Японський телефонний алфавіт
Японський телефонний алфавіт (яп. 和文通話表, わぶんつうわひょう, Таблиця для японського тексту при телефонних переговорах) — фонетичний алфавіт для японської мови сконструйований для передачі і прийому знаків кани, чисел та інших знаків.
Алфавіт був розроблений японським Міністерством пошти та телекомунікацій (з 2001 року розформовано). Використовується також збройними силами Японії.
Букви
До кожного складу кани приписується слово, яке починається з цього складу, наприклад, «Сакура но СА» - «СА як в "Сакура"». Дзвінкі склади, які на письмі позначаються знаком дзвінкості (дакутен), не мають власних слів і передаються як глухі з подальшим додаванням слова «дакутен»: так, склад «дза» вимовляється як «Сакура но СА дакутен». Склади ряду «па», що позначаються хандакутеном, передаються як склади ряду «ха» з подальшим додаванням слова «хандакутен»: наприклад, «пе» вимовляється як «Хейва но ХЕ хандакутен».
| Кана | Прочитання | Кана | Прочитання | Кана | Прочитання | Кана | Прочитання | Кана | Прочитання |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| あ/ア | яп. 朝日のア Асахі но А |
い/イ | яп. いろはのイ Іроха но І |
う/ウ | яп. 上野のウ Уено но У |
え/エ | яп. 英語のエ Ейґо но Е |
お/オ | яп. 大阪のオ О:сака но О |
| か/カ | яп. 為替のカ Кавасе но КА |
き/キ | яп. 切手のキ Кітте но КІ |
く/ク | яп. クラブのク Курабу но КУ |
け/ケ | яп. 景色のケ Кесікі но КЕ |
こ/コ | яп. 子供のコ Кодомо но КО |
| さ/サ | яп. 桜のサ Сакура но СА |
し/シ | яп. 新聞のシ Сімбун но СІ |
す/ス | яп. すずめのス Судзуме но СУ |
せ/セ | яп. 世界のセ Секай но СЕ |
そ/ソ | яп. そろばんのソ Соробан но СО |
| た/タ | яп. 煙草のタ Табако но ТА |
チ | яп. ちどりのチ Тідорі но ТІ |
つ/ツ | яп. つるかめのツ Цурукаме но ЦУ |
て/テ | яп. 手紙のテ Теґамі но ТЕ |
と/ト | яп. 東京のト То:кьо: но ТО |
| な/ナ | яп. 名古屋のナ Наґоя но НА |
に/ニ | яп. 日本のニ Ніппон но НІ |
ぬ/ヌ | яп. 沼津のヌ Нумадзу но НУ |
ね/ネ | яп. ねずみのネ Недзумі но НЕ |
の/ノ | яп. 野原のノ Нохара но НО |
| は/ハ | яп. はがきのハ Хаґакі но ХА |
ひ/ヒ | яп. 飛行機のヒ Хіко:кі но ХІ |
ふ/フ | яп. 富士山のフ Фудзісан но ФУ |
へ/ヘ | яп. 平和のヘ Хейва но ХЕ |
ほ/ホ | яп. 保険のホ Хокен но ХО |
| ま/マ | яп. マッチのマ Матті но МА |
み/ミ | яп. 三笠のミ Мікаса но МІ |
む/ム | яп. 無線のム Мусен но МУ |
め/メ | яп. 明治のメ Мейдзі но МЕ |
も/モ | яп. もみじのモ Момідзі но МО |
| や/ヤ | яп. 大和のヤ Ямато но Я |
ゆ/ユ | яп. 弓矢のユ Юмія но Ю |
よ/ヨ | яп. 吉野のヨ Йосіно но ЙО | ||||
| ら/ラ | яп. ラジオのラ Радзіо но РА |
り/リ | яп. りんごのリ Рінґо но РІ |
る/ル | яп. 留守居のル Русуї но РУ |
れ/レ | яп. れんげのレ Ренґе но РЕ |
ろ/ロ | яп. ローマのロ Ро:ма но РО |
| わ/ワ | яп. わらびのワ Варабі но ВА |
ゐ/ヰ | яп. ゐどのヰ Відо но (В)І |
ゑ/ヱ | яп. 鍵のあるヱ Каґі но ару (В)Э |
を/ヲ | яп. 尾張のヲ (В)Оварі но (В)О | ||
| ん/ン | яп. おしまいのン Сенсей но Н |
゛ | Дакутен | ゜ | Хандакутен |
Цифри
Для передачі цифр у японському телефонному алфавіті використовується словосполучення «су:дзі но ...» («цифра ...»), що пишеться перед словом. Оскільки в японській для кожного з кількісних числівників існує дві назви (китайського походження і японського) і деякі з них співзвучні, для цифр вибираються максимально несхожі вимови, щоб уникнути помилки при прийомі на слух. Наприклад, співзвучні назви «іті» (один) і «сіті» (сім), тому у фонетичному алфавіті вони називаються відповідно «су: дзі но хіто» і «су: дзі но нана».
| Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. 一 | Су:дзі но хіто | яп. 二 | Су:дзі но ні | яп. 三 | Су:дзі но сан | яп. 四 | Су:дзі но йон | яп. 五 | Су:дзі но ґо |
| яп. 六 | Су:дзі но року | яп. 七 | Су:дзі но нана | яп. 八 | Су:дзі но хаті | яп. 九 | Су:дзі но кю: | яп. 〇 | Су:дзі но мару |
Спеціальні символи
| Знак | Прочитання | Знак | Прочитання | Знак | Прочитання | Знак | Прочитання | Знак | Прочитання |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. ー | Тьо:он | яп. 、 | Куґірі тен | яп. ∟ | Данраку | яп. （ | Сітамукі какко | яп. ） | Увамукі какко |
Література
- (яп.) 服部武, 藤岡雅宣. ワイヤレス・ブロードバンド教科書高速IPワイヤレス編. — インプレスr&d, 2006. — 381 с. — ISBN 9784844322726.