ 0,06 %
інші ‒ 2 071 ‒ 0,38 %
національність не вказано — 3 718 — 0,68 %

Національний склад місцевостей Києва в 1919 р., %[6]

№ на карті	частина міста	населення, 1919	українці	малороси	росіяни	євреї	поляки	інші
I	Фундукліївська	33 266	21,7	2,3	40,5	17,4	12,3	5,9
II	Старокиївська	35 986	23,6	1,2	41,4	13,8	14,5	5,5
III	Дворцова	30 964	20,3	1,3	41,3	20,2	9,0	7,8
IV	Троїцька	33 002	13,6	0,3	26,6	51,5	4,5	3,5
V	Тарасівська	32 434	16,2	0,4	36,6	35,0	7,9	3,9
VI	Галицька	31 874	24,6	0,8	46,8	14,0	8,7	5,2
VII	Львівська	36 085	25,7	1,2	50,5	7,3	10,1	5,2
VIII	Гостино-Двірна	30 877	21,2	2,1	45,0	23,9	3,8	4,1
IX	Печерськ	18 050	33,3	1,9	54,0	2,5	4,0	4,4
X	Окраїно-Либідська	32 726	22,8	2,0	52,5	11,7	8,2	2,7
XI	Солом'янська	26 558	35,0	4,6	45,4	5,2	5,8	4,1
XII	Шулявка	22 219	30,9	1,3	48,0	8,4	6,6	4,8
XIII	Лук'янівська	19 040	32,3	2,0	47,2	5,2	7,6	5,8
XIV	Глубочиця	21 120	25,8	1,1	60,9	2,6	3,5	6,1
XV	Плоска	29 614	9,2	0,4	41,8	44,0	2,4	2,1
XVI	Подільська	31 683	9,4	0,5	23,8	62,7	1,7	2,0
XVII	Звіринець	6 510	38,1	1,2	54,5	0,3	2,8	3,1
XVIII	Сирець-Дачна	8 365	28,0	2,1	47,0	1,2	8,6	13,0
XIX	Куренівка-Пріорка	15 466	49,6	4,1	34,0	4,8	3,7	3,8
XX	Слобідки	15 417	24,0	1,6	42,5	27,6	2,4	1,9
XXI	Деміївка	24 974	26,4	1,7	38,5	28,0	3,4	1,9
XXII	Святошино	5 139	36,0	2,7	41,4	3,5	8,5	8,0
XXIII	Пуща-Водиця	2 999	49,2	0,6	27,4	17,0	3,3	2,5
	Київ	544 368	23,6	1,5	42,6	21,0	6,8	4,4

Національний склад деяких місцевостей, %[6]

літера на карті	місцевість	частина міста	населення, 1919	українці	малороси	росіяни	євреї	поляки	інші
к	Труханів острів	Гостино-Двірна	3 513	22,9	3,1	61,6	0,9	5,4	6,1
д	Чоколівка	Солом'янська	1 273	36,6	7,4	47,4	0,5	6,1	1,9
е	Олександрівська слобідка	Солом'янська	1 206	38,4	0,1	53,7	0,0	5,3	2,5
и	Батиєва гора	Солом'янська	6 941	34,1	2,0	51,4	0,6	5,8	6,1
ж	Солом'янка	Солом'янська	15 391	35,2	6,0	40,1	8,5	5,8	4,4
з	Смуга відчуження (ст. Київ I)	Солом'янська	1 747	32,8	4,7	44,4	0,2	5,1	12,8
г	Шулявка-Дачна	Сирець-Дачна	5 677	26,0	0,2	48,7	0,6	8,9	15,5
в	Сирець	Сирець-Дачна	2 748	31,6	6,0	42,8	2,5	7,7	9,4
б	Куренівка	Куренівка-Пріорка	9 348	34,2	2,5	44,0	6,5	5,0	7,8
а	Пріорка	Куренівка-Пріорка	6 118	73,2	6,4	13,9	2,2	1,7	2,5

Національний склад місцевостей Києва за даними перепису 1919 р.
росіяни
українці
євреї
поляки
малороси

Мовний склад

Історична динаміка мовного складу (рідної мови) населення Києва за переписами


	1874[8]	1897[9]	1926[21]	1959[19]	1970[18]	1979[22]	1989[23]	2001[23]
Українська	31,4 %	22,2 %	27,9 %	42,9 %	50,7 %	53,0 %	57,6 %	72,1 %
Російська	47,4 %	54,2 %	52,3 %	53,9 %	47,5 %	45,0 %	41,1 %	25,3 %
Інша	21,2 %	23,6 %	19,0 %	3,1 %	1,8 %	2,0 %	1,3 %	2,6 %

Перепис 2001 р.

Частка осіб, що назвали рідною мовою українську, у районах Києва за результатами перепису 2001 р.

Частка осіб, що назвали рідною мовою російську, у районах Києва за результатами перепису 2001 р.

Рідна мова за переписом 2001 р. у районах Києва, %[24]


Район	Українська	Російська
Дарницький	77,9	20,5
Святошинський	77,2	21,5
Голосіївський	75,9	22,2
Деснянський	74,7	23,4
Подільський	73,9	25,0
Дніпровський	71,9	27,1
Оболонський	70,3	23,6
Солом'янський	67,5	30,5
Шевченківський	64,6	32,1
Печерський	60,2	30,7
Київ	72,2	25,3

Рідна мова найбільш чисельних національностей Києва за даними перепису 2001 р.[25]

	Своєї національності	Українська	Російська
Українці	85,7 %	-	14,2 %
Росіяни	91,7 %	7,9 %	-
Євреї	2,4 %	18,9 %	77,9 %
Білоруси	17,7 %	18,4 %	63,3 %
Поляки	7,0 %	62,5 %	29,7 %
Вірмени	39,4 %	11,6 %	48,0 %

Розподіл населення Києва за рідною мовою за результатами перепису 2001 р.[26]

українська — 72,15 %
російська — 25,27 %
білоруська — 0,12 %
вірменська — 0,08 %
молдовська — 0,03 %
єврейська — 0,02 %
польська — 0,02 %
болгарська — 0,02 %

Найбільші мовно-національні групи населення Києва за даними перепису 2001 р.[25]

національність	рідна мова	чисельність	частка у населенні
українці	українська	1 809 741	70,50 %
росіяни	російська	309 360	12,05 %
українці	російська	299 026	11,65 %
росіяни	українська	26 685	1,04 %
євреї	російська	13 994	0,55 %
білоруси	російська	10 481	0,41 %
поляки	українська	4 325	0,17 %
білоруси	українська	3 042	0,12 %
білоруси	білоруська	2 924	0,11 %
вірмени	російська	2 368	0,09 %
поляки	російська	2 055	0,08 %
	інше	37 057	1,44 %
	не вказано	45 895	1,79 %

Домашня мова населення Києва за даними соціологічних опитувань, %[27][28]

	Центр Разумкова, 2005	IRI, 2015
українська / переважно українська	23,4	27,0
російська / переважно російська	52,2	32,0
обидві мови	23,6	40,0

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 95,52 % мешканців Києва вказали вільне володіння українською мовою, а 76,01 % - російською мовою. 96,78 % мешканців Києва вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Києва за даними перепису населення 2001 р.[29][30]

	своєї національності	українська	російська
Українці	98,55 %		72,23 %
Росіяни	97,59 %	79,15 %
Євреї	6,05 %	89,89 %	93,45 %
Білоруси	29,57 %	77,84 %	88,74 %
Поляки	22,30 %	93,78 %	78,06 %
Вірмени	52,75 %	69,77 %	86,55 %
Азербайджанці	65,13 %	61,67 %	82,51 %
Татари	33,46 %	71,73 %	91,76 %
Грузини	55,87 %	67,60 %	85,37 %
Молдовани	49,71 %	77,48 %	83,03 %
Болгари	45,51 %	81,04 %	87,52 %
Араби	76,93 %	33,66 %	72,79 %

Перепис 1970 р.

