Фауна Удмуртії

Глибокі зміни довкілля донедавна були пов'язані з похолоданням клімату в період неогену та плейстоцену. Останній характеризувався періодичними змінами клімату. Це призвело до чергування льодовикових та міжльодовикових епох. Кліматоландшафтний стан в такі епохи нагадував сучасний. Льодовикові епохи призводили до глибокої перебудови структури кліматоландшафтних та зоогеографічних зон. У фази максимального розвитку льодовикових періодів в перигляціальних областях представники фауни холодних тундростепів змішувались з фауною сухих теплих степів, про що свідчить спільне залягання залишків мамонта, шерстистого носорога та сайгака і верблюда.

Останній льодовиковий період відступив з території Удмуртії 12 тисяч років тому. З цього часу починається формування сучасної фауни. Типові представники льодовикової епохи (мамонт, печерний ведмідь, печерний лев, носоріг, кінь та вівцебик) із змінами клімату та рослинного покриву поступились місцем тайговим тваринам, які пристосувались до лісового середовища та великого снігового покриву. Сучасне тайгове угрупування Передуралля зберегло лише невелику кількість великих видів, таких як лось, ведмідь бурий, росомаха, лисиця та вовк. В останнє тисячоліття сюди проникла лісова куниця.

Сучасна фауна Удмуртії зоогеографічно та генетично неоднорідна. В післяльодовиковий період активніше заселення тайги відбувалось зі сходу, і менше із широколистих лісів заходу та степів півдня. Крім європейсько-сибірських, в країні представлені наступні комплекси: голарктичні, європейські, середземноморські. Представники з інших регіонів поодинокі. Значну роль в розселені тварин зіграла наявність орографічних перепон. Такими бар'єрами між Східною Європою та Сибіром слугували Уральські гори. В Передураллі проходила межа ареалів багатьох європейських видів тварин. Наприклад, мешканцями зони європейських широколистих лісів є багато видів жуків та птахів, із ссавців — це кабан та норка європейська. Вагоме значення для вторгнення степових видів у північні широти мали випадки різкої ксерофітизації клімату на межах льодовикових періодів. В цей час сюди неодноразово переселялись степові та навіть пустельні мешканці — комахи, гризуни. При кожному новому похолоданні вони не геть, але витіснялись зміненими ландшафтами. Сьогодні зоогеографи знаходять релікти таких застепнень.

Ссавці представлені 64 видами з 6 рядів: комахоїдні — 9, рукокрилі — 10, хижі — 16, зайцеподібні — 2, гризуни — 24, парнокопитні — 3. Не всі ссавці є корінними жителями. Наприклад ондатра була акліматизована в кінці 1950-их років, бабак — в 1988 році, широко розповсюдився по всій території Удмуртії кабан. Завезеними сюди також є норка американська, яка витісняє місцеву європейську.

В Удмуртії зареєстровано 227 видів птахів, включаючи перелітних. Найчисленнішими є горобцеподібні — 19 родин. Осілий спосіб життя ведуть курині та горобцеві. Деякі є рідкісними та зникаючими і потребують охорони.

Плазуни — нечисельна група, яка включає в себе ящірок та змій. Із земноводних поширені тритони та жаби.

Риб у водоймах Удмуртії зареєстровано 45 видів, із них цінними є промислові стерлядь, лящ та жерех. Рідкісними є лососеві.

Серед безхребетних в Удмуртії найпоширеніші представники типу членистоногі, які відомі тут ще з часів палеозою. Цей тип представлений трьома надкласами — ракоподібні, павукоподібні, багатоніжки та комахи (є обидва класи комах — прихованощелепні та відкритощелепні).

Ракоподібні представлені раками, які заселяють більшість водойм республіки. Павукоподібних в Удмуртії нараховується 74 види наземних та один водяний. Деякі кліщі є паразитичними видами і переносять інфекційні захворювання. Щодо комах, то на території Удмуртії їх нараховується більше 2 тисяч видів з наступних рядів — жуки, лускокрилі, двокрилі та перетинчастокрилі.

Тип Молюски представлений 26 наземними та 36 видами водних представників.

Черви з типів круглих (нематод) та кільчастих (анелід) зустрічаються в ґрунті та водоймах. Поширені також і плоскі черви.

До нижчих багатоклітинних тварин відносять губки. Серед найпростіших немає жодного детально описаного виду, який був би характерний для Удмуртії (проте очевидно, що вони є і представлені, з огляду на видове багатство суміжних регіонів, принаймні 0,5-1 тис. видів).

• Флора Удмуртії

Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6.