Іхтіокентаври

Іхтіокента́ври (дав.-гр. Ἰχθυοκένταυροι — риби-кентаври) — у давньогрецькій міфології істоти з людським торсом, передніми ногами коня та риб'ячим хвостом.[1]

Найвідомішими представниками цих створінь є Афрос («Морська піна») та Бут («Морська глибина»), зведені брати кентавра Хірона та сини титана Кроноса та німфи Феліри.[2]

Назва

Етимологія

Найдавніше відоме використання цього слова зустрічається в 12 столітті Іоанном Цецом, і можливо, було придумане ним[3].

Іхтіокентавр походить від двох різних слів, іхтіо і кентавр. Іхтіо- це прикметник від грецького ikhthis (ιχθύς) «риба»; кентавр, від грецького kentauros (κένταυρος), істота з класичної міфології, яка має верхню частину тіла людини, прикріплену до тулуба і ноги коня.

Синоніми

Термін в інших європейських мовах (нім. Ichthyokentaur, множина: Ichthyokentauren; фр.: Ichthyocentaure, Ichtyocentaures). Також відома назва «морський кентавр» (нім. , Fischkentauren; фр.: centaures marins)[4][5]. Генрі ван де Валь (1976) помістив «іхтіокентавр», «кентавротритон» і «морський кентавр» в одну іконографічну групу[6], синонімічне трактування цих термінів також зустрічається в археологічних роботах[7][8].

Кентавро-Тритон — це інша назва іхтіокентаврів, зазначена в творах 19 століття[9].

Образ

Іхтіокентавр — морський бог Тритон, представлений як істота, що має передні лапи коня та рибоподібну нижню частину тіла[10].

Один із найпримітніших давніх літературних прикладів іхтіокентаврів наявний у поемі Клавдіана (пом. 404). В її епіталамі Венера їде на весілля Гонорія та Марії на спині Тритона. Тут Тритона описано так: «Страшне чудовисько вирвалося з безодні; його волосся торкалось його плечей; копита, схожі на роздвоєнні роги, обвиті щетиною; його риб'ячий хвіст з'єднувався з тілом людини»[11]. Вільгельм Генріх Рошер помітив, що цей тритон (з роздвоєними копитами) описується як підтип іхтіокентавра з передніми копитами бика[12].

Див. також

Примітки

GREEK MYTH INDEX: ICHTHYOCENTAUR. Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 31 грудня 2016.
Theoi Greek Mythology: IKHTHYOKENTAUROI. Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 31 грудня 2016.
Цец. До Лікофрона 34, 886, 892.
Roscher, Wilhelm Heinrich (1894). Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie: Bd., 1. Abt. Iache-Kyzikos. 1890-1894 (нім.). B. G. Teubner.
Brulet, Raymond (1990). Le sarcophage gallo-romain de Tournai (фр.). Département d'archéologie et d'histoire de l'art. с. 68.
Waal, Henri (1980). Iconclass: An Iconographic Classification System (англ.). North-Holland Publishing Company. с. 98. ISBN 978-0-444-85512-1.
Invernizzi, Antonio (1995). In the land of the gryphons : papers on Central Asian archaeology in antiquity. Firenze: Le lettere. с. 335–336. ISBN 88-7166-248-2. OCLC 34815977.
Lattimore, Steven (1976). The marine thiasos in Greek sculpture. Los Angeles: Institute of Archaeology, University of California, Los Angeles. ISBN 0-917956-02-8. OCLC 3206228.
Smith, William (1867). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (англ.). Little, Brown. с. 1176.
Cancik, Hubert; Schneider, Helmuth (2008). Brill's New Pauly, Antiquity, Volume 14 (англ.). Brill. с. 101. ISBN 978-90-04-14218-3.
LacusCurtius • Claudian — Epithalamium of Honorius and Maria. penelope.uchicago.edu. Процитовано 23 листопада 2021.
Holme, Randle (2003-03 (EEBO-TCP Phase 1).). The academy of armory, or, A storehouse of armory and blazon containing the several variety of created beings, and how born in coats of arms, both foreign and domestick.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] GREEK MYTH INDEX: ICHTHYOCENTAUR. Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 31 грудня 2016.

[2] Theoi Greek Mythology: IKHTHYOKENTAUROI. Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 31 грудня 2016.

[3] Цец. До Лікофрона 34, 886, 892.

[4] Roscher, Wilhelm Heinrich (1894). Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie: Bd., 1. Abt. Iache-Kyzikos. 1890-1894 (нім.). B. G. Teubner.

[5] Brulet, Raymond (1990). Le sarcophage gallo-romain de Tournai (фр.). Département d'archéologie et d'histoire de l'art. с. 68.

[6] Waal, Henri (1980). Iconclass: An Iconographic Classification System (англ.). North-Holland Publishing Company. с. 98. ISBN 978-0-444-85512-1.

[7] Invernizzi, Antonio (1995). In the land of the gryphons : papers on Central Asian archaeology in antiquity. Firenze: Le lettere. с. 335–336. ISBN 88-7166-248-2. OCLC 34815977.

[8] Lattimore, Steven (1976). The marine thiasos in Greek sculpture. Los Angeles: Institute of Archaeology, University of California, Los Angeles. ISBN 0-917956-02-8. OCLC 3206228.

[9] Smith, William (1867). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (англ.). Little, Brown. с. 1176.

[10] Cancik, Hubert; Schneider, Helmuth (2008). Brill's New Pauly, Antiquity, Volume 14 (англ.). Brill. с. 101. ISBN 978-90-04-14218-3.

[11] LacusCurtius • Claudian — Epithalamium of Honorius and Maria. penelope.uchicago.edu. Процитовано 23 листопада 2021.

[12] Holme, Randle (2003-03 (EEBO-TCP Phase 1).). The academy of armory, or, A storehouse of armory and blazon containing the several variety of created beings, and how born in coats of arms, both foreign and domestick.