Рідна мова найбільш чисельних національностей Києва за даними перепису 1970 р.[18]

	Чисельність	Своєї національності	Українська	Російська	Інша
Українці	1056 905	77,4 %	-	22,6 %	0,01 %
Росіяни	373 569	99,0 %	0,9 %	-	0,01 %
Євреї	152 006	8,0 %	0,9 %	91,1 %	0,02 %
Білоруси	17 521	26,4 %	3,4 %	70,1 %	0,03 %
Поляки	9 656	8,4 %	31,5 %	59,7 %	0,4 %
Вірмени	2 976	35,9 %	1,3 %	62,3 %	0,5 %
Татари	2 622	41,3 %	1,4 %	57,0 %	0,3 %
Молдовани	1 769	60,8 %	5,0 %	33,8 %	0,4 %

Перепис 1926 р.

Найбільш чисельні мовно-національні групи населення Києва за даними перепису 1926 р.[21]

національність	рідна мова	чисельність	частка у населенні
українці	українська	139 468	27,24 %
росіяни	російська	123 671	24,15 %
євреї	їдиш	82 127	16,04 %
українці	російська	74 769	14,60 %
євреї	російська	56 024	10,94 %
поляки	польська	7 764	1,52 %
поляки	російська	4 948	0,97 %
білоруси	російська	4 410	0,86 %
німці	німецька	2 332	0,46 %
німці	російська	1 093	0,21 %
росіяни	українська	998	0,19 %
євреї	українська	866	0,17 %
	інші	8 994	1,76 %
	мову не вказано	4 624	0,90 %

Перепис 1897 р.

За даними перепису 1897 р. найбільш поширеними рідними мовами у Києві були[9][31]:

російська — 134 278 (54,20 %)
українська — 55 064 (22,23 %)
єврейська — 29 937 (12,08 %)
польська — 16 579 (6,69 %)
німецька — 4 354 (1,76 %)
білоруська — 2 797 (1,13 %)
татарська — 1 133 (0,46 %)
чеська — 945 (0,38 %)
башкирська — 666 (0,27 %)
французька — 494 (0,20 %)

Розподіл населення за мовами та суспільними станами[7] (мовні групи з представленістю менше 1 % не показані)

стани	чисельність	російськомовні	україномовні	єврейськомовні	польськомовні	німецькомовні
спадкові дворяни	18 704	62,8 %	4,8 %		29,8 %	1,4 %
особисті дворяни, чиновники	12 605	80,5 %	7,7 %	1,6 %	6,8 %	2,0 %
духовенство	3 772	59,5 %	38,9 %
почесні громадяни	5 067	70,1 %	16,3 %	6,5 %	3,1 %
купці	5 064	45,6 %	3,0 %	44,2 %	1,7 %	3,9 %
міщани	97 801	46,7 %	17,4 %	27,1 %	5,9 %	1,5 %
селяни	96 985	57,4 %	34,2 %		3,2 %
усього	247 723	54,2 %	22,2 %	12,1 %	6,7 %	1,8 %

Найбільші мовно-станові групи населення Києва у 1897 р.[7]

мова	стан	кількість	% населення
російськомовні	селяни	55 661	22,5 %
російськомовні	міщани	45 648	18,4 %
україномовні	селяни	33 170	13,4 %
єврейськомовні	міщани	26 474	10,7 %
україномовні	міщани	16 973	6,9 %
російськомовні	спадкові дворяни	11 741	4,7 %
російськомовні	особисті дворяни, чиновники	10 147	4,1 %
польськомовні	міщани	5 814	2,3 %
польськомовні	спадкові дворяни	5 583	2,3 %
російськомовні	почесні громадяни	3 554	1,4 %
польськомовні	селяни	3 129	1,3 %
російськомовні	купці	2 307	0,9 %
російськомовні	християнське духовенство	2 243	0,9 %
єврейськомовні	купці	2 238	0,9 %
білоруськомовні	селяни	1 796	0,7 %
німецькомовні	міщани	1 472	0,6 %
україномовні	християнське духовенство	1 467	0,6 %
німецькомовні	іноземні піддані	1 310	0,5 %
україномовні	особисті дворяни, чиновники	965	0,4 %
україномовні	спадкові дворяни	907	0,4 %
польськомовні	спадкові дворяни	862	0,3 %
польськомовні	іноземні піддані	826	0,3 %
україномовні	почесні громадяни	825	0,3 %
білоруськомовні	міщани	806	0,3 %
татарськомовні	селяни	790	0,3 %
російськомовні	військові козаки	736	0,3 %
німецькомовні	селяни	683	0,3 %
башкирськомовні	селяни	664	0,3 %
російськомовні	іноземні піддані	649	0,3 %
чеськомовні	іноземні піддані	555	0,2 %
єврейськомовні	селяни	452	0,2 %
французькомовні	іноземні піддані	379	0,2 %
єврейськомовні	почесні громадяни	328	0,1 %
німецькомовні	спадкові дворяни	263	0,1 %
німецькомовні	особисті дворяни, чиновники	250	0,1 %
єврейськомовні	особисті дворяни, чиновники	202	0,1 %
німецькомовні	купці	198	0,1 %
чеськомовні	міщани	182	0,1 %
татарськомовні	міщани	180	0,1 %
чеськомовні	селяни	163	0,1 %
польськомовні	почесні громадяни	161	0,1 %
україномовні	купці	152	0,1 %
німецькомовні	почесні громадяни	120	0,0 %
інше	інше	3 659	1,5 %
не вказано мову	-	163	0,1 %
-	не вказано стан	906	0,4 %

Одноденний перепис 1874 року

Рідна мова населення Києва за даними одноденного перепису 1874 р.[8]

руська без уточнення наріччя — 48 437 (39,49 %)
українська — 38 553 (31,43 %)
єврейська — 12 917 (10,53 %)
великоруська — 9 736 (7,94 %)
польська — 7 863 (6,41 %)
німецька — 2 583 (2,11 %)
французька — 369 (0,30 %)

Релігійний склад

Православний Софійський собор

Католицький костел святого Миколая

Велика хоральна синагога на Подолі

Мусульманська мечеть Ар-Рахма

За релігійною ознакою, 2006 року 64 % мешканців Києва назвали себе віруючими. Основну масу віруючих жителів Києва становлять православні християни, які є парафіянами УПЦ КП (67 % віруючих) та УПЦ МП (18 %). Порівняно невелика частина віруючих або належить до яких-небудь інших конфесій (3 %), або взагалі вагаються ідентифікувати себе з якоюсь певною конфесією (12 %)[32].

Кількість зареєстрованих релігійних громад у Києві станом на 2010 р.

