Об'єднана енергетична система України

Об'є́днана енергети́чна систе́ма Украї́ни — сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передавання та розподілу електричної й теплової енергії за їх централізованого керування.

Зовнішні зображення
Об'єднана енергетична система України

На 2011 рік, протяжність українських електричних мереж становила понад 1 млн кілометрів повітряних та кабельних ліній електропередач напругою 6-750 кВ. Створення потужних електростанцій обумовили розвиток системоутворювальних мереж — ліній електропередачі 220, 330, 400, 500 і 750 кВ змінного та 800 кВ постійного струму[1].

Наявні системоутворювальні електричні мережі об'єднаної енергетичної системи, забезпечують майже у повному обсязі необхідний перерозподіл енергетичних потоків і видачу потужності атомних електростанцій. Лише Рівненська АЕС не могла забезпечити видачу потужностей усіх енергоблоків. З цією метою здійснено будівництво лінії електропередачі 750 кВ Рівненська АЕС — «Київська» з розширенням підстанції 750 кВ «Київська».

Регіональні системи

Об'єднана енергетична система (ОЕС), сполучає 8 регіональних електроенергетичних систем — Дніпровську, Донбаську, Західну, Кримську, Південну, Південно-Західну, Північну і Центральну, пов'язаних між собою системоутворювальними та міждержавними високовольтними лініями електропередач.

Південно-Західна електроенергетична система[2]
  • Площа: 69 000 км²
НазваРозташуванняВстановлена потужність (кВт)
1Ладижинська ГЕСВінницька обл., м. Ладижин7500
2Касперівська ГЕСТернопільська обл., Заліщанський р-н., с. Касперівці7500
3Глибочанська ГЕСВінницька обл., Тростянецький р-н., Глибочок6130
4Чернятська ГЕСВінницька обл., Бершадський р-н., с. Чернятка1400
5Сутиська ГЕСВінницька обл., Тиврівський р-н., смт. Сутиски1400
6Сабарівська ГЕСВінницька обл., м. Вінниця, р-н. Сабарів1050
7Сандрацька ГЕСВінницька обл., Хмільницький р-н., с. Широка Гребля640
8Щедрівська ГЕСХмельницька обл., смт. Летичів640
9Мислятинська ГЕСХмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Мислятин640
10Боднарівська ГЕСТернопільська обл., Гусятинський р-н., с. Боднарівка630
11Новокостянтинівська ГЕСХмельницька обл., Летичиківський р-н., с. Новокостянтинів525
12Дмитренківська ГЕСВінницька обл., Тульчинський р-н.510
13Скалопільська ГЕСВінницька обл., Чернівецький р-н., с. Скалопіль456
14Брацлавська ГЕСВінницька обл., Немирівський р-н., смт. Брацлав400
15Коропецька ГЕСТернопільська обл., Монастирський р-н., с. Велеснів350
16Коржівська ГЕСХмельницька обл., Старокостянтинівський р-н., с. Коржівка320
17Мартинківська ГЕСХмельницька обл., Городоцький р-н., с. Мартинківці300
18Великокужелівська ГЕСХмельницька обл., Дунаєвецький р-н., с. Велика Кужелева270
19Браїлівська ГЕСВінницька обл., Жмеринський р-н., смт. Браїлів262
20Гальжбіївська ГЕСВінницька обл., Ямпільський р-н., с. Гальжбіївка250
21Мазурівська ГЕСВінницька обл., Чернівецький р-н., с. Мазурівка200
22Слобода — Бушанська ГЕСВінницька обл., Ямпільський р-н., с. Слобода-Бушанська200
23Петрашівська ГЕСВінницька обл., Ямпільський р-н., с. Петрашівка192
24Білоусівська ГЕСВінницька обл., Тульчинський р-н, с. Білоус88
25Гутівська ГЕСВінницька обл., Тульчинськи р-н., с. Гути60
  • Магістральні лінії електропередач: 2 196 км.
  • Підстанції: 9 шт.
    • потужність 4000 МВА
  • Інше: У 2009 році закінчено будівництво повітряної лінії 330 кВ Ладижинська ТЕС — Дністровська ГЕС на Дністровську ГАЕС.
Західна електроенергетична система[3]
  • Площа: 88 700 км2
  • Встановлена потужність: 6 130 МВт.
  • МГЕС:
НазваРозташуванняВстановлена потужність (кВт)
1Оноківська ГЕСЗакарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Оноківці2650
2Ужгородська ГЕСЗакарпатська обл., м. Ужгород1900
3Яблуницька ГЕСІвано-Франківська обл., Верховинський р-н., с. Яблуниця1000
4Хрінницька ГЕСРівненська обл., Демідовський р-н., с. Хрінники900
5Краснянська ГЕСЗакарпатська обл., Тячівський р-н., с. Красна800
6Снятинська ГЕСІвано-Франківська обл., м. Снятин800
7Білинська ГЕСЗакарпатська обл., Рахівський р-н., с. Білин630
8Явірська ГЕСЛьвівська обл., Турківський р-н., с. Явора450
9Млинівська ГЕСРівненська обл., смт. Млинів362
10Золотолипська ГЕСІвано-Франківська обл., Тлумацький р-н., с. Золота Липа300
  • Магістральні лінії електропередач: 3678.91
  • Підстанції: 20 шт.
    • потужність 10 800,6 МВА
Західна енергосистема України належить до енергосистем, що мають значні профіцитні енергогенеруючі потужності. ЗЕС утворює Бурштинський енергоострів для експорту електроенергії за межі країни: «Острів» працює в єдиній енергосистемі Європейського Союзу. Його утворює Бурштинська електростанція разом з прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської і частково Івано-Франківської та Львівської областей і охоплює територію площею 27 тис. км² з населенням близько 3 млн чоловік.

