Э

Э, э (E) — кирилична літера, 30-та літера білоруської кириличної та 31-ша літера російської абетки; в інших сучасних слов'янських мовах не вживається. Її вважають запозиченою глаголичною формою «єсть» (Є), котра має вигляд і позначала нейотований звук.

Літера Э

Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
Ӑ	А̄	А̊	Ӓ	Ӓ̄	Ә	Ә́
Ә̃	Ӛ	Ӕ	Ғ	Г̧	Г̑	Г̄
Ӻ	Ӷ	Ԁ	Ԃ	Ꚃ	Ꚁ	Ꚉ
Ԫ	Ԭ	Ӗ	Е̄	Е̃	Ё̄	Є̈
Ӂ	Җ	Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ
Ԑ	Ԑ̈	Ӡ	Ԇ	Ӣ	И̃	Ҋ
Ӥ	Қ	Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ	Ԟ
Ԛ	Ӆ	Ԯ	Ԓ	Ԡ	Ԉ	Ԕ
Ӎ	Ӊ	Ң	Ԩ	Ӈ	Ҥ	Ԣ
Ԋ	О̆	О̃	О̄	Ӧ	Ө	Ө̄
Ӫ	Ҩ	Ԥ	Ҧ	Р̌	Ҏ	Ԗ
Ҫ	Ԍ	Ꚑ	Ҭ	Ꚋ	Ꚍ	Ԏ
У̃	Ӯ	Ӱ	Ӱ́	Ӳ	Ү	Ү́
Ұ	Х̑	Ҳ	Ӽ	Ӿ	Һ	Һ̈
Ԧ	Ꚕ	Ӽ	Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ
Ӌ	Ҹ	Ꚓ	Ꚗ	Ꚇ	Ҽ	Ҿ
Ы̆	Ы̄	Ӹ	Ҍ	Э̆	Э̄	Э̇
Ӭ	Ӭ́	Ӭ̄	Ю̆	Ю̈	Ю̈́	Ю̄
Я̆	Я̄	Я̈	Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ѕ	Ꙇ	Џ	Ҁ	Ѻ
Ѹ	Ѡ	Ѽ	Ѿ
Ѣ	Ꙑ	ІЯ	Ѥ	Юси
Ѧ	Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ
Ѱ	Ѳ	Ѵ	Ѷ	Ꙟ	Ꙡ	Ꙣ
Ꙥ	Ꙧ	Ꙩ	Ꙫ	Ꙭ	ꙮ	Ꚙ
Ꚛ
Літери кирилиці

Історія

В російській кирилиці знак Э вживають щонайменше з кінця XVI століття. Наприклад, вона багаторазово трапляється в рукописній Познанській збірці[1], списаній (за винятком пізніших останніх сторінок) в кінці XVI століття[2](в таких словах як «цэсар», «рыцэр» і т. д.). Трапляється вона також у московському 1648 року виданні граматики Смотрицького[3]: этѷмоло́гїа [4]. Офіційно в російську абетку Э було включено 1708 року при створенні гражданського шрифту.

В сербському варіанті гражданського алфавіту знаки Э та Є були альтернативами одне одному і позначали один звук — йотований [Е]. Спершу частіше вживали Э, згодом навпаки. Втім обидві літери було відкинуто реформою Вука Караджича.

Таблиця кодів

Кодування	Реєстр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1069	042D	002055	00000100 00101101
Юнікод	Мала	1101	044D	002115	00000100 01001101
ISO 8859-5	Велика	205	CD	315	11001101
ISO 8859-5	Мала	237	ED	355	11101101
KOI-8	Велика	252	FC	374	11111100
KOI-8	Мала	220	DC	334	11011100
Windows-1251	Велика	221	DD	335	11011101
Windows-1251	Мала	253	FD	375	11111101

В HTML велику літеру Э можна записати як Э або Э, а малу э — як э або э.

Примітки

Див. напр. включений в неї літопис Рачинського в: ПСРЛ, т. XXXV, М., "Наука", 1980; факсимиле листов еще одной части сборника, повести о Тристане, в: Białoruski Tristan. Kolegium Europy Wschodniej. ISBN 978-83-89185-71-6
Соболевский А.И. - Славяно-Русская Палеография.
PDF-файл «Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
«Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Див. напр. включений в неї літопис Рачинського в: ПСРЛ, т. XXXV, М., "Наука", 1980; факсимиле листов еще одной части сборника, повести о Тристане, в: Białoruski Tristan. Kolegium Europy Wschodniej. ISBN 978-83-89185-71-6

[2] Соболевский А.И. - Славяно-Русская Палеография.

[3] PDF-файл «Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[4] «Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.