Протестантські — 263
Українська православна церква (Московський патріархат) — 219
Українська православна церква Київського патріархату — 106
Українська автокефальна православна церква — 23
Українська греко-католицька церква — 14
Мусульманські — 12
Свідків Єгови — 11
Юдейські — 9
Римо-католицька Церква — 8
Мормонів — 1
Вірменської апостольської церкви — 1
Інші — 76
Усього — 780

Перепис населення Російської імперії 1897 року

Релігійний склад Києва за переписом 1897 р.[7]

православні — 187 935 (75,86 %)
юдеї 32 093 (12,96 %)
римо-католики — 19 230 (7,76 %)
протестанти — 4 708 (1,90 %)
старообрядці — 1 835 (0,74 %)
магометани — 1 757 (0,71 %)
інші християни — 145 (0,06 %)
не християни — 20 (0,01 %)

Релігійний склад основних мовних груп за переписом 1897 р.[7]

російськомовні — православні 96,2 %, юдеї 1,5 %, старообрядці 1,3 %, католики 0,7 %, протестанти 0,4 %
україномовні — православні 99,1 %, католики 0,6 %
єврейськомовні — юдеї 99,7 %, православні 0,3 %
польськомовні — католики 97,1 %, православні 1,7 %, протестанти 1,0 %, юдеї 0,2 %
німецькомовні — протестанти 85,2 %, католики 11,6 %, православні 2,3 %

Релігійний склад серед вікових груп Києва за переписом 1897 р.[7]

	1—9 років	10—19 років	20—29 років	40—49 років	60—69 років	80—89 років
православні	72,4 %	75,6 %	76,8 %	75,3 %	76,2 %	78,5 %
юдеї	19,4 %	15,7 %	12,7 %	11,2 %	8,4 %	6,8 %
католики	5,7 %	6,4 %	7,8 %	9,9 %	12,0 %	11,6 %

Одноденний перепис 1874 року

Релігійний склад Києва за переписом 1897 р.[8]

православні — 98 698 (77,48 %)
юдеї 13 803 (10,85 %)
римо-католики — 10 409 (8,18 %)
протестанти — 2 740 (2,15 %)
старообрядці — 1 182 (0,93 %)
караїми — 154 (0,12 %
магометани — 86 (0,07 %)
греко-католики — 31 (0,02 %)
язичники — 3 (0,002 %)

Мовний склад основних релігійних груп за переписом 1874 р.[8]

православні — 99,35 % — україномовні та російськомовні, 0,24 % — польськомовні
юдеї — 96,38 % — єврейськомовні, 2,98 % — україно- та російськомовні
католики — 74,83 % — польськомовні, 15,88 % — україно- та російськомовні, 4,04 % німецькомовні
протестанти — 80,65 % — німецькомовні, 9,80 % — україно- та російськомовні, 2,40 % — польськомовні

Релігійний склад основних мовних груп за переписом 1874 р.[8]

україномовні та російськомовні — православні 96,42 %, католики 1,56 %, старовіри 1,31 %, юдеї 0,42 %, протестанти 0,27 %
єврейськомовні — юдеї 99,25 %, протестанти 0,98 %, православні 0,54 %, католики 0,03 %
польськомовні — католики 96,40 %, православні 2,57 %, протестанти 0,85 %, юдеї 0,18 %
німецькомовні — протестанти 80,73 %, католики 14,57 %, православні 2,83 %, юдеї 1,61 %

Місце народження населення

Більша частина киян не є корінними мешканцями Києва. Так, за переписом 2001 р. більше 52 % населення були народжені не у Києві, а за переписом 1989 р. таких було майже 57 %. Серед народжених за межами Києва найбільш чисельними є уродженці Київської області (12,5 % населення у 2001 р.), а також Житомирської (4,6 %) та Чернігівської (3,8 %) і інших областей центральної України. Чисельною групою є і уродженці Росії, які становили у 2001 р. 8,1 % населення Києва (у 1989 р. ‒ 10,5 %), поступаючись за чисельністю (207 тис.) тільки уродженцям Києва (1230 тис.) та Київської області (321 тис.)

Характерною особливістю останніх десятиліть є:

Поступове зростання у населенні питомої ваги уродженців Києва (від післявоєнного мінімуму у 1950–1970х роках до 43 % у 1989 р. і 48 % у 2001 р.)
Зменшення питомої ваги уродженців традиційних регіонів-донорів населення, областей центральної України (з 33,3 % у 1989 р. до 30,4 % у 2001)
Збільшення питомої ваги уродженців південних, східних та західних областей, що раніше були представлені слабо. Так, частка уродженців цих регіонів зросла з 7,5 % у 1989 р. до 8,6 % у 2001 р. При цьому питома вага уродженців п'яти східних областей зросла з 3,7 % до 4 %, семи західних з 2,2 % до 2,8 %, чотирьох південних з 1,6 % до 1,8 %.
Зменшення кількості і питомої ваги уродженців держав СНД, їх частка у населенні з 13,6 % у 1989 р. знизилася до 10,4 % у 2001 р.

Переписи 1989 і 2001 рр.

Місце народження населення Києва за переписом 2001 р.

Місце народження населення Києва за переписом 1989 р.

Населення Києва за місцем народження[33][34]

Народилися на території	Чисельність, 2001 р.	% населення, 2001 р.	Чисельність, 1989 р.	% населення, 1989 р.
України	2 232 454	87,0 %	2 188 860	84,3 %
м. Києва	1 229 826	47,9 %	1 121 021	43,2 %
Київської області	321 145	12,5 %	387 285	14,9 %
Житомирської області	117 672	4,6 %	128 107	4,9 %
Чернігівської області	97 479	3,8 %	100 871	3,9 %
Черкаської області	65 327	2,5 %	65 024	2,5 %
Вінницької області	61 911	2,4 %	65 010	2,5 %
Хмельницької області	36 978	1,4 %	36 708	1,4 %
Полтавської області	31 938	1,2 %	34 277	1,3 %
Донецької області	30 870	1,2 %	27 726	1,1 %
Сумської області	30 134	1,2 %	29 358	1,1 %
Дніпропетровської області	22 458	0,9 %	20 510	0,8 %
Кіровоградської області	19 300	0,8 %	18 141	0,7 %
Харківської області	19 142	0,7 %	21 036	0,8 %
Луганської області	17 968	0,7 %	15 598	0,6 %
Львівської області	17 616	0,7 %	13 841	0,5 %
Одеської області	14 489	0,6 %	14 793	0,6 %
Рівненської області	13 298	0,5 %	10 598	0,4 %
Запорізької області	12 151	0,5 %	10 748	0,4 %
Автономної Республіки Крим	11 168	0,4 %	9 150	0,4 %
Волинської області	10 970	0,4 %	10 124	0,4 %
Миколаївської області	10 906	0,4 %	9 655	0,4 %
Івано-Франківської області	9 294	0,4 %	6 907	0,3 %
Тернопільської області	8 793	0,3 %	7 424	0,3 %
Херсонської області	8 720	0,3 %	7 271	0,3 %
Закарпатської області	5 889	0,2 %	4 420	0,2 %
Чернівецької області	5 351	0,2 %	4 491	0,2 %
Севастополя (міськрада)	1 661	0,1 %	[35]
Інших держав	293 127	11,4 %	406 684[36]	15,7 %
Російської Федерації	207 006	8,1 %	272 836	10,5 %
Білорусі	19 990	0,8 %	29 425	1,1 %
Казахстану	12 035	0,5 %	17 029	0,7 %
Німеччини	7 753	0,3 %
Азербайджану	5 947	0,2 %	6 075	0,2 %
Молдови	5 762	0,2 %	7 026	0,3 %
Узбекистану	5 413	0,2 %	7 782	0,3 %
Грузії	5 237	0,2 %	5 856	0,2 %

Народилися на території	1989	2001
Києва	43,19 %	47,91 %
Київської обл	14,92 %	12,51 %
інших центральних областей	18,40 %	17,93 %
східних областей	3,68 %	3,99 %
західних областей	2,23 %	2,78 %
південних областей	1,57 %	1,82 %

