Географія Малі
Малі — західноафриканська країна, що знаходиться в глибині континенту між Сахарою на півночі й Сахелем на півдні, не має виходу до моря . Загальна площа країни 1 240 192 км² (24-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 220 190 км², а на поверхню внутрішніх вод — 20 002 км²[1]. Площа країни вдвічі більша за площу України.
Географія Малі | |
---|---|
Географічне положення Малі | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 17°00′ пн. ш. 4°00′ зх. д. |
Територія | |
Площа | 1 240 192 км² (24-те) |
• суходіл | 98,39 % |
• води | 1,61 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 7908 км |
Рельєф | |
Тип | переважно рівнинний |
Найвища точка | гора Гомборі (1155 м) |
Найнижча точка | річка Сенегал (23 м) |
Клімат | |
Тип |
тропічний, субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Нігер ( км) |
Найбільше озеро | Фігуїбіне (~ км²) |
Інше | |
Природні ресурси | золото, фосфати, каолін, кам'яна сіль, уранові руди, будівельні матеріали, гідроенергія, боксити, залізні руди, руди кольорових металів |
Стихійні лиха | суховії, посухи, повіді |
Екологічні проблеми | знеліснення, ерозія ґрунтів, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Республіка Малі, Малі (фр. Republique de Mali, Mali)[2]. Назва країни походить від середньовічної західноафриканської імперії Малі, що сягнула свого розквіту в XIII-XVII століттях. Уперше згадується в IX столітті як держава Маллал[3]. Мовами мандінка та бамана слово «малі» означає бегемот[3]. Колишня колонія Французький Судан. Після проголошення незалежності обрала назву Суданська Республіка. Топонім Судан походить від арабського Білад ак-Судан (араб. البلاد السودان), що означає землю чорних.
Історія дослідження території
Географічне положення
Малі — західноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 1359 км), на сході — з Нігером (838 км), на південному сході — з Буркіна-Фасо (1325 км)і Кот-д'Івуаром (599 км), на південному заході — з Гвінеєю (1062 км) і Сенегалом (489 км), на заході — з Мавританією (2236 км). Загальна довжина державного кордону — 7908 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4][5].
Крайні пункти
Геологія
Корисні копалини
Надра Малі багаті на ряд корисних копалин: золото, фосфати, каолін, кам'яну сіль, вапняк, уранові руди, гіпс, граніт, боксити, залізну руду, марганець, олово, мідь[7].
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — 343 м; найнижча точка — уріз води річки Сенегал (23 м); найвища точка — гора Гомборі (1155 м). Територія країни більшою частиною рівнинна. Північна половина Малі розташована в пустелі Сахара, центральна частина зайнята напівпустелями Сахеля, на крайньому півдні і південному заході тягнуться савани. На півночі, півдні і сході — гірські масиви висотою до 1155 м. (гора Хомборі-Тондо). На крайньому північному сході Малі підноситься масивне плато Адрар-Іфорас (висоти до 890 м).
- Гіпсометрична карта Малі
- Рельєф Малі
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Долоня Фатіми, останець Гомборі
Клімат
Північ Малі лежить у тропічному кліматичному поясі, південь, долина Нігеру — у субекваторіальному[8]. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри[9]. На півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон, часті посухи[9].
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Малі (за Кеппеном)
Малі є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 100 км³[1].
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3,78 тис. км² зрошуваних земель[1].
- Повінь Нігера поблизу Кулікоро
- Водний транспорт на Нігері
- Озера Фігуїбіне з космосу
Річки
Головні судноплавні річки — Нігер і Сенегал. Річка Нігер, що бере початок у Ґвінеї, у верхній течії протікає територією Малі в межах плато, що має загальний схил до північного сходу. Нижче міста Сегу русло річки розгалужується і утворює велику внутрішню дельту з численними протоками, озерами і болотами. У межах цієї дельти зведені великі гідротехнічні споруди, завдяки яким вода поступає по розподільних каналах на зрошування. Деякі з каналів прокладені по древніх руслах Нігеру. На крайньому південному заході країни піщані плато висотою понад 600 м обрамовують рівнини у верхніх частинах басейнів Нігеру і його притоки Бані. Нижче внутрішньої дельти Нігеру знаходиться зона недавнього підняття земної кори, яке обумовило різкі зміни в конфігурації русла цієї річки на ділянці між містами Мопті і Гао.
Озера
Річки країни належать басейну Атлантичного океану, басейн Нігеру, на крайньому заході — басейн Сенегала; на півночі значні безстічні області пустелі Сахара.
Болота
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Малі (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 34,1 %,
- орні землі — 5,6 %,
- багаторічні насадження — 0,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 28,4 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,2 %;
- інше — 55,7 %[1].
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Нігеру — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[9].
Охорона природи
Малі є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[11],
- Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу[1].
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркі посушливі вітри-харматани, що дмуть з Сахари спричинюють важкі повторювані посухи на півдні; нечасті повіді на річці Нігер[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів;
- спустелювання;
- недостатні запаси питної води;
- браконьєрство.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Малі можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Mali, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Малі // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Малі // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
Російською
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Мали // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Мали // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання
- Вікісховище : Атлас Малі.
- Карти Малі : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Mali : [англ.] : [арх. 20 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 February. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Малі : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Малі.