Умови Коші — Рімана
Умови Коші — Рімана, або умови Д'Аламбера — Ейлера — умови на дійсну u = u(x, y) та уявну v = v(x, y) частини функції комплексної змінної w=f(z)=u+iv, z=x+iy, що забезпечують нескінченну безперервну диференційовність f(z) як функції комплексної змінної.
Математичний аналіз → Комплексний аналіз |
Комплексний аналіз |
---|
Комплексні числа |
Комплексні функції |
Основна теорія |
Люди |
Теорема
Для того, щоб функція w = f(z), визначена в деякій області D комплексної площини, була диференційовна в точці z0 = x0 + iy0 як функція комплексної змінної z, необхідно і достатньо, щоб її дійсна і уявна частини u і v були диференційовними в точці (x0,y0) як функції дійсних змінних x і у і щоб, крім того, в цій точці виконувалися умови Коші — Рімана:
В декартових координатах
- ;
- ;
В полярних координатах
- ;
Якщо умови Коші — Рімана виконані, то похідна f'(z) може бути подана в будь-якій з наступних форм:
Наслідки
- Виконання умов Коші — Рімана, на відкритій підмножині є необхідними умовами аналітичності функції.
- Якщо, крім того, часткові похідні неперервні, то функція є аналітичною.
Простий приклад
Припустимо, що z = x + iy. Комплекснозначна функція f(z) = z2 диференційовна в кожній точці z комплексної площини.
Дійсна частина u(x, y) і уявна частина v(x, y) of f(z):
відповідно. Їхні частинні похідні
- .
Ці частинні похідні співвідносяться таким чином:
- .
Отже комплекснозначна функція f(z) задовольняє умові Коші — Рімана.
Історія
Ці умови вперше з'явилися в роботі д'Аламбера (1752 р.). У роботі Ейлера у 1777 р., умови одержали вперше характер загальної ознаки аналітичної функцій. Коші користувався цими співвідношеннями для побудови теорії функцій, починаючи з мемуару, представленого Паризькій академії наук в 1814 р. Знаменита дисертація Рімана про основи теорії функцій відноситься до 1851 р.