Перепис 1897 року

За переписом 1897 р. населення Києва за місцем народження розподілялося так[7]:

народжені у Києві та Київському повіті — 79 972 осіб (32,3 %)
народжені у інших регіонах — 167 751 (67,7 %), у тому числі:
- в інших повітах Київської губернії — 44 721 (18,1 %)
- в інших губерніях сучасної території України — 51 908 (21,0 %)
- у великоросійських губернії Європейської частини РІ — 41 211 (16,6 %)
- у білоруських губерніях — 14 649 (5,9 %)
- у Привислинських губерніях — 4 605 (1,9 %)
- у губерніях Кавказу — 808 (0,3 %)
- у Середній Азії — 799 (0,3 %)
- у губерніях Сибіру — 377 (0,15 %)
- у Фінляндії — 75 (0,03 %)
- в інших державах — 3 216 (1,3 %)
  - у тому числі в Австро-Угорщині — 1 408 (0,6 %)

Одноденний перепис 1874 року

За даними одноденного перепису населення Києва 1874 р. його населення за місцем народження розподілялося так[8]:

народжені в Києві та передмістях — 36 005 осіб (28,3 %)
народжені в інших регіонах — 91 103 (71,7 %), у тому числі:
- у південноросійських губерніях — 57 865 (45,5 %)
- у великоросійських губерніях — 16 872 (13,3 %)
- у білоруських губерніях — 10 515 (8,3 %)
- у Привислинських губерніях — 2 371 (1,9 %)
- у губерніях Кавказу — 270 (0,2 %)
- у губерніях Сибіру — 189 (0,15 %)
- у Фінляндії — 90 (0,1 %)
- в інших державах — 2 170 (1,7 %)

Частка уродженців Києва у частинах міста за переписом 1874 року[8]

Печерськ — 15,9 %
Дворцова — 19,2 %
Старокиївська — 20,0 %
Подільська — 22,4 %
Либідська — 28,8 %
Плоське — 38,5 %
Лук'янівський квартал — 44,8 %
Куренівський квартал — 63,8 %

Частка місцевих уродженців у передмістях за переписом 1874 року[8]

Солом'янка — 27,8 %
Деміївка — 32,6 %
Шулявка — 35,2 %
Байкова гора — 49,5 %

Вікова структура

Статево-вікова піраміда населення Києва у 2014 р.

Середній вік населення Києва, років[37]

	Обидві статі	чоловіки	жінки
1990	34,0	32,1	35,7
1995	35,3	33,4	37,0
2000	36,8	34,9	38,6
2005	38,1	36,1	39,9
2010	38,8	36,6	40,6
2012	39,1	36,9	40,9

Частка різних вікових груп у населенні за даними переписів

Вік, років	1874	1897	1926	1939	1959	1970	1989	2001
0—19	36,0 %	35,1 %	34,6 %	30,8 %	28,2 %	28,8 %	29,2 %	23,2 %
20—39	43,1 %	43,8 %	41,6 %	42,4 %	37,4 %	36,5 %	34,3 %	32,1 %
40—59	17,0 %	15,9 %	17,9 %	20,4 %	24,4 %	22,8 %	23,7 %	28,5 %
60+	3,9 %	5,1 %	5,8 %	6,5 %	10,0 %	11,8 %	12,7 %	16,2 %

Вік, років	1874	1897	1926	1939	1959	1970	1989	2001
0—9	16,7 %	16,3 %	17,2 %	14,0 %	13,5 %	13,5 %	14,5 %	7,7 %
10—19	19,3 %	18,8 %	19,6 %	18,5 %	14,5 %	15,3 %	14,7 %	15,5 %
20—29	26,3 %	28,8 %	23,5 %	23,0 %	20,4 %	18,9 %	16,4 %	17,7 %
30—39	16,8 %	15,0 %	16,8 %	18,3 %	17,1 %	17,6 %	18,0 %	14,4 %
40—49	10,7 %	9,6 %	11,2 %	11,9 %	13,6 %	13,2 %	12,9 %	16,5 %
50—59	6,3 %	6,3 %	6,8 %	7,9 %	10,8 %	9,6 %	10,7 %	12,0 %
60—69	2,8 %	3,4 %	3,3 %	4,5 %	6,3 %	7,4 %	7,2 %	9,4 %
70—79	0,9 %	1,4 %	1,2 %	1,6 %	3,1 %	3,3 %	4,0 %	5,1 %
80+	0,2 %	0,3 %	0,3 %	0,2 %	0,7 %	1,0 %	1,5 %	1,7 %
вік невідомий	0,1 %	0,1 %	0,3 %	0,0 %	0,0 %	0,1 %	0,0 %	0,0 %
усе населення	100,0 %	100,0 %	100,0 %	100,0 %	100,0 %	100,0 %	100,0 %	100,0 %

Динаміка чисельності вікових груп населення Києва за переписами[38]

Вік, років	1874	1897	1926	1939	1959	1970	1989	2001
0—9	21 233	40 324	95 233	118 244	148 946	219 707	372 972	198 116
10—19	24 578	46 666	108 620	156 370	160 665	250 412	378 816	397 745
20—29	33 447	71 302	130 510	194 806	225 291	308 323	421 387	454 771
30—39	21 326	37 194	92 947	155 226	188 506	287 267	461 857	368 977
40—49	13 611	23 818	61 971	101 101	150 495	215 917	332 910	422 679
50—59	7 970	15 534	37 856	67 178	119 503	156 001	276 442	309 065
60—69	3 506	8 452	18 175	38 400	69 425	121 206	186 059	242 324
70—79	1 154	3 415	6 468	13 206	33 972	54 389	102 181	130 819
80+	300	846	1 405	1 987	7 496	17 113	38 695	42 420
вік невідомий	126	169	1 476	206	43	1 673	896	37
усе населення	127 251	247 720	554 661	846 724	1 104 342	1 632 008	2 572 215	2 566 953

Тривалість життя

Населення Києва має найвищу середню очікувану тривалість життя при народженні серед усіх регіонів України. У 2011 році тривалість життя (74,1 років) перевищувала середньоукраїнський показник на 3,1 роки, в тому числі серед чоловіків (70,0 років) на 4 роки, серед жінок (77,9 років) на 2 роки.[39]

Середня очікувана тривалість життя при народженні у Києві, років[39]

	обидві статі	чоловіки	жінки
1995—1996	68,26	63,31	73,24
1996—1997	68,28	63,37	73,22
1997—1998	69,71	65,08	74,13
1998—1999	71,07	66,9	75,07
1999—2000	71,17	66,97	75,22
2000—2001	71,21	67	75,26
2002—2003	71,25	66,31	75,96
2003—2004	71,46	66,6	76,09
2004—2005	71,35	66,37	76,14
2005—2006	71,25	66,2	76,09
2006—2007	71,27	66,26	75,99
2007—2008	71,52	66,5	76,28
2008—2009	72,72	68,04	77,02
2009—2010	73,66	69,35	77,58
2011	74,15	69,96	77,87

Домогосподарства

Кількість та розмір

Кількість домогосподарств Києва за величиною (кількістю осіб) у 2001 р.[40]

	Усього	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10+	Середній розмір домогосподарства (осіб)
2001	1 016 001	288 208	251 912	247 469	163 059	45 189	14 288	3 744	1 250	481	401	2,5
		28,37 %	24,79 %	24,36 %	16,05 %	4,45 %	1,41 %	0,37 %	0,12 %	0,05 %	0,04 %

Кількість домогосподарств Києва, що складаються більш ніж з 1 особи, за величиною[40]