Покриття навантаження споживачів «острова» здійснюється, крім Бурштинської ТЕС, Калуською теплоелектроцентраллю і Теребля-Ріцькою гідроелектростанцією (Закарпатська обл.), загальна наявна генерація яких оцінюється в 1950 МВт.

В «острові» сформовані електричні зв'язки з країнами колишнього UCTE, а також з Румунією на напрузі 220, 400 і 750 кВ, а саме:

Крім того в Західній еелектроенергосистемі Добротвірська ТЕС — задіяна для експорту електроенергії в Польщу.

Центральна електроенергетична система[4]
  • Площа: 111 600 км²
  • Встановлена потужність: 4 500 МВт.
НазваРозташуванняВстановлена потужність (кВт)
1Стеблівська ГЕСЧеркаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н., смт. Стеблів2850
2Корсунь-Шевченківська ГЕСЧеркаська обл., м. Корсунь-Шевченківський1600
3Богуславська ГЕСКиївська обл., м. Богуслав950
4Пединківська ГЕСЖитомирська обл., Любарський р-н., с. Пединки600
5Дибинецька ГЕСКиївська обл., Богуславський р-н., с. Дибинці600
6Миропільська ГЕСЖитомирська обл., м. Миропіль500
7Лоташівська ГЕСЧеркаська обл., Тальнівський р-н., с. Лоташеве429
8Гордашівська ГЕСЧеркаська обл., Тальнівський р-н., с. Гордашівка400
9Звенигородська ГЕСЧеркаська обл., м. Звенигородка396
10Кривоколінська ГЕСЧеркаська обл., Тальнівський р-н., с. Криві Коліна324
11Повчанська ГЕСЖитомирська обл., Лугинський р-н, с. Повч320
12Седнівська ГЕСЧернігівська обл., смт. Седнів235
13Любарська ГЕСЖитомирська обл., м. Любар200
14Лисянська ГЕСЧеркаська обл., смт. Лисянка200
15Бардівська ГЕСЖитомирська обл.,180
16Млинищівська ГЕСЖитомирська обл., Житомирський р-н., с. Мленище180
17Кам'янобрідська ГЕСЧеркаська обл., Лисянський р-н., с. Кам'яний Брід165
18Лопатицька ГЕСЖитомирська обл., Олевський р-н,, с. Лопатичі160
19Троянівська ГЕСЖитомирська обл., Житомирський р-н., с. Троянів150
20Лугинська ГЕСЖитомирська обл., смт. Лугини125
21Корсунь-Шевченківська ГЕС — 2Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський110
  • Магістральні лінії електропередач: 2 400 км.
  • Підстанції: 13 шт.
    • потужність 5524 МВА
  • Інше: У зв'язку з виводом з експлуатації енергоблоків Чорнобильської атомної електростанції Центральна енергосистема стала дефіцитною з прийомом активної потужності в часи пікових навантажень. У 2012 році очікується добудова Магістральні лінії електропередач 750 кВ від РАЕС до збудованої у 2009 році Київської підстанції № 6.
Північна електроенергетична система[5]
  • Площа: 84 000 км²
  • Встановлена потужність: 3 398 МВт.
НазваРозташуванняВстановлена потужність (кВт)
1Оскільська ГЕСХарківська обл., Ізюмський р-н., с. Оскіл3680
2Шишацька ГЕСПолтавська обл., смт. Шишаки550
3Низівська ГЕССумська обл., Сумський р-н., с. Низи480
4Кунцівська ГЕСПолтавська обл., Новосанжарський р-н., с. Кунцеве Київська обл., м. Богуслав400
5Мало-Ворожбянська ГЕССумська обл., Лебединський р-н., с. Мала Ворожба350
6Сухорабівська ГЕСПолтавська обл., Решетилівський р-н, с. Сухорабівка330
7Михайлівська ГЕССумська обл., Лебединський р-н., с. Михайлівка180
  • Магістральні лінії електропередач: 2 192.91 км.
  • Підстанції: 14 шт.
    • потужність 7145 МВА
Донбаська електроенергетична система[6]
  • Площа: 53 000 км²
  • Встановлена потужність: 13 600 МВт (1990 рік).
  • Магістральні лінії електропередач: 3 800 км.
  • Підстанції: 29 шт.
    • потужність 23330 МВА
  • Інше: Споживання електроенергії (нетто) галузями економіки та населенням даного регіону становить близько 34 млрд кВт.год (понад 25 % від споживання електроенергії по Україні).
Дніпровська електроенергетична система[7]
  • Площа: 83 700 км²
  • Встановлена потужність: 17 250 МВт
НазваРозташуванняВстановлена потужність (кВт)
1Гайворонська ГЕСКіровоградська обл., м. Гайворон6180
2Краснохутірська ГЕСКіровоградська обл., Вільшанський р-н., с. Синюха3585
3Тернівська ГЕСКіровоградська обл., Новоархангельський р-н., с. Тернівка1950
4Новоархангельська ГЕСКіровоградська обл., м. Новоархангельськ1300
  • Магістральні лінії електропередач: 4 307,47 км.
  • Підстанції: 21 шт.
    • потужність 18347,11 МВА
Південна електроенергетична система[8]
  • Площа: 86 100 км²
  • Встановлена потужність: 3 900 МВт
  • Магістральні лінії електропередач: 2 420 км.
  • Підстанції: 12 шт.
    • потужність 4591,5 МВА
  • Інше: У 2010 році завершено будівництво ПЛ 330 кВ Аджалик-Усатове-2 з комірками 330 кВ на ПС 330 кВ «Аджалик» та ПС 330 кВ «Усатове» здійснено із залученням коштів Європейського Банку реконструкції та розвитку під гарантії Уряду України. Завдяки своїй значимості цей проект можна вважати інвестиційним проектом не тільки у межах України, а і на загальноєвропейському рівні.
Кримська електроенергетична система[9]
  • Оперативно-технологічна зона: Крим
  • Площа: 26 100 км²
  • Встановлена потужність: 340,95 МВт
  • Магістральні лінії електропередач: 1 353 км.
  • Підстанції: 17 шт.
    • потужність 3432,8 МВА