	Усього	2	3	4	5	6	7	8	9	10+	Середній розмір домогосподарства (осіб)
1979	567 193	164 810	205 480	151 382	36 925	9 803	2 660	878	332	223	3,2
1989	706 450	214 610	231 339	194 169	45 896	14 189	3 959	1 353	517	418	3,2
2001	727 793	251 912	247 469	163 059	45 189	14 288	3 744	1 250	481	401	3,1

Кількість мононаціональних і змішаних домогосподарств Києва та їх величина за переписами[40]

	Усього	розмір домогосподарств	українські	розмір домогосподарств	російські	розмір домогосподарств	єврейські	розмір домогосподарств	змішані домогосподарства	розмір домогосподарств
1979	567 193	3,2	300 032	3,2	60 777	2,9	32 243	2,9	171 105	3,4
1989	706 450	3,2	400 500	3,2	66 364	2,8	23 222	2,8	213 183	3,4
2001	727 793	3,1	495 085	3,1	40 543	2,7	2 430	2,5	173 786	3,2

Тип житлових приміщень

Розподіл індивідуальних домогосподарств Києва за типами зайнятих житлових приміщень за результатами перепису 2001 р.[41]:

окрема квартира — 843 605 домогосподарств (93,94 %), 2 219 700 осіб (94,01 %)
загальна (комунальна квартира) — 30 358 домогосподарств (3,38 %), 69 699 осіб (2,95 %)
індивідуальний будинок — 13 166 домогосподарств (1,47 %), 42 060 осіб (1,78 %)
частина індивідуального будинку — 10 853 домогосподарств (1,21 %), 29 648 осіб (1,26 %)

Зайнятість

Сфери зайнятості населення Києва за переписом 2001 року[42]

сфера діяльності	зайнятих	частка, %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	190 728	17,4
Обробна промисловість	179 502	16,4 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам	107 941	9,9
Державне управління	101 424	9,3
Освіта	99 283	9,1
Транспорт і зв'язок	79 480	7,3
Будівництво	76 740	7,0
Охорона здоров'я та соціальна допомога	76 434	7,0
Колективні, громадські та особисті послуги	72 515	6,6
Виробництво електроенергії, газу та води	28 568	2,6
Фінансова діяльність	27 416	2,5
Готелі та ресторани	22 442	2,0
Неточно вказали або не вказали вид діяльності	18 965	1,7
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	7 087	0,6
Екстериторіальна діяльність	3 226	0,3
Послуги домашньої прислуги	2 094	0,2
Добувна промисловість	695	0,1
Рибне господарство	258	0,0
Усього зайнятих економічною діяльністю	1 094 798	100,0

Розподіл зайнятого населення Києва за сферами зайнятості у 2008 рр., тис.[43]

	зайнятих, тис.	частка, %
Торгівля, ремонт, готельна та ресторанна діяльність	347,4	24,5
Операції з нерухомим майном	230,4	16,2
Промисловість	179,6	12,6
Державне управління	120,4	8,5
Освіта	119,7	8,4
Будівництво	98,6	6,9
Діяльність транспорту та зв'язку	92,3	6,5
Фінансова діяльність	85,6	6,0
Охорона здоров'я	73,6	5,2
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту	69,1	4,9
Сільське господарство	3,5	0,2
Усього зайнятих	1420,2	100,0

Зайнятість населення Києва наприкінці XIX ст. (за даними перепису населення 1897 р.)[7]

Приватна діяльність і служба, прислуга, поденники — 23,9 %
Збройні сили — 15,0 %
Виготовлення одягу — 7,5 %
Доходи з капіталу і нерухомого майна, засоби батьків та родичів — 6,2 %
Доходи від казни, громадських установ та приватних осіб — 4,6 %
Будівництво, ремонт і утримання житлових приміщень — 3,7 %
Торгівля продуктами сільського господарства (крім зернових) — 3,5 %
Обробка металів — 3,3 %
Візницький промисел — 2,7 %
Обробка дерева — 2,2 %
Богослужіння — 2,1 %
Навчальна і виховна діяльність — 1,9 %
Адміністрація, суд, поліція — 1,7 %
Зайняття пов'язані з чистотою та гігієною тіла — 1,5 %
Обробка рослинних і тваринних поживних продуктів — 1,5 %
Землеробство — 1,4 %
Лікарняна і санітарна діяльність — 1,4 %
Трактири, вітальні, клуби — 1,3 %
Торгівля загалом, без точного визначення — 1,3 %
Поліграфічні виробництва — 1,3 %
Залізниця — 1,0 %
Інше — 11,0 %

Рівень освіти

Історична динаміка рівня грамотності населення Києва[6][44][45][46]

1874 ‒ 37,5 % (чол. 45,2 %, жін. 27,5 %)
1897 ‒ 55,4 % (чол. 63,3 %, жін. 45,8 %)
1919 ‒ 76,1 % (чол. 84,4 %, жін 69,9 %)
1939 ‒ 93,0 % (чол. 96,9 %, жін. 89,7 %)
2001 ‒ 99,9 % (чол. 99,93 %, жін. 99,88 %)

Перепис 2001 р.

Розподіл населення Києва за віком та рівнем освіти за даними перепису населення 2001 р.[47]

	повна вища	неповна вища	повна загальна середня	неповна середня	без початковою загальної	неписьменні
Усе населення	26,2 %	19,8 %	31,4 %	16,5 %	4,1 %	0,09 %
6—9 р				3,3 %	96,0 %	0,10 %
10—14 р				94,8 %	4,4 %	0,08 %
15—19 р		3,1 %	57,6 %	37,9 %	0,1 %	0,06 %
20—24 р	18,2 %	28,6 %	46,1 %	4,8 %	0,1 %	0,05 %
25—29 р	36,2 %	24,5 %	32,7 %	4,5 %	0,1 %	0,05 %
30—34 р	35,6 %	26,1 %	32,2 %	3,5 %	0,1 %	0,04 %
35—39 р	36,0 %	26,3 %	32,4 %	2,8 %	0,1 %	0,03 %
40—44 р	34,4 %	26,5 %	34,0 %	2,9 %	0,0 %	0,02 %
45—49 р	34,7 %	25,3 %	34,4 %	3,5 %	0,0 %	0,02 %
50—54 р	35,4 %	24,9 %	32,9 %	4,6 %	0,1 %	0,01 %
55—59 р	36,1 %	23,2 %	30,4 %	8,0 %	0,1 %	0,02 %
60—64 р	37,0 %	21,0 %	26,2 %	13,6 %	0,3 %	0,03 %
65—69 р	35,5 %	18,9 %	21,8 %	21,0 %	1,1 %	0,10 %
70 років і старші	25,6 %	16,2 %	18,0 %	33,8 %	3,6 %	0,76 %

Київський перепис 1919 р.

Відсоток грамотних серед населення районів Києва в 1919 р.

Відсоток грамотних серед чоловічого населення районів Києва в 1919 р.

Відсоток грамотних серед жіночого населення районів Києва в 1919 р.

Відсоток грамотних серед національностей Києва у 1919 р.[6]

поляки — 86,0 % (чоловіки — 89,9 %, жінки — 82,8 %)
євреї — 85,3 % (чоловіки — 90,3 %, жінки — 80,6 %)
росіяни — 73,4 % (чоловіки — 82,7 %, жінки — 65,9 %)
малоруси — 71,1 % (чоловіки — 83,6 %, жінки — 59,4 %)
українці — 70,8 % (чоловіки — 84,0 %, жінки — 57,8 %)
усе населення — 76,5 % (чоловіки — 85,4 %, жінки — 68,6 %)

Рівень грамотності населення в районах та місцевостях Києва в 1919 р.[6]

Місцевість	Чисельність населення	Грамотних	Неграмотних	Грамотність невідома
Фундукліївська	31 663	85,3 %	13,9 %	0,8 %
Старокиївська	34 300	85,9 %	13,4 %	0,7 %
Дворцова	29 388	83,1 %	14,9 %	2,0 %
Троїцька	31 156	80,0 %	18,4 %	1,6 %
Тарасівська	30 634	83,9 %	15,4 %	0,6 %
Галицька	29 786	78,9 %	20,0 %	1,1 %
Львівська	34 130	84,7 %	13,0 %	2,3 %
Гостино-Двірна	25 524	76,0 %	23,0 %	1,0 %
Печерськ	17 052	80,8 %	17,0 %	2,2 %
Окраїно-Либідьська	29 926	71,0 %	26,7 %	2,3 %
Солом'янська	23 919	68,7 %	28,5 %	2,8 %
Шулявка	20 359	74,0 %	24,6 %	1,4 %
Лук'янівка	17 850	76,9 %	19,8 %	3,3 %
Глубочиця	18 918	62,4 %	36,8 %	0,7 %
Плоська	27 038	62,8 %	35,2 %	2,0 %
Подільська	29 402	72,9 %	24,7 %	2,4 %
Звіринець	5 902	65,9 %	33,0 %	1,2 %
Сирець-Дачна	7 679	69,6 %	29,1 %	1,4 %
Куренівка	8 603	65,5 %	32,6 %	1,9 %
Пріорка	5 474	59,7 %	37,4 %	2,9 %
Слобідки	13 773	59,2 %	38,6 %	2,2 %
Деміївка	22 734	67,8 %	31,8 %	0,4 %
Святошино	4 666	72,1 %	27,4 %	0,5 %
Пуща Водиця	2 694	63,6 %	35,5 %	0,9 %
Труханів острів	3 174	74,4 %	22,8 %	2,7 %
Смуга відчуження	1 661	74,7 %	19,1 %	6,2 %
Олексадрівська слобідка та Чоколівка	2 205	68,1 %	31,2 %	0,7 %

Перепис 1897 р.

Грамотність населення Києва за статтю та віковими групами за переписом 1897 р.[7]

вік	чоловіки	жінки
1—9	19,1 %	17,1 %
10—19	82,0 %	64,7 %
20—29	69,5 %	55,7 %
30—39	71,7 %	50,1 %
40—49	68,7 %	43,9 %
50—59	64,7 %	39,3 %
60—69	63,3 %	38,8 %
70—79	53,4 %	39,5 %
80—89	45,0 %	26,8 %
90—99	47,4 %	21,5 %
усього	63,3 %	45,8 %

Грамотність серед найбільш чисельних мовних груп за переписом 1897 р.[7]

Україномовні: чоловіки 55,7 %, жінки 27,5 %
Єврейськомовні: чоловіки 62,3 %, жінки 40,7 %
Німецькомовні: чоловіки 79,8 %, жінки 86,7 %
Польськомовні: чоловіки 79,6 %, жінки 75,0 %
Російськомовні: чоловіки 65,0 %, жінки 48,4 %

Грамотність серед найбільш чисельних мовно-релігійних груп за переписом 1897 р.[7]

мова	релігійна приналежність	чисельность мовно- релігійної групи	відсоток грамотних
російська	юдеї	1 958	84,5 %
німецька	протестанти	3 708	83,5 %
німецька	католики	506	80,8 %
польська	католики	16 102	77,5 %
російська	католики	895	71,5 %
польська	православні	276	63,4 %
російська	православні	129 203	56,7 %
російська	старообрядці	1 728	53,1 %
їдиш	юдеї	29 837	52,1 %
українська	католики	352	49,1 %
білоруська	православні	2 692	47,7 %
українська	православні	54 590	43,7 %

Частка населення з освітою вище початкової серед мовних груп Києва за переписом 1897 р.[7]

німецькомовні — 26,3 % (чоловіки — 30,1 %, жінки — 22,3 %)
польськомовні — 23,2 % (чоловіки — 33,3 %, жінки — 12,3 %)
російськомовні — 14,9 % (чоловіки — 17,3 %, жінки — 12,1 %)
єврейськомовні — 5,3 % (чоловіки — 6,2 %, жінки — 4,3 %)
україномовні — 5,0 % (чоловіки — 5,3 %, жінки — 4,5 %)

Одноденний перепис 1874 р.

За даними одноденного перепису населення Києва з 127 133 осіб було зафіксовано 47 679 осіб (37,5 %) грамотних (що вміли читати та писати), у тому числі серед чоловіків 47,2 %, серед жінок 27,5 %. Крім того, існувало і напівграмотне населення (що вміло тільки читати), якого налічувалося 8 652 осіб (6,8 %), серед чоловіків 7,6 %, серед жінок 5,8 %. Повністю неписьменними були 70 802 осіб (55,7 % населення), у тому числі 47,2 % чоловіків та 66,7 % жінок[8].

Кількість та частка населення за ступенями освіти у 1874 р.[8].

Освіта	чоловіки		жінки		усього
вища	1 748	2,8 %	18	0,0 %	1 766	1,5 %
середня	3 969	6,3 %	2 032	3,7 %	6 001	5,1 %
нижча	3 686	5,9 %	1 759	3,2 %	5 445	4,6 %
початкова	10 352	16,5 %	5 230	9,5 %	15 582	13,2 %
усього	19 755	31,5 %	9 039	16,4 %	28 794	24,4 %

Відсоток грамотних серед основних релігійних груп населення Києва за переписом 1874 р.[8]:

Протестанти — 77,0 % (чоловіки — 77,0 %, жінки — 77,0 %)
Католики — 70,8 % (чоловіки — 73,9 %, жінки — 67,6 %)
Юдеї — 41,5 % (чоловіки — 56,7 %, жінки — 24,2 %)
Православні — 40,5 % (чоловіки — 49,6 %, жінки — 29,9 %)
Старовіри — 36,3 % (чоловіки — 45,0 %, жінки — 22,5 %)

Відсоток грамотних серед представників суспільних станів Києва за переписом 1874 р.[8]:

	привілейовані	купці	міщани	селяни	військові чини	іноземці	інші
чоловіки	88,0 %	81,1 %	47,8 %	30,9 %	47,5 %	77,6 %	25,6 %
жінки	80,4 %	63,9 %	21,5 %	14,5 %	11,7 %	75,1 %	16,2 %
усього	84,3 %	73,1 %	34,6 %	24,0 %	35,8 %	76,5 %	22,2 %

Рух населення

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1960–2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб)	1960[48]	1990[49]	2000[49]	2010[49]	2014[49]
народжуваності	17,4	12,0	7,3	11,5	12,1
смертності	6,8	8,6	10,2	10,3	10,4
природного приросту	10,6	3,4	-2,9	1,2	1,7

Народжуваність

Коефіцієнт народжуваності у районах Києва в 2013 р.