Подальший розвиток

16 лютого 2022 року, перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила, що уже найближчим часом Україна проведе тест на енергонезалежність: на три дні від’єднається від енергосистем Росії та Білорусі. "Найближчим часом на Україну чекає знакова подія. Україна проведе тест на свою енергетичну незалежність. Ми на три дні від’єднаємося від енергосистем Росії та Білорусі. Доведемо собі та Європі, що здатні самостійно забезпечувати енергонезалежність", - зазначила вона[10].

Проблеми

Станом на 2011 рік, до 20 відсотків ліній електропередачі потребували заміни, обладнання 19 відсотків підстанцій відпрацювало власний ресурс, що призводить до значних понаднормативних втрат електроенергії під час її транспортування[1].

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки атомних та гідроелектростанцій і відповідних їм водосховищ здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та за нагальної потреби, вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд ГЕС та водосховища.

У квітні 2020 року НЕК «Укренерго» запустив продукт «двохвилинний резерв»[11]. Він застосовується за диспетчерською командою, яка передбачає можливість «прямої активації», час на виконання якої обмежено двома хвилинами. Цей продукт є додатковим інструментом, який дозволяє швидко реагувати на порушення балансу в енергосистемі для забезпечення її операційної безпеки.

Див. також

Примітки

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2011 р. № 1130 «Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва»
  2. Південно-Західна електроенергетична система[недоступне посилання з жовтня 2019]
  3. Західна ЕС. Основні факти[недоступне посилання з жовтня 2019]
  4. Центральна електроенергетична система. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  5. Північна електроенергетична система[недоступне посилання з жовтня 2019]
  6. Донбаська ЕС. Основні події[недоступне посилання з жовтня 2019]
  7. Дніпровська електроенергетична система[недоступне посилання з жовтня 2019]
  8. Південна електроенергетична система[недоступне посилання з жовтня 2019]
  9. Кримська електроенергетична система. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2012.
  10. Знакова подія: у Кабміні анонсували тестове від’єднання від енергосистем РФ та Білорусі. 16.02.2022, 20:22
  11. «Укренерго» запустило продукт «двохвилинний резерв» на балансуючому ринку. kosatka.media (рос.). Процитовано 6 жовтня 2020.

Посилання

Література

  • Надійність електричних систем і мереж : навч. посіб. / А. В. Журахівський, Б. М. Кінаш, О. Р. Пастух ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 280 с. : іл., табл. – Бібліогр.: с. 272-273 (29 назв). – ISBN 978-617-607-293-5
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.