Народжуваність населення Києва в 1990–2013 рр. характеризувалася наступними показниками[39][50]

Рік	Кількість народжених	на 1000 осіб	коеф.фертильності	позашлюбна народжуваність
1990	31 632	12,0	1,5
1991	28 981	10,9	1,4
1992	25 632	9,7	1,2
1993	22 853	8,6	1,1
1994	21 507	8,1	1,1
1995	21 115	8,0	1,029	14,9 %
1996	20 039	7,6	0,996	15,8 %
1997	19 648	7,5	0,975	16,4 %
1998	18 304	7,0	0,905	17,5 %
1999	18 323	7,0	0,899	18,0 %
2000	18 954	7,3	0,921	17,9 %
2001	19 360	7,4	0,869	18,1 %
2002	21 156	8,1	0,953	18,2 %
2003	23 275	8,8	1,030	18,5 %
2004	25 884	9,8	1,118	18,8 %
2005	26 258	9,8	1,113	18,3 %
2006	28 101	10,4	1,172	17,6 %
2007	28 445	10,4	1,174	17,8 %
2008	31 965	11,6	1,306	16,5 %
2009	32 488	11,7	1,315	16,6 %
2010	32 082	11,5	1,296	16,3 %
2011	32 068	11,4	1,301	16,3 %
2012	33 887	12,0	1,381
2013	33 305	11,7

Коефіцієнти народжуваності за віком матері (число народжених на 1000 жінок відповідного віку)[39]

Рік	15—49 років[51]	15—19 років[51]	20—24 роки	25—29 років	30—34 роки	35—39 років	40—44 роки	45—49 років[51]	Сумарний коефіцієнт народжуваності
1995	27,8	28,9	85,2	54,9	25,6	9,3	1,8	0,1	1,029
1996	26,5	26,4	83,7	54,3	24,5	8,5	1,6	0,1	0,996
1997	26,0	22,2	80,9	55,9	24,7	9,7	1,4	0,1	0,975
1998	24,2	19,0	71,6	54,2	25,5	8,7	1,8	0,1	0,905
1999	24,2	16,4	69,2	57,2	26,2	8,9	1,8	0,0	0,899
2000	24,9	14,3	67,4	61,9	29,1	9,5	1,8	0,1	0,921
2001	25,0	12,2	60,6	58,1	30,5	10,5	1,8	0,1	0,869
2002	27,4	13,4	63,0	65,6	34,2	12,1	2,1	0,1	0,953
2003	30,1	13,3	64,4	72,0	39,8	14,0	2,3	0,2	1,030
2004	33,2	14,0	66,4	79,6	44,6	16,2	2,7	0,1	1,118
2005	33,5	12,4	62,1	79,0	47,6	18,2	3,0	0,2	1,113
2006	35,7	11,9	61,6	85,1	51,2	20,7	3,5	0,3	1,172
2007	36,1	11,2	57,8	84,8	53,9	22,8	3,9	0,3	1,174
2008	40,6	12,2	62,4	92,4	61,1	27,8	4,8	0,5	1,306
2009	41,5	11,2	57,9	94,1	64,8	28,7	5,6	0,6	1,315
2010	41,4	8,9	54,6	92,7	65,6	30,1	6,7	0,6	1,296
2011	41,8	8,6	51,7	93,1	67,0	31,6	7,3	0,9	1,301

Смертність

Коефіцієнт смертності у районах Києва в 2013 р.

Показники смертності населення Києва у 1995–2013 рр.[39]

	Кількість померлих	на 1000 осіб	смертність дітей у віці до 1 року (на 1000 народжених)
1995	30 378	11,5	14,6
1996	28 322	10,8	14,7
1997	26 278	10,0	19,0
1998	25 714	9,8	13,3
1999	26 042	9,9	12,6
2000	26 603	10,1	10,2
2001	27 168	10,4	9,8
2002	27 641	10,6	9,4
2003	28 134	10,7	9,0
2004	28 487	10,7	6,6
2005	30 075	11,2	7,5
2006	29 920	11,1	8,1
2007	31 111	11,4	9,7
2008	30 067	10,9	8,9
2009	28 292	10,2	7,5
2010	28 625	10,3	7,3
2011	27 050	9,6	8,0
2012	27 840	9,8	7,9
2013	28 003	9,8	8,2

Причини смертності населення Києва у 2005–2011 рр.[39]

	усього померлих	хвороби систем кровообігу	новоутворення	зовнішні причини смерті	хвороби органів травлення	хвороби органів дихання	деякі інфекційні та паразитарні хвороби
2005	30075	18650	4752	2553	1407	777	535
2006	29920	18657	4778	2302	1558	720	581
2007	31111	19460	4783	2421	1709	728	567
2008	30067	18663	4749	2090	1733	699	659
2009	28292	17859	4976	1611	1527	567	580
2010	28625	18481	4945	1536	1383	532	553
2011	27050	17177	4930	1465	1252	513	591

Природний рух

Коефіцієнт природного приросту населення у районах Києва в 2013 р.

Показники природного руху населення Києва у 1990–2013 рр.

Рік	Природний рух населення	на 1000 осіб
1990	+ 8 878	+ 3,4
1991	+ 4 828	+ 1,8
1992	+ 498	+ 0,2
1993	‒ 4 554	‒ 1,7
1994	‒ 7 032	‒ 2,7
1995	‒ 9 263	— 3,5
1996	‒ 8 283	‒ 3,2
1997	‒ 6 630	‒ 2,5
1998	‒ 7 410	‒ 2,8
1999	‒ 7 719	‒ 2,9
2000	‒ 7 649	‒ 2,9
2001	‒ 7 808	‒ 3,0
2002	‒ 6 485	‒ 2,5
2003	‒ 4 859	‒ 1,9
2004	‒ 2 603	‒ 0,9
2005	‒ 3 817	‒ 1,4
2006	‒ 1 819	‒ 0,7
2007	‒ 2 666	‒ 1,0
2008	+ 1 898	+ 0,7
2009	+ 4 196	+ 1,5
2010	+ 3 457	+ 1,2
2011	+ 5 018	+ 1,8
2012	+ 6 047	+ 2,2
2013	+ 5 302	+ 1,9

Природний рух населення районів Києва у 2011–2012 рр.[52]

	2012	2011	2012	2011	2012	2011
	Кількість народжених		Кількість померлих		Природний приріст (скорочення)
Голосіївський район	2348	2283	1873	1803	+475	+480
Дарницький район	4853	4628	2399	2337	+2454	+2291
Деснянський район	4296	3980	3068	2904	+1228	+1076
Дніпровський район	3819	3661	3878	3674	-59	-13
Оболонський район	3247	3037	2787	2702	+460	+335
Печерський район	2323	3070	1205	1164	+1118	+906
Подільський район	2633	2480	1827	1745	+806	+735
Святошинський район	3907	3859	3038	2906	+869	+953
Солом'янський район	3834	3556	2942	2815	+892	+741
Шевченківський район	2627	2514	4823	5000	-2196	-2486
м. Київ	33 887	32 068	27 840	27 050	+6047	+5018

Міграція

1989–1999	+ 37 000
	Міграційний приріст[53] осіб
1989	+ 9 400
1990	+ 10 100
1991	+ 3 100
1992	+ 2 800
1993	+ 3 500
1994	- 2 700
1995	+ 3 400
1996	+ 0
1997	+ 2 300
1998	+ 400
1999	+ 4 700
2000	+ 5 500
2001	+ 5 100
2002	+ 17 806
2003	+ 22 200
2004	+ 29 974
2005	+ 30 640
2006	+ 26 691
2007	+ 24 803
2008	+ 23 400
2009	+ 15 404
2010	+ 10 611
2011	+ 10 041
2012	+ 24 718
2000–2012	+ 246 888

Див. також

Перепис населення Києва 1919

Примітки

Чисельність населення (за оцінкою) на 1 вересня 2019 року та середня чисельність у січні-серпні 2019 року. ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
Держкомстат України. Демографічна ситуація
Експерти спрогнозували чисельність населення Києва 2026 року
Населення міських районів України
Всесоюзная перепись населения 1926 года — Национальный состав населения по регионам республик СССР. Киевский округ (городские поселения)
Перепись г. Киева 16 марта 1919 г. = Перепис м. Київа 16 березня 1919 р./ Киев. губ. стат. бюро ; [авт. предисл. Ал. Волков]. — Киев: [Б. и.] , 1920
Тройницкий Н. А. — Первая всеобщая перепись населения Российской Империи, 1897 г. XVI. Киевская губерния
Обзор данных о населении г. Киева по однодневной переписи, произведенной в 1874 г. — Реферат д. чл. П. П. Чубинского, читанный в годичном собрании Юго-Зап. Отдела 23 марта 1875 г.
Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам. г. Киев
http://history.org.ua/JournALL/revol/revol_2012_7/12.pdf Соціальна структура національних меншин та їх правовий статус як чинник міжетнічних протиріч та конфліктів
Національний склад населення за переписом 1926 р. у Києві та Київському округу
Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского областей союзных республик по национальности и полу. г. Киев
Національний склад центральних областей за переписами 1959 та 1989 рр. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 25 березня 2013.
Демоскоп — Итоги переписи населения Украины 2001 года
Всеукраїнський перепис населення 2001 р. — Національний склад Києва
Національний склад регіонів України за даними перепису 2001 р.
Державний комітет статистики України. Про кількість та склад населення міста Київ
Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского областей союзных республик по национальности и полу. г. Киев.
Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года)
Про кількість та склад населення міста Київ за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
Розподіл населення за рідною мовою, м. Київ (О)
Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. м. Київ
Розподіл населення за рідною мовою, м. Київ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2021.
Соціологічне опитування. Якою мовою Ви розмовляєте вдома? (Київ). Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 26 квітня 2013.
Ukrainian Municipal Survey March 2-20, 2015
Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 13 серпня 2016.
Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 13 серпня 2016.
включно з 22,2 тис. війських
За інформацією Research & Branding Group
Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
Всесоюзная перепись населения 1989 года. Распределение населения республик СССР и их регионов по месту рождения. г. Киев.
разом з Кримом
разом з особами, що не вказали місце народження
Демографічний паспорт регіонів. Середній вік населення
Переписи населения Российской Империи, СССР, 15 новых независимых государств — Демоскоп
Головне управління статистики у м. Києві Населення (1995–2011 рр.)
Збірник Домогосподарства України. Домогосподарства за розміром та характеристикою членів домогосподарств за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
Розподіл індивідуальних домогосподарств за типами зайнятих житлових приміщень, кількістю кімнат, середнім розміром домогосподарств та середнім розміром житлової і загальної площі. м. Київ
Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»
«Статистичний збірник „Регіони України“ 2009» — К., 2009
http://demoscope.ru/weekly/ssp/resp_ill_39.php?reg=106 Всесоюзний перепис 1939 р. Розподіл неграмотного населення за статтю та віком. м. Київ.
Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Розподіл населення за віком та рівнем освіти м. Київ
Грамотність за переписом 1920 р.
Розподіл населення за віком та рівнем освіти за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
«Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
Демографічний паспорт регіонів. Народжуваність
До цих груп відповідно включено число народжених у матерів до 15 і старше 49 років
Основні демографічні показники населення Києва у січні — грудні 2012 р. (.doc)
Формування приросту (скорочення) чисельності наявного населення, Київ

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Чисельність населення (за оцінкою) на 1 вересня 2019 року та середня чисельність у січні-серпні 2019 року. ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 3 лютого 2020.

[ukrstatdemography-2] Держкомстат України. Демографічна ситуація

[3] Експерти спрогнозували чисельність населення Києва 2026 року

[4] Населення міських районів України

[5] Всесоюзная перепись населения 1926 года — Национальный состав населения по регионам республик СССР. Киевский округ (городские поселения)

[census1919-6] Перепись г. Киева 16 марта 1919 г. = Перепис м. Київа 16 березня 1919 р./ Киев. губ. стат. бюро ; [авт. предисл. Ал. Волков]. — Киев: [Б. и.] , 1920

[census1897book-7] Тройницкий Н. А. — Первая всеобщая перепись населения Российской Империи, 1897 г. XVI. Киевская губерния

[census1874-8] Обзор данных о населении г. Киева по однодневной переписи, произведенной в 1874 г. — Реферат д. чл. П. П. Чубинского, читанный в годичном собрании Юго-Зап. Отдела 23 марта 1875 г.

[census1897-9] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам. г. Киев

[10] ttp://history.org.ua/JournALL/revol/revol_2012_7/12.pdf Соціальна структура національних меншин та їх правовий статус як чинник міжетнічних протиріч та конфліктів

[11] Національний склад населення за переписом 1926 р. у Києві та Київському округу

[12] Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского областей союзных республик по национальности и полу. г. Киев

[13] Національний склад центральних областей за переписами 1959 та 1989 рр. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 25 березня 2013.

[demoscope2-14] Демоскоп — Итоги переписи населения Украины 2001 года

[ukrcensus-15] Всеукраїнський перепис населення 2001 р. — Національний склад Києва

[16] Національний склад регіонів України за даними перепису 2001 р.

[17] Державний комітет статистики України. Про кількість та склад населення міста Київ

[census1970-6-18] Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973

[kabuzan-19] Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»

[20] Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского областей союзных республик по национальности и полу. г. Киев.

[22] Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года)

[:0-23] Про кількість та склад населення міста Київ за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року

[24] Розподіл населення за рідною мовою, м. Київ (О)

[lang2001-25] Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. м. Київ

[26] Розподіл населення за рідною мовою, м. Київ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2021.

[27] Соціологічне опитування. Якою мовою Ви розмовляєте вдома? (Київ). Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 26 квітня 2013.

[28] Ukrainian Municipal Survey March 2-20, 2015

[29] Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 13 серпня 2016.

[30] Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 13 серпня 2016.

[31] включно з 22,2 тис. війських

[32] За інформацією Research & Branding Group

[33] Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року»

[34] Всесоюзная перепись населения 1989 года. Распределение населения республик СССР и их регионов по месту рождения. г. Киев.

[35] разом з Кримом

[36] разом з особами, що не вказали місце народження

[37] Демографічний паспорт регіонів. Середній вік населення

[demoscope-38] Переписи населения Российской Империи, СССР, 15 новых независимых государств — Демоскоп

[kyivstat-39] Головне управління статистики у м. Києві Населення (1995–2011 рр.)

[household2001-40] Збірник Домогосподарства України. Домогосподарства за розміром та характеристикою членів домогосподарств за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року

[41] Розподіл індивідуальних домогосподарств за типами зайнятих житлових приміщень, кількістю кімнат, середнім розміром домогосподарств та середнім розміром житлової і загальної площі. м. Київ

[42] Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»

[43] «Статистичний збірник „Регіони України“ 2009» — К., 2009

[44] ttp://demoscope.ru/weekly/ssp/resp_ill_39.php?reg=106 Всесоюзний перепис 1939 р. Розподіл неграмотного населення за статтю та віком. м. Київ.

[45] Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Розподіл населення за віком та рівнем освіти м. Київ

[46] Грамотність за переписом 1920 р.

[47] Розподіл населення за віком та рівнем освіти за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.

[zb1965-48] «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965

[pass-49] Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення

[50] Демографічний паспорт регіонів. Народжуваність

[note1-51] До цих груп відповідно включено число народжених у матерів до 15 і старше 49 років

[52] Основні демографічні показники населення Києва у січні — грудні 2012 р. (.doc)

[53] Формування приросту (скорочення) чисельності наявного населення